Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 426/18812/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2019. Зареєстровано: 30.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2019.
Дата набрання законної сили: 29.07.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/446/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 426/18812/18 
		Провадження № 22-ц/810/446/19 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 липня 2019 року                Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого                Назарової М.В.,
		суддів                Кострицького В.В., Луганської В.М.,
		за участю секретаря Сінько А.І.,
		учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження, 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 
		на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 18 квітня 2019 року, ухваленого Сватівським районним судом у складі: судді Бабічевої Л.П. в приміщенні того ж суду, 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У серпні 2018 року позивач  ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , який згодом уточнив щодо відповідача як фізичної особи-підприємця, про відшкодування майнової та моральної шкоди, який мотивував тим, що позивачу належить на праві власності автомобіль марки MERCEDES - BENZ VITO108D, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивач відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, п. 2.2 Правил дорожнього руху України передав користування транспортним засобом MERCEDES - BENZ VITO108D зятю ОСОБА_4 , а останній передав позивачу у користування належний йому на праві власності автомобіль марки FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		У вересні 2017 року автомобіль FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зламався. За взаємною домовленістю з ОСОБА_4  позивач за власні кошти мав намір відремонтувати даний автомобіль й продовжувати ним користуватись.
		У жовтні 2017 року позивач з відповідачем, який як фізична особа підприємець здійснює ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, уклали усний договір про надання послуг по ремонту автомобіля, й позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ФОП ОСОБА_2 для ремонту автомобіль FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, пров. Ярмарковий, буд. № 3, а відповідач - прийняв автомобіль і зобов`язався його відремонтувати за кошти позивача.
		Відповідач проводив ремонтні роботи вказаного автомобіля до січня 2017 року. 
		За ремонт автомобіля позивач сплатив відповідачу 85560 грн. 
		Проведений відповідачем ремонт автомобіля FORD TRANSIT та гарантійний ремонт був не результативний та незадовільний, фактично після ремонту й гарантійного ремонту автомобіль мав істотні недоліки, усунення яких потребує понад чотирнадцять календарних днів, з неналежною якістю роботи й не підлягав користуванню і не експлуатувався до червня 2018 року, тобто до здійснення повторного ремонту автомобіля іншим фахівцем після звернення позивача.
		Вважає, що між позивачем як споживачем та відповідачем як виконавцем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України укладено оплатний усний договір про надання послуг з визначенням гарантійного строку щодо ремонту автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який проведено відповідачем з неналежною якістю та істотними недоліками, усунення яких потребує понад чотирнадцять календарних днів, після чого автомобіль не підлягав експлуатації до червня 2018 року, коли ремонт тих самих вузлів та деталей були виконані іншим спеціалістом. Тому відповідач має відшкодувати позивачу збитки у розмірі 85560 грн., а також моральну шкоду у 50000 грн., завдану позивачу порушенням його передбачених ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» прав у вигляді душевних страждань у зв`язку із пошкодженням його майна у вигляді істотних недоліків та неналежної якості тривалої понад розумні строки роботи у вигляді ремонту автомобіля.
		Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 18 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовлено за необґрунтованістю. Рішення суду мотивоване тим, що з огляду на правовідносини сторін та положення ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», спеціальні підзаконні нормативні акти, які регламентують діяльність у сфері надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісних транспортних засобів, зокрема, Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені Наказом міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 1609/26386, між сторонами фактично укладений договір на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, який за своєю природою є договором підряду, а посилання позивача на укладення між сторонами договору про надання послуг є помилковим, оскільки така послуга споживається саме в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Оскільки предметом доказування у справі є наявність недоліків, істотних недоліків у виконуваній роботі, наявність збитків та їх розміру, наявність причинно-наслідкового зв`язку між недоліками у роботі та діями підрядника (виконавця робіт), а вказані обставини позивачем за допомогою належних доказів не доведено, відсутні докази дотримання позивачем ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення виконавця ремонтних робіт про виявлені недоліки в роботі, пред`явлення претензії у порядку, визначеному Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, а також виконання вимог ч. 1, 3, 4 ст. 853 ЦК України, відповідна експертиза не проведена. 
		Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, вважає оскаржуване рішення є необ`єктивним, незаконним і необґрунтованим. Порушення норм матеріального права, на думку скаржника, полягає в застосуванні судом до спірних правовідносин сторін норм глави 61 ЦК України (Підряд) замість належних норм глави 63 (Послуги. Загальні положення), оскільки правовідносини сторін спору саме у формі цивільно-правових відносин у сфері надання послуг. За змістом ст. 22, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615 йдеться саме про виконавця як одну із сторін договору. Порушення норм процесуального права скаржник зазначає як відступ суду від завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого розгляду справи з метою ефективного захисту порушених прав позивача, порушення принципу змагальності сторін, оскільки суд поклав на позивача виконаний ним обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не звернув увагу на ту обставину, що відповідач не надав суду докази обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень (заміна на нові деталей двигуна, неодноразовий ремонт паливного насоса та ін.) та не зобов`язав відповідача надати відповідні докази щодо оформлення наданих послуг з ремонту двигуна та паливного насоса транспортного засобу відповідно до Правил; не надав належної оцінки показанням позивача щодо його повернень відповідачу автомобіля для гарантійного ремонту двигуна та паливного насоса, що причиною повернень були вказані позивачем недоліки, а саме - сторонні шуми у двигуні, вібрація шківу колінчатого валу, надмірне та ненормальне тертя ременів тощо; суд не врахував у показаннях допитаних свідків те, що вони не є фахівцями у даній галузі, і визначення поломки двигуна чи неякісного його ремонту, здійсненого відповідачем, наявності недоліків, істотних недоліків у виконаній роботі можливе при відповідній діагностиці двигуна спеціалістом, яким є як відповідач, так й іншій фахівець, який згодом виконав належний ремонт двигуна.
		Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Назарову М.В., склад колегії суддів Костицький В.В., Луганська В.М. (а.с. 159). Апеляційне провадження по справі було відкрито 27 травня 2019 року, ухвалою суду від 07 червня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 16 липня 2019 року об 11-й. 16 липня 2019 року розгляд справи відкладений за клопотанням відповідача ОСОБА_2 на 10-ту 25 липня 2019 року.
		Відповідач та його представник, позивач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, осіб, представника позивача  ОСОБА_3 , який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
		За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
		За змістом ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець та здійснює підприємницьку діяльність у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серії НОМЕР_3 , свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_4 , витягом з Реєстру платників єдиного податку НОМЕР_6 ( а.с. 63-65).
		Власником транспортного засобу FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 білого кольору є ОСОБА_4 (а.с. 132), який передав автомобіль у користування позивачу відповідно до п.2.2 ПДР України, передавши останньому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .
		Позивач на достатній правовій підставі володіє вказаним транспортним засобом, а тому позивач має речове право на дане майно, яке підлягає захисту згідно ст. 396 ЦК України.
		По усній домовленості між позивачем та відповідачем з вересня 2016 року по 06 січня 2017 року відповідач виконував ремонт автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме - ремонт двигуна та насоса.
		Письмового договору з приводу вказаних робіт, в якому б передбачалися права та обов`язки сторін, їх відповідальність, строки виконання робіт між сторонами не укладалося.
		На виконання усної домовленості відповідач здійснив ремонт двигуна та насосу вказаного автомобіля.
		У січні 2017 року позивач сплатив відповідачу за ремонт автомобіля суму у розмірі 85 560 грн., а відповідач 06 січня 2017 року видав позивачу накладні, де зазначив види та вартість ремонтних робіт (а.с. 11-12). 
		Після здійсненого ремонту позивач також передавав відповідачу автомобіль на ремонт у січні 2017 року та у березні 2017 року. Автомобіль забрав з ремонту у червні 2017 року.
		Вказані обставини ніким не оспорюються.
		Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу проведеного в період з вересня 2016 року до січня 2017 року відповідачем ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем ремонту автомобілю FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме - ремонт двигуна та насоса, який на думку позивача, мав істотні недоліки, тому відповідач має відшкодувати позивачу ОСОБА_1 вартість ремонтних робіт у розмірі 85560 грн. та завдану моральну шкоду відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 50000 грн.
		Розглядаючі вказані вимоги, суд вірно визначився із характером спірних правовідносин, вважаючи, що фактично між сторонами мав місце договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілю, який за своєю правовою природою є договором підряду, та застосував до них відповідні норми права, а доводи апеляційної скарги цих правильних висновків не спростовують.
		Помилковим є довід скарги про те, що судом невірно застосовано до спірних правовідносин сторін норми глави 61 ЦК України (Підряд) замість належних норм глави 63 (Послуги. Загальні положення), і що правовідносини сторін спору є саме цивільно-правовими відносинами у сфері надання послуг, і за змістом ст. 22, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів йдеться про виконавця як одну із сторін договору. 
		Вказаний довід спростовується тим, що за положеннями ст. 901 ЦК України, що дає визначення договору про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Таким чином, за договором про надання послуг така послуга споживається саме в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу не є такою послугою.
		Натомість, відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Згідно зі ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
		За положеннями ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
		У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
		Суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 89 ЦПК України), вірно застосувавши до правовідносин, які склались між сторонами, положення ст. 853 ЦК України, врахував те, що саме висновком експертизи може бути підтверджено неналежне виконання позивачем зобов`язань за договором підряду.
		Доведення зазначених обставин є обов`язком позивача (ст. 12, 81 ЦПК України), який за обґрунтованим висновком суду виконано не було.
		Помилковим є і довід скарги про те, що суд не надав належної оцінки показанням позивача щодо його повернень відповідачу автомобіля для гарантійного ремонту двигуна та паливного насоса, і що причиною повернень були вказані позивачем недоліки, а саме - сторонні шуми у двигуні, вібрація шківу колінчатого валу, надмірне та ненормальне тертя ременів тощо, оскільки зазначені позивачем недоліки не доведено належним доказом - відповідним експертним висновком.
		Скаржником не взято до уваги вимоги ч. 2 ст. 78 ЦПК України про неможливість підтверження обставин справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, іншими засобами доказування, та помилково зазначено, що суд не врахував як доказ неякісного ремонту двигуна показання свідків.
		Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем) врегульовані Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими Наказом Міністерством інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 року за № 1609/26386 (далі- Правила).
		Відповідно до п. 3 Розділу III Правил послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
		У пункті 1 Розділу I Правил визначено поняття претензії - письмовий документ, що містить вимогу замовника до виконавця щодо невідповідності наданої послуги вимогам Технічного регламенту та (або) умовам договору. У пункті 7 Розділу VII Правил передбачено порядок пред`явлення претензії.
		Судом вірно визначено предмет доказування по даній справі як наявність недоліків, істотних недоліків у виконуваній роботі, наявність збитків та їх розміру, наявність причинно-наслідкового зв`язку між недоліками у роботі та діями підрядника (виконавця робіт), яких позивач не довів за допомогою належних доказів.
		У п.12 на п. 15 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено такі поняття, як недолік та істотний недолік. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Істотний недолік-недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповіднодо його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причині при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Докази наступного ремонту автомобіля позивача у іншого фахівця не є доказом проведення позивачем ремонту автомобілю з недоліками або істотними недоліками.
		Посилання скаржника на невитребування судом від відповідача належно оформлених документів придбання нових запчастин та їх упаковки з гарантійними термінами, повернути йому замінені деталі є помилковими, оскільки у передбачений законом спосіб позивачем клопотання про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України не заявлялося.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
		У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Згідно статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 18 квітня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		 
		Дата складення повного тексту постанови - 29 липня 2019 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...