Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17544/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2019. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 23.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/65944/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 липня 2019 року 
		Київ
		справа №127/17544/18
		адміністративне провадження №К/9901/65944/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача Бевзенка В.М., 
		суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні  касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018
		у справі №     127/17544/18
		за позовом ОСОБА_1 
		до Командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Линника Максима Івановича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції
		про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Линника Максима Івановича (далі - відповідач 1), Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 2), в якому просив скасувати постанову серія ВР№315240 від 23.06.2018 винесену відповідачем 1, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною  1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження в адміністративні й справі.
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2018      адміністративний позов задоволено.   
		Скасовано постанову командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линника Максима Івановича, серії ВР№315240 від 23.06.2018 року та закрито провадження у адміністративній справі.
		Вважаючи зазначене рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018  апеляційну скаргу повернуто відповідачу 2 на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її подано особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.
		Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що додана до апеляційної скарги світлокопія довіреності представника не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.10.2018 року,  відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та направити справу до цього ж суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що на момент подання апеляційної скарги, копія довіреності представника ОСОБА_2 перебувала в матеріалах справи, а його повноваження були перевірені судом першої інстанції. Крім того вказує, що довіреністю від 24 січня 2018 року № 816/41/3-01-2018 було надано представнику право оскаржувати рішення суду в апеляційній інстанції та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, наданих цією довіреністю.
		Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
		При цьому за змістом частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.
		Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 59 КАС України).
		Згідно із частинами 5 та 6 вказаної статті КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
		Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, в іншому випадку така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.
		Разом з тим, частина 8 статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого мають бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.
		Як підтверджено матеріалами справи й зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, додана до апеляційної скарги світлокопія довіреності представника не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку, відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України, оскільки вона засвідчена підписом самого повіреного - ОСОБА_2 , тобто не довірителем, а представником, якому видана.
		Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, має відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню. 
		Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала. 
		Надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
		У той же час посилання відповідача 2 в  касаційній скарзі на те, що представник ОСОБА_2 вже здійснював представництво інтересів у цій справі у суді першої інстанції, подавав відповідну заяву і в матеріалах справи містився документ, що підтверджували його повноваження, не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки згідно із наявними у справі протоколами судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області, ОСОБА_2 не приймав участі в засіданнях цього суду, а тому останнім не перевірялись та не встановлювались його повноваження, враховуючи, що частиною 1 статті 202 КАС України передбачено такий обов`язок саме для головуючого у судовому засіданні.
		У матеріалах даної справи хоча й містяться документ (зокрема відзив на позовну заяву), підписаний           ОСОБА_2 як представником відповідача 2, однак до нього додану світлокопію довіреності від 24 січня 2018 року № 816/41/3-01-2018, яка жодним чином не засвідчена відповідно до вимог частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України, а отже належного підтвердження повноважень останнього на представництво інтересів відповідача 2 справа також не містить.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції  обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу відповідача 2 на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 року. 
		Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення допустив порушення норм процесуального права, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя - доповідач                                                                      В.М. Бевзенко
		 
		Судді                                                                                          Н.А. Данилевич          
		 
		                                                                                          Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...