Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/3748/15 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: 61-13784ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		24 липня 2019 року
		місто Київ
		 
		справа № 367/3748/15
		провадження № 61-13784ск19
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану,
		ВСТАНОВИВ :
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 із позовом. Просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною позивачу земельною ділянкою, шляхом демонтажу паркану.
		Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. 
		Усунуто перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною позивачу земельною ділянкою, шляхом зобов`язання 
		ОСОБА_1 демонтувати паркан, зведений на земельній ділянці 
		ОСОБА_2 та звільнити вказану земельну ділянку 0, 23 м в північній частині паркану (огорожі). В решті позову відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ірпінського міського суду від 06 вересня 2018 року змінено в частині визначення зобов`язання ОСОБА_1 звільнення від паркану та зазначено, що звільнення від паркану вказаної земельної ділянки підлягає від 0,23 м в північній частині до 0,09 м в південній частині паркану (огорожі). В решті рішення суду залишено без змін.
		Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 
		2019 року вирішено питання про судові витрати та стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 
		528,6 грн з кожного.
		13 липня 2019 року, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 11 квітня 2019 року, а також подала заяву про забезпечення позову, в якій посилаючись на статті 149, 150 ЦПК України просила Верховний Суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо виконавчого листа від 06 вересня 2018 року про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зупинення стягнення на підставі виконавчих листів від 02 листопада 2018 року та від 11 квітня 2019 року.
		Заява мотивована тим, що звільнення від паркану земельної ділянки є порушенням її права власності. Щодо стягнення судового збору, то заявник вважає незаконним його стягнення з ОСОБА_3 , оскільки він не є власником земельної ділянки та не може бути відповідачем у справі, а вона є пенсіонером, має погане самопочуття, що призводить до постійного лікування, а тому не має можливості сплатити судовий збір.
		Заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені, зокрема, главою 2 розділу V ЦПК України, яка не передбачає застосування заходів забезпечення позову на стадії касаційного провадження, а тому заява відповідача  ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає. 
		Керуючись статтями 388, 389 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                           В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...