Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/251/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2019. Зареєстровано: 25.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 13.08.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 липня 2019 року Справа № 915/251/19 
		м. Миколаїв
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Берко О.В. 
		представника позивача: ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги №б/н від 03.01.2018;
		представника відповідача: Кіян О.В., ордер Серія МК№73194 від 03.04.2019;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Амако Україна
		(08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, буд.2; 
		ідент.код 21665011),
		до відповідача: Фермерського господарства Колос
		(57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Білозірка; ідент.код 30405651),
		про: стягнення заборгованості у розмірі 17495279,69 грн,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		18.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Амако Україна звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №4210 від 31.01.2019, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства Колос заборгованість у розмірі 17495279,69 грн, з яких: 13974284,68 грн основного боргу за товар поставлений по договору №13399/344009 від 21.12.2017, 3246163,66 грн пені, 274831,35 грн - 3% річних.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору поставки №13399/344009 від 21.12.2017 відповідач не розрахувався за поставлений товар. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані 3% річних та пеня.
		Ухвалою суду від 21.02.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.04.2019.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№42 від 03.04.2019, письмових запереченнях вих.№47 від 24.04.2019 та додаткових поясненнях вих.№56 від 30.05.2019 не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що при здійсненні розрахунку суми боргу за поставлений товар позивачем помилково визначено суму платежу, здійснену відповідачем 28.12.2018, в розмірі 1775,42 доларів США виходячи з курсу продажу долару США на рівні 27,99 грн, оскільки з інформації, розміщеної на сайті Міністерства фінансів України, вбачається, що станом на 17:00 годин 27.12.2018 вартість продажу доларів США становила 27,52 грн за 1 долар США, та після перерахунку (27,52+2%) становила суму меншу, ніж зафіксований сторонами договору курс перерахунку - 28,07 грн, в зв`язку з чим визначення еквіваленту платежу в доларах США мало відбуватись виходячи із курсу перерахунку 28,42 грн за 1 долар США. В зв`язку з цим сума платежу становить 1783,53 доларів США (50 687,86 / 28,42 = 1 783,53), а загальна оплачена сума дорівнює 120557,21 доларів США. 
		Відповідач стверджує, що сума заборгованості за поставлений товар становить 482188,29 доларів США (602745,50 - 120557,21 = 482188,29), що в гривневому еквіваленті на день подання позовної заяви складало 13703791,20 грн (482188,29 х 28,42 = 13703791,20 грн), з огляду на що позивачем невірно розраховано суму пені, яка повинна складати 3232592,88 грн, та 3% річних, сума яких повинна складати 273700,37 грн.
		Окрім того, відповідач вказує, що тривалість порушення строків оплати поставленого товару обумовлена арештом грошових коштів ФГ «Колос», накладеного згідно з постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №57819637, винесеною 30.11.2018 державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Фактичне блокування банківських рахунків господарства виключає можливість здійснення відповідачем оплати наявної суми заборгованості та вчинення будь-яких дій із грошовими коштами.
		До того ж, відповідач посилаючись на те, що стягнення з ФГ «Колос» на користь ТОВ «АМАКО Україна» штрафних санкцій в розмірі, який становить більше трьох мільйонів гривень, спричинить фактичне зупинення роботи господарства, в зв`язку з чим, з метою упередження настання вкрай негативних наслідків для ФГ «Колос», трудового колективу та орендодавців господарства, останній просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, застосувавши до відповідача господарську відповідальність у вигляді сплати 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
		Позивач у відповіді на відзив вих.№5839 від 15.04.2019 не погоджується з доводами ФГ «Колос» та зазначає, що платіж в розмірі 50687,86 грн був здійснений відповідачем саме 28 грудня, але не 2018, а 2017 року, що підтверджується банківською випискою від 28.12.2017. Станом на 17:00 год 27.12.2017 вартість продажу долара США становила саме 27,99 грн за 1 долар США, а тому позивач вважає, що описуючи свої доводи в позовній заяві ТОВ «АМАКО Україна» вірно визначило здійснений відповідачем розмір оплати за товар в доларах США, та відповідно розрахувало розмір пені та 3% річних, які підлягають сплаті ФГ «Колос» у зв`язку з порушенням виконання умов договору.
		До того ж, у відповіді на відзив ТОВ «АМАКО Україна» не погоджується з доводами ФГ «Колос» в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що оскільки відповідно до умов укладеного договору, повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена до 01.06.2018, тобто ще за шість місяців до моменту накладення арешту на кошти ФГ «Колос», протягом яких останній не вжив ніяких заходів до погашення заборгованості. Позивач вказує, що підписавши договір ФГ «Колос» повністю погодилось з його умовами, в тому числі і з розміром штрафних санкцій, передбачених за невиконання договору.
		04.04.2019 та 24.04.2019 у підготовчому судовому засіданні судом оголошувались перерви відповідно до 24.04.2019 та 31.05.2019.
		24.04.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
		Ухвалою суду від 31.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.06.2019.
		Ухвалою суду від 19.06.2019 судовий розгляд справи призначено на 26.06.2019.
		26.06.2019 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.07.2019.
		Під час розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
		В судовому засіданні 10.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
		21.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» (далі - продавець, позивач, товариство) та Фермерським господарством «КОЛОС» (далі - покупець, відповідач, господарство) було укладено договір №13399/344009 про поставку сільськогосподарської техніки (надалі - Договір) (а.с.12-17), відповідно до умов якого продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити сільськогосподарську техніку - кругові стаціонарні зрошувальні машини WESTERN, модель  СР600, в кількості 6 одиниць під різними серійними номерами згідно переліку, виробництва фірми Alkhoгауеf (Саудівська Аравія), надалі іменоване як товар на умовах, визначених цим договором. Технічні характеристики, склад та вартість товару за номенклатурою визначаються в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною цього договору (п.п.1.1, 1.2 договору).
		21.12.2017 між сторонами також підписано специфікацію до договору (а.с.18,19), в якій сторони визначили технічні характеристики, склад та вартість товару за номенклатурою 602745,50 доларів США. До того ж, у специфікації покупець підтвердив, що товар за своїми характеристиками, відповідає його потребам.
		На виконання умов договору продавець поставив в адресу покупця кругові стаціонарні зрошувальні машини WESTERN, модель  СР600, в кількості 6 одиниць під різними серійними номерами згідно переліку, на загальну суму 17400520,54 грн, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.09.2018, видатковою накладною №Н-002380/344009 від 28.09.2018 та видатковою накладною №Н-002385/344009 від 08.10.2018 (а.с.20-22), підписаними керівниками сторін та скріпленими їх печатками.
		Відповідачем не заперечується факт поставлення продавцем та прийняття ним товару за спірним договором належної якості та у відповідній кількості.
		Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість товару, з урахуванням ПДВ,
		складає гривневий еквівалент 602745,50 доларів США, що підлягає сплаті по курсу
		перерахунку.
		Курс перерахунку - це курс продажу (АSК курс) долара США на момент
		закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню
		перерахування коштів по даному Договору, збільшений на 2%.
		Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (АSК курс) Доларів США на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України дані, опубліковані на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/.
		Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за Курс перерахунку на дату укладення даного Договору, а саме: 28,42 гривень за 1 (один) Долар США.
		Сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, зафіксований на дату підписання Договору та визначений в п.2.2 Договору.
		Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що на дату підписання даного Договору гривневий еквівалент вартості Товару без ПДВ складає 14275022,59 грн, гривневий еквівалент суми ПДВ складає 2855004,52 грн, гривневий еквівалент вартості Товару з ПДВ складає 17130027,11 грн.
		Відповідно до п.1.3 договору Покупець для фінансування купівлі Товару має намір використати кредитні кошти, надані ПАТ «Кредобанк», МФО 325365 (надалі - Банк), за умови прийняття кредитним комітетом Банку позитивного рішення про надання Покупцю кредиту.
		Відповідно до умов п.5.1 Договору Покупець зобов`язувався сплатити вартість Товару наступним чином:
		- 20% від загальної вартості Товару, що становить гривневий еквівалент 120549,10 Доларів США (на день підписання Договору складає 3426005,42 грн з ПДВ), що підлягають сплаті по Курсу перерахунку до 01.03.2018 включно;
		- 80% від загальної вартості Товару, що становить гривневий еквівалент 482196,40 Доларів США (на день підписання Договору складає 13704021,69 грн з ПДВ), що підлягають сплаті по Курсу перерахунку до 01.06.2018 включно. Таке перерахування може бути здійснено Банком за дорученням Покупця.
		- у випадку неотримання від кредитного комітету банку позитивного рішення щодо надання Покупцю кредиту на купівлю Товару за цим Договором та/або не отримання Покупцем від Банку коштів на купівлю Товару за цим Договором та/або отримання Покупцем від Банку коштів в розмірі меншому, ніж: зазначено в підпункті 5.1.2, Покупець сплачує Продавцю 100% загальної вартості Товару, до 01.06.2018.
		Позивач вказує, а відповідач не заперечує, що станом на дату підготовки цієї позовної заяви відповідач свої зобов`язання з оплати Товару виконав лише частково на суму 3426235,86 грн, що є еквівалентом 120549,10 Доларів США, а саме:
		- 28.12.2017 за платіжним дорученням №UA000037583 перерахував продавцю 50687,86 грн, що є еквівалентом 1775,42 Доларів США за курсом перерахунку 28,5498 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 27.12.2017 складає 27,9900 грн за 1 Долар США (27,9900 + 2% = 28,5498);
		- 28.03.2018 за платіжним дорученням №UA000006342 перерахував продавцю 1000000,00 грн, що є еквівалентом 35186,49 Доларів США за курсом перерахунку 28,42 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 27.03.2018 складає 26,3500 гривень за 1 Долар США (26,3500 + 2% = 26,877), тому застосовується курс перерахунку 28,42, встановлений п.2.1 договору;
		- 05.06.2018 за платіжним дорученням №UA000014388 перерахував продавцю 2375548,00 грн, що є еквівалентом 83587,19 Доларів США за курсом перерахунку 28,42 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 04.06.2018 складає 26,1600 грн за 1 Долар США (26,1600 + 2% = 26,6832), тому застосовується курс перерахунку 28,42, встановлений п.2.1 договору.
		Позивач зазначає, що таким чином, існує заборгованість ФГ «КОЛОС» перед ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» з оплати вартості товару, поставленого відповідно до договору №13399/344009 від 21.12.2017 в розмірі, що складає гривневий еквівалент 482196,40 Доларів США (602745,50 Доларів США - 120549,10 Доларів США) та на день підготовки даного позову за курсом перерахунку 28,42 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 30.01.2019 складає 27,7550 грн за 1 Долар США (27,7550 + 2% = 28,3305), тому застосовується курс перерахунку 28,42, встановлений п.2.1 договору) становить 13704 021,69 грн.
		В зв`язку з тим, що на дату поставки товару згідно умов договору зафіксована вартість товару в сумі 17400520,54 грн, залишок заборгованості складає (17400520,54 грн - 3426235,86 грн) = 13974284,68 грн.
		Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою оплатити вартість поставленого товару, але всі вимоги позивача залишились незадоволеними.
		Оскільки зобов`язання за спірним договором відповідачем належним чином не виконуються, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором та нарахованих на неї суми пені та 3% річних.
		 
		На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно ч.1 ст.662, ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,  відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		У відповідності до п.1) ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори. 
		Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов,  за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.
		Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем умов Договору №13399/344009 від 12.12.2017. Відповідачем не спростовані вимоги позивача та не надані суду відповідні докази, які свідчать про своєчасність виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем.
		В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
		Станом на дату подання позову відповідач не надав суду доказів погашення суми основного боргу.
		За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 13974284,68 грн основного боргу за поставлений по договору №13399/344009 від 21.12.2017 товар підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		Щодо нарахування позивачем сум 3% річних та пені суд приходить до наступних висновків.
		Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів. 
		На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 274831,35 грн - 3% річних, які позивачем нараховані на суму основного боргу в гривневому еквіваленті 482196,40 Доларів США за період з 02.06.2018 по 31.01.2019, що складає гривневий еквівалент 9670,35 Доларів США, та за курсом перерахунку 28,42 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 30.01.2019 складає 27,7550 грн за 1 Долар США (27,7550 + 2% = 28,3305), тому позивачем застосовано курс перерахунку 28,42, встановлений п.2.1 договору, (9670,35 Доларів США х 28,42 = 274831,35 грн).
		Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6. ст.231 ГК України).
		Укладеним між сторонами договором передбачено, що у випадку прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості товару з ПДВ, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору, за кожний календарний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно. Без обмеження періоду нарахування пені (п.8.1 договору).
		На підставі вказаних положень законодавства та п.8.1 договору позивач просить стягнути з відповідача 3246163,66 грн пені, які позивачем нараховані на суму основного боргу в гривневому еквіваленті 482196,40 Доларів США за період з 02.06.2018 по 31.01.2019, що складає гривневий еквівалент 114221,10 Доларів США, та за курсом перерахунку 28,42 (згідно даних сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ курс продажу Долара США на момент закриття торгів 30.01.2019 складає 27,7550 грн за 1 Долар США (27,7550 + 2% = 28,3305), тому позивачем застосовано курс перерахунку 28,42, встановлений п.2.1 договору, (114221,10 Доларів США х 28,42 = 3246163,66 грн).
		Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є математично вірними та обґрунтованими.
		У відзиві на позовну заяву вих.№42 від 03.04.2019, письмових запереченнях вих.№47 від 24.04.2019 та додаткових поясненнях вих.№56 від 30.05.2019 відповідач, посилаючись на положення ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, застосувавши до нього господарську відповідальність лише у вигляді сплати 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
		В обґрунтування клопотань щодо зменшити розміру штрафних санкцій, відповідач вказує, що тривалість порушення строків оплати поставленого товару обумовлена арештом грошових коштів ФГ «Колос», накладеного згідно з постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №57819637, винесеною 30.11.2018 державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Фактичне блокування банківських рахунків господарства виключає можливість здійснення відповідачем оплати наявної суми заборгованості та вчинення будь-яких дій із грошовими коштами.
		У зв`язку з накладення за постановою державного виконавця арешту на банківські рахунки господарства буде фактично блокуватись діяльність останнього, ФГ «Колос» має значну заборгованість перед бюджетом зі сплати податків - станом на 30.05.2019 заборгованість зі сплати податку на додану вартість становить 801197,15 грн, зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування - 84947,87 грн, зі сплати єдиного податку 4 групи - 62040,21 грн.
		Додатково відповідач зазнає, що станом на момент розгляду справи належна господарству сільськогосподарська техніка знаходиться в заставі у ПАТ «ОТП Банк» згідно з договором застави №РL18-253/400 від 27.03.2018, укладеним в якості забезпечення виконання Фермерським господарством «Колос» грошових зобов`язань перед ПАТ «ОТП Банк» за договором про надання банківських послуг №СR17-081/400-2 від 30.03.2017, згідно з яким господарству збільшено ліміт кредитування до 15000000,00 грн зі строком повернення коштів до 15.12.2019. Вартість сільськогосподарської техніки, яка не передана в заставу та власником якої є ФГ «Колос» не вистачить для розрахунку із позивачем. Більш того, продаж сільськогосподарської техніки негативним чином позначиться на подальшій діяльності господарства та значно ускладнить здійснення сільгоспробіт, що призведе до необхідності найму сторонньої техніки та понесення господарством додаткових витрат.
		Земельний банк господарства становить 3015,4835 га земель, розташованих у Вітовському районі Миколаївської області, із них: в межах Білозірської сільської ради - 2 399,6111 га ріллі та 30 га пасовищ; в межах території Галицинівської сільської ради - 404,2831 га ріллі; в межах Грейгівської сільської ради - 32,19 га ріллі; в межах Партизанської сільської ради - 149,3993 га ріллі.
		Користування земельними ділянками здійснюється на підставі договорів оренди, укладених із фізичними особами - власниками земельних паїв. Строк оренди земельних ділянок закінчується у 2027 - 2028 роках. Договірні відносини оформлені у встановленому чинним законодавством порядку - договори оренди землі, додаткові угоди про їх пролонгацію зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі (йде перереєстрація договорів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Розмір орендної плати, яку господарство сплачує власникам земельних паїв, становить 3 - 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (узагальнено - близько 2000,00 грн за один гектар орендованих земель), в зв`язку з чим загальний розмір орендної плати, яку господарство має сплатити за 2019 рік, становить близько 6000000,00 грн. У разі несплати орендної плати в строк до 31.12.2019, орендар окрім суми орендної плати має сплатити пеню за несвоєчасний розрахунок в розмірі 100% від суми орендної плати.
		Станом на момент розгляду даної справи господарство виступає відповідачем також у інших судових справах: справа №915/1350/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Фермерського господарства «Колос» про стягнення коштів в розмірі 5445225,17 грн; справа №915/240/19 за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Фермерського господарства «Колос» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2357600,92 грн.
		Також Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Правова Ліга» за результатами розгляду позовних вимог ТОВ «Бізон-Імпорт» винесені рішення від 15.01.2019 по справі №15/2018 про стягнення з ФГ «Колос» грошових коштів в розмірі 8697343,46 грн та від 14.05.2019 у справі №18/2019 про стягнення з ФГ «Колос» грошових коштів в сумі 13054297,08 грн. На виконання рішення у справі №15/2018 Західним апеляційним господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення третейського суду №870/5/19 від 22.04.2019. При примусовому виконанні наказу приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження №59117034, в ході якого 14.05.2019 винесено постанову про арешт майна боржника, а 17.05.2019 винесено постанову про опис та арешт майна боржника - не знятого врожаю на корню 2019 року, а саме врожаю пшениці 2019 року, врожаю ріпаку 2019 року, врожаю ячменю 2019 року, врожаю соняшнику 2019 року. Крім того, з метою доведення факту не ухилення господарства від виконання взятих на себе зобов`язань 03.04.2019 Фермерським господарством «Колос» видані Товарні аграрні розписки Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт», за якими в забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між підприємствами договором господарство в строк до 01.08.2019 зобов`язується поставити товариству 1250 тон зерна ріпака озимого врожаю 2019 року, який вирощується господарством на земельних ділянках загальною площею 545,6167 га; пшениці 2-го класу, яка вирощується на площі 92,4346 га та ячменю 3-го класу, який вирощується на земельних ділянках загальною площею 80,0853 га.
		Відповідач вказує, що загальна сума зобов`язань ФГ «Колос» перед контрагентами (без урахування лізингових платежів, відсотків за користування кредитними коштами, заробітної плати працівників господарства) становить 68997931,55 грн, з яких: 25298105,78 грн - сума позовних вимог, які знаходяться на розгляді у господарському суді; 21751640,54 грн - сума грошових коштів, стягнутих з ФГ «Колос» за рішеннями Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга»; 15000000,00 грн - сума кредитного ліміту, отриманого господарством в ПАТ «ОТП Банк», яка підлягає сплаті в строк до 15.12.2019; близько 6000000,00 грн - сума орендної плати, яка підлягає виплаті орендодавцям в строк до 31.12.2019; 948185,23 грн - сума заборгованості перед бюджетом зі сплати податків.
		Разом з тим, відповідач вказує, що дебіторська заборгованість перед ФГ «Колос» становить лише 5636678,06 грн, яка стягується у справі №915/870/18 за позовом господарства до ТОВ «Астарта Т Агро», що розглядається Господарським судом Миколаївської області. Рішення у вказаній справі не прийнято.
		Господарство зазначає, що впродовж всього періоду наявності заборгованості ним вживались заходи щодо погашення вартості поставленої сільськогосподарської техніки, велися переговори із постачальником щодо надання відстрочки у здійсненні оплати в зв`язку із скрутним матеріальним становищем господарства тощо.
		Відповідач, посилаючись на все вищезазначене, вказує, що господарство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, в зв`язку з чим стягнення з ФГ «Колос» на користь ТОВ «АМАКО Україна» штрафних санкцій в розмірі, який становить більше 3 мільйонів гривень, спричинить фактичне зупинення роботи господарства, оскільки унеможливить здійснення розрахунку як із позивачем, так і з іншими контрагентами господарства, призведе до неможливості придбання товарно-матеріальних цінностей, необхідних для забезпечення проведення сільськогосподарських робіт (ПММ, засоби захисту рослин, тощо), а відтак відповідно й неможливості виплати орендної плати орендодавцям - власникам земельних паїв, які знаходяться в користуванні ФГ «Колос», заробітної плати працівникам господарства та здійснення оплати передбачених чинним законодавством податків. Зазначене в свою чергу призведе до повної зупинки роботи господарства.
		Позивач у відповіді на відзив вих.№5839 від 15.04.2019 не погоджується з доводами ФГ «Колос» в обґрунтування клопотань про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що оскільки відповідно до умов укладеного договору, повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена до 01.06.2018, тобто ще за шість місяців до моменту накладення арешту на кошти ФГ «Колос», протягом яких останній не вжив ніяких заходів до погашення заборгованості. Позивач вказує, що підписавши договір ФГ «Колос» повністю погодилось з його умовами, в тому числі і з розміром штрафних санкцій, передбачених за невиконання договору.
		Оцінивши викладені у клопотаннях відповідача та запереченнях позивача обставини суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
		Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 
		Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
		Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені та штрафу зменшувати їх розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
		Враховуючи, майновий стан відповідача, а також те, що останній не ухиляється від виконання зобов`язання, а навпаки не спростовує наявність суми основного боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, шукає всі можливі способи та вживає заходи для погашення основного боргу в повному обсязі (переговори із постачальником щодо надання відстрочки у здійсненні оплати в зв`язку із скрутним матеріальним становищем господарства, стягнення в судовому порядку заборгованості з контрагентів-боржників господарства); з метою запобігання банкрутства господарства, а також враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, тощо, суд вважає, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних в сумі 274831,35 грн та певної суми пені у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.
		Враховуючи вищевикладене, з метою співвідношення інтересів сторін, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 70% до 973849,10 грн, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін.
		За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 973849,10 грн пені.
		Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак, без урахування зменшення судом суми пені.
		 
		Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Стягнути з Фермерського господарства Колос (57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Білозірка; ідент.код 30405651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амако Україна (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська, буд.2; ідент.код 21665011) 13974284,68 грн основного боргу, 973849,10 грн пені, 274831,35 грн  3% річних, 262429,20 грн судового збору.
		 
		Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
		 
		 
		Суддя М.В. Мавродієва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...