Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/2097/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		                                   
		 
		 
		Справа № 758/2097/19                                                                                Головуючий у суді І інстанції Захарчук С.С.
		Провадження № 22-ц/824/10111/2019                                                      Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		24 липня 2019 року                                                                      м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Ігнатченко Н.В.,
		суддів : Кулікової С.В., Олійника В.І.,
		за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту належності на праві власності частки у квартирі,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою, заінтересовані особи: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», реєстраційна служба ГТУЮ у м. Києві, в якій просили встановити факт належності їм на праві власності по 1/3 частці кожному квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м.
		Заявники посилались на те, що вони є власниками указаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 1996 року, зареєстрованого на Товарній біржі «Українська біржа «Десятинна» за № 2866-А/1487, проте оригінал договору та технічного паспорту на квартиру було втрачено за невстановлених обставин, що позбавляє їх можливості на даний час провести державну реєстрацію права власності.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявники звернулися із заявою про встановлення факту належності на праві власності частки у квартирі, але зі змісту заяви вбачається наявність спору про право власності, у зв`язку з чим підстави для відкриття окремого провадження у справі відсутні.
		Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, заявники звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять його скасувати, з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
		На обґрунтування своїх вимог зазначили, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність спору про право, адже їх право власності на квартиру є таким, що вже існує починаючи з 23 квітня 1996 року згідно діючого на той час законодавства, втім зареєструвати його вони не можуть через втрату правовстановлюючих документів на квартиру. Вони не мають іншої можливості одержати або відновити загублений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Відмовляючи у відкритті провадження, суд не врахував, що факт володіння громадянином квартирою на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цю квартиру, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. 
		Відзив інших учасників справи на апеляційну скаргу до суду не надійшов.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
		Відповідно до статтей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особамає право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За правилом частини другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
		Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі окремого провадження лише з тих підстав, які передбачені законом. 
		Такі підстави визначено у частині четвертій статті 315 ЦПК України.
		Згідно із указаною нормою суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
		При цьому якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суд залишає заяву без розгляду.
		Судом установлено, що у лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою, заінтересовані особи: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», реєстраційна служба ГТУЮ у м. Києві, в якій просили встановити факт належності їм на праві власності по 1/3 частці кожному квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м.
		Як на підставу заявлених вимог заявники зазначили, що вони є власниками указаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 1996 року, зареєстрованого на Товарній біржі «Українська біржа «Десятинна» за № 2866-А/1487, проте оригінал договору та технічного паспорту на квартиру було втрачено за невстановлених обставин, що позбавляє їх можливості на даний час провести державну реєстрацію права власності.
		Згідно з частиною першою та пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		У частині другій статті 315 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року (зі змінами), суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.
		Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно, чи зареєстровано за іншою особою.
		В листі Верховного Суду України від 1 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» також роз`яснено, що встановлення судом факту володіння будівлею на праві власності можливе, якщо у заявника загублено або втрачено правовстановлюючий документ на будівлю та зазначений факт не може бути підтверджений у позасудовому порядку. На підтвердження цього факту заявник подає докази щодо неможливості одержання ним відповідного документа або його поновлення.
		Слід розрізняти судовий порядок встановлення факту володіння будівлею на праві приватної власності від судового порядку визнання права власності на будівлю. У першому випадку справи розглядаються в порядку окремого провадження, у другому - у позовному провадженні за нормами ЦК.
		Отже, для того щоб вірно застосувати положення частини четвертої статті 315 ЦПК України, аналізуючи зміст поданої заяви, потрібно пересвідчитися в тому, що заява подана не з вимогою встановлення юридичного факту.
		З матеріалів справи вбачається, що подана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заява найменована як «про встановлення факту володіння квартирою на праві приватної власності» та в ній мається посилання заявників на те, що квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ними на праві власності в рівних долях на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 1996 року, зареєстрованого на Товарній біржі «Українська біржа «Десятинна» за № 2866-А/1487, що підтверджується інформаційною довідкою КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 4 жовтня 2018 року КВ-2018 № 38806 (а. с. 19).
		Крім того, матеріали справи містять інші докази того, що заявники починаючи з 18 червня 1996 року зареєстровані в указаній вище квартирі та володіють нею згідно реєстрації такого права в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі під реєстровим № 354/1951 (а. с. 22-24).
		Згідно із пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. 
		За наявності таких обставин шляхом застосування вимог статей 185, 318 ЦПК України або під час судового розгляду справи суду слід було з`ясувати наміри звернення до суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто, чи вони бажають встановлення судом факту володіння квартирою на праві власності, чи визнання в судовому порядку права власності не цей об`єкт нерухомості.
		Аналізу змісту заяви та доданих до неї доказів судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено, лише зазначено узагальнену фразу про наявність спору про право власності на квартиру. 
		Зважаючи на викладене, суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення при вирішенні предметної та суб`єктної юрисдикції заявленого питання, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку, що подана заява не стосується встановлення факту, що має юридичне значення, а тому його ухвала про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Відповідно до вимог статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Згідно положень статтей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті не розглядався.
		Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.
		Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
		 
		Головуючий                                                                                               Н.В. Ігнатченко
		 
		 
		Судді:                                                                                                          С.В. Кулікова
		 
		 
		                                                                                                                     В.І. Олійник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...