Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/636/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; діяльність арбітражного керуючого (СК5: п.45).
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2019. Зареєстровано: 26.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2019.
Дата набрання законної сили: 17.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  903/636/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		 
		за участю: скаржник (представник ГУ ДФС у Волинській області) - Копко О.В., дов. від 19.06.2019 №164/03-20-10-02.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
		 
		на ухвалу Господарського суду Волинської області  від 12.06.2018
		(Суддя - Шум М.С.)
		та на постанову Північно -Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018
		(Головуючий суддя - Тимошенко О.М.; судді - Савченко Г.І., Демидюк О.О.)
		у справі за заявою  ОСОБА_1 
		до Приватного підприємства "Автопалац"
		про визнання банкрутом, -
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. У провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа №903/636/17 про банкрутство Приватного підприємства "Автопалац".
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.06.2018, яку залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №903/636/17, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс приватного підприємства "Автопалац"; ліквідовано приватне підприємство "Автопалац"; зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення державної реєстрації приватного підприємства "Автопалац"; провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Автопалац" припинено.
		 
		3. Судові рішення мотивовані тим, що фінансової і бухгалтерської документації, печаток та штампів не виявлено. Відсутність у арбітражного керуючого фінансової і бухгалтерської документації унеможливлює здійснення аналізу щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства та ознак дій з приховування банкрутства.
		- З огляду на відсутність вищевказаної документації, здійснення ліквідатором дій з пред`явлення претензій, позовів, вимог до третіх осіб тощо, не вбачається можливим. Інші дії ліквідатора щодо пошуку майна банкрута виконані в повному обсязі, що свідчить про належне виконання обов`язків відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство. 
		- беручи до уваги, що за результатами ліквідаційної процедури у підприємства-банкрута не було виявлено достатнього майна, а також грошових коштів, за рахунок яких було б можливе остаточне (повне) погашення кредиторських вимог, суди дійшли висновків про те, що вимоги кредиторів приватного підприємства "Автопалац" слід вважати погашеними, суб`єкта господарської діяльності-банкрута необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		4. Головне управління ДФС у Волинській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.06.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №903/636/17 з проханням її скасувати та направити справу до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		5. Скаржник доводить, що згідно поданої ПП "Автопалац" фінансової звітності за 9 місяців 2016 року підприємство задекларувало дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 21597,1 тис. грн. та іншу на суму 102959,3 тис.грн.; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 103675,2 тис.грн. та іншу 48397,7 тис.грн. Вказані дані свідчать про відсутність взаєморозрахунків ПП "Автопалац" з постачальниками та покупцями придбаних товарів та ймовірне ухилення від сплати податків. Листом від 10.04.2018 р. ГУ ДФС у Волинській області звернулося до ліквідатора ПП "Автопалац" Рабана М.Т., в якому повідомило про зазначені факти із наданням підтверджуючих документів та просило врахувати їх при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута. Однак ліквідатором не вживались заходи досудового врегулювання з питань повернення дебіторської заборгованості, подання позовних заяв тощо. Не вирішувалось питання заявлення вимог до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника; не з`ясовано вину засновників, керівника боржника у доведенні підприємства до банкрутства. За наведених обставин вважає вчинені ліквідатором дії неповними, а ліквідаційну процедуру в повному обсязі не проведеною.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		6. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надано.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		7.  Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області.
		7.1.  Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 903/636/17 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.06.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у вказаній справі. 
		 
		Призначено  до  розгляду  касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на 05 червня 2019 року о 12 год 45 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		7.2. Відповідно до наказу Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 № 15-в суддя Жуков С.В. (головуючий у справі №903/636/17) 05.06.2019 перебуватиме у відрядженні.  
		Таким чином, вказані обставини унеможливлюють проведення судового засідання у справі № 903/636/17, призначеного на 05.06.2019 о 12 год 45 хв.
		7.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2018 призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.06.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №903/636/17 на 13 червня 2019 року о 10 : 15 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		7.4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/16220/17 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області  від 12.06.2018 та на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 до 17 липня 2019 року о  15:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
		 
		8. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника та дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
		 
		9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		10. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		11. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
		 
		12. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		 
		13. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута
		 
		14. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.
		 
		15. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств. 
		 
		16. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації. 
		 
		17. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про  ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
		 
		18. Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). 
		 
		19. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі. 
		 
		20. Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати  ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та  надає останньому можливість відповідно до власного  самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів  банкрута для формування ліквідаційної маси.
		 
		21. Разом з тим, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі      №927/1191/14).
		 
		22. Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
		-відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
		-відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
		-копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
		-реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
		-документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
		-довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
		-для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
		-для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		 
		23. У наведеній нормі Законодавець визначив обов`язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним. 
		 
		24. Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.
		 
		25. Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 12.16.2018 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором Рабан М.Т. звіту та ліквідаційному балансу ПП "Автопалац".
		26. Судом першої інстанції встановлено, що з метою виявлення майнових активів ПП "Автопалац" ліквідатором проведено наступні заходи, а саме направлено запити до: Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області;  Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, та Рожищенського районів; Управлінню ДАБІ України у Волинській області; Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області; Управлінню Держпраці у Волинській області; Головному управлінню Держпродспоживслужбі у Волинській області;  Державному територіально - галузевому об`єднанню "Львівська залізниця"; Державному космічному агентству України; Державній інспекції України з безпеки на морському і річковому транспорті; Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; Головному управлінню статистики у Волинській області.
		27. Судом першої інстанції, також, встановлено, що на подані запити ліквідатором отримано наступні відповіді: Центр ДАІ листом вих. № 31/3/1-758 від 24.03.2018 повідомив про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ПП "Автопалац"; Лист Управління Держпраці у Волинській області № 759/01-06 від 22.03.2018 свідчить про відсутність зареєстрованих за ПП "Автопалац" підіймальних споруд; Лист Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області № 33-3-0.2220-2158/2-18 від 16.03.2018 свідчить про відсутність зареєстрованих за ПП "Автопалац" земельних ділянок; Лист Держпродспоживслужби у Волинській області № 08.18/1528 від 21.03.2018 засвідчує відсутність зареєстрованої с/г техніки за ПП "Автопалац"; Лист Луцької ОДНІ ГУ ДФС у Волинській області № 328/ФОП/03-18-08-01 від 19.03.2018 по відкритим ПП "Автопалац" рахункам; Лист Державного космічного агентства України № 1402/10-КЗ.З/18 від 16.03.2018 свідчить про відсутність відомостей щодо зареєстрованої космічної техніки за ПП "Автопалац"; Лист Управління ДАБІ у Волинській області № 1003-1.15/829-18 від 19.03.2018 свідчить про відсутність зареєстрованих за ПП "Автопалац" документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт; Лист Управління статистики у Волинській області № 08-11/3-17 від 21.04.2017 свідчить про відмову у наданні фінансової звітності ПП "Автопалац"; Лист № 10/01/9385 від 28.03.2018 НКЦПФР свідчить про відсутність Банкрута серед власників, що володіють значними пакетами акцій емітентів; Лист ПАТ "Львівська залізниця" № НЮ - 438 від 15.03.2018 свідчить про відсутність серед зареєстрованих власників вантажних вагонів ПП "Автопалац" та відсутність реєстрації вантажних вагонів за банкрутом в автоматизованому банку даних парку вагонів.
		28. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.04.2018 № 122395583 відсутні відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно.
		29. Також, суд першої інстанції з`ясував, що ліквідатором проведено пошук прав інтелектуальної власності ПП "Автопалац" у базах даних, що знаходяться у відкритому доступі в мережі інтернет Українського інституту інтелектуальної власності. За результатами пошуку «Відомості з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг», «Відомості з Державного реєстру патентів України на промислові зразки», «Відомості з Державного реєстру патентів України на корисні моделі», «Відомості з Державного реєстру патентів України на винаходи», «Про добре відомі знаки в Україні» - не знайдено жодного запису.
		30. Ліквідатором банкрута - Рабаном М. Т. на виконання вимог Закону закрито усі рахунки ПП "Автопалац" в банківських установах, а саме: ПАТ "ПромінвестБанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль",ПАТ КБ "Приватбанк".
		31. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що ліквідатор повідомив суд, що жодних активів Банкрута, фінансової і бухгалтерської документації, печаток та штампів не виявлено. Відсутність у арбітражного керуючого фінансової і бухгалтерської документації унеможливлює здійснення аналізу щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства та ознак дій з приховування банкрутства.
		32. Судом першої інстанції встановлено, що фактів укладення договорів, які б порушували права кредиторів, укладених за рік до порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Автопалац" ліквідатором не встановлено.
		33. Архівні документи ПП "Автопалац" ліквідатором не передані на зберігання в трудовий архів у зв`язку з їх відсутністю.
		34. Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з відсутністю у банкрута майнових активів, достатніх для погашення кредиторських вимог, ліквідатором прийнято рішення про подання до господарського суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
		35. Апеляційний господарський суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги про неповноту вчинених дій в ліквідаційній процедурі, виходив з того, що  за клопотанням ліквідатора від 06.04.2018 судом було винесено ухвалу від 16.04.2018 про зобов`язання ОСОБА_2 (керівника ПП "Автопалац") передати ліквідатору Рабану М.Т. печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, а також усі необхідні установчі, бухгалтерські та податкові документи, що пов`язані з діяльністю ПП "Автопалац". За вказаною ухвалою суду було відкрито виконавче провадження № 56342275 та відповідно до постанови ДВС від 10.05.2018 ухвалу повернуто без виконання в зв`язку з відсутністю у боржника майна, яке він повинен передати.
		 
		36. Апеляційний господарський суд вважає, що відсутність у арбітражного керуючого фінансової і бухгалтерської документації унеможливило здійснення аналізу щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства та ознак дій з приховування банкрутства та здійснення ліквідатором заходів щодо пред`явлення претензій, позовів, вимог до третіх осіб тощо. 
		 
		37. Врахувавши викладене, та беручи до уваги, що за результатами ліквідаційної процедури у підприємства-банкрута не було виявлено достатньо майна, а також грошових коштів, за рахунок яких було б можливе остаточне (повне) погашення кредиторських вимог, суд першої із яким погодився апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що вимоги кредиторів ПП "Автопалац" слід вважати погашеними, суб`єкта господарської діяльності-банкрута слід ліквідувати, а провадження у справі припинити.
		 
		38. Проте, такі висновки Касаційний господарський суд вважає передчасними, з огляду на таке.
		 
		39. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 та від 08.05.2017 у справі №   904/5948/16).
		 
		40. Колегія суддів зазначає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.
		 
		41. Судами попередніх інстанцій не враховано доводи Головного управління ДФС у Волинській області, який зазначав, що згідно поданої ПП "Автопалац" фінансової звітності за 9 місяців 2016 року підприємство задекларувало дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 21597,1 тис. грн. та іншу на суму 102959,3 тис.грн.; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 103675,2 тис.грн. та іншу 48397,7 тис.грн., про що скаржник у листі від 10.04.2018  звернувся до ліквідатора ПП "Автопалац" Рабана М.Т. з повідомленням про зазначені факти із наданням підтверджуючих документів, які слід врахувати при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута.
		 
		42. Колегія суддів зазначає, що у разі відсутності документів з фінансово-господарської діяльності підприємства-банкрута, а також у разі неможливості отримати вказані документи, ліквідатор банкрута з метою виконання обов`язку передбаченого ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо аналізу фінансового становища банкрута зобов`язаний для вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника дослідити рух коштів по рахункам банкрута за період як до відкриття провадження у справі про банкрутство так і після прийняття рішення у формі постанови про визнання боржника банкрутом. (Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2018 у справі №923/1265/15)
		43. Встановивши, що ліквідатором банкрута - Рабаном М. Т. закрито усі рахунки ПП "Автопалац" в банківських установах, а саме: ПАТ "ПромінвестБанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ КБ "Приватбанк", судами не встановлено чи досліджувався ліквідатором рух коштів по рахункам ПП "Автопалац", за період як до відкриття провадження у справі про банкрутство так і після прийняття рішення у формі постанови про визнання боржника банкрутом. 
		44. Крім того, частиною першою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
		 
		45. Таким законом, який передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		46. Зокрема, частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями
		47. Отже, судами залишено поза увагою відсутність аналізу фінансового становища банкрута та вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, зокрема суди надали помилкову оцінку щодо: невжиття заходів досудового врегулювання з питань повернення дебіторської заборгованості, подання позовних заяв тощо; вирішення питання наявності або відсутності, у зв`язку із наведеним вище, заявлення вимог до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника; з`ясування вини засновників, керівника боржника у доведенні підприємства до банкрутства. 
		48. У ст. 46 Закону про банкрутство передбачено, що звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).
		49. Із тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що рішення про подання до господарського суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута прийнято ліквідатором, проте не з`ясовано, в порушення наведеної норми,  чи був предметом розгляду комітету кредиторів ПП "Автопалац" звіт ліквідатора та чи схвалено цей звіт комітетом кредиторів, як це передбачено у ст. 46 Закону про банкрутство.
		 
		50. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, однак оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.
		 
		51. Беручи до уваги положення ст. ст. 41, 46 Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
		 
		52. Виходячи з вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками  ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		53. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси. (Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 921/879/15-г/11) 
		54. За наведених обставин, передчасними є висновки суду першої інстанції, який вважає  вчинені ліквідатором дії вичерпними, а ліквідаційну процедуру проведеною у повному обсязі.  
		55. Апеляційний господарський суд, розглядаючи  справу  повторно, наведених помилок не виправив, до аргументів і доводів апеляційної скарги поставився суто формально, отже, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини.
		 
		56. У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		 
		57. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
		 
		58. Отже, розглядаючи доводи скаржника з урахуванням практики Європейського суду з прав людини із застосування статті 6 Конвенції, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення судів є не достатньо обґрунтованими, а із доводів касаційної скарги вбачається, що за інших обставин суди попередніх інстанцій мали прийняти інші по суті рішення, ніж ті, які оскаржені в касаційному порядку.
		 
		59. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		60. Відповідно п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		61. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень з переданням справи на новий розгляд до господарського суду Волинської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.
		 
		62. Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правові позиції суду касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване  рішення. 
		 
		63. При цьому, суду першої інстанції при оцінці дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури слід керуватися принципом безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. 
		 
		64. Правові позиції щодо застосування вказаного принципу викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2017 у справі № 904/5948/16, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 20.06.2018 у справі № 904/8492/15, від 03.07.2018 у справі № Б13/058-08/3, від 08.08.2018 у справі № 916/2465/13, від 16.08.2018 у справі № 923/1265/15. 
		 
		65. Крім наведеного, слід звернути увагу, що у ч. 4 ст. 46 Закону про банкрутство передбачено у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
		 
		66. За приписами ч.5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. 
		 
		67. Відповідно до ч. 1 ст. 316 вказаного Кодексу, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		 
		68. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень про затвердження звіту ліквідатора з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки завершення ліквідаційної процедури банкрута затвердженням звіту ліквідатора не відбулось.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.
		 
		2. Ухвалу Господарського суду Волинської області  від 12.06.2018 та Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №903/636/17 скасувати.
		 
		3. Справу №903/636/17 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                             В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                           Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...