Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1203/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2019. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 22.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/6115/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 липня 2019 року 
		Київ
		справа №140/1203/17
		адміністративне провадження №К/9901/6115/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
		суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області
		на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року (головуючий суддя: Совгира Д.І., судді:Курко О.П., Полотнянко Ю.П.)
		у справі № 140/1203/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області, 
		третя особа: Немирівський міський голова Качур Віктор Миколайович , 
		про внесення запису до трудової книжки про переведення, визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області (далі - відповідач), в якому просила: 
		-          визнати незаконним та скасувати розпорядження Немирівського міського голови від 25 квітня 2017 року № 88-рк про звільнення її з посади спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради;
		-          поновити її на роботі на посаді спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради;
		-          зобов`язати відповідача в особі виконавчого комітету здійснити запис у її трудовій книжці про її переведення з посади архітектора Немирівської міської ради на посаду спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради із зазначенням фактичної дати такого переведення;
		-          стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 356,20 грн. за кожен день вимушеного прогулу на момент постановлення судового рішення; 
		-          стягнути з відповідача на її користь 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
		Позивач вказує, що її звільнили під час перебування на лікарняному. При звільненні за скороченням штату їй не було запропоновано жодної іншої посади, як того вимагає норма статті 49-2 Кодексу законів про працю  України (КЗпП України).
		 
		Немирівський районний суд Вінницької області постановою від  17  листопада 2017 року у задоволенні позову відмовив. Судове рішення обґрунтовано висновком про правомірність звільнення позивача з посади. Цей висновок мотивований дотриманням відповідачем норм статті 49-2 КЗпП України при звільненні позивача - завчасне повідомлення його про майбутнє звільнення за 2 місяці.
		 
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував, адміністративний позов задовольнив частково. Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити запис в трудовій книжці позивача про її переведення з посади архітектора Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області на посаду спеціаліста першої категорії - архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області із зазначенням фактичної дати такого переведення залишив без розгляду. Визнав протиправним та скасував розпорядження Немирівського міського голови від 25.04.2017 № 88-рк про звільнення позивача з посади спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради. Зобов`язав відповідача поновити позивача на роботі на посаді спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради з 25.04.2017. Стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.04.2017 по 22.12.2017 у сумі 59129,20 грн. з відрахуванням з вказаної суми податків та обов`язкових платежів. Стягнув з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 5000,00 грн. витрат на оплату адвокатських послуг. У решті позовних вимог відмовив.
		 
		Судове рішення мотивоване неправомірністю звільнення позивача. Такий висновок обґрунтований тим, що позивачу при звільненні за скороченням штату не було запропоновано іншої вакантної посади. Крім того позивача звільнили без погодження із первинною профспілковою організацією. 
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм пункту 1 частини першої, частини третьої статті 40 КЗпП України. Згідно з аргументами відповідача суд не врахував, що зміна штату працівників відноситься до повноважень відповідача. Позивач була завчасно за 2 місяці повідомлена про майбутнє звільнення, а приймати участь на заміщення інших вакансій за конкурсом вона відмовилась. 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 01 вересня 1994 року позивач працювала на посаді архітектора Немирівської міської ради. 
		 
		Немирівська міська рада рішенням від 23 грудня 2015 року № 44 затвердила загальну чисельність виконавчого апарату в кількості 24 штатні одиниці. Рішенням від 13 січня 2016 року № 62 було внесено зміни до штатного розпису виконавчого апарату - виведено із штатного розпису одну посаду, а замість неї введено іншу. Загальна чисельність виконавчого апарату залишилася незмінною - 24 штатні одиниці. 
		 
		22 лютого 2017 року згідно розпорядження Немирівського міського голови №31-рк позивача попередили про звільнення у зв`язку із затвердженням змін до структури та штатної чисельності виконавчого апарату міської ради. При цьому відповідач попередньо погодив подання про звільнення позивача в райкомі профспілки працівників державних установ, про що складено протокол від 22 лютого 2017 року № 1. 
		 
		На звернення позивача до Немирівського міського голови про забезпечення її іншою посадою у відповідності до статті 49-2 КЗпП України, листом від 09 березня 2017 року №02-17-0371 їй відмовили у переведенні на іншу посаду через відсутність вакансій відповідно до її спеціальності за наявним дипломом про освіту. При цьому позивачу запропонували прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади державного службовця відповідно до професійного спрямування згідно Закону України «Про державну службу».
		 
		У подальшому, згідно з листом від 24 квітня 2017 року №02-17-0647, з огляду на небажання позивача прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад виконавчого апарату Немирівської міської ради їй запропонували посаду прибиральниці службових приміщень - посада, на яку призначаються без проходження конкурсу.
		 
		Розпорядженням Немирівського міського голови від 25 квітня 2017 року №88-рк позивача звільнено з посади спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради у зв`язку із затвердженням структури та штатної чисельності виконавчого апарату міської ради на 2017 рік. Правовою підставою вказано норми пункту 1 частини першої статті 40 та стаття 49-2 КЗпП України.
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є: скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
		 
		Відповідно до частини четвертої цієї статті про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.
		 
		У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.
		 
		Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
		 
		Пунктом 1 частини першої статті 87 цього Закону встановлено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
		 
		Згідно з частиною третьою цієї статті процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
		 
		Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		 
		Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга цієї статті).
		 
		Відповідно до абзаців першого-третього статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. 
		 
		При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.  
		 
		Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		 
		Застосовуючи вказані правові норми, апеляційний суд зробив висновок про неправомірність звільнення позивача. Цей висновок обґрунтований тим, що відповідачем всупереч нормам статті 49-2 КЗпП України не запропонували іншу роботу. Тоді як згідно нового штатного розпису відповідно до рішення Немирівської міської ради від 12 січня 2017 року штатна чисельність працівників збільшилася з 24 до 80. Отже, скорочення чисельності та штату працівників не відбулось. Верховний Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції, як із таким, що відповідає правильному змісту правового регулювання вищевказаних норм Закону України та статті статті 49-2 КЗпП України. 
		 
		Зміст статті 49-2 КЗпП України, як і частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», свідчить, що законодавцем встановлений чіткий алгоритм дій, яких повинен дотримуватись керівник державної служби у випадку скорочення чисельності або штату державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу для забезпечення дотримання та реалізації державним службовцем гарантованого Конституцією України права на працю. А саме: попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці - 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби; пропозиція працівникові іншої рівноцінної посади державної служби, а за відсутності такої - нижчої вакантної посади; переведення за згодою державного службовця на вакантну посаду; або звільнення державного службовця у випадку, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. При цьому, одночасно з попередженням про вивільнення державного слжбовця, керівник державної служби протягом двох місяців повинен запропонувати державному службовцю всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.
		 
		Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не було запропоновано позивачу всі вільні вакансії, які за функціональними обов`язками є аналогічними із займаною посадою позивача, що призвело до порушення відповідачем процедури звільнення позивача.
		 
		Аргументи відповідача про необхідність проходження позивачем конкурсу для зайняття вакантних посад державної служби суперечать нормам пункту 1 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу». Цією нормою встановлено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби.
		 
		Не впливають на правильність вищенаведених висновків судів також і посилання відповідача на норми статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими встановлено виключне право органу місцевого самоврядування затверджувати за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів. Оскільки предметом спору є дотримання відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача, а не правомірність формування штатної структури виконавчого органу. 
		 
		У силу норм частини 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		 
		Агрументи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Немирівської міської ради Немирівського району Вінницької області залишити без задоволення. 
		 
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2017  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:Н.М. Мартинюк Судді:          А.В. Жук  Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...