Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17798/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; транспортного податку.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2019. Зареєстровано: 25.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Номер судового провадження: А/855/9440/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17798/18                                                                     Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  18 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі -       Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, 
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1788-17 від 10 червня 2015 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання із сплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. та податкової вимоги від 14.09.2016 року №5931-17.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 року № 1788-17 Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 14.09.2016 року №5931-17 Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Зокрема, скаржник стверджує про пропущення позивачем строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. 
		Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota моделі Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 4461 куб. см.
		10 червня 2015 р. державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення № 1788-17, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання із сплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.
		14 вересня 2016 р. державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено податкову вимогу № 5931-17, щодо погашення суми податкового боргу в сумі 25 000 грн. за 2015 рік, який виник внаслідок прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.
		Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування (тут та надалі норми ПК України у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 названої статті ПК України (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		За змістом пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Згідно пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Пунктом 267.5 статті 267 ПК України установлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Відповідно до підпунктів 267.6.1 та 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		Підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України на органи внутрішніх справ покладено обов`язок до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об`єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку, а з 1 квітня 2015 року подавати такі відомості у 10-денний строк після закінчення календарного місяця.
		Оскільки у власності позивача перебуває автомобіль який є об`єктом оподаткування транспортним податком, ОСОБА_1 є платником цього податку.
		Разом з тим, транспортний податок було запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, який набув чинності з 01.01.2015 р.
		В силу положень ст. 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.
		Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 названої статті ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		За приписами пункту 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
		Із наведеного випливає, що транспортний податок підлягав би нарахуванню та сплаті позивачем у 2015 р. за умови прийняття та оприлюднення органом місцевого самоврядування відповідного рішення до 15 липня 2014 р.
		Приймаючи до уваги, що у 2014 р. Київською міською радою рішення про встановлення транспортного податку не приймалось, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
		Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові у справі № 826/17232/16 від 19 квітня 2018 року.
		У статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
		Отже, податкову вимогу контролюючого органу може бути складено лише в разі наявності узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу) платника податків і є похідним рішенням від податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		З огляду на наведені правові норми, фактичні обставини справи та враховуючи, відсутність податкового боргу, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є помилковим.
		Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Згідно пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Водночас, пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
		Як вірно зазначив окружний адміністративний суд в ухвалі від 19.02.2019 р. терміни «вважається врученим» та «з моменту отримання» не є тотожними.
		На переконання колегії суддів вжите у статті 56 ПК України словосполучення «з моменту отримання» передбачає фактичне отримання платником податкового повідомлення-рішення.
		У даній правовій ситуації позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 1788-17 від 10 червня 2015 р. лише у жовтні 2018 р., а позовну заяву подав 30.10.2018 р., тобто в межах строку встановленого пунктом 56.18 статті 56 ПК України.
		Суд апеляційної відхиляє посилання відповідача на правову позицію висловлену Верховним Судом у справі № 822/553/17, оскільки у зазначеній справі предметом спору було стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а не правомірність податкового повідомлення-рішення.   
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ 
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		          Постанова складена в повному обсязі 23 липня 2019 р.
		 
		  
		Головуючий        суддя                                                      І.О.Лічевецький
		 
		                                     суддя                                                      Г.В.Земляна
		 
		                                     суддя                                                      В.П.Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...