Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2626/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2019. Зареєстровано: 28.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2019.
Дата набрання законної сили: 23.07.2019
Номер судового провадження: 857/5467/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5467/19
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді:                                                 Гудима Л.Я.,
		суддів:                                                                      Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
		за участю секретаря судового засідання:             Дідик Н.С.,
		 
		розглянувши у відкрит.у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, головуючий суддя - Каленюк Ж.В., ухвалене о 11:52 год. у м. Луцьку, повний текст якого складено 19.04.2019 року, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,-
		                                                    В С Т А Н О В И В:
		В січні 2019 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ ДФС у Волинській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року: №0464591302 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 65 561,15 грн. та штрафних санкцій у сумі 16 390,29 грн.; №0464611302 про донарахування податку на додану вартість у сумі 72 846,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 18 211,50 грн., №0464601302 про донарахування військового збору у сумі 5 463,43 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 365,86 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу від 28 листопада 2018 року №Ф-0464631302 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 33 926,77 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення від 28 листопада 2018 року №0464621302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 6 784,15 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимога прийняті на підставі акта від 09 листопада 2018 року № 23488/03-20-13-02/2800504051 документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року. У ході перевірки працівники ГУ ДФС у Волинській області на підставі аналізу податкових та видаткових накладних на придбання та реалізацію товару, товарно-транспортних накладних, остаточних калькуляцій вартості виробництва продукції, калькуляцій вартості по рафінації, дезодорації, виморозки олії визначили підприємцю ОСОБА_1 суму залишків станом на 31 грудня 2017 року, що є більшою на 364 228,62 грн. (за 2016 рік на 262 767,94 грн. та за 2017 рік на 101 460,68 грн.). З цього відповідач дійшов висновку, що підприємець ОСОБА_1 суму 364 228,62 грн. неправомірно відніс до складу валових витрат, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, оскільки не відобразив дані товари в залишках на кінець періоду, тобто товарно-матеріальні цінності та готова продукція на суму 364 228,62 грн. (за 2016 рік на 262 767,94 грн. та за 2017 рік на 101 460,68 грн.) реалізовані, але не відображені в доходах відповідних періодах, тому не мають права бути включені до складу валових витрат.
		Однак, такі висновки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Так не дивлячись на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язок вести облік товарних запасів фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування, він для себе веде його та на першу вимогу надав такі відомості для перевірки. Перевіряючи ці дані бухгалтерських реєстрів, оборотно-сальдових відомостей та первинних документів, працівники контролюючого органу встановили розбіжність товарних запасів на 364228,62 грн. Разом з тим, в акті перевірки не вказано, яких документів не вистачало для підтвердження зазначеної суми при розрахунку товарних залишків; актів про відмову платника податків надати документи не складено, навпаки, актом перевірки встановлено, що для її проведення надано документи у повному обсязі. Позивач припускає, що розбіжність між даними платника та даними перевірки пояснюються тим, що відповідач не повністю дослідив первинні документи. При цьому в акті перевірки проігноровано вимоги пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, в частині обов`язку контролюючого органу викласти факти виявлених порушень чітко, об`єктивно та з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів. Свої розрахунки, наведені в акті перевірки, ревізори-інспектори не підтвердили з посиланням на конкретні первинні документи. 
		Позивач зазначав, що він у встановленому порядку до Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за підсумками робочого дня на підставі первинних документів відображає дохід та документально підтверджені витрати, пов`язані з отриманням такого доходу, із зазначенням реквізитів документа, що їх підтверджують (графи 5, 6 Книги) відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік). Доводи відповідача спростовує власними розрахунками, викладеними у таблицях у позовній заяві. 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено;  визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 листопада 2018 року №0464591302, №0464601302 та №0464611302; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 листопада 2018 року №0464621302 та вимогу про сплату боргу від 28 листопада 2018 року №Ф-0464631302.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що платником податку неправомірно віднесено до складу валових витрат, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, так як позивачем не відображено дані товари в залишках на кінець періоду, тобто ТМЦ та готова продукція реалізовані проте не відображені в доходах відповідних періодах, тому не мають права бути включені до складу валових витрат.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
		Позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 27 березня 1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 (а.с. 12 т. 1). Підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування; основним видом його діяльності є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами. 
		Наказом ГУ ДФС у Волинській області від 26 вересня 2018 року №3375 (а.с. 27 т. 1) на підставі пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України призначено планову документальну виїзну перевірку суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року терміном 10 робочих днів з 12 жовтня 2018 року. Зазначена перевірка відповідно до наказу від 26 вересня 2018 року №3375, направлень на перевірку від 11 жовтня 2018 року №4705, №4706 проведена з 12 жовтня 2018 року по 02 листопада 2018 року (продовжувалася з 26 жовтня 2018 року на 5 робочих днів на підставі наказу від 26 жовтня 2018 року №3858). За результатами перевірки складено акт від 09 листопада 2018 року №23488/03-20-13-02/ НОМЕР_2 (а.с. 13-25 т. 1, надалі - акт перевірки). Актом перевірки встановлено порушення підприємцем ОСОБА_1 :
		- пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне страхування», підпункту 3 пункту 3 розділу ІV наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2016 рік на 33 920,77 грн.;
		- пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 177.2, підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 65 561,15 грн. (в т.у числі за 2016 рік - на 47 298,23 грн., за 2017 рік - на 18 262,92 грн.);
		- підпунктів 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163,  підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено військовий збір на 5 463,43 грн. (в т.у числі за 2016 рік на 3 941,52 грн., за 2017 рік на 1 521,91 грн.);
		- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість (ПДВ) в сумі 72846,00 грн. 
		Висновки акта перевірки ґрунтуються на доводах контролюючого органу про заниження підприємцем ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу на 364228,62 грн., в т.ч. за 2016 рік на 262767,94 грн., за 2017 рік на 101 460,68 грн. (підпункт 1.19.2 акта перевірки). Проведеним аналізом наявності залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що ці залишки за даними підприємця станом на 01 січня 2016 року становили у сумі 3 817 007,39 грн., станом на 31 грудня 2016 року - у сумі 4 305 907,58 грн. станом на 31 грудня 2017 року - у сумі 5 393 737,62 грн., однак за даними перевірки вони становлять станом на 31 грудня 2016 року - 4 568 675,52 грн., станом на 31 грудня 2017 року - 5 495 198,30 грн. (пункт 1.20 акта перевірки), що є більшою на 364 228,62 грн. Залишки контролюючим органом визначено на підставі аналізу документів на придбання, реалізацію та використання товарно-матеріальних цінностей, наданих позивачем для перевірки (податкових, видаткових накладних на придбання та реалізацію товару, товарно-транспортних накладних, остаточних калькуляцій виробництва продукції, калькуляцій вартості по рафінації, дезодорації, виморозки олії). Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податкових деклараціях, встановлено їх завищення на 364 228,62 грн. Зведені дані виведених у ході перевірки та наданих підприємцем залишків наведено на сторінці 12-13 акта перевірки. З цього зроблено висновок, що товари на цю суму реалізовані, проте не відображено в доходах відповідних періодів, тому не мають права бути включені до складу валових витрат. Відтак, підприємцем ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід на 364 228,62 грн. (у 2016 році на 262 767,94 грн., за 2017 рік на 101 460,68 грн.).
		На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області та згідно з розрахунком основного зобов`язання та штрафних санкцій за кожним платежем (а.с. 47 т. 2) прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року: №0464591302 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 65 561,15 грн. та штрафних санкцій у сумі 16 390,29 грн. (а.с. 28 т. 1); №0464611302 про донарахування податку на додану вартість у сумі 72 846,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 18 211,50 грн. (а.с.30 т. 1), №0464601302 про донарахування військового збору у сумі 5 463,43 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 365,86 грн. (а.с. 29 т. 1); вимога від 28 листопада 2018 року №Ф-0464631302 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 33 926,77 грн. (а.с. 31 т. 1); рішення від 28 листопада 2018 року №0464621302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 6 784,15 грн. (а.с. 32 т. 1). 
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що  висновки акта перевірки про те, що підприємець ОСОБА_1 неправомірно відніс до складу валових витрат, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, витрати у сумі 364228,62 грн. та не відобразив дані товари на вказану суму в залишках на кінець періоду є такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
		Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 ПК України.  
		Пунктами 177.1, 177.2 статті 177 ПК України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пункт. 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єкт оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Відповідно до пункту 177.4.1 статті 177 ПК України (порушення якого значиться у висновках акта перевірки) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.
		Згідно із пункт. 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Пункт. 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. 
		Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2013 року №481 (надалі - Порядок №481). Форма Книги обліку доходів і витрат передбачає відображення у ній в графах 5-8 витрат, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця. Водночас, Порядок ведення зазначеної Книги визначає витрати фізичної особи-підприємця такими, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом чи з отриманням доходу за підсумками дня (підпункти 5 та 6 пункту 6 Порядку). Відповідно до пункту 5 Порядку №481 записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Пункт 6 цього Порядку визначено, що у графі 2 Книги «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). У графі 6 Книги «Сума витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.
		Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач веде Книгу обліку доходів і витрат (а.с. 119-147 т. 1). Книга обліку доходів і витрат досліджувалася відповідачем під час документальної перевірки підприємця ОСОБА_1 (а.с. 16 т. 1). Зауважень щодо ведення Книги обліку доходів і витрат акт. перевірки не встановлено. Так само ні під час перевірки, ні під час розгляду справи зауваження щодо наданих для перевірки документів у відповідача відсутні. Відповідач не надав суду доказів того, що позивач як платник податків не забезпечив зберігання документів, визначених пункт. 44.1 статті 41 Податкового кодексу України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Навпаки, з матеріалів справи встановлено, що позивач подав для перевірки бухгалтерські документи згідно з актами від 16 жовтня 2018 року №1, від 01 листопада 2018 року №2 та  від 02 листопада 2018 року №3 (а.с. 33, 111, 113 т. 1), систематизовані за помісячними реєстрами первинних документів на прихід товарно-матеріальних цінностей (а.с.35-82 т. 1), та за таким самим порядком складено реєстри первинних документів на реалізацію товарно-матеріальних цінностей (а.с.83-110 т. 1); оборотно-сальдові відомості за рахунками 281, 201, розшифровки даних Книги обліку доходів і витрат за 2016-2017 роки; реєстри на придбання олії соняшникової нерафінованої та рафінованої, документів про переробку олії, калькуляції з вартістю та кількістю використаної олії протягом періоду, що перевірявся. Усі первинні документи, вказані в актах передачі та перераховані в помісячних реєстрах, були наявні під час усього розгляду справи та представники позивача при надані пояснень за кожним показником таблиць, складених відповідачем під час перевірки, спростовували розрахунки відповідача з посиланням на конкретні первинні документи, калькуляції, їх місце в реєстрі прихідних та розхідних первинних документів до актів приймання-передачі бухгалтерських документів. Сумніви щодо надання цих документів для перевірки відсутні, оскільки про їх прийняття свідчить підпис головного державного ревізора-інспектора Гайдучик О.Є. в актах приймання-передачі №1, №2, №3 (тут же вказано, кількість аркушів справи з документами, які передаються).
		Також, матеріали справи містять реєстр первинних документів щодо реалізованої нерафінованої олії за 2016 рік (а.с. 148-160 т. 1); реєстр первинних документів щодо олії соняшникової нерафінованої, використаної у виробництві для виготовлення готової продукції за 2016 рік (а.с. 161- 164); реєстр первинних документів щодо реалізованої олії рафінованої за 2016 рік (а.с. 165-172 т. 1); реєстр первинних документів щодо олії соняшникової рафінованої, використаної у виробництві для виготовлення готової продукції за 2016 рік (а.с. 173-185 т. 1); реєстр первинних документів щодо олії соняшникової нерафінованої, використаної у виробництві для виготовлення готової продукції за 2017 рік (а.с. 186-187 т. 1); оборотно-сальдові відомості щодо олії в розрізі найменувань (а.с.188-245 т. 1); ними позивач обґрунтовує свої розрахунки залишків товарно-матеріальних цінностей та готової продукції станом на 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2017 року в позовній заяві на противагу розрахункам відповідача в акті перевірки.
		Також, з підсумкової таблиці розбіжностей даних ГУ ДФС у Волинській області та даних підприємця ОСОБА_1 щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31 грудня 2016 року (надалі - таблиця розбіжностей - а.с.108 т. 2) вбачається, що відповідач виявив розбіжність в кількості 4 кг реалізованої нерафінованої олії (відповідач надав суду реєстр (додаток №1 - а.с.48-51 т. 2), у якому значаться накладні №33 та №37 від 08 квітня 2016 року на 94,2 кг та 98,45 кг відповідно). Проте позивач надав видаткову накладну №РН-0000316 від 12 квітня 2016 року (в реєстрі відповідача (додаток №1) помилково зазначено 08 квітня 2016 року), де кількість олії 94,8 кг (різниця - 3,65 кг, а за рахунок заокруглень відповідача - 4 кг) (а.с. 109-110 т. 2).   
		З таблиці розбіжностей (а.с. 111 т. 2) до додатку №2 (а.с. 52-54 т. 2) видно, що відповідач виявив розбіжність у 608 кг щодо виготовленої олії нерафінованої. Позивач дане твердження спростовує остаточною калькуляцією від 30 квітня 2016 року №КА-0000199 виготовленої олії «Масляна» нерафінована 0,76 л (а.с.112 т. 2), яка відсутня в реєстрі відповідача (додаток №2), різниця становить 38,5 кг або 55 штук х 0,7 кг; остаточною калькуляцією від 30 листопада 2016 року №КА-0000675 виготовленої олії «Масляна» нерафінована 0,76 л (а.с. 113 т. 2), яка також відсутня в реєстрі відповідача (додаток №2), різниця становить 77 кг або 110 штук х 0,7 кг. За листопад 2016 року кількість виготовленої олії «Пан Сонях» нерафінована 0,8 л в реєстрі відповідача - 660 штук, а в платника за даний період виготовлено 1320 штук, що підтверджується остаточними калькуляціями від 30 листопада 2016 року №КА-0000668 та №КА-0000685 (а.с.114-115 т. 2); різниця становить 483,12 кг або 660 штук х 0,732 кг. Також судом встановлено, що остаточна калькуляція від 30 квітня 2016 року №КА- 0000228 виготовленої олії «Сонцедар» нерафінована 5 л (а.с.116 т. 2) відсутня в реєстрі відповідача (додаток №2), різниця становить 9,2 кг або 2 штуки х 4,6 кг.
		З таблиці розбіжностей (а.с. 117 т. 2) до додатку №3 (а.с. 55-56 т. 2) також вбачається наявність розбіжності, виявленої відповідачем, в кількості 4,08 кг щодо реалізованої рафінованої олії. Однак згідно з видатковою накладною від 28 грудня 2016 року №РН-0001276 (а.с.118 т. 2) кількість олії становить 189,7 кг (в реєстрі відповідача (додаток №3) - 186,446 кг), тобто, різниця становить 3,254 кг. 
		Також з таблиці розбіжностей (а.с. 119 т. 2) до додатку №4 (а.с. 57-63 т. 2) видно, що відповідач виявив розбіжність в кількості 8235,23 кг щодо виготовленої олії рафінованої. В його реєстрі (додаток №4) кількість виготовленої олії рафінованої «Масляна» 0,76 л за квітень 2016 року - 55 штук, за листопад 2016 року - 110 штук. Водночас, згідно з первинними документами платника дані відомості відсутні. Відповідач не підтвердив дану кількість ні номером, ні датою первинних документів, які використані в реєстрі за даним періодом і товаром. Так за квітень 2016 року різниця становить 38,5 кг (55 штук х 0,7 кг), а за листопад 2016 року - 77 кг (110 штук х 0,7 кг). За жовтень 2016 року кількість олії «Наш Край» рафінована 0,8 л, зазначена в реєстрі відповідача, - 34990 штук, а в платника за даний період - 44990 штук (різниця становить 7320 кг (10000 штук х 0,732 кг). Дані платника підтверджуються остаточними калькуляціями від 31 жовтня 2016 року №КА-0000607, №КА-0000612, №КА-0000620, №КА-0000627, №КА-0000629, №КА-0000631, бухгалтерською довідкою від 01 грудня 2016 року №011216/1 (а.с.а.с.120-124, 193-195 т. 2). За червень 2016 року кількість олії «Наш Край» рафінована 3 л, зазначена в реєстрі відповідача - 880 штук, а в платника за даний період - 1360 штук (різниця становить 1324,8 кг або 480 штук х 2,760 кг); свої дані підприємець ОСОБА_1 підтверджує остаточними калькуляціями від 30 червня 2016 року №КА-0000311, №КА-0000323, №КА-0000329 (а.с.126-128 т. 2). Аналогічно за листопад 2016 року кількість олії «Пан Сонях» рафінована 0,8 л, зазначена в реєстрі відповідача, - 9460 штук, а в платника за даний період - 8800 штук (різниця становить 483,12 кг або 660 штук х 0,732 кг). Розрахунки позивача підтверджуються остаточними калькуляціями від 30 листопада 2016 року №КА-0000666, №КА-0000678 (а.с.129-130 т. 2); відповідач же не підтвердив з посиланням на первинні документи дані, які використані ним в реєстрі за даний період щодо цього товару. 
		За квітень 2016 року кількість олії «Сонцедар» рафінована 5л, зазначена в реєстрі відповідача, - 402 штуки (ця кількість посиланням на первинні документи, які використані в реєстрі, не підтверджена). Водночас, згідно з первинними документами платника податків дані відомості відсутні. Різниця становить 1849,2 кг (402 штуки х 4,6 кг). За вересень 2016 року в реєстрі відповідача відсутні відомості про виготовлення олії «Сонцедар» рафінована 5 л; за даними платника за даний період виготовлено 400 штук, про що свідчить остаточна калькуляція  від 30 вересня 2016 року №КА-0000549 (а.с.131 т. 2); різниця - 1 840 кг  або 400 штук х 6 кг. 
		За жовтень 2016 року кількість олії «АЯ» рафінована 0,8 л в реєстрі відповідача - 32560 штуки, а в платника - 27280 штук (згідно з остаточними калькуляціями від 31 жовтня 2016 року №КА-0000610, №КА-0000615, №КА-0000625, №КА-0000632, бухгалтерською довідкою від 01 грудня 2016 року №011216/2 - а.с.132-135, 196-198 т. 2). Різниця становить 3864,96 кг або 5280 штук х 0,732 кг. Відповідач свої дані не підтвердив з посиланням на первинні документи, за якими встановив цю розбіжність. За листопад та за грудень 2016 року кількість олії «АЯ» рафінована 0,8 л в реєстрі відповідача 6927 штук та 17330 штук відповідно, а в позивача - 13200 штук та 17600 штук відповідно, що підтверджується остаточними калькуляціями від 30 листопада 2016 року №КА-0000669, №КА-0000674, №КА-0000681 та від 31 грудня 2016 року №КА-0000708, №КА-0000712, №КА-0000723, №КА-0000730, №КА-0000734 (а.с.136-143 т. 2). Різниця становить 4591,836 кг або 6273 штуки х 0,732 кг в листопаді 2016 року та 197,64 кг або 270 штук х 0,732 кг у грудні 2016 року. 
		За грудень 2016 року кількість олії «Достаток» рафінована 1 л в реєстрі відповідача - 13200 штук (без посилання на первинні документи), а в платника за даний період - 9900 шт. згідно з остаточними калькуляціями від 31 грудня 2016 року №КА-0000721, №КА-0000722 (а.с.144-145 т. 2); різниця становить 3036 кг (або 3300 штук х 0,920 кг). У той же час, за грудень 2016 року в реєстрі відповідача відсутні відомості про виготовлення олії «Достаток» рафінована 0,76 л. За даними платника в даний період виготовлено 3300 штук, що підтверджується остаточною калькуляцією від 31 грудня 2016 року №КА-0000725 (а.с.146 т. 2) на загальну кількість 2310 кг (або 3300 штук х 0,7 кг). 
		З підсумкової таблиці розбіжностей (а.с. 147 т. 2) до додатку №5 (а.с. 64-65 т. 2) щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31 грудня 2017 року слідує, що відповідач виявляє розбіжність реалізованої нерафінованої олії в кількості 3623,40 кг. Позивач спростовує ці дані остаточними калькуляціями від 31 березня 2017 року №КА-0000166 на олію «Масляну» нерафіновану 0,76 л кількістю 385 кг (550 штук х 0,7 кг), від 31 серпня 2017 року №КА-0000413 та №КА-0000422 на олію «Наш край» нерафіновану 0,8 л на загальну кількість 2737,68 кг (3 740 штук х 0,732 кг); від 31 грудня 2017 року №КА-0000578 на олію «Наш край» нерафіновану 0,8 л на загальну кількість 974,292 кг (1331 штуки х 0,732 кг) - а.с.148-152 т. 2, про що відсутні відомості в реєстрі відповідача. За серпень 2017 року кількість олії «Масляна» нерафінована 0,76 л в реєстрі відповідача - 550 штук, а згідно з первинними документами позивача такі відомості відсутні (різниця становить 506 кг, однак відповідач не підтвердив дану кількість з посиланням на первинні документи). За листопад 2017 року кількість олії «Наш край» нерафінована 0,8 л в реєстрі відповідача - 2820 штук, а в платника за даний період - 2860 штук згідно з остаточною калькуляцією від 30 листопада 2017 року №КА-0000552 (різниця становить 29,28 кг або 40 штук х 0,732кг) - а.с.151 т. 2 Крім того, позивач зауважує, що в додатку №5 відповідач неправильно вказав загальну кількість олії - 27971,69 кг замість 27974,84 кг (різниця становить 3,15 кг). 
		З підсумкової таблиці розбіжностей готової продукції (а.с.153 т. 2) до додатку №6 (а.с.66-69 т. 2) станом на 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2017 року вбачається, що існує розбіжність між даними підприємця ОСОБА_1 та даними відповідача у 660 пляшок олії «Пан Сонях» рафінована 0,8 л за листопад 2016 року: 9460 штук виявив відповідач (посилання на номер та дату первинних документів відсутні), 8800 штук підтверджує позивач з посиланням на остаточні калькуляції від 30 листопада 2016 року №КА-0000666 та №КА-0000678 (а.с. 154-155 т. 2).
		Розбіжність в 165 пляшок олії «Масляна» рафінована 0,76 л існує за даними відповідача (додаток №7 - а.с.70 т. 2). Так за його даними в реєстрі виготовлено 55 пляшок в квітні 2016 року, 110 пляшок в листопаді 2016 року (посилання на первинні документи відсутні). Водночас, в первинних документах позивача дані відомості - відсутні. 
		Також в додатку №8 відповідача (а.с. 71 т. 2) існує розбіжність у виготовленні 2 пляшок олії «Сонцедар» рафінована 5 л (а.с. 157 т. 2). За його даними в квітні 2016 року виготовлено 2 пляшки, а в травні 2016 року - 400 пляшок (без посилання на первинні документи, з яких взято ці відомості). В той же час згідно з первинними документами платника податків такі дані відсутні. У свою чергу у вересні 2016 року платник податків виготовив 400 пляшок олії «Сонцедар» рафінована 5 л, що підтверджується остаточною калькуляцією від 30 вересня 2016 року №КА-0000549 (а.с.158 т. 2), але у відповідача в додатку №8 ці відомості відсутні. 
		За даними позивача та даними відповідача (додаток №9 - а.с.78-80 т. 2) наявна розбіжність щодо продажу олії «Масляна» рафінована 0,8 л в 4180 пляшок. Позивач, проаналізувавши додаток №9 пояснює, що розбіжність обумовлена тим, що відповідачем не взято до уваги (не відображено в додатку №9) такі видаткові накладні: від 04 серпня 2016 року №РН-0000723, від 10 серпня 2016 року №РН-0000749, від 18 серпня 2016 року №РН-0000770, від 25 серпня 2016 року №РН-0000798, від 02 вересня 2016 року №РН-0000830, від 07 вересня 2016 року №РН-0000847, від 12 жовтня 2016 року №РН-0000991, від 20 жовтня 2016 року №РН-0001019, від 01 листопада 2016 року №РН-0001066, від 09 листопада 2016 року №РН-0001097, від 16 листопада 2016 року №РН-0001117, від 01 грудня 2016 року №РН-0001170, від 07 грудня 2016 року №РН-0001196, №РН-0001283 від 30 грудня 2016 року, за якими олія була реалізована Товариству з обмеженою відповідальністю «Фудмережа». Їх копії є в матеріалах справи (а.с.160-173 т. 2), водночас, в списку, складеному відповідачем (додаток №9), вони дійсно відсутні.  
		Дослідженням додатку №10, що складений відповідачем (а.с.81 т. 2) встановлено, що у ньому вказано про продаж олії «Масляна» нерафінована 3 л в кількості 7 пляшок, замість 16 пляшок відповідно до видаткової накладної від 13 грудня 2016 року №РН-0001221 (а.с.174-175 т. 2). Так само в додатку №11 відповідач не відобразив продаж олії «Масляна» рафінована 5 л в кількості 4 пляшки згідно з видатковою накладною від 28 жовтня 2016 року №РН-0001049 для Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Журавлина» (а.с.176-177). В додатку №12 (позиція 27) вказав про продаж 11 квітня 2016 року олії «Масляна» рафінована 0,7 л в кількості 3298 пляшок замість 3300 пляшок згідно з видатковою накладною від 11 квітня 2016 року №РН-0000307 (а.с.178-179). В додатку №13 (а.с.91-92 т. 2) відповідач вказав дані про виготовлення у жовтні 2017 року 4411 пляшок олії «Достаток» 1 л. Нат. ість позивач виготовив 2761 пляшку, що підтверджується остаточними калькуляціями від 31 жовтня 2017 року.№КА-0000504 та №КА-0000512 (а.с.180-182). Розбіжність становить 1650 пляшок, при цьому посилання відповідачем на первинні документи відсутні.    
		Таким чином, вірним є висновок суду про те, що наведене дає підстави для висновку, що під час перевірки, опрацьовуючи надані позивачем первинні та бухгалтерські документи, ревізори-інспектори не повно та необ`єктивно вивели зведені дані щодо залишків товарів та товарно-матеріальних цінностей (не було враховано усіх документів, які не відповідають первинним документам).
		Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено розбіжність в залишках товару у сумі 364 228,62 грн.
		Відтак, враховуючи те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення, вимога, рішення про застосування штрафних санкцій прийняті за наслідками невідображення позивачем товарів в залишках на кінець періоду на суму 364 228,62 грн., що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що такі рішення суб`єкта владних повноважень підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а т.у підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
		                                                  П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року у справі №140/2626/18 - без змін. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді М. А. Пліш   Т. І. Шинкар      
		    Повний текст постанови складено 26.07.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...