Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 306/2059/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2019. Зареєстровано: 28.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/306/4/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015070000000266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Справа № 306/2059/16-к
		Провадження № 1-кп/306/4/19
		Рядок статзвіту № 60 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		25 липня 2019 року м.Свалява 
		 
		Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження №42015070000000266) про обвинувачення
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Свалява, проживає АДРЕСА_1 , з освітою вищою юридичною, працюючої адвокатом, незаміжньої, має на утриманні одну неповнолітню доньку ОСОБА_7 та престарілу матір ОСОБА_8 , 1935р.н., українки, громадянки України, не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинуваченій ОСОБА_6 пред`явлено обвинувальний акт в тому, що працюючи адвокатом, на початку вересня 2015 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, до адвоката ОСОБА_6 за юридичною допомогою звернувся ОСОБА_9 щодо оформлення права власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та належав його померлій бабусі ОСОБА_10 .
		Під час зазначеної зустрічі, яка відбулася в офісі адвоката ОСОБА_6 , а саме в кабінеті №4 на другому поверсі приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в АДРЕСА_3 , остання порекомендувала ОСОБА_9 звернутись до спеціалістів для виготовлення технічного паспорта на житловий будинок в АДРЕСА_2 , та зібрати інші необхідні документи, після чого, вона підготує відповідну позовну заяву до Воловецького районного суду про визнання права власності на вказаний житловий будинок у порядку спадкування.
		В подальшому, 21.09.2015 року адвокат ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму офісі за вище вказаною адресою, отримавши від ОСОБА_9 зібрані ним документи на будинок, підготувала від його імені позовну заяву до Воловецького районного суду про визнання права власності на житловий бдинок у порядку спадкування, яку в цей же день ОСОБА_9 підписав, після чого, вона, позовну заяву з додатками - копіями документів, поштовим зв"язком направила до Воловецького районного суду.
		09.10.2015 року близько 10:30 год. ОСОБА_9 , прибувши до Воловецького районного суду, за адресою: смт. Воловець, вул. Зарічна, 1, Воловецького району, з"ясував, що цивільна справа за його позовом перебуває на розгляді у судді цього ж суду ОСОБА_11 , яка перенесла судове засідання у справі на 19.10.2015р., про що повідомив адвокату ОСОБА_6 
		19.10.2015р. близько 10:00 год. ОСОБА_9 прийшов на судове засідання до Воловецького районного суду, за вищевказаною адресою, однак засідання не відбулося через неявку представника відповідача, а наступне засідання призначено на 28.10.2015р.
		Цього ж дня, тобто 19.10.2015, близько 12:30 год., адвокат ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму офісі - в кабіненті №4 на другому поверсі приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих мотивів, запропонувала ОСОБА_9 надати їй особисто неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн. для здійснення впливу на прийняття позитивного рішення у вищевказаній цивільній справі суддею Воловецького районного суду ОСОБА_11 зазначила, що зазначену неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 2000 грн., він повинен передати їй до наступного судового засідання.
		В той же час, ОСОБА_6 наголосила, що питання оплати наданих нею безпосередньо юридичних послуг вони вирішать після прийняття кінцевого рішення у цивільній справі.
		27.10.2015р. біля 12.40 год., напередодні судового засідання, яке мало відбутись 28.10.2015р., ОСОБА_6 в черговий раз зустрівшись із ОСОБА_9 , спитала чи приніс він їй грошові кошти, - неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття рішення суддею Воловецького районного суду ОСОБА_11 , тобто уповноваженою на виконання функцій держави, на що ОСОБА_9 відповів, що передасть грошові кошти - неправомірну вигоду, перед судовим засіданням.
		28.10.2015р. судове засідання не відбулось у зв"язку із неявкою однієї із сторін.
		Вже 29.10.2015р. біля 14.35год., ОСОБА_9 , зустрівшись з адвокатом ОСОБА_6 в м. Свалява по вул. Духновича, 4, навпроти приміщення готелю "Карпати", передав останній обумовлену раніше суму направомірної вигоди в розмірі 2000 грн., за здійснення нею впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме на суддю Воловецького районного суду ОСОБА_11 , з метою прийняття нею позитивного рішення на користь ОСОБА_9 у цивільній справі за його позовом щодо оформленя права власності на житловий будинок у порядку спадкування.
		Після цього, ОСОБА_6 була викрита працівниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення кримінального правопорушення - одержання неправомірної вигоди.
		Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, тобто зловживання впливом за кваліфікуючими ознаками - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		На підтвердження вчинення ОСОБА_6 вищевказаного кримінального правопорушення, сторона обвинувачення в судовому засіданні обгрунтовує наступними доказами:
		- показами в судовому засіданні обвинуваченої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , 
		- письмовими доказами:
		-розписка про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1 а.с.13), якою підтверджується, що ОСОБА_6 та її адвокат ОСОБА_13 були 29.09.2016р. ознайомленні з матеріалами досудового слідства;
		- протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.212) або таке що готується від 16.10.2015р. в 14.27год. в приміщенні кабінету №107 прокуратури Закарпатської області м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а, згідно якого вбачається, що ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_6 як до юриста, яка оформила йому позовні матеріали та здала їх у Воловецький районний суд. Після того, як перше судове засідання не відбулося, ОСОБА_6 йому повідомила, що для позитивного вирішення такого питання в суді слід мати 300-500 доларів, після чого ОСОБА_9 звернувся до свого знайомого працівника СБУ та повідомив, що в нього вимагають гроші адвокат та суддя. Сума винагороди при оформленні документів ОСОБА_6 не обговорювалась. (т.1 а.с.212-215);
		- матеріалами цивільної справи №300/780/15-ц за позовом ОСОБА_9 до Тишівської сільради Воловецького району, третя особа Воловецьке РУЮ про визнання права власності в порядку спадкування - копія справи містить матеріали строком до повідомлення від 09.10.2015р. (т.1 а.с.241), яким призначено наступне судове засідання по справі на 19.10.2015р. (т.1 а.с.217-250);
		- протоколом огляду місця події від 29.10.2015р. з 14.52год. до 15.24год., згідно якого до ОСОБА_6 підійшли працівник слідчого відділу прокуратури ОСОБА_14 , двоє понятих
		ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , співробітник ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_17 , було відібрано від неї пояснення та поміщено все в пакети №№1,2,3,4, які скріплено та опечатано підписами понятих та слідчого. (т.2 а.с.1-8);
		- протоколом огляду предметів та речей (грошових коштів) від 15.01.2016р. відкрито було в присутності понятих - ОСОБА_18 та ОСОБА_19 пакет №4 - перевірка коштів та опечатання їх (т.2 а.с.9-13);
		- постановою про визнання грошових сум речовими доказами, які зберігались в сейфі слідчого до вирішення питання судом щодо повернення їх власнику (т.2 а.с.15-17);
		- клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій від 16.10.2015р. та ухвали про дозвіл на проведення негласної слідчої дії від 17.10.2015р. (надано дозвіл на відеофіксації (розсекречено актом апеляційного суду Франківської області від 19.11.2015р. та наказу прокурора 06.08.2018р.) (т.2 а.с.24-26).
		- постановою про використання проведення негласних слідчих дій теж 17.10.2015р. - (розсекречено 05.11.2015р.); 
		- дорученням прокуратури Закарпатської області на проведення негласних слідчих дій (розсекречено 05.11.2015р.);
		-протоколом 29.10.2015р.про отриманнягрошей ОСОБА_9  (а.с.33-35);
		- протоколом від 29.10.2015р. про ідентифікацію коштів (т.2 а.с.43-45);
		- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю від 29.10.2015р. відеорозмови записаної на диску №14/221 від 19.10.2015р. та протоколом огляду носіїв інформації від 06.01.2015р. (розсекречено 04.11.2015р.) (т.2 а.с.47-73); 
		- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю від 29.10.2015р. відеорозмови записаної на диску №14/228 від 27.10.2015р. та протоколом огляду носіїв інформації від 06.01.2016р. (розсекречено 04.11.2015р.) (т.2 а.с.73-86); 
		- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю від 29.10.2015р. відеорозмови записаної на диску №14/ від 29.10.2015р. та протоколом огляду носіїв інформації №14/235 негласних слідчих дій від 29.10.2015р. (розсекречено 04.11.2015р.) (т.2 а.с.87-101); 
		- витягом з ЄДР від 15.10.2015р. щодо порушення кримінальної справи за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів (т.2 а.с.242); 
		- постановою про перекваліфікацію від 28.12.2015р.(т.2 а.с.243-245, 247).
		 
		В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуу пред`явленомуїй обвинуваченніне визналаповністю тапоказала,що працювала адвокатом,проте начас зверненнядо неї ОСОБА_20  вона адвокатом не була, проте займалась підприємницькою діяльністю у виді надання юридичних послуг на другому поверсі готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", по АДРЕСА_3 . До неї звернувся ОСОБА_9 за консультацією, вона перерахувала йому, які документи слід надати та повідомила, що попередній розрахунок послуг юриста становить 2000грн. Після того, як ОСОБА_6 оформила матеріали позовної заяви, вона сама відправила їх до Воловецького районного суду поштою. При оформленні документів не було ніяких перепон для задоволення позову, всі документи були оформлені належним чином. Після того, як у Воловецькому районному суді було відкрито провадження в цивільній справі (суддя ОСОБА_11 головуючий), ОСОБА_9 прийшов до неї в кабінет, де відбулася розмова з приводу коштів. 29.10.2015р. ОСОБА_9 залелефонував їй декілька разів та на вулиці біля готелю "Карпати" м.Свалява передав їй конверт з коштами, після чого підійшли працівники поліції. За отримані послуги вона як юрист кошти не отримала, проте їй пред`являють обвинувачення як отримання коштів з метою передачі цих коштів судді для прийняття позитивного рішення. По справі вона до судді не зверталася, у справі у Воловецькому районному суді участі не приймала.
		Оцінивши повне невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_6 , суд на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, дійшов до наступного висновку.
		Згідно ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно зіст. 86 КПКдоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		За змістом п. 1 ч. 2ст. 87 КПКнедопустимим є доказ отриманий при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Відповідно до ч. 2ст. 290 КПК Українипрокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		При цьому, згідно із ч. 12ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		В судовому засіданні досліджено наступні докази:
		1. Відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, який доданий до матеріалів, вбачається, що доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення ОСОБА_6 та ОСОБА_13 з матеріалами досудового розслідування відбулося 29 вересня 2016 року.
		При цьому,     в реєстрі відсутні відомості про надання для ознайомлення ухвал слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.10.2015р. Тобто, підозрювана та її захисник не були ознайомлені з вказаними ухвалами в порядку ст. 290 КПК України.
		Суд вважає, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Крім цього, стосовно процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей85,92,290 КПКпрокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами цих негласних слідчих (розшукових) дій і забезпечити відкриття вказаних документів на етапі закінчення досудового розслідування.
		Дані ухвали були розсекречені лише 06.08.2018 року, тобто після надіслання справи до суду, про що відповідно стоїть відмітка на ухвалах, а тому і не були включені в реєстр (т. 2 а.с.24, 25, 26).
		Ненадання стороні для ознайомлення документів в порядку ст. 290 КПК України, тягне за собою визнання даних доказів недопустимими.
		2. Всі три диски, які є додатками до Протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю, на яких містяться відеозаписи не булиналежним чином упаковані, що не відповідає вимогам ст.105 КПК України, відповідно до якої, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. 
		Згідно протоколів перегляду, прослуговування та огляду носіїв, диски №14/221, № 14/228 та №14/235 упаковані в пакетах, підписані понятими та слідчим. (т.2 а.с.8, 76, 90).
		Насправді вони просто знаходяться в конвертах, жодних відміток на них про опечатання та відкриття після цього відсутні.
		Ці диски були надані суду вже перед дебадами, сторона захисту заперечує ці докази.
		Вищевказані вимоги закону в даному випадку не дотримані, а відтак дані докази є неналежними та недопустимими.
		3. В судовому засіданні допитано обвинувачену та свідків, їх свідчення не відповідають обставинам справи та немає взаємозв"язку між їх показами та з іншими доказами.
		Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він звернувся до ОСОБА_6 як до адвоката з проханням допомогти їй оформити спадкові права на будинок у Воловецькому районі. Для цього ОСОБА_6 сказала, які треба матеріали та що така послуга адвоката буде коштувати 2000грн. Для свідка дана сума є велика, а тому він звернувся до знайомого із СБУ ОСОБА_21 із проханням домовитись із ОСОБА_6 про меншу суму оплати послуг адвоката. На що йому ОСОБА_22 повідомив, що до ОСОБА_9 підійде його колега та питання вирішиться. Через деякий час до нього прийшли якісь працівники, їх імена він не знає, вони не представились по прізвищах, які запросили його до м.Ужгорода. По опису це було приміщення обласної прокуратури, де йому задавали питання, він підписався, після, вже коли він ішов до ОСОБА_6 із камерами, записувалась розмова, та коли видавали кошти, йому дали конверт та камеру, дана обставина проходила у якомусь автобусі в м.Свалява. Про те, що в його заяві значаться суми вирішення справи від 300 до 800 доларів, він не знає, про такі суми з ним ніхто не говорив, про вплив на суддю він з ОСОБА_6 заперечив. Хоч протокол він підписав добровільно, однак сам не хотів настання таких наслідків і сам не звертався з заявою про вчинення злочину. Він просто хотів зменшити суму винагороди адвоката.
		Із наданих в судовому засіданні показів свідком ОСОБА_9 та досліджених інших доказів, суд приходить до висновку, що його покази не узгоджуються із іншими доказами, а саме:
		* зі змісту наданого перед судовими дебатами доказу -витягу зЄДР від 15.10.2015р. вбачається, що громадянин ОСОБА_23 звернувся із заявою про вимагання у нього службовою особою органу влади неправомірної вигоди за вчинення в його інтересах дій з використанням службового становища. А за змістом протоколу від 16.10.2015р. вже вбачається склад іншого правопорушення. 
		Крім цього, суду не надано доказів, що було підставою для внесення відомостей до ЄРДР, витяг надано суду перед судовими дебатами, даний витяг обвинувачена та її захисники просять визнати недопустими, даний витяг не підтверджується і протоколом про прийняття заяви від ОСОБА_24 , а тому даний доказ слід визнати недопустимим.
		*згідно протоколу отримання коштів зазначено, що ОСОБА_9 отримав кошти у адмінбудівлі УСБУ м.Ужгорода, вул.Довженка, 3, а за його показами, даними в судовому засіданні 24.07.2019р. - "приїхали працівники СБУ в м.Свалява на автобусіта видали йому кошти та камеру перед передачеюїх ОСОБА_6 В м.Ужгород для оформлення коштів він не їздив (т.3 протокол судового засідання від 24.07.2019р.). 
		В даномувипадку,суд бередо увагипокази ОСОБА_9 ,даними всудовому засіданняі критичновідноситься допотоколу від29.10.2015р.про отриманнягрошей ОСОБА_9  (а.с.33-35) та протоколу від 29.10.2015р. про ідентифікацію коштів (т.2 а.с.43-45);
		* при написанні протоколу прийняття усної заяви від 16.10.2015р. ОСОБА_9 показав, що він не повідомляв працівникам про вимагання коштів, а просив знайомого ОСОБА_25 , який є працівником СБУ (звертався до нього приватно) лише переговорити з ОСОБА_6 про можливе зменшення суми гонорару адвоката (для свідка 2000грн. є велика сума). Натомість для написання заяви його викликали в м.Ужгород для підписання протоколу.
		Отже, суд бере до уваги покази ОСОБА_9 , даних ним двічі в судовому засіданні, з його показів фактично випливає провокування вчинення злочину.
		4. Свідок ОСОБА_11 подала суду заяву про відмову від дачі показів в порядку ст.63 Конституції України. (т.2 а.с. )
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він по справі, де приймав участь ОСОБА_20 нічого повідомити не може, ніякі питання щодо передачі якихось коштів, що пов"язано із ОСОБА_9 йому невідомо.
		Дані свідки не підверджують жодну обставину справи, та не підтверджують взаємозв`язок між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . 
		5. Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що із допиту ОСОБА_9 , проведеного в судовому засіданні останнім зазначено "що ОСОБА_26 від нього гроші не вимагала,
		про те, що повинна з кимось зустрічатись та комусь передати грошові кошти, зокрема, судді ОСОБА_27 за позитивне рішення, вона йому не говорила. Він дав їй завчасно обумовлену суму грошей в розмірі 2000,00 гривень за роботу."
		На думку захисника ОСОБА_4 "з цього допиту слідує, що сама заява про злочин ОСОБА_24 - це провокація з боку правоохоронних органів, адже він не звертався до Управління СБУ самостійно з метою написання заяви про вчинення злочину, він просив свого знайомого допомогти поговорити з адвокатом щодо зменшення суми винагороди, а в результаті працівники УСБУ В З/о вирішили використати дану ситуацію з метою викриття так званого злочину" - із промови в судових дебатах.
		Відповідно до ч.3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Отримавши дозвіл, вже 19 жовтня 2015 року, ОСОБА_24 , маючи на собі ввірену йому працівниками УСБУ в З/о аудіо,-відео апаратуру, іде на зустріч з ОСОБА_26 де продовжує провокацію на вчинення нею кримінального правопорушення. Говорячи при цьому про те, що він просить її допомоги для позитивного вирішення його справи. На що остання відповідає йому, що все буде добре…
		   Подальші зустрічі сторін також фіксуються відповідним чином і поведінка ОСОБА_24 відповідає поведінці провокатора.
		   Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що думка захисника є слушною, заява про вчинення злочину, яка в даному випадку має вигляд Протоколу прийняття заяви про вчиненне кримінальне правопорушення від 16.10.2015 року є нічим іншим, як провокація вчинення злочину, і відповідно до вимог ч.3 ст.271 КПК України, не може бути використана у кримінальному провадженні. А оскільки всі інші дії, були проведені саме на підставі даного Протоколу, то вони також не можуть слугувати належним доказом вини обвинуваченої в даному кримінальному провадженні.
		Таким чином, суд бере до уваги покази ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , протоколи слідчих дій, з яких випливає фактично провокування правопорушення, передбачене ч.1 ст.14- ч.3 ст.368 КК України.
		А поскільки під час досудового слідства не було здобуто доказів за ч.1 ст.14- ч.3 ст.368 КК України, тоді було прийнято рішення органом досудового слідства про обвинувачення ОСОБА_6 вже за ч.2 ст.369-2 КК України. 
		Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справі „Тейксейра де Кастро проти Португалії", пункти 35, 36, встановлено, що використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.
		Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб"єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (Рішення у справі „Тейксейра де Кастро проти Португалії п. 38).
		Ч.2ст.92 КПК Українипередбачає, що обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Однак, вищезазначені докази не можуть являтися належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному проваджені у першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		За змістом даної норми суд робить висновок, що органом досудового слідства не перевірено було мотивдій чи ОСОБА_6 ,чи то ОСОБА_11 . Зокрема, за матеріалами досудового слідства "судовезасідання декількаразів відкладалось,проблем узадоволенні позовноїзаяви небуло". При дослідженні копії матеріалів цивільної справи №300/780/15-ц (т.1 а.с.217-250) вбачається, що повідомлення про злочин було зразу після відкриття провадження в цивільній справі, тобто 28.09.2015р., а перше судове засідання було призначено на 09.10.2015р. На досудовому слідстві не перевірявся факт впливу ОСОБА_6 на хід позитивного вирішення справи, на її взаємозвязок із суддею.
		Таким чином, суд оцінивши кожний доказ з точки зору належності та допустимості, сукупність зібраних доказів достатності та взаємозв"язку, прийшов до висновку, що інкриміноване ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2ст.369-2 КК України - у зловживаннівпливом,за кваліфікуючимиознаками одержаннянеправомірної вигодидля себеза впливна прийняттярішення особою,уповноваженою навиконання функційдержави - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
		Відповідно до вимогст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Ст.17 Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 року" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		П.2 ст.6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року.
		Згідно ч.3ст.373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		З наведеного та встановленого в судовому засіданні слідує, що в діях обвинуваченої ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.369-2 КК України, а тому її слі виправдати за недоведеністю - п.3 ч.1 ст.373 КПК України.
		Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно дост.100 КПК України, а саме:
		*походження речових доказів (2000 грн.) в даному кримінальному провадженню нічим не підтверджена, хто є власником даних коштів суду сторонами не надано відомостей, а тому їх слід передати в дохід держави після вступу вироку в законну силу.
		Диски №14/221, №14/228, №14/235, контрольнийаркуш з порошком (т.2 а.с.46) та носій інформації (т.2 а.с.8) - залишити при справі.
		Судові витрати відсутні.
		Запобіжний захід не обирався.
		Керуючись ст.ст.370,374, п.3 ч.1 ст.373 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		Виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК Україниу зв`язку з недоведеності в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України.
		Речові докази у справі:
		*грошові кошти 2000 грн.:
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕБ 5904760; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕЯ 7553424;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕБ 2994210;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія МЛ 2192749;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕА 6501613; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕГ 1128867; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЗБ 2460737; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія МЄ 1536252; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія КУ 1799755; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія СВ 2066538;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕЮ 5133305; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ЕЕ 1969915; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія МЛ 5335981; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія КС 9724772;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія БЛ 2553271; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія КД 2214566; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія АЄ 2301594;
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія МА 8454045; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія ВВ 1465414; 
		купюра номіналом 100 (сто) гривень, серія МЛ 7564832- після вступу вироку в законну силу передати в дохід держави.
		*Диски №14/221, №14/228, №14/235, контрольний аркуш з порошком (т.2 а.с.46) та носій інформації (т.2 а.с.8) - залишити при справі.
		На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...