Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/5021/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2019. Зареєстровано: 25.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: А/855/8230/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/5021/18                                                 Суддя першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  24 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача          - Степанюка А.Г.,
		суддів                    - Губської Л.В., Епель О.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на прийняте у порядку письмового провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Відповідач, ГУ НП у Вінницькій області) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції майору поліції ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Вінницькій області від 04.01.2018 року №2 о/с в частині встановлення стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1, старшому інспектору - черговому сектору реагування патрульної поліції №3 Могилів - Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, станом на 01.01.2018 року - 09 років 06 місяців 09 днів;
		- зобов`язати ГУ НП у Вінницькій області зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 , весь термін перебування на службі в органах МНС України з 23.06.2007 року по 28.05.2012 року та провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби;
		- зобов`язати ГУ НП у Вінницькій області внести зміни до наказу ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції майору поліції ОСОБА_1 , встановивши стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років 14 років 08 місяців 18 днів.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 року позов задоволено частково:
		- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби в поліції майору поліції ОСОБА_1 ;
		- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Вінницькій області від 04.01.2018 року №2 о/с в частині встановлення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 ;
		- зобов`язано ГУ НП у Вінницькій області зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 весь термін перебування на службі в органах МНС України з 23.06.2007 року по 28.05.2012 року та провести перерахунок та виплату майору поліції ОСОБА_1 грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби в поліції.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба, зокрема, в органах і підрозділах цивільного захисту, до яких відноситься служба в МНС України, а згідно наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.11.2015 року №61 до стажу даний період служби зарахований, то Відповідач безпідставно не включив до оскаржуваного наказу від 04.01.2018 року вказаний період служби. Крім того, суд зауважив на допущенні ГУ НП у Вінницькій області технічної помилки при обрахунку вислуги років ОСОБА_1 на 2 дні, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу від 27.03.2018 року в частині. Окремо суд зауважив, що вимога про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років у період перебування Позивача на службі в органах МНС України та здійснення у зв`язку з цим перерахунку та виплати одноразового грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні є належним способом захисту порушених прав особи. Крім іншого, суд підкреслив, що ОСОБА_1 не було пропущено строк звернення до суду з огляду на те, що про фактичне порушення своїх прав останній дізнався після отримання його адвокатом листа ГУ НП у Вінницькій області від 12.09.2018 року №Л-19/12/02-2018 із витягом з наказу від 30.11.2015 року №61.
		Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції підкреслив на неможливість внесення змін до наказу від 27.03.2018 року в частині, в якій останній скасований у судовому порядку.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та винести нове рішення, яким у задоволенні вказаного позову відмовити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що, по-перше, судом першої інстанції не було враховано факт пропуску Позивачем місячного строку звернення до суду із позовом про оскарження згаданих наказів, по-друге, судом безпідставно ототожнено поняття «стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років» із поняттям «стаж служби в поліції, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги», по-третє, судом залишено поза увагою відсутність у ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» застережень щодо можливості зарахування до стажу служби у поліції служби в органах МНС України, по-четверте, судом не надано належної оцінки тому, що вислуга років та стаж служби є відмінними поняттями.
		Після усунення визначених в ухвалі від 10.05.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції з урахуванням наявних у матеріалах справи документів та пояснень Позивача було обґрунтовано поновлено останньому строк звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, зазначає, що служба в органах МНС України має аналогічний службі в органах внутрішніх справ України правовий статус. Окремо звертає увагу, що ОСОБА_1 після служби в МНС України було відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження МВС України, що свідчить про обґрунтованість зарахування періоду служби в МНС України до стажу роботи у поліції.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ НП у Вінницькій області.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 16.07.2003 року по 23.06.2007 року навчався у військово-інженерному інституті Подільського державного аграрно-технічного університету, з 29.05.2012 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 02.04.2018 року - в органах Національної поліції України (а.с. 38-43).
		Крім того, зі змісту листа ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 17.12.2018 року №01-9204/17 та доданих до нього копій наказів ГУ МНС України в Вінницькій області за вказаний період (а.с. 86-93), вбачається, що у період 23.06.2007 року по 28.05.2012 року ОСОБА_1 проходив службу у згаданому територіальному управління МНС України.
		Згідно наказу ТУ МНС у Вінницькій області від 28.05.2012 року №101 ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження Міністра внутрішніх справ України з 28.05.2012 року (а.с. 94).
		Наказом начальника Управління МВС України у Вінницькій області від 29.05.2012 року №103 о/с капітана ОСОБА_1 , прибулого для проходження служби з ТУ МНС України, призначено на посаду помічника начальника міського відділу - оперативного чергового чергової частини штабу (на правах сектору) Могилів-Подільського міського відділу УМВС України у Вінницькій області (а.с. 44).
		Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 06.11.2015 року №1 о/с (а.с. 13) призначено Позивача на посаду старшого інспектора - чергового Могилів-Подільського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з 07.11.2015 року.
		Зі змісту наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.11.2015 року №61 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції станом на 07.11.2015 року, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, у такому розмірі - 12 років 3 місяці 21 день (а.с. 14-15).
		Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 04.01.2018 року №2 о/с ОСОБА_1 встановлено стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років станом на 01.01.2018 року - 09 років 06 місяців 09 днів (а.с. 50).
		На підставі наказу ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» 02.04.2018 року, сплативши компенсацію за 8 діб невикористаної відпустки за 2018 рік (а.с. 51). 
		Зі змісту витягу з наказу ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с вбачається, що станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років складає 09 років 09 місяців 10 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 14 років 08 місяців 16 днів.
		На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 59, 78, 102 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 1-2, 9, 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також ряду підзаконних актів, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки служба в МНС України, будучи за своєю правовою природою тотожною службі в органах внутрішніх справ, має бути зарахована до періоди служби у Національній поліції.
		З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Згідно ст. 78 Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
		До стажу служби в поліції зараховуються:
		1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
		2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
		3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
		4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
		5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
		6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
		Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
		Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
		Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393 (далі - Постанова №393; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 року №695 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
		Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України №1539 від 02.11.2006 року, яка була чинною на момент прийняття ОСОБА_1 на службу до органів МНС України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МНС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, поводження з радіоактивними відходами та вибуховими матеріалами промислового призначення, рятувальної справи, техногенної, пожежної і промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, створення та функціонування системи страхового фонду документації, а також гідрометеорологічної діяльності.
		Згідно п. 21 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №629 (далі - Положення №629; яка була чинною на момент прийняття Позивача на службу до органів МНС України), особам, які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту, присвоюється спеціальне звання і їх призначають на посади рядового і начальницького складу. Днем прийняття на службу вважається день присвоєння спеціального звання.
		Відповідно до п. 56 Положення №629 особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів.
		Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що служба в органах цивільного захисту, до якого належала МНС України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Викладеним спростовується посилання Апелянта на неможливість поширення на спірні правовідносини приписів п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону.
		При цьому суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив, що згідно наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.11.2015 року №61 ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції станом на 07.11.2015 року, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років - 12 років 03 місяців 21 день, до якого зараховано весь термін перебування на службі в органах МНС України з 23.06.2007 року по 28.05.2012 року. Даний акт індивідуальної дії є чинним та в установленому законодавством порядку скасований не був.
		Як зазначив Європейський суд у справі «van Duyn v. Home Office», принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
		Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.
		У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (справа «Москаль проти Польщі», п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74).
		Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії»).
		На переконання суду апеляційної інстанції, наявність чинного наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.11.2015 року №61, яким ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції станом на 07.11.2015 року, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років - 12 років 03 місяців 21 день, до якого зараховано весь термін перебування на службі в органах МНС України з 23.06.2007 року по 28.05.2012 року, та подальше виключення спірного періоду служби в органах МНС зі стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, шляхом прийняття оскаржуваних у даній справі наказів, свідчить про намагання держави виправити власні помилки та зумовлює безпідставне та необґрунтоване обмеження прав та інтересів Позивача.
		З огляду на викладене колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що ГУ НП у Вінницькій області безпідставно не включено стаж служби ОСОБА_1 у Головному управлінні МНС України у Вінницькій області до стажу служби в поліції, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 та наказу від 04.01.2018 року №2 о/с в частині встановлення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
		Доводи Апелянта про безпідставне ототожнення судом першої інстанції понять «стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років» і «стаж служби в поліції, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги» у розрізі твердження про те, що до стажу служби у поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, не включається період служби у органах МНС України, судовою колегією оцінюється критично, оскільки, по-перше, факт однакового правового статусу служби в органах внутрішніх справ та органах МНС України було встановлено раніше, по-друге, у 2015 році Відповідачем самостійно віднесено такий період служби до стажу роботи, яка дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
		Відповідно до абз. 8 п. 10 Постанови №393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
		Як було встановлено раніше, наказом ГУ НП у Вінницькій області від 27.03.2018 року №57 о/с було обраховано ОСОБА_1 на день звільнення (02.04.2018 року) стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у календарному обчисленні 14 років 08 місяців 16 днів.
		Водночас, оскільки факт зарахування до вказаного стажу періоду навчання Позивача з 16.07.2003 року по 23.06.2007 року у військово-інженерному інституті Подільського державного аграрно-технічній академії Відповідачем не заперечувався, то вислуга років ОСОБА_1 станом на день звільнення становить 14 років 08 місяців 18 днів (до якого входить навчання у період з 16.07.2003 по 23.06.2007 у військово-інженерному інституті Подільського державного аграрно-технічній академії - 3 роки 11 місяців 08 днів та безперервна служба у період з 23.06.2007 року по 02.04.2018 року в органах МНС України, внутрішніх справ та поліції - 10 років 09 місяців 10 днів).
		За таких обставин колегія суддів не має правових підстав не погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що Відповідачем допущено технічну помилку під час розрахунку стажу служби Позивача для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, у зв`язку з чим, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби є обґрунтованими.
		Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 102 Закону пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. 
		Таким чином, як вірно підкреслив Київський окружний адміністративний суд, розмір грошового забезпечення, складовою частиною якого є і надбавка за вислугу років, безпосередньо пов`язаний із розміром одноразової грошової допомоги при звільненні.
		Тому, обираючи спосіб захисту порушеного права Позивача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність зобов`язання ГУ НП у Вінницькій області зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років майору поліції ОСОБА_1 весь термін перебування на службі в органах МНС України з 23.06.2007 року по 28.05.2012 року та провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби.
		Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд обґрунтовано підкреслив, що скасування наказу від 27.03.2018 року №57 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції свідчить про неможливість внесення змін до нього у цій же частині.
		Надаючи оцінку твердженням Апелянта про пропуск Позивачем строку звернення до суду, оскільки зі змістом оскаржуваних наказів ОСОБА_1 дізнався 02.04.2018 року, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Судовою колегією враховується, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
		Правова природа одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби свідчить, що остання належить до виплат, пов`язаних зі звільненням особи, у тому числі з публічної служби.
		Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
		Оскільки позовна заява ОСОБА_1 містить вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби в поліції, а оскаржувані накази ГУ НП у Вінницькій області безпосередньо пов`язані з розміром складових таких виплат, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у межах спірних правовідносин при вирішенні питання дотримання строків звернення до суду необхідно враховувати наведені вище норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
		Аналогічна позиція щодо застосування схожих за змістом норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 13.03.2019 року у справі № 807/363/18.
		Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що відсутність належних і допустимих доказів ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.11.2015 року №61 та отримання його копії лише у вересні 2018 року, свідчить про наявність правових підстав для поновлення строку звернення до суду із даним позовом щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів в частині.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		          Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Степанюк 
		 
		Судді                                                                                            Л.В. Губська
		 
		          О.В. Епель
		 
		 
		Повний текст постанови складено « 24» липня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...