Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-6322/04 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: 61-29037ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		24 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 2-6322/04
		 
		провадження № 61-29037 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,                Луспеника Д. Д.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		представник відповідача - ОСОБА_3 , 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І., Суровицької Л. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. 
		Позовна заява мотивована тим, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,               як подружжю, належало, кожному по 1/2 частці, квартира АДРЕСА_1 . 10 квітня 2001 року секретарем Голиківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області було посвідчено заповіт ОСОБА_4 , згідно з яким останній на випадок своєї смерті заповів їй 1/2 частку вищевказаної квартири. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4 помер. У межах встановленого законодавством строку вона звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте нотаріус запропонував їй надати письмову згоду ОСОБА_2 на прийняття нею спадщини. Проте відповідачка вищевказаної згоди не надала. 
		З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1  в порядку спадкування за заповітом після смерті               ОСОБА_4 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада           2004 року у складі судді Шилової Л. М. позов  ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 на праві власності належала 1/2 частка спірної квартири, ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , тому за нею слід визнати право власності на цю квартиру. 
		Інших мотивів рішення суду не містить. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2017 року апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову             ОСОБА_1 відмовлено. 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що  ОСОБА_2 , дружина спадкодавця, на час його смерті мала права на обов`язкову частку у спадщині, так як досягла пенсійного віку і вважалася непрацездатною. 
		Позивачка, як на підставу неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті  ОСОБА_4 , посилаласьна відсутність згоди ОСОБА_2 , проте законодавством не передбачено необхідності надання такої згоди іншим зі спадкодавців на прийняття спадщини за заповітом. У ОСОБА_1 були відсутні перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відмова нотаріуса у видачі цього свідоцтва також відсутня. Отже, суд не знаходить правових підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , так як перешкоди для отримання спадщини у нотаріуса відсутні.  
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не встановив усіх обставин справи, допустився порушень норм процесуального права, оскільки безпідставно поновив ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, чим порушено принцип правової визначеності. Позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, а ОСОБА_2 спадщину не прийняла. 
		Доводи особи, яка подала відзив 
		У травні 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому підтримала її доводи та просила скасувати рішення апеляційного суду й залишити у силі рішення суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-6322/04 з Кіровського районного суду м. Кіровограда. 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві. 
		2.                 Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
		Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (стаття 1223 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня                        2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
		За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
		У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
		Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
		У статті 4 ЦПК України 2004 року визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.
		З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов правильного висновку про те, що у ОСОБА_1 були відсутні перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом,                а відмова нотаріуса у видачі цього свідоцтва взагалі відсутня. 
		Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що посилання позивачки як на підставу неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на відсутність згоди ОСОБА_2 є безпідставним, так як положеннями цивільного законодавства не передбачено необхідності надання такої згоди іншим зі спадкодавців на прийняття спадщини за заповітом.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру у порядку спадкування за заповітом після смерті               ОСОБА_4 у судовому порядку відсутні. 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом безпідставно поновлено ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції на увагу не заслуговують, оскільки норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Поновивши строк апеляційного оскарження, апеляційний суд в ухвалі від 04 травня 2017 року вірно зазначив, що  ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про дату судового розгляду в районному суді і розписок у справі про таке повідомлення немає. 
		Посилання касаційної скарги на те, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, висновків апеляційного суду не спростовують, оскільки відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва і перешкод для його отримання немає. Більше того, у справі відсутнє і роз`яснення нотаріуса, про яке зазначає позивач у позові. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                                        Г. В. Кривцова 
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...