Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/4388/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2019. Зареєстровано: 30.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Результат оскарження 16.10.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		24 липня 2019 року                                       № 0640/4388/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом      ОСОБА_1 до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору      Державної екологічної інспекції України  Державна екологічна інспекція у Житомирській області провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення  на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулупредставники                                   позивача - не з`явилися; 
		учасників справи:                          відповідача - Бодня В.А.;
		                                               третьої особи - не прибули, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) подав на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної екологічної інспекції України (надалі - відповідач), третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області, у якому просить суд:
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до                             ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до                        ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, стягнувши кошти за час вимушеного прогулу.
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 відкрито провадження у адміністративній справі № 0640/4388/18.
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 справу                 № 0640/4388/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 (суддя Пащенко К.С.) справу № 0640/4388/18 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 12.02.2019.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 витребувано у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України         ОСОБА_2. № 270/17-543 від 09.02.2017; копії наказів В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-О, від 12.10.2017 № 660,        від 13.10.2017 № 386-О, від 13.10.2017 №        387-О; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; акту розслідування № 4 від 26.02.2016; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ). 
		У судовому засіданні 12.02.2019 судом оголошено перерву до 14.03.2019.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, витребувано повторно у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України Дзюблика П.В. № 270/17-543 від 09.02.2017; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ), призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2019.
		18.04.2019 судове засідання відкладено на 26.04.2019.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 витребувано втретє у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України Дзюблика П.В. № 270/17-543 від 09.02.2017; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ).
		В судовому засіданні 26.04.2019 судом оголошено перерву до 06.06.2019.
		06.06.2019 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з технічних причин, не здійснювалось, розгляд адміністративної справи відкладено на 19.06.2019.
		У судовому засіданні 19.06.2019 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на допущення ОСОБА_1 проступку, несумісного з подальшим проходженням служби, що зафіксовано в акті перевірки, вся викладена інформація в якому, на думку відповідача, є достовірною.
		Окрім того, представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Також, матеріали справи містять заяву/клопотання представника позивача адвоката   Якименка М. від 11.06.2019, в який останній просить здійснювати розгляд справи без участі позивача та/або представника останнього, підтримує позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позові підстав. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наголошує на застосуванні наказом відповідача від 12.10.2017 № 384-о дисциплінарного стягнення поза межами законодавчо встановленого строку, а саме: стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Вказує на протиправність наказів від 12.10.2017 № 660, від 13.10.2017 № 386-о та № 387-о з огляду на непроведення відповідачем обов`язкового службового розслідування. Зазначає, що в наказі відповідача від 13.10.2017 № 387-о відсутня дата звільнення, в зв`язку з чим неможливо ідентифікувати дату припинення трудових відносин. Наведене, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваних наказів відповідача та поновлення ОСОБА_1 на на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, а також стягнення коштів за час вимушеного прогулу.
		Третя особа - Державна екологічна інспекція у Житомирській області заперечує проти позову в повному обсязі та просить справу розглядати без участі останньої. 
		Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до частини третьої статті        194 та    частини дев`ятої статті    205 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 задоволено заяву б/н від 23.10.2018 «Про поновлення процесуального строку» ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
		 
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України Заступника Голови Державної екологічної інспекції України Канцурака Віктора Васильовича , Директора Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України Черевко Віктора Миколайовича, В.о. начальника Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції України Ярмоленко Оксани Василівни, Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції України Штець Ірини Вікторівни, Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних екосистем та ресурсів Державної екологічної інспекції України Семенець Алли Миколаївни, Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Державної екологічної інспекції України Павленка Олега Васильовича, Начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України Волохової Алли Іванівни, В.о. начальника Відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України Байденко Максима Володимировича, В.о. начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції України Комарчука Сергія Степановича, Головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Дкржавної екологічної інспекції України Панькова В`ячеслава Олександровича, Голови Громадської ради при Держекоінспекції України Марієна Ігоря Степановича, В.о. завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Лєбєдєвої Тетяни Анатоліївни, Головного спеціалісту Відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних екосистем та ресурсів Державної екологічної інспекції України Мазуркевича Сергія Олександровича, В.о. начальника Відділу бухгалтерського обліку та фінансів Державної екологічної інспекції України Мельнічук Лідії Андріївни, Головного спеціаліста відділу взаємодії з органами влади Департаменту стратегії та європейської інтеграції Мінприроди України Ковальчук Тетяни Олександрівни , Начальника відділу правового забезпечення Юридичного департаменту Мінприроди України Бондаренка Юрія Володимировича, Головного спеціаліста Сектору з питань внутрішнього аудиту Мінприроди України Антипіної Оксани Євгенівни, Головного спеціаліста відділу професійної підготовки кадрів та роботи з підвідомчими установами, організаціями та підприємствами Управління роботи з персоналом Мінприроди України Коломієць Л.П. , третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області, в якому, просив:    
		- визнати протиправними дії відповідачів щодо включення до «Акту перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року» недостовірних відомостей; 
		- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 30.05.2017 № 524 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ».
		18.10.2017 до суду першої інстанції (Житомирський окружний адміністративний суд) надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, до якої долучено позовну заяву про визнання протиправними дій, скасування наказів та поновлення на роботі.    
		У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив відповідачем Державну екологічну інспекцію України, третьою особою - Державну екологічну інспекцію у Житомирській області та просив:
		- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо включення до «Акту перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року» недостовірних відомостей;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 30.05.2017 № 527 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 року № 384-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправними і скасувати накази Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, стягнувши кошти за час вимушеного прогулу, а також понесені судові витрати.
		19.12.2017 Житомирський окружний адміністративний суд вирішив:
		- позов задовольнити частково;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 30.05.2017 № 527 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним і скасувати накази Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 №660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області;
		- рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області допустити до негайного виконання;
		- у задоволенні решти позову відмовити.    
		06.09.2018 Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:
		- апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України задовольнити частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 скасувати;
		- постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції України та її посадових осіб щодо включення до «Акту перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року» недостовірних відомостей; про визнання протиправним і скасування наказу в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 30.05.2017 № 527 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та визнання протиправним і скасування наказу в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » - відмовити;
		- позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-0 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », визнання протиправним і скасування наказів Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
		Постановою Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 806/1723/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 залишено без змін.
		Зокрема, у означеній постанові суду касаційної інстанції, серед іншого, зазначено, що  судами першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі встановлено, що 18.04.2017                       т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Яковлєвим І.О. винесено наказ № 496 «Про проведення перевірки Держекоінспекції у Житомирській області». Позапланову перевірку діяльності територіального органу Держекоінспекції ініційовано на підставі численних звернень громадян, юридичних осіб, народних депутатів України щодо порушення керівництвом Держекоінспекції у Житомирській області законодавства України та зловживань. Відповідно до зазначеного наказу проведено перевірку організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І квартал 2017 року. За наслідками проведення перевірки Комісією з проведення перевірки складено «Акт перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року». З Акту перевірки слідує, що Комісія дійшла висновку про перевищення начальником Держекоінспеції у Житомирській області повноважень в частині знищення конфіскованого майна (браконьєрських засобів, сіток; безпідставного списання службового автомобіля та ін.), а також ряду порушень, які, на думку комісії, є дисциплінарними проступками. За результатами вказаної перевірки в.о. голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_6 видав накази від 30.05.2017 № 527 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ». Не погодившись з Актом перевірки та вважаючи неправомірними дії службових осіб відповідача щодо включення до «Акту перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року» недостовірних відомостей та вважаючи протиправними накази в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 30.05.2017 № 527 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 31.05.2017 № 531 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » останній 23.06.2017 звернувся з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.
		Судом апеляційної інстанції у справі № 806/1723/17 встановлено, що в період з 18.07.2017 до 18.10.2017 суд першої інстанції не приступив до розгляду справи по суті. 18.10.2017 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, до якої долучено позовну заяву про визнання протиправними дій, скасування наказів та поновлення на роботі та зазначено відповідачем Державну екологічну інспекцію України, третьою особою - Державну екологічну інспекцію у Житомирській області. Відповідно до змісту заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що окрім позовних вимог заявлених при подачі позову в червні 2017 року, позивач просив також визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-0 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », визнати протиправним і скасувати накази Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та від 13.10.2017 № 387-0 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на раніше займаній посаді, стягнувши кошти за час вимушеного прогулу, а також понесені судові витрати. Позивач зазначив інші підстави щодо іншого предмету позову - визнання протиправними та скасування наказів № 384-0, № 660 від 12.10.2017 та № 387-0 від 13.10.2017, за наслідками прийняття яких позивача звільнено з посади та просив задовольнити його вимоги і в цій частині позову. При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що поданою заявою позивач змінив предмет та підставу позову, а суд першої інстанції розглянув справу, не прийнявши таку заяву до розгляду шляхом ухвалення відповідного процесуального документу. Тому, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 137 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках справи № 806/1723/17.
		Зі змісту постанови суду касаційної інстанції слідує, що у вказаній справі судом надавалась оцінка правомірності включення недостовірних відомостей до акта перевірки третьої особи та прийнятим у травні 2017 року за результатами такої перевірки наказам відповідача про порушення дисциплінарного провадження, а також про проведення службового розслідування відносно позивача.  
		Водночас, у даній справі предмет спору становлять накази відповідача, якими відносно позивача у жовтні 2017 року за результатами зазначеної перевірки порушено дисциплінарне провадження, а також притягнуто останнього до відповідальності у вигляді догани, звільнення та звільнено з посади.
		Окрім того, незважаючи на ту обставину, що як наказ від 12.10.2017 № 660, так і накази від 30.05.2017 № 527 та від 31.05.2017 № 531 ґрунтуються на висновках акта перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року, підстави прийняття перелічених наказів різняться.
		Так, підставою для прийняття наказів від 30.05.2017 № 527 та від 31.05.2017 № 531 є висновки про перевищення начальником Держекоінспеції у Житомирській області повноважень в частині знищення конфіскованого майна (браконьєрських засобів, сіток; безпідставного списання службового автомобіля та ін.), а також  ряду порушень, які, на думку комісії, є дисциплінарними проступками.
		Натомість, відповідно до змісту наказу від 12.10.2017 № 660 дисциплінарне провадження відносно позивача порушено за фактом порушення бюджетного законодавства. 
		Відтак, звернувшись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 просить визнати протиправними та такими, що підлягають скасуванню накази Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-0, від 12.10.2017 № 660, від 13.10.2017 № 386-о та № 387-о, що не увійшли до предмета спору у справі № 806/1723/17.
		 
		Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому. 
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, законами України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, «Про архітектурну діяльність» 20.05.1999 № 687-XIV, «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 № 3038-VІ, Кодексом законів про працю України, Цивільним кодексом України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
		В площині питань процедури адміністративного оскарження перелічених наказів, суд констатує наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		За частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Даний конституційний припис закріплений у статті 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28.08.2018, справа № 820/3789/17).
		Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		У зв`язку з наведеним, суд зауважує, що прийняті Державною екологічною інспекцією України накази мають відповідати критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, для встановлення обставин протиправності спірних наказів, необхідною є перевірка судом таких рішень на відповідність критеріям, що встановлені в частині другій статті 2 КАС України.
		 
		В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на таке.
		Згідно зі    статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.    
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.    
		Відповідно до частини першої    статті 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана;         2) звільнення.
		Згідно із частиною першою    статті 1471 цього ж Кодексу, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
		Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
		Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Статтею 149 цього ж Кодексу передбачено порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Таким чином, перш ніж винести працівникові догану чи звільнити його роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.
		Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (по тексту - Закон № 889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. 
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
		Як передбачено частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов`язаний: дотримуватися    Конституції    та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених    Конституцією    та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
		За приписами частини другої статті 62    Закону № 889-VIII, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
		У відповідності до частини першої статті 64    Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65    Закону № 889-VIII).
		Згідно пункту 5 частини 2 статті 65    Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
		Частиною третьою статті 65    Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 66    Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується такий вид дисциплінарного стягнення як догана.
		Згідно із частиною третьою статті 66    Закону № 889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених    пунктами 4,    5,    12    та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
		За приписами частини шостої статті 66    Закону № 889-VIII, дисциплінарні стягнення, передбачені    пунктами 2-4    частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
		Пунктом 2 частини другої статті 68    Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б»        і        «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
		Згідно статті 69    Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б»        і        «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
		Як вбачається зі змісту наказу від 12.10.2017 № 384-о, останній був прийнятий на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 31.05.2017 у дисциплінарному провадженні, порушеному на виконання наказу Державної екологічної інспекції України від 07.04.2017 № 485, пояснень позивача від 09.10.2017.
		Зокрема, оскаржуваним наказом застосовано до ОСОБА_1 - начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: незастосування всіх заходів впливу по факту самовільного влаштування трьох водойм на землях сільськогосподарського призначення у межах прибережної захисної смуги річки Мики (с. Глиниця) та однієї водойми на землях товарного сільгоспвиробництва (с. Нова Юрівка). 
		Відповідачем подано до суду копію дисциплінарної справи у дисциплінарному провадженні, порушеному за наказом Державної екологічної інспекції України від 07.04.2017 № 485, опис документів та матеріалів якої містить копію наказу Держекоінспекції України від 07.04.2017 № 485 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »; копію наказу Держекоінспекції України від 07.04.2017 № 486 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 »; копію наказу Держекоінспекції України від 04.05.2017 № 508 «Про продовження строку службового розслідування відносно ОСОБА_1 »; характеристику ОСОБА_1 ; службову записку начальника Відділу управління персоналом Павленко Л . О . (стосовно дисциплінарних стягнень у ОСОБА_1 ); інформаційну довідку; пояснення ОСОБА_1 ; копії документів та матеріали, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини та умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, та запропоновані заходи для їх усунення; акт службового розслідування; висновок за результатами службового розслідування; висновок дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держекоінспекції України; копію подання дисциплінарної комісії.
		Відповідно до змісту інформаційної довідки у дисциплінарному провадженні, порушеному на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 07.04.2017 № 485, народний депутат України Дзюблик П.В. просить провести перевірку та надати належну оцінку діям начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області Гнатюка Б.Й., зокрема, в частині будівництва з порушенням вимог природоохоронного законодавства, без дозвільних документів чотирьох водних об`єктів у селі Глиниця та селі Нова Юрівка Радомишльського району, та використання у зв`язку з цим земельних ділянок не за призначенням. 
		При цьому, примітно що для забезпечення під час забудови територій,  розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної  та  іншої проектної  документації,  вимог  вихідних  даних,  а також з метою захисту державою   прав   споживачів   будівельної   продукції здійснюється  в  установленому  законодавством  порядку  державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд (частина перша статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» 20.05.1999 № 687-XIV).
		До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (частина третя статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 № 3038-VІ).
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що Державна екологічна інспекція у Житомирській області не належить до переліку суб`єктів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		За результатами службового розслідування в дисциплінарному провадженні, порушеному відповідно до наказу Держекоінспекції від 07.04.2017 № 485, встановлено наступне.
		Державною екологічною інспекцією у Житомирській області в період з 27.06.2014 по 04.07.2014 проведено планову перевірку Кичкирівської сільської ради з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.
		З метою усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства перевіряючими виданий Кичкирівській сільській раді припис від 07.07.2014 № 10/15 щодо, зокрема, забезпечення контролю за використанням та охороною земель водного фонду, що знаходяться в межах прибережних захисних смуг водних об`єктів на підпорядкованих територіях.
		Окрім того, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області направлено запити до Радомишльського міжрайонного управління водного господарства (лист від 14.11.2016 № 5157/03-14) та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (лист від 14.11.2016 № 5166/03-14) з метою встановлення власника (орендаря) земельних ділянок в межах і за межами сіл Нова Юрівка та Глиниця на території Кичкирівської сільради, у тому числі в межах прибережної захисної смуги р. Мика.
		Водночас, відповідач зазначає, що позивач не забезпечив застосування всіх заходів впливу до порушників природоохоронного законодавства по факту самовільного влаштування трьох водойм на землях сільськогосподарського призначення у межах прибережної захисної смуги річки Мики (с. Глиниця) і однієї водойми на землях товарного сільгоспвиробництва (с. Нова Юрівка) та не забезпечив припинення зазначеного порушення, що вказує на наявність у його діях дисциплінарного проступку - неналежного виконання посадових обов`язків.
		Проте, відповідачем не надано належних, допустимих і достовірних доказів, у розумінні положень норм    КАС України, підтвердження факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, чи вчинення позивачем будь-яких протиправних діянь або бездіяльності.
		При цьому, дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни. Порушенням службової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов`язків. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, до складу якого включається суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт і об`єктивна сторона. Суб`єктом дисциплінарного проступку є позивач, який перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем. Суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина (яка в даному спорі має визначальне значення).
		Відтак, з врахуванням вищенаведеного, на думку суду, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.
		Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 813/1818/16.
		Також, судом встановлено, що наказ № 384-о прийнятий відповідачем із порушеням законодавчо встановленого строку, що підтверджується наступним.
		Як зазначено вище, суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. 
		При цьому, положення    Закону № 889-VIII окремо не містять порядку та визначення початку перебігу та закінчення терміну, встановленого статтею 69    Закону № 889-VIII. 
		Таким чином, порядок початку перебігу терміну та порядок вчинення дій в останній день строку (процесуальні строки) повинен визначатись іншими діючими законами України.
		Частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня    1972    року встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
		За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
		Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Статтею 255 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку коли строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
		Оскільки подання дисциплінарної комісії датується 31.05.2017, то строк на прийняття рішення на підставі такого подання, сплив 10.06.2017 о 24 год. 00 хв.
		Натомість, наказ № 384-о був прийнятий відповідачем лише 12.10.2017, тобто з пропуском строку, що свідчить про його протиправність, у зв`язку із чим останній підлягає скасуванню.
		Тією ж датою відповідачем прийнятий наказ № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ».
		Зазначений наказ ґрунтується на висновках акта перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року.
		При цьому, на підставі висновків зазначеного акта відповідачем вже було порушено дисциплінарне провадження (наказ від 30.05.2017 № 527) та ініційовано службове розслідування (наказ від 31.05.2017 № 531) стосовно позивача.
		Правомірність вказаних наказів відповідача підтверджено за результатами розгляду справи № 806/1723/17.
		Однак, під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів наявності/відсутності результатів, як і взагалі здійснення провадження та розслідування згідно вказаних наказів.
		Відтак, за наведених обставин, з огляду на приписи статті 66 Закону № 889-VIII, згідно із якою за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу відповідача від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » та задоволення позовних вимог у відповідній частині.
		В подальшому, наказом Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017                     № 386-о застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку.
		Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальної у вигляді звільнення згідно наказу від 13.10.2017 № 386-о було подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017 у дисциплінарному провадженні, порушеному на виконання наказу Держекоінспекції від 12.10.2017 № 660, акт «Про відмову від надання пояснення ОСОБА_1 » від 13.10.2017. 
		При цьому, матеріали справи не містять ані подання комісії, ані акт про відмову від надання пояснень. 
		Також, суд звертає увагу, що відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування, як інституту в ході проведення якого повинна бути перевірена інформація про порушення позивачем трудової дисципліни, а також встановлення наявності (відсутності) вини позивача та її ступеня, чи зняття з позивача звинувачень або підозри, чим, на думку суду, порушено його законодавчі гарантії щодо наявності можливостей адміністративного захисту як працівника.
		При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо проведення службового розслідування на підставі наказу від 12.10.2017 № 662 з огляду на відсутність в матеріалах справи як копії останнього, так і матеріалів розслідування, в тому числі висновку за його результатами.
		Натомість, відповідач ототожнює дисциплінарне провадження із актом перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію у Житомирській області завдань у 2016 році та І кварталі 2017 року, що не відповідає приписам Закону № 889-VIII.
		Крім того, пояснення відповідача, надані у відзиві від 31.01.2019 № 6-17-668, з приводу того, що позивачем «...допущено вчинення проступку, несумісного з подальшим проходженням служби...Перебуваючи на посаді державної служби категорії «Б», займаючи керівну посаду, позивач допустив грубі порушення законодавства, перевищення повноважень, перебуваючи, як публічна особа, під пристальним громадським наглядом. Його дії нанесли удару по авторитету не лише однієї екологічної інспекції, а всієї екологічної служби в цілому, що є неприпустимим і ганебним...» суд розцінює як такі, що не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуваний наказ від 13.10.2017 № 386-о містить відомості щодо іншого дисциплінарного проступку (прийняття необґрунтованого рішення, що спричинило заподіяння шкоди державному майну), в матеріалах справи відсутній висновок службового розслідування, який би містив аналіз документів з цього приводу.    
		Таким чином, спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято за відсутності висновку службового розслідування, внаслідок чого такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу В.о. голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до                            ОСОБА_1 » - задоволенню.
		Згідно зі    статтею 43 Конституції України    громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.     
		Протиправність наказу В. о . голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » має наслідком визнання протиправним та скасування наказу В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач підлягає поновленню на посаді.
		Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу від 13.10.2017 № 387-о про звільнення позивача діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Суд також враховує, що відповідно до вимог пункту    22    статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
		Дисциплінарна відповідальність публічного службовця є предметом адміністративного права, а трудове законодавство у цьому випадку застосовується субсидіарно.
		В даному випадку питання притягнення державного службовця  до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення в повній мірі регламентовано спеціальним законодавством, проте останнє не врегульовує питань поновлення останнього у випадках незаконного звільнення, у зв`язку із чим суд вважає за можливе застосувати загальні норми трудового законодавства.
		Відповідно до частини другої    статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, згідно із частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995    № 108/95-ВР, встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема, постановою від 08.02.1995 № 100    (по тексту - Порядок).
		У відповідності до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично  відпрацьований  час. 
		Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати  провадиться  виходячи  з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).
		У відповідності до пункту 8 Порядку нарахування   виплат,   що   обчислюються   із   середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом множення  середньоденного  (годинного)  заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна плата  визначається  діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період. 
		У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування  виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом  множення  середньоденної заробітної плати,  розрахованої  згідно  з  абзацом  першим  цього 
		пункту,  на  середньомісячне  число  робочих днів у розрахунковому періоді.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного  числа  робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства,  установи,  організації, встановленим  з дотриманням  вимог  законодавства. 
		В матеріалах справи наявна довідка Державна екологічна інспекція у Житомирській області від 17.05.2019 № 235/01-14 про середній заробіток позивача, згідно якої розмір середньоденної заробітної плати становить 459,24 грн.
		Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.03.2018 по 24.07.2019 (включно), становить (459,24 грн. х 349), що дорівнює 160 274,76 грн.
		При цьому, суд констатує, що зазначена позивачем до стягнення сума (266412,94 грн.) не відповідає дійсності, оскільки при її обрахунку використано розмір середньої заробітної плати, що не підтверджений документально та спростовується матеріалами справи, зокрема, зазначеною вище довідкою про середній заробіток позивача. 
		Статтею 371 КАС України визначені судові рішення, які виконуються негайно.    Таким чином, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
		Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень (наказів).
		Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		В даному випадку, суд дійшов висновку, що спірні накази є такими, що прийняті не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 8 частини другої статті 2 КАС України.
		За статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України»                  (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява                № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). 
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
		 
		Відповідно до частини першої    статті 139 КАС України    при задоволенні позову         сторони, яка не є    суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього    Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус інваліда 2 групи, що є підставою для звільнення від сплати судового збору. А тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
		ВИРІШИВ:
		1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
		3. Визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ».
		4. Визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
		5. Визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		6. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 13.10.2017.
		7. Стягнути з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час його вимушеного прогулу починаючи з 04.03.2018 по 24.07.2019 включно у розмірі 160 274 (сто шістдесят тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 76 копійок.
		8. У іншій частині позову відмовити.
		9. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
		 
		Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
		Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
		Суддя                                                                                                                         К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...