Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 137/1428/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 22.07.2019
Номер судового провадження: 61-29121ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		22 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 137/1428/16-ц 
		провадження № 61-29121св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,  
		відповідач - дочірнє підприємство «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 
		представник відповідача - Сидорюк Денис Анатолійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», подану Сидорюком Денисом Анатолійовичем , на рішення Літинського районного суду Вінницької області 
		від 25 січня 2017 року у складі судді Білик Н. В. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Луценка В. В., Берегового Ю. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») про відшкодування майнової та моральної шкоди. 
		 
		Позов мотивувала наступним. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24 січня 2015 року серії НОМЕР_1 вона є власником автомобіля «Toyota Camry» державний номерний знак 
		НОМЕР_2 . 03 травня 2016, рухаючись по автомобільній дорозі С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка 13 км + 650 м, належний позивачеві автомобіль  потрапив у ряд вибоїн на дорозі, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено, на передньому правому колесі видуло гулю. Позивач вказує, що дане пошкодження виникло внаслідок того, що стан покриття проїжджої частини дороги не відповідає вимогам ДСТУ 3587-92, оскільки глибина окремих осідань та вибоїн перевищує 6 см. 
		 
		Згідно з договором від 01 квітня 2016 року № 13/16 відповідач прийняв на себе зобов`язання надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту доріг загального користування у Вінницькій області. Виходячи з умов укладеного договору, відповідальність за якість дорожнього покриття і, як наслідок, безпечність його експлуатації покладається на відповідача. Безпосереднє надання послуг на дільниці 
		С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка 13 км + 650 м здійснює філія відповідача - «Вінницький райавтодор». Відповідно до постанови Літинського районного суду Вінницької області від 07 червня 2016 року заступника начальники філії «Вінницький райавтодор» ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП, порушення правил, норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.   
		  
		Позивач зазначає, що майнова шкода завдана їй, полягає у необхідності заміни шини автомобіля, вартість якої згідно з рахунком від 10 травня 
		2016 року № СПМ-К-В4392 становить 5 363,00 грн, тому просить стягнути з відповідача вказану суму майнової шкоди. 
		 
		Крім того, протиправною поведінкою відповідача, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди дуже перелякалася та знервувалася. В результаті перенесеного стресу, вона втратила спокійний, нормальний сон. Також порушено її звичний спосіб життя, оскільки тривалий час позивач не може
		користуватися автомобілем, змушена пересуватися на громадському транспорті, що створює додаткові незручності. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінила в 5 000,00 грн, яку теж просить стягнути з відповідача.   
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 
		2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 5 363,00 грн. у відшкодування завданої їй майнової шкоди, 1 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, на користь держави стягнуто 640,00 грн. судового збору. 
		 
		Задовольняючи позов, на підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що мали місце неправомірні дії відповідача, його вина доведена, та внаслідок таких неправомірних дій мало місце пошкодження належного позивачеві транспортного засобу, чим ОСОБА_1 завдано майнової та моральної шкоди.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року рішення Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 
		2017 року залишено без змін.
		Апеляційний суд, залишаючи вказане вище судове рішення без змін, з висновками суду першої інстанції погодився, вважав, що висновки суду узгоджуються з нормами матеріального права, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційні скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у червні 2017 року, Сидорюк В. А., який діє в інтересах ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК  «Автомобільні дороги України», посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 
		2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 
		2017 року скасувати й ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Короткий зміст вимог відзиву (заперечення) на касаційну скаргу
		 
		У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», подану Сидорюком В. А. , на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року, в яких заявник, вважаючи рішення судів попередніх інстанцій законними й обґрунтованими, просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу,
		 
		Мотивуючи касаційну скаргу, представник ДП «Вінницький облавтодор» 
		ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Сидорюк В. А. посилається на те, що належним відповідачем у справі є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, на балансі якої перебувають автомобільні дороги. 
		 
		Крім того вважає необґрунтованим посилання судів на факт складання адміністративного протоколу за статтею 140 КУпАП щодо співробітника відповідача ОСОБА_3 , крім іншого вказуючи, що останній не є особою, на яку покладено обов`язок відповідати за стан доріг, тобто не є суб`єктом адміністративного правопорушення.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
		 
		Обґрунтовуючи заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначала про те, що доводи касаційної скарги щодо неналежності відповідача у вказаній справі не повинні братися до уваги судом касаційної інстанції, оскільки такі доводи є безпідставними, так як власником автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, є держава, яка уповноважила Державну службу автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області здійснювати управління нею, а 01 квітня 2016 року між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області та ДП  Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» укладено договір підряду, відповідно до якого служба автомобільних доріг у Вінницькій області доручила, а підрядник зобов`язався на свій ризик, своїми силами та зі своїх матеріалів у 2016 році виконати послуги (роботи) з експлуатації, утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Вінницькій області.
		 
		Вважає, що за таких обставин суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованих висновків про часткове задоволення її позовних вимог. Зазначає, що рішення судів ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону та такі рішення підлягають залишенню без змін.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу 
		№ 137/1428/16-ц з Літинського районного суду Вінницької області.
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		22 травня 2018 року справу № 137/1428/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу № 137/1428/16-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .
		Фактичні обставини справи
		Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля «Toyota Camrу» державний номерний знак НОМЕР_2 . 
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 травня 2016 року серії АП1 № 907518 заступник директора філії «Вінницький райавтодор» ОСОБА_3 на автодорозі С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка 13 км + 630 м порушив правила, норми, стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг, стан покриття проїжджої частини не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97. Глибина окремих вибоїн, осідань перевищує 6 см. Порушення ОСОБА_3 вимог пункту третього статті 12 Закону України «Про дорожній рух», пункту одинадцятого Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, підпункту 
		1.3 Правил дорожнього руху України призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди і, як наслідок, пошкодження належного позивачеві автомобіля. 
		Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 07 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 
		850,00 грн. ОСОБА_3 у суді свою вину визнав у повному обсязі, накладене стягнення виконав, сплативши на користь держави визначену постановою суму штрафу. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, позивачеві ОСОБА_1 завдано майнової шкоди яка полягає у відновленні її порушеного права, а саме у заміні шини до автомобля «Toyota Camry» Yokohama DB decibel E 70 215/60/R16 95V. Вартість шини, відповідно до рахунка від 10 травня 29016 року № СПМ-К-В 4395 та листа-відповіді генерального директора ТОВ «Преміум Моторс» становить 5 363,00 грн.
		Також судами встановлено, що балансоутримувачем цієї дороги є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, яка здійснює експлуатаційне утримання цієї автомобільної дороги.
		Між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області та відповідачем у справі ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 01 квітня 2016 року було укладено договір № 13/16 про закупівлю за державні кошти послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області. 
		Згідно з підпунктом 1.6. договору від 01 квітня 2016 року № 13/16 відповідач ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на період дії цього правочину та протягом гарантійного періоду як виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм Глави 82 ЦК України у повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування шкоди (майнової (матеріальної), нематеріальної (в тому числі моральної) та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або у процесі використання смуги відводу юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця. 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
		 
		Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд 
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Нормами статей 14, 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху. 
		 
		Згідно зі статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		 
		За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне керування автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої направляється й координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади в області транспорту і який має свої органи керування на місцях.
		 
		Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами (пункти 2, 4 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).
		 
		Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та
		 
		інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
		 
		Згідно зі статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
		 
		За приписами пунктів 2, 5, 10 розділу першого Загальних положень Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
		 
		Розділом 2 Правил визначено обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, де серед інших зазначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 Правил).
		 
		При цьому, згідно з підпунктом 1.6. договору від 01 квітня 2016 року 
		№ 13/16 відповідач ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на період дії цього правочину та протягом гарантійного періоду як виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм Глави 82 ЦК України у повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування шкоди (майнової (матеріальної), нематеріальної (в тому числі моральної)) та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або у процесі використання смуги відводу юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних до-ріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця. 
		 
		Враховуючи системний аналіз наведених норм та правил, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про те, що 
		ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є належним відповідачем у справі.
		 
		Правильними є дії суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, пов`язані з прийняттям до уваги висновків про обставини, зроблені судоми під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи філії відповідача «Вінницький райавтодор». 
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до правил статті 400 ЦПК України.
		 
		В оцінці правових підстав для стягнення із заявника на користь позивача відшкодування майнової та моральної шкоди Верховний Суд врахував таке.
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України). 
		 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Враховуючи наведене, а також те, що відповідач має здійснювати контроль за забезпеченням безпечного руху на автомобільній дорозі, яка перебуває на його обслуговуванні, усувати виявлені недоліки, які несуть ризик настання негативних наслідків, завдання шкоди учасникам дорожнього руху, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову, стягнення відшкодування з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є законними та обґрунтованими.
		 
		Заявник під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів належними та допустимими доказами, що він є неналежним відповідачем у справі, а також, що не з його вини автомобіль позивача зазнав пошкоджень.
		 
		Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися
		вимоги позову, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди першої та апеляційної інстанцій свої процесуальні дії належним чином обґрунтували.
		 
		Верховний Суд не встановив порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору по суті, оскільки судами оцінено докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Також під час розгляду справи не виявлено порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до фактичної переоцінки доказів, що є неприпустимим під час розгляду справи в касаційному порядку.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		З урахуванням вказаного вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки такі рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 
		2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 
		2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийС. Ю. Бурлаков  Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...