Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6821/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2019. Зареєстровано: 25.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 22.06.2020 (частково)
Результат оскарження 28.01.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: змінено рішення апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/554/18/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015170040003558

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/6821/17
		Дата документу 24.07.2019 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		24 липня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		       головуючого - судді  ОСОБА_1 
		       при секретарі                   ОСОБА_2 
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , кримінальне провадження № 12015170040003558 по обвинуваченню 
		 
		             ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, освіта вища, не одруженого, не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 2 ст. 125 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		Е п і з о д № 1. 8 грудня 2015 року, близько 05-ї год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем ВАЗ-21102 д. н. з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Великотирновській від вул. Юрія Тимошенка у напрямку вул. Героїв Сталінграда в м. Полтава, який на перехресті з вул. Героїв Сталінграда під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням вказаним транспортним засобом, допустив його виїзд за межі проїзної частини на розподільчий газон, що поділяє смуги зустрічного руху, де скоїв зіткнення з бетонною опорою рекламного біг-борду. 
		 
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля, яким він керував, ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої поєднаної травми голови, грудей, тазу та правої верхньої кінцівки: закритої черепно-мозкової травми  струсу головного мозку, множинних ран і саден обличчя; закритої травми грудей  переломів ребер: справа  заднього відрізку 1; зліва  передніх відрізків 2, 4, 5, 6-го ребер, 1-6 по навколохребтовій лінії; лівобічного пневмотораксу, забою обох легень, розриву лівого куполу діафрагми, синця в лівій підключичній області; закритої травми тазу  двобічних переломів крижово-здухвинних зчленувань, центральних переломів вертлюгових западин, сідничних кісток; розриву лобкового зчленування, перелому лобкової кістки справа, розриву сечового міхура; закритої травми правої верхньої кінцівки  перелому променевої кістки в типовому місці, переломів 3, 4, 5 п`ясткових кісток, дрібних ран правої кисті, які в своєму клінічному перебігу призвели до розвитку травматичного шоку ІІІ-го ступеня і за цим критерієм згідно висновків судово-медичної експертизи № 929 від 30 червня 2016 року та комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та медичної експертизи № 1444/1445/23 від 11 травня 2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		 
		Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 417 від 11 червня 2016 року, висновку комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та медичної експертизи № 1444/1445/23 від 11 травня 2017 року є порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		 
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
		 
		ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.
		 
		Е п і з о д № 2. Крім цього, 4 квітня 2017 року, близько 06-ї год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні сауни «Добра парна», що в м. Полтава по вул. Гетьмана, буд. 24, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин наніс потерпілій ОСОБА_5 багаточисельні удари пальцями рук, стиснутими в кулак, та ногами у взутті в область голови, верхніх і нижніх кінцівок, тулубу, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців голови, багаточисельних синців та саден шкіри кінцівок, тулубу, які згідно висновків судово-медичних експертиз № 889 від 11 липня 2017 року та № 896 від 11 липня 2017 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та утворилися від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками.
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, та заподіянні потерпілій ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, за ч. 2 ст. 286 КК України (епізод № 1). 
		 
		По епізоду № 2 суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів 
		 
		Допитаний під час розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_7  вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що 7 грудня 2015 року ввечері він разом з потерпілою святкували день народження ОСОБА_8 , де він вживав спиртні напої. Додому повернулись вночі, але спати не лягали, оскільки між ними виникла сварка, яка не припинялась до ранку та в процесі якої вони випили ще 2 л пива. Близько 5-ї год. 8 грудня 2015 року він вийшов з квартири, спустився вниз до будинку, де стояв його автомобіль, і сівши в салон автомобіля за кермо, знаходився в ньому. Через деякий час на пасажирське переднє сидіння автомобіля сіла потерпіла, яка теж вийшла з квартири. Між ними продовжувалась сварка. В процесі сварки він, незважаючи на заперечення останньої, запустив двигун автомобіля і поїхав в магазин, що в мікрорайоні «Половки» в м. Полтаві. Повертаючись звідти, він, рухаючись по вулиці Великотирновська, їхав швидко, відволікаючись при цьому на сварку, яка продовжувалась між ними. В якусь мить, втративши пильність, він допустив наїзд та зіткнення з бетонною опорою білборду, внаслідок чого травмував потерпілу, спричинивши їй при цьому тяжкі тілесні ушкодження, з приводу яких вона тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні. Зазначив, що протягом всього часу перебування потерпілої в лікарні він надавав їй матеріальну допомогу шляхом придбання ліків, продуктів харчування та і просто коштів для забезпечення її існування. В зв`язку з цим вважає неправдивими її твердження про ухилення його від надання їй матеріальної допомоги в зв`язку з травмуванням, а тому не визнає заявлений нею по справі цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		 
		Він також визнав вину у заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень 4 квітня 2017 року близько 6-ї год. під час їх перебування в сауні, не розкривши при цьому механізму їх спричинення.
		 
		Аналізуючи показання обвинуваченого та оцінюючи їх у сукупності з іншими доказами по справі, суд розцінює їх такими, що в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, а тому приймає до уваги як правдиві та покладає їх в основу обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому діянь.
		 
		При цьому суд виходить з наступного.
		 
		Потерпіла   ОСОБА_5 під час допиту в суді показала, що вона 7 грудня 2015 року перебувала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 на святкуванні дня народження у друзів, де вони вживали спиртні напої. Додому повернулись вночі. Близько 04 год. ОСОБА_7 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, сказав, що бажає купити цигарок, після чого вони разом на автомобілі ВАЗ 2110 д. н. з. НОМЕР_1 , який належить обвинуваченому на праві власності, під керуванням останнього, поїхали в магазин. Повертаючись назад, ОСОБА_7 рухався з великою швидкістю близько 120 км/год та в районі перехрестя вулиць Великотерновська та Г. Сталінграду в м. Полтава втратив керування автомобілем та скоїв зіткнення з бетонною опорою білборду, внаслідок чого їй були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, з приводу яких вона тривалий час лікувалася стаціонарно. Зазначила, що при цьому обвинувачений ОСОБА_7 не допомагав їй матеріально, незважаючи на ті великі матеріальні затрати, які вона в зв`язку з цим несла. Заперечила факт відволікання нею ОСОБА_7 , як водія, під час руху автомобіля безпосередньо перед виникненням ДТП та втручання в керування транспортним засобом.
		 
		Крім цього, вона зазначила, що 4 квітня 2017 року, близько 06-ї год., вона разом з ОСОБА_7 на пропозицію останнього відпочивала в сауні «Добра парна», що по вул. Гетьмана, 24 в м. Полтаві, де на ґрунті особистих неприязних відносин між ними в черговий раз виникла сварка, в процесі якої обвинувачений наніс їй багаточисельні удари кулаками та ногами по голові, верхніх і нижніх кінцівках, тулубу, внаслідок чого спричинив їй легкі тілесні ушкодження.
		 
		Наголосила, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй було спричинено матеріальну та моральну шкоду, в зв`язку з чим нею заявлено цивільний позов про її відшкодування, який вона просить задовольнити в повному обсязі. 
		 
		Свої показання про обставини заподіяння їй легких тілесних ушкоджень 4 квітня 2017 року потерпіла  ОСОБА_5 підтвердила підчас проведенняслідчого експериментуз їїучастю 21червня 2017року,під часякого останняпродемонструвала механізмнанесення їйтілесних ушкодженьобвинуваченим ОСОБА_7 у приміщенні сауни «Добра парна», по вул. Гетьмана, 24 в м. Полтаві (том 1 а. п. 203-211).
		 
		Показання, дані нею під час слідчого експерименту не суперечать механізму та обставинам спричинення їй тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 896 від 11 липня 2017 року (том 1 а. п. 213-214).
		 
		Оцінюючи показання потерпілої, суд враховує їх логічність, послідовність та повну узгодженість з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, а тому приймає їх до уваги як правдиві та такі, що підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь.
		 
		Свідок  ОСОБА_8 під час допиту в суді показав, що 7 грудня 2015 року він святкував свій черговий день народження, на якому були присутні обвинувачений ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_5 . Зазначив, що під час святкування дня народження ОСОБА_7 вживав горілку. Після дня народження він вперше зустрівся з обвинуваченим лише в лютому 2016 року і тоді той розповів йому про ДТП, яка сталася 8 грудня 2015 року, не розкриваючи при цьому обставин пригоди та її наслідків.
		 
		Свідок  ОСОБА_9 , водій мікроавтобуса, в суді показав, що близько 6-ї год. 8 грудня 2015 року він з пасажирами рухався по вулиці Великотриновській в напрямку вулиці Г. Сталінграду в м. Полтаві. Проїзна частина дороги, як і погода на вулиці, була сухою. Піднімаючись на гору, він звернув увагу на автомобіль ВАЗ-21102 д. н. з. НОМЕР_1 , який зі швидкістю більше 100 км/год. обігнав його по зустрічній смузі та продовжив рух, не збавляючи швидкості. В цю ж мить вказаний автомобіль правою передньою частиною зіткнувся з бетонною опорою білборду. Підїхавши до місця ДТП, він зупинився і побачив, що водій автомобіля ВАЗ-21102 спочатку був непритомний, а коли прийшов до свідомості, то помітив, що той був в нетверезому стані і вів себе відповідно як нетвереза особа, демонструючи своєю поведінкою наявні у нього ознаки сп`яніння.
		 
		Аналогічні по суті показанням вищенаведеного свідка дала під час допиту в суді свідок  ОСОБА_10 , яка була пасажиром мікроавтобуса, слідуючи в цей час на роботу. Наголосила, що обвинувачений був дуже п`яний, він практично не міг говорити, координація рухів у нього була замітно порушеною.
		 
		Свідки  ОСОБА_11 , подруга потерпілої,  ОСОБА_12 , її кума,  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15 , друзі обвинуваченого, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , сусіди останнього,  ОСОБА_19 , його знайомий, в суді підтвердили факт наявності між обвинуваченим та потерпілою стосунків як співмешканців, наголосивши при цьому на їх періодичній конфліктності, зазначивши, що ніхто із них очевидцем пригоди не був, а свою обізнаність про це пояснили повідомленням про її факт та обставини потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 відповідно у їх інтерпретації
		 
		Свідок  ОСОБА_20 , мати потерпілої, даючи показання в суді, наголосила, що її донька протягом тривалого часу підтримувала близькі стосунки з обвинуваченим, який у ставленні до неї проявляв неповагу, вів себе зверхньо та свавільно, не допомагаючи їй ні в чому та користуючись матеріальними благами, створеними та наявними у доньки. Коли сталася пригода, то обвинувачений уникав будь-якого бажання та спроби допомагати в лікуванні потерпілої матеріально. Протягом всього періоду лікування намагався схилити доньку до відмови від поданої нею заяви про вчинення ним злочину та визнання нею факту втручання в керуванням автомобілем, що нібито послужило поштовхом до виникнення ДТП. Це ж продовжувалось і після її видужання, а результатом відмови потерпілої від виконання цієї пропозиції став факт побиття її в сауні обвинуваченим 4 квітня 2017 року та спричинення їй легких тілесних ушкоджень, з приводу чого вона змушена була лікуватись знову. Зазначила, що обвинувачений не надавав допомоги під час лікування потерпілої, а тому просила суд задовольнити цивільний позов останньої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 
		 
		Допитана в суді свідок  ОСОБА_21 , адміністратор сауни «Добра парна», що по вул. Гетьмана, 24 в м. Полтаві, показала, що 4 квітня 2017 року під ранок в сауну приїхали обвинувачений та потерпіла, які замовили собі люкс-послуги. Приблизно через годину з номеру вибігла потерпіла, яка була в крові, та повідомила, що її побив обвинувачений. З вуха та носу потерпілої текла кров. На мочці вуха залишився слід від вирваної сережки, яку вона потім знайшла в сауні та повернула потерпілій.
		 
		Свідок  ОСОБА_22 , лікар станції швидкої медичної допомоги, в суді показав, що 4 квітня 2017 року, вранці, він виїжджав на місце пригоди, яким було сауна «Добра парна» по АДРЕСА_2 , де надавав допомогу потерпілій  ОСОБА_5 , яка була побитою та повідомила йому, що це зробив чоловік. Зважаючи на її стан, потерпілу було доставлено каретою швидкої медичної допомоги до 1-ї МКЛ для надання їй допомоги та лікування.
		 
		Аналізуючи показання названих свідків в сукупності з іншими доказами по справі, суд враховує їх повну відповідність між собою в частині, що стосується сутності стосунків між обвинуваченим та потерпілою, характеристики їх особи, часу, місця та обставин вчинення обвинуваченим дорожньо-транспортної пригоди та її послідуючого побиття в сауні з заподіянням легких тілесних ушкоджень, в межах їх доступу до відомостей про це, а тому розцінює їх показання як правдиві та приймає до уваги як належні та допустимі докази по матеріалах кримінального провадження.
		 
		   Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 8 грудня 2015 року на перехресті вулиць Великотерновська  Г. Сталінграду в м. Полтава виявлено автомобіль ВАЗ 2110 д. н. з. НОМЕР_1 зі слідами механічних пошкоджень. Встановлено, що вказана проїзна частина містить по дві смуги для руху в кожному напрямку. Видимість необмежена, температура повітря становила 0 градусів, сліди шин та гальмування відсутні (том 1 а. п. 136-146).
		 
		   Згідно висновку Полтавського обласного наркологічного диспансеру від 8 грудня 2015 року водій автомобіля ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп`яніння (том 1 а. п. 147).
		 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 929 від 30 червня 2016 року та комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та медичної експертизи № 1444/1445/23 від 11 травня 2017 року, внаслідок вказаного ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої поєднаної травми голови, грудей, тазу та правої верхньої кінцівки: закритої черепно-мозкової травми  струсу головного мозку, множинних ран і саден обличчя; закритої травми грудей  переломів ребер: справа  заднього відрізку 1; зліва  передніх відрізків 2, 4, 5, 6-го ребер, 1-6 по навколохребтовій лінії; лівобічного пневмотораксу, забою обох легень, розриву лівого куполу діафрагми, синця в лівій підключичній області; закритої травми тазу  двобічних переломів крижово-здухвинних зчленувань, центральних переломів вертлюгових западин, сідничних кісток; розриву лобкового зчленування, перелому лобкової кістки справа, розриву сечового міхура; закритої травми правої верхньої кінцівки  перелому променевої кістки в типовому місці, переломів 3, 4, 5 п`ясткових кісток, дрібних ран правої кисті, які в своєму клінічному перебігу призвели до розвитку травматичного шоку ІІІ-го ступеня і за цим критерієм відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (том 1 а. п. 159-161, 182-190).
		 
		Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 417 від 11 листопада 2016 року та комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та медичної експертизи № 1444/1445/23 від 11 травня 2017 року причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		 
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
		 
		ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру (том 1 а. п. 174-179).
		 
		Відповідно до довідки про погодні умови в день вчинення ДТП, будь-яких погодних умов, які могли б ускладнити керування транспортним засобом в день вчинення ДТП не було (том 1 а. п. 148).
		 
		Протоколом оглядумісця подіїпо вул. Гетьмана24в м.Полтава, встановлено,що завказаною адресоюзнаходиться оздоровчийкомплекс «Добрапарна»,де обвинувачений ОСОБА_7 наніс потерпілій     ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження (том 1 а. п. 194-196).
		 
		Згідно додатковоговисновку судово-медичноїекспертизи №889від 11липня 2017року употерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців голови, багаточисельних синців та саден шкіри кінцівок, тулубу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, що утворилися від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками (том 1 а. п. 201-202).
		 
		Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні. 
		 
		Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі. 
		 
		Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме ОСОБА_7 і за таких обставин, порушивши вимоги пункту 12.1 Правил вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було спричинено тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 , а також заподіяв їй легкі тілесні ушкодження внаслідок побиття 4 квітня 2017 року.
		 
		Суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		    
		   Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння ним розкриттю злочину.
		 
		   Обставиною, яка обтяжує його покарання, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		   Мотиви призначення покарання
		 
		   При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65  67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, характеристику його особи як такої, що має вищу освіту, але ніде не працює, його сімейний стан, поведінку як під час скоєння злочинів, так і після цього, ставлення до скоєного, активне сприяння ним розкриттю злочинів та вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння, думку потерпілої та її представника, які наполягають на призначенні йому найсуворішого покарання, висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації. При цьому суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до призначеного покарання положень ст. ст. 75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбуття покарання із випробуванням або застосувати більш м`яке покарання. 
		 
		   Таку міру покарання суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_7 , враховуючи конкретні обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, грубість порушень вимог Правил дорожнього руху України, що потягло за собою тяжкі наслідки в виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, враховуючи відсутність осуду свого діяння з боку обвинуваченого, який не зважаючи на тривалий час, що пройшов з дня ДТП, не тільки не компенсував спричиненої майнової та моральної шкоди, а навіть не намагався цього зробити, позицію потерпілої, яка просила призначити ОСОБА_7 суворе покарання. 
		 
		   Також суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки, враховуючи грубе порушення ним Правил дорожнього руху України та настання тяжких наслідків. 
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		   Потерпілою ОСОБА_5 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 18365 грн та 1200000 грн відповідно (том 1 а. п. 39-72). 
		 
		   Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди потерпіла зазначила, що нею понесені матеріальні витрати на лікування від отриманих внаслідок ДТП тяжких тілесних ушкоджень. Ці витрати пов`язані з придбанням ліків та інших речей необхідних для лікування та перебування в лікарняній установі. В цю суму нею не включались витрати, про які стверджує обвинувачений, якщо він їх і поніс в той час, коли вона перебувала в стані непритомності. 
		 
		   Вона також зазначила, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй було спричинено також моральну шкоду, яка полягає у заподіянні значної шкоди її здоровю, порушенню звичайного ритму її життєдіяльності, втраті стійких соціальних зв`язків. Вона перенесла сильний емоційний стрес через отримання травми, назавжди порушено її звичайний спосіб життя, значно погіршився її психологічний та фізичний стан, що додає їй моральних страждань. 
		 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 128 КПК України, статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова. При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
		 
		   Пред`явлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		 
		   Згідно вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		 
		   У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		 
		   Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала. 
		 
		   Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_5 .
		 
		   Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеним і факт заподіяння потерпілій матеріальних збитків на вказану нею суму. 
		 
		   При визначенні розміру заподіяної потерпілій матеріальної шкоди суд враховує, що нею надані докази її заподіяння саме в такому розмірі, як нею і заявлено. Надані ж обвинуваченим дані про нібито відшкодування ним матеріальної шкоди при наданні допомоги при лікуванні потерпілої суд розцінює як такі, що могли бути паралельними або додатковими до понесених потерпілою витрат, докази чого нею надані, а тому не вважає їх відшкодуванням в частині заявленою останньою.
		 
		   Суд вважає, що потерпілій була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину щодо неї вона зазнала інтенсивних фізичних, душевних, психічних переживань. Нею було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, їй в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілої в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі шістсот тисяч грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує також висновок судово-психологічної експертизи потерпілої, якою факт її заподіяння підтверджений.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		   Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 6616,32 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		Речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає. 
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання:
		 
		за ч. 2 ст. 286 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки;
		 
		за ч. 2 ст. 125 КК України у виді двох років обмеження волі.
		 
		Остаточне покарання визначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
		 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 24 липня 2019 року.
		 
		Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого на її користь 18365 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 16 коп. матеріальної шкоди та 600000 (шістсот тисяч) грн. моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. 
		 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави 6616,32 грн судових витрат за проведення судових експертиз.
		 
		До набрання вироком законної сили обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.
		 
		   Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		   Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...