Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 727/5070/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Підкуп виборця, учасника референдуму.
Надіслано судом: 29.07.2019. Зареєстровано: 30.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/727/56/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017000000000399

pan>Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		   Статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		   Відповідно до ст. 7 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.
		   Згідно з п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява №42310/04) від 21.04.2011 року (остаточне 21.07.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. 
		Крім того, як вбачається з роз`яснень, що містяться в п.16 та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 з наступними змінами«Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при постановленні вироку суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, а також, керуючись законом, дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, яка має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновки суду щодо оцінки доказів належить давати у вироку в точних і категоричних судженнях, яківиключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивоване.
		Відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 
		Згідноз ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		   Статтею 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Згідно зі ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч.2, ч.4 та ч.5 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		   Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутність переконливих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_5 , а також відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення (злочину), передбаченогост. 160 ч. 1 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.160 КК України, а тому ОСОБА_5 необхідно виправдати.
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 85, 86, 367, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд, 
		 
		Ухвалив:
		 
		Виправдати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 1 КК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
		Речові докази по справі:
		- ксерокопію аркушу паперу формату А5 (в клітинку) з рукописними написами у вигляді списку осіб, який відповідно до постанови від 26.10.2015 року визнано речовим доказом та який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- мобільний телефон марки «Lenovo», який повернуто ОСОБА_7 , залишити в його розпорядженні.
		Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...