Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/4023/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано судом: 23.07.2019. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Номер судового провадження: А/855/8462/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4023/18                                                                                 Головуючий у 1 інстанції: Соломко І.І.
		                                                                                Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		  18 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача Суддів  За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Літвіної Н.М. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району     Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області, в якому просив    визнати незаконним рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області від 08.06.2018 р. № 75 ''Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення''.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області від 08.06.2018 № 75 ''Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення''.
		Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Варвинського району     Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні  позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. 
		Апелянт вважає своє рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, посилається на те, що, згідно статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оприлюднюватися  повинні розроблені розпорядниками інформації лише проекти рішень, що підлягають обговоренню, не пізніш як за 20 робочіх днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		07  червня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції, а також додаткові докази по справі.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.06.2018 р. виконавчим комітетом Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області, з метою приведення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідність до економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, забезпечення стабільного водопостачання та водовідведення, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 31 Закону України «Про житлово -комунальні послуги», п.п. 2 п. «а» ст.28, ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, прийнято рішення № 75 «Про встановлення тарифів на послуги     на централізоване водопостачання та водовідведення».
		Рішенням відповідача від 08.06.2018 р. №75 встановлено тарифи для всіх категорій споживачів: - на централізоване водопостачання - 13,43 грн. за 1 м-3 з ПДВ; - на водовідведення - 35,29 грн. за 1 м-3 з ПДВ.
		На думку позивача, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та без дотримання передбаченого порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно    статті 5 КАС України,    кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		З урахуванням вказаних норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення її прав, свобод або законних інтересів.
		Здійснюючи, передбачене    статтею 55 Конституції України,    право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах, установити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача і на підставі цього вирішити спір.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вважає, що оскаржуваним рішенням встановлено економічно не обгрунтовані тарифи на водопостачання та водовідведення в с.м.т. Варва, на підтвердження чого надав копію листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 02.05.2019 року № О-76. Відповідно до вказаного листа, на виконання припису  КП «Господар», проведено коригування тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення та проводиться  робота щодо перерахунку сплати споживачам за вказані послуги.
		Як зазначалося, 08.06.2018 р. виконавчим комітетом Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області прийнято рішення № 75 «Про встановлення тарифів на послуги     на централізоване водопостачання та водовідведення».
		Рішенням відповідача від 08.06.2018 р. №75 встановлено тарифи для всіх категорій споживачів:-на централізоване водопостачання -13,43 грн. за 1 м-3 з ПДВ; -на водовідведення - 35,29 грн. за 1 м-3 з ПДВ.
		Вказане рішення відповідачем прийнято з метою приведення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідність до економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, забезпечення стабільного водопостачання та водовідведення, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 31 Закону України «Про житлово -комунальні послуги», п.п. 2 п. «а» ст.28, ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869.
		Так, спеціальним законом у сфері діяльності органів місцевого самоврядування є     Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
		Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Частинами 2, 3, 11    статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»    визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті    26, пунктами 1,    29    і    31    статті    43    та статтями    55,    56    цього    Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до    Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом, відповідно до    Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому    Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Відповідно до частини   3   ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»,    проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		В той же час, як зазначає апелянт, п.2 ч.1    ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»    визначено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
		Колегія суддів зазначає, що, в контексті    статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»    слід розуміти те, що оприлюдненню підлягають усі нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, проекти рішень, що підлягають обговоренню, крім тих, які є внутрішньоорганізаційними.
		Відповідно до ч.ч.2,3 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" від 10.12.2015,  № 887-VIII, органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2, 6 - 8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації.
		Державні органи та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів на товари, послуги суб`єктів природних монополій у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначають порядок оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 2 частини першої статті 1 цього Закону, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб`єктами природних монополій та суміжних ринків.
		Так, метою проведення відкритих слухань є забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу споживачів до інформації про розрахунки цін/тарифів, зокрема, на послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також їх складових.
		Також, згідно п. 4.2.11 Регламенту Виконавчого комітету Варвинської селищної ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Варвинської селищної ради № 64 від 12.04.2019 року, проект рішення  виконавчого комітету направляється секретарю виконавчого комітету для оприлюднення у випадках передбачених  ст.. 15 Закону  України «Про доступ до публічної інформації».
		Згідно  п. 4.4.2 Регламенту, порядок денний оприлюднюється у спосіб, визначений для проектів актів виконавчих органів ради.      
		Частиною другою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
		Таким чином, інформація на офіційному веб-сайті розпорядника інформації оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати її оновлення.
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що проект оскаржуваного рішення відповідача мав бути  оприлюднений, відповідно до ч. 3  ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Колегією суддів встановлено, що відповідач будь-яких доказів оприлюднення проекту оскаржуваного нормативно-правового акту    не надав та матеріали справи таких не містять.
		Частиною другою статті 57 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, однак не доведені до відома населення у встановленому законом порядку є нечинними та не можуть застосовуватись.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виконавчим комітетом Варвинської селищної ради порушено порядок прийняття нормативно-правового акту - рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області від 08.06.2018 № 75 ''Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення''.
		Щодо доводів апелянта про те, що  суд вирішив справу за вимогами, які позивач не заявляв та які суперечать процесуальному законодавству, колегія суддів зазначає, що суд не обмежений межами позовних вимог та повинен ухвалити рішення, яке відповідає вимогам Закону.
		Так, пунктом першим частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень.
		В силу частини дев`ятої статті 264 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
		Також, згідно частини другої     статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. 
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки при прийнятті рішення від 08.06.2018 р. № 75 ''Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення'' відповідачем не було дотримано процедуру його прийняття, зокрема, не опубліковано проект нормативно-правого акту, яким встановлено скориговані тарифи, то, з урахуванням частини другої     статті 265 КАС України, оскаржуване рішення втрачає чинність з моменту набрання законної сили рішення суду.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області від 08.06.2018 № 75 ''Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення'' є протиправним та підлягає скасуванню.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач подав заяву про відшкодування витрат на проїзд, пов`язаних із прибуттям до суду, долучивши при цьому оригінали проїздних квитків на автобус на суму 760,00 грн.
		Статтею 135 Кодексу адміністратвиного судочинства України    визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		27 квітня 2006 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» (в редакції від 28 лютого 2018 р. № 155).
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву    позивача про відшкодування витрат пов`язаних із прибуттям до суду, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 документально підтверджені витрати, пов`язані з прибуттям до суду у сумі 760 ( сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
		Решта доводів та заперечень апелянта - висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1    ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2    ст. 77 КАС України).
		При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ч. 3    ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до    ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 243, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року залишити без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області (вул.Пилипенка, 3, смт.Варва, Варвинський район, Чернігівська область,17600, код ЄДРПОУ 4151004) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені витрати, пов`язані з прибуттям до суду у сумі 760 ( сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
		 
		 
		Суддя-доповідач  Судді   Вівдиченко Т.Р.  Літвіна Н.М.  Собків Я.М                                                                       
		                                                                      Повний текст постанови виготовлено 23.07.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...