Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/5144/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2019.
Дата набрання законної сили: 17.07.2019
Номер судового провадження: 61-15654ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		17 липня 2019року 
		м. Київ
		 
		справа №761/5144/15-ц
		провадження №61-15654св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. .(суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек»,
		треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», Головне управління юстиції у м. Києві, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня                 2017 року у складі суддів Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства                      з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» (далі - ТОВ «ГІПЕК»), в якому просив визнати за ним майнові права на машиномісце АДРЕСА_3, загальною площею 15, 5 кв. м, що знаходиться у підземному паркінгу житлово-громадського комплексу на                             АДРЕСА_1 
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 04 жовтня 2010 року між                ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ Фірма «Консоль ЛТД»), Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Консоль - Буд ЛТД» (далі - ТОВ «БК «Консоль - Буд ЛТД») укладено договір пайової участі у  будівництві  № 1200/352-115, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися спільно діяти для досягнення спільної мети: проектування, будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по                                АДРЕСА_2 . 
		 
		ОСОБА_2 зі свого боку зобов`язалася в якості внеску у спільну діяльність сплатити на рахунок ТОВ «БК «Консоль-Буд ЛТД» грошовий внесок у розмірі                           30 000, 00 дол. США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент зарахування на розрахунковий рахунок чи внесення в касу, в строк до 10 жовтня 2010 року. Після будівництва багатоквартирного будинку відповідач зобов`язався передати ОСОБА_2 машиномісце № 48 у підземному паркінгу в будівельних осях                      Гп-Вп-1п-2п в будинку АДРЕСА_2 . 
		 
		Взяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 виконала у повному обсязі шляхом внесення готівкою грошових коштів до каси ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» в обумовлені сторонами у договорі строки та розмірах.                 
		 
		20 травня 2014 року між ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_1 складено Акт приймання - передачі (про виконання договору «Пайової участі у фінансуванні будівництва» ), за яким ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» передало, а ОСОБА_1 прийняв машиномісце АДРЕСА_3 загальною площею 15, 5 кв. м у підвальному паркінгу житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 ( І черга будівництва, 4-секційний будинок ). 
		 
		26 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію за собою права приватної власності на квартиру, проте Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кендзьора В. Я. винесла Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав та їх обтяжень №19038712 від 02 лютого 2015 року у зв`язку з неподанням особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва), у паперовій формі оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копій, засвідчених в установленому порядку. 
		 
		Оскільки ТОВ «Гіпек» не визнає його майнових прав позивача на спірний об`єкт нерухомого майна, мотивуючи це тим, що ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» не виконало                 у повному обсязі будівельно-монтажні роботи та фактично припинило відносини                  з ТОВ «Гіпек» з лютого 2014 року, та не подає до реєстраційної служби документи, необхідні для реєстрації за позивачем права власності на спірне машиномісце, просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 майнові права на машиномісце № АДРЕСА_3 , загальною площею 15.5 кв . м, у підвальному паркінгу житлово-господарського комплексу на АДРЕСА_2 . 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем вчинено усіх необхідні дії, які зумовлюють виникнення у нього прав на об`єкт пайового фінансування. Відповідач, як замовник будівництва, покладені на нього обов`язки не виконує, за відсутності на те правових підстав не визнає майнові права ОСОБА_1 на машиномісце у підземному паркінгу житлово-господарського комплексу на АДРЕСА_1 , й така неправомірна бездільність ТОВ «Гіпек» призводить до порушення майнових прав позивача на своєчасне отримання                     у власність нерухомого майна.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Консоль ЛТД» ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що факт отримання ОСОБА_1 від ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» та ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД» у березні 2014 року зазначеного машиномісця за актом приймання - передачі підтверджений наявними               в матеріалах справи доказами. За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є також договори та інші правочини,  тому додаткове визнання за ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування, що виникли та існують на підставі укладених договорів пайової участі в будівництві, за рішенням суду не потребується.
		 
		Крім того, між відповідачем ТОВ «Гіпек» та ОСОБА_4 не виникли договірні взаємовідносини та товариством не вчинялося жодних дій, які б свідчили про порушення, оспорення чи невизнання прав позивача на профінансоване машиномісце.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України                 з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права                  і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував предмет                                 і обставини спору, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Судом не враховано той факт, що відповідачем не визнаються майнові права позивача, а також те, що внаслідок бездіяльності відповідача проведення реєстрації за позивачем права власності на машиномісце № АДРЕСА_3 , загальною площею 15.5 кв. м , у підвальному паркінгу житлово-господарського комплексу на                          АДРЕСА_1 є неможливим. 
		 
		Представником третьої особи ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» ОСОБА_5 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує, що рішення Апеляційного суду                      м. Києва від 08 червня 2017 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Об`єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об`єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва,                а до завершення будівництва та вводу об`єкту в експлуатації власником майна                є ТОВ Фірма «Консоль ЛТД». До того ж забудовник ТОВ Фірма «Консоль ЛТД»                       в передбачений законом спосіб не вводила даний об`єкт будівництва в експлуатацію.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                              і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва,                       а ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України      від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи                        в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд               у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Судами встановлено, що 04 жовтня 2010 року між ТОВ Фірма «Консоль ЛТД»,                       ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД» та ОСОБА_2 укладено договір пайової участі                    у фінансуванні   будівництва   № 1200/352-1115,   відповідно   до   умов якого сторони на основі об`єднання своїх пайових вкладів зобов`язалися спільно діяти для досягнення спільної мети: проектування, будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		Об`єктом   пайової   участі ОСОБА_2   згідно  умов  договору є машиномісце № АДРЕСА_9 у підземному паркінгу, в будівельних осях Гп-Вп-1п-2п, в будинку за адресою: АДРЕСА_1
		 
		04 жовтня 2010 року ОСОБА_2 внесено на рахунок ТОВ «БК «Консоль - Буд ЛТД» в порядку виконання умов договору № 1200/352-1115 грошові кошти                     в розмірі 237 297, 00 грн.
		 
		03 грудня 2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат серія ІV №165133371049 відповідності проектній документації та готовності до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4- секційний будинок)».
		 
		Згідно даного Сертифікату, замовником будівництва є ТОВ «Гіпек», генеральним підрядником - ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД».
		 
		01 березня 2014 року ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД» видано ОСОБА_2 довідку про повне інвестування за договором пайової участі в фінансуванні  будівництва житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1, якою підтверджено, що нею проведено повну оплату пайового внеску за пайовий об`єкт - одне машиномісце АДРЕСА_3 в підземному паркінгу загальною площею 15.5 кв.м                            в будинку за адресою АДРЕСА_1 .
		 
		17 лютого 2014 року між ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору пайової участі                                     у фінансуванні будівництва № 1200/352-1115, відповідно до умов якої було визначено, що пайщиком за договором є ОСОБА_1 , а пайовим об`єктом є одне машиномісце в паркінгу за АДРЕСА_3.
		 
		20 березня 2014 року ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», ТОВ «БК «Консоль Буд ЛТД» та ОСОБА_1   підписали Акт прийому - передачі, відповідно до якого позивачу було передано пайовий об`єкт.
		 
		З метою реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.
		 
		Рішенням від 11 лютого 2015 року № 19271253 ОСОБА_1 відмовлено                           у державній реєстрації права приватної власності на гараж АДРЕСА_3 адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копій, засвідчених в установленому законом порядку.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
		Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Пункт 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, встановлює, що прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Стаття 527 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
		Згідно зі статтею 530 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		У статті 876 ЦК України передбачено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Гіпек» в укладеному з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» договорі від 24 жовтня 2001 року значиться замовником будівництва, оскільки є користувачем земельної ділянки на підставі укладено згідно на виконання рішення Київської міської ради договору оренди земельної ділянки.
		Також за цим договором ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» отримало право залучати кошти юридичних та фізичних осіб для інвестування будівництва, тобто отримало частину повноважень замовника будівництва.
		ТОВ «Гіпек» визнало, що ОСОБА_2 виконала умови договору, укладеного                             з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД». Проте позовних вимог не визнало у зв`язку з тим, що ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» не виконало своїх зобов`язань за договором, укладеним з ТОВ «Гіпек».
		Оскільки на час звернення з позовом, розгляду справи та ухвалення судами попередніх інстанцій рішень не надано доказів того, що між ТОВ «Гіпек» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» проведено поділ майна чи майнових прав на об`єкти житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_2 , замовником цього будівництва вважається ТОВ «Гіпек», тому на нього покладено обов`язок забезпечити реалізацію прав пайовиків незалежно від того, чи є він стороною договору з пайової участі у будівництві.
		Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що відсутність у ОСОБА_1 договірних правовідносин із відповідачем ТОВ «Гіпек» є безумовною підставою для відмови у позові. 
		Відповідно до статті 1 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи у судах першої і апеляційної інстанцій, завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Аналогічне положення міститься у статті 2 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи касаційним судом, згідно з частиною другою якої суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи у судах першої і апеляційної інстанцій, та стаття 5 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи касаційним судом).
		Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи у судах першої і апеляційної інстанцій, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.
		Як зазначено у статті 15 ЦПК України у тій же редакції суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи касаційним судом.
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  закріплено право на справедливий суд.
		З огляду на положення частини першої статті 9 Конституції України і статті 10 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи касаційним судом, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства.
		Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».
		У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод об`єктами права власності можуть бути у тому числі «правомірні очікування» та «майнові права».
		Оскільки ОСОБА_2 виконала у повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати об`єкту інвестування, та в подальшому уклала додаткову угоду до договору пайової участі у фінансуванні будівництва, відповідно до якого пайщиком за договором                    є ОСОБА_1 , а пайовим об`єктом - машиномісце № 49 в паркінгу по АДРЕСА_2 , проте ТОВ «Гіпек» заперечує і не визнає майнових прав ОСОБА_1 на ці об`єкти, та враховуючи, що житлово-громадський комплекс по АДРЕСА_2 закінчений будівництвом і введений                        в експлуатацію, визнання за позивачем майнових прав на машиномісце є належним способом захисту її прав.
		Відповідні висновки щодо застосування матеріального права у справі із подібними правовідносинами викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від                       15 травня 2019 року у справі № 761/10028/15-ц.
		Суд апеляційної інстанції, мотивуючи рішення про відмову у позові відсутністю договірних взаємовідносин між ТОВ «Гіпек» і ОСОБА_1 , неправильно застосував до спірних правовідносин положення статей 331, 526, 527, 876 ЦК України, не врахував наявність у ТОВ «Гіпек» статусу замовника будівництва житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_1 та дійшов помилкового висновку про відмову у позові.  
		Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі суд першої інстанції не порушив норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального закону, рішення суду є законним   і обґрунтованим.
		Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує рішення Апеляційного суду міста Києва  від 08 червня 2017 року і залишає в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2015 року.
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Відповідно до частини першої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		У зв`язку із задоволенням касаційної скарги з ТОВ «Гіпек» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 2 847, 60 гривень. 
		Керуючись статтями 141, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити.
		 
		Рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року скасувати, залишити                   в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,                 є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийВ. О. Кузнєцов  Судді:В. С. Жданова   В. М. Ігнатенко   С. О. Карпенко                                      М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...