Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14291/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: А/855/11073/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14291/17                                                            Суддя першої інстанції: Шейко Т.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  30 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Степанюка А.Г.,
		суддів                    - Губської Л.В., Файдюка В.В.,
		при секретарі                    - Ліневській В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ОСОБА_1 на проголошене о 16 годині 26 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, повний текст якого складено 13 травні 2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У листопаді 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач, ВКДКА), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (далі - Третя особа-1, КДКА Київської області), про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2017 року.
		Протокольною ухвалою суду від 11.12.2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа-2, ОСОБА_1 ).
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 року позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом рішення не на користь його клієнта, в якій адвокат здійснював захист, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. Крім того, суд зауважив, що адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності після спливу одного року з моменту вчинення дисциплінарного проступку, а оскаржуване рішення ВКДКА, ставлячи ОСОБА_2 у невизначене правове становище, може бути предметом судової перевірки.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено обов`язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження. Зазначає про залишення судом першої інстанції поза увагою незабезпечення КДКА Київської області повної перевірки всіх відомостей про дисциплінарний проступок, викладені у скарзі. Стверджує, що суд необґрунтовано перейняв на себе повноваження органу адвокатського самоврядування в частині надання оцінки наявності чи відсутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Наголошує, що оскаржуване рішення ВКДКА не порушує жодних прав та інтересів ОСОБА_2 , оскільки ним лише направлено матеріали для нового розгляду без прийняття рішення щодо визначення наявності у діях адвоката дисциплінарного проступку.
		Після усунення визначених в ухвалі від 21.06.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.07.2019 року.
		Крім того, вважаючи згадане судове рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та постановлене без дотримання норм матеріального та процесуального права, Третя особа-2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано ряду фактичних обставин даної справи, а також невірно застосовано положення ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» щодо строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Наголошує на залишенні поза увагою суду фактів поверхневого та необ`єктивного розгляду КДКА Київської області скарги ОСОБА_1 , а також порушення останньою порядку та строків її розгляду.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.07.2019 року, яке було відкладено на 30.07.2019 року.
		У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_2 просить в їх задоволенні відмовити повністю, а рішення суду залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що Апелянти безпідставно намагалися спонукати суд надати оцінку доказів у кримінальній справі, що не передбачено положеннями КАС України. Наголошує, що оскаржуване рішення ВКДКА може бути предметом судового перегляду, про що безпосередньо у ньому зазначено. Крім того, звертає увагу, що подані з порушенням річного терміну скарги не розглядаються та підлягають поверненню заявнику.
		У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційні скарги від інших учасників справи не надійшло.
		У судовому засіданні представник ВКДКА доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав, не заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
		Представник Третьої особи-2 наполягав на задоволенні власної апеляційної скарги, підтримуючи й викладені в апеляційній скарзі Відповідача доводи та вимоги.
		Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Третя особа-1, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибула.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Брухаль Р.С. від 26.07.2011 року у відповідності до ст. 47 КПК України був призначений як адвокат ОСОБА_1 у кримінальній справі за частиною третьою статті 27, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 27, п.п. 1, 5, 6, 8, 11, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (т. 1 а.с. 64-66), в якій 08.11.2012 року колегією суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області винесено вирок у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.04.2013 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2011 року залишено без змін. Також ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.02.2017 року заява засудженого щодо перегляду ухвали цього суду від 22.04.2013 року за нововиявленими обставинами залишена без задоволення. 
		Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 року ухвала Апеляційного суду Київської області від 15.02.2017 року залишена без змін.
		Судом першої інстанції також встановлено, що 06.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Київської області зі скаргою від 31.08.2016 на дії адвоката ОСОБА_2 з метою притягнення останнього до відповідальності за нехтування правилами адвокатської етики та грубим порушенням присяги адвоката (т. 1 а.с. 85-90). Зазначена скарга обґрунтована тим, що адвокат без згоди ОСОБА_1 зазначив, що Третя особа-2 відмовилася від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, а сам адвокат ознайомився з 26-томною справою протягом одного робочого дня, що, на думку скаржника, фізично неможливо. Крім того, вказано, що під час перебування у Вінницькому слідчому ізоляторі адвокат ОСОБА_2 жодного разу не зустрічався з ОСОБА_1 , жодних позицій з ним не узгоджувалося, а ні ОСОБА_1 , ні його родичі із вказаним адвокатом не заключали договорів про надання правової допомоги. Наведене, на переконання скаржника, порушило його право на захист та позбавило останнього можливості спростувати висунуті обвинувачення.
		Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 03.04.2017 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката (т. 1 а.с. 71-73). Указане рішення обґрунтовано тим, що в якості доказів неналежного виконання адвокатом своїх обов`язків скаржником вказано на невідповідність процесуальних документів, складених у кримінальній справі, у той час як дисциплінарна палата не вправі ставити під сумнів процесуальні документи, складені органом досудового розслідування, які вже були предметом судової оцінки. Сам строк ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та позиція адвоката на попередньому судовому засіданні про можливість розгляду справи в той час, коли інші захисники не були ознайомлені з матеріалами справи, не є фактом неналежного виконання адвокатом своїх обов`язків. Крім того, у рішенні зазначено про те, що річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.
		Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області від 03.04.2017 року ОСОБА_1 оскаржив його до ВКДКА (т. 1 а.с. 41-47). Крім того, 19.05.2017 року Третьою особою-1 було подано доповнення до скарги (т. 2 а.с. 234-235).
		За результатом розгляду даної скарги Відповідачем прийнято рішення від 30.08.2017 року №VIII-003/2017, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 03.04.2017 року №140/16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 скасовано, а матеріали перевірки направлено до КДКА Київської області для нового розгляду на стадію перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (т. 1 а.с. 34-37). Таке рішення ВКДКА обґрунтовано тим, що КДКА Київської області не було надано об`єктивної оцінки доводам скаржника щодо, по-перше, відсутності адвоката ОСОБА_2 з 25.07.2011 року по 25.08.2011 року у приміщенні Державної установи «Бердичівська виправна колонія №70» та незабезпечення останнім побачень із ОСОБА_1 , по-друге, невиконанні Позивачем обов`язку відмовитися від захисту з огляду на здійснення представництва інтересів потерпілого одним і тим самими адвокатським об`єднанням, по-третє, можливої бездіяльності адвоката щодо незаявлення клопотання про залучення перекладача своєму підзахисному, по-четверте, надто швидкому ознайомленню адвоката з 26 томами кримінальної справи, по-п`яте, призначення адвоката без інформування про це обвинуваченого. Викладене, на переконання Відповідача, свідчить, що Третьою особою-1 не було перевірено доводи скарги, не здійснено перевірки відповідності адвоката вимогам ст. 47 КПК України, не перевірено чи дотримано було адвокатом при прийнятті доручення на підставі постанови слідчого від 26.07.2011 року про призначення захисника вимог ч. 4 ст. 23 і п. 3 ч. 2 ст. 50 Правил адвокатської етики, не перевірено, чи існував конфлікт інтересів сторони захисту та сторони потерпілих у справі, не з`ясовано обсяг правової допомоги, яку надавав адвокат ОСОБА_2 скаржнику, не перевірено доводи скарги щодо відсутності подій зустрічей адвоката з підзахисним в приміщенні Вінницької установи виконання покарань №1 з 25.07.2011 по 25.08.2011 року, а також не здійснено перевірки чи відмовився скаржник від захисника за призначенням ОСОБА_2 та чи втратила чинність постанова слідчого про призначення захисника.
		На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 1, 23, 33, 34, 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а також ряду підзаконних актів, що регламентують діяльність органів адвокатури та адвокатів, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність правових підстав для прийняття ВКДКА оскаржуваного рішення.
		З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
		Відповідно до ст. 2 Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		За правилами ч. 2 ст. 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. 
		Приписи ст. 54 Правил адвокатської етики визначають, що у своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов`язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики.
		У випадку виникнення суперечності між професійними обов`язками адвоката, передбаченими чинним законодавством, Правилами, і обов`язками перед конкретними клієнтами, що випливають з договорів про надання правової допомоги, - з однієї сторони, та інтересами адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації, партії, науковому товаристві тощо - з іншої сторони, адвокат не має права знехтувати чи поступитись своїми професійними обов`язками адвоката.
		Частиною 1 статті 50 Закону передбачено, що з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів утворюється кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
		Відповідно до абз. 1 ч. 3, п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
		До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить: здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
		Згідно ч. 1 ст. 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		Зі змісту п. 3 розд. 3 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, ВКДКА створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України.
		Відповідно до ст. 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. 
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		За правилами ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
		Приписи ч. 1 ст. 35 Закону визначають, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Зміст ст. 37 Закону дає підстави стверджувати, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Приписи ч. 3 ст. 38 Закону визначають, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		За правилами ст. 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, після отримання Третьою особою-1 скарги Третьої особи-2, головою дисциплінарної палати КДКА Київської області надано доручення від 15.09.2016 року перевірити діяльність адвоката ОСОБА_2 члену дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 . (т. 1 а.с. 80).
		Крім того, щодо поданої ОСОБА_1 скарги ОСОБА_2 14.09.2016 року були надані до КДКА Київської області пояснення (т. 1 а.с. 81-82), що останній був призначений адвокатом Третьої особи-2 на підставі постанови слідчого, документи по даній кримінальній справі не збереглися у зв`язку із захопленням адвокатського об`єднання невідомими особами. Зазначив, що два чи три рази був присутній на слідчих діях у Вінницькому слідчому ізоляторі, де утримувався ОСОБА_1 .. Повноваження Позивача як захисника були підтверджені ордером та постановою слідчого, що прямо передбачено КПК України 1963 року, яким не було закріплено вимогу щодо необхідності наявності договору про надання правової допомоги. Зауважив, що вступив у кримінальну справу на етапі закінчення досудового слідства та був присутній на першому судовому засіданні, а тому кардинально не міг вплинути на хід справи у зв`язку з постійною зміною позиції підзахисного.
		За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_5 було складено довідку від 31.03.2017 року щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвоката ОСОБА_2, згідно висновків якої в діях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку, строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув на дату подання скаргу, а тому немає підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно нього (т. 1 а.с. 73-75).
		За наслідками засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області 03.04.2017 року було вирішено відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 , відомості про що зафіксовано у протоколі засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 03.04.2017 року №05 (т. 1 а.с. 76-79).
		Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 
		Згідно ч. 5 ст. 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120), розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 (нова редакція) та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. 
		Відповідно до п. 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
		Приписи п. 30 Положення №120 визначають, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. 
		За правилами п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. 
		Отже, чинним законодавством передбачено, що питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката повинно бути вирішено не пізніше тридцяти днів з дня отримання довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати. Відтак, оскільки довідка була складена членом Дисциплінарної палати КДКА Київської області 31.03.2017 року, а рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи прийнято 03.04.2017 року, твердження ОСОБА_1 про порушення КДКА Київської області строку прийняття рішення від 03.04.2017 року є безпідставним. Посилання ж останнього на порушення членом Дисциплінарної палати КДКА Київської області строків проведення перевірки та складання довідки матеріалами справи підтверджується, разом з тим відповідні бездіяльність чи дії члена КДКА Київської області не є предметом розгляду даної справи. 
		Доводи Третьої особи-2 про те, що матеріали перевірки не були підготовлені умисно до моменту постановлення ухвали Апеляційного суду Київської області від 15.02.2017 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 щодо перегляду ухвали цього суду від 22.04.2013 року за нововиявленими обставинами, судовою колегією оцінюється критично, оскільки не підтверджується належними і допустимими доказами, які б свідчили про наявність відповідного умислу у члена Дисциплінарної палати.
		При цьому п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. 
		Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується виключно за умови наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відтак, на переконання судової колегії, посилання ВКДКА в апеляційній скарзі на те, що КДКА Київської області фактично ухвалила рішення по суті розгляду скарги без порушення дисциплінарної справи є помилковим, адже відсутність у діях адвоката дисциплінарного проступку не може мати своїм наслідком необхідність розгляду такої справи по суті.
		Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування рішення КДКА Київської області у розрізі позиції учасників справи та доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Аналіз змісту поданої ОСОБА_1 дає підстави вважати, що доводи останньої зводилися до того, адвокат ОСОБА_2 був призначений слідчим у кримінальній справі на підставі ст. 47 КПК України 1963 року для захисту ОСОБА_1 , в той час, як за твердженням Третьої особи-2, в цьому не було необхідності, оскільки його батьки спроможні фінансово укласти угоду з будь-яким захисником на власний розсуд. Втім, призначений адвокат ОСОБА_2 не належним чином вчиняв захист ОСОБА_1 , внаслідок чого допущені процесуальні порушення під час досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи.
		Однак, вказані обставини, про що вірно зауважено й у скасованому оскаржуваним рішенням ВКДКА акті КДКА Київської області, повинні були бути предметом розгляду в порядку кримінально-процесуального судочинства, і саме в процесі розгляду кримінальної справи судами всіх інстанцій надавалась оцінка, в тому числі і процесуальним діям захисту обвинуваченого (засудженого) у кримінальній справі.
		Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання ОСОБА_1 в якості неналежного виконання адвокатом Кормушиним О.Ю. своїх обов`язків на листи Вінницької установи покарань від 16.05.2016 року №4/4090, від 13.05. 2017 року №4/3897, довідки від 11.05.2017 року та акт знищення архівних справ від 23.01.2015 року (т. 2 а.с. 20-25), оскільки відповідні документи жодним чином не підтверджують факт незабезпечення побачення адвоката з підзахисним з огляду на знищення журналів, які б могли підтвердити відповідні обставини. Не спростовуються дані висновки суду й відомостями листа ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» від 20.05.2017 року №70/07-1222 (т. 2 а.с. 26) з огляду на те, що журнал обліку осіб, які входять (виходять) на територію Вінницької УВП (№1) через КПП №2» даною державною установою не вівся.
		Поряд з цим, згідно журналу догляду осіб, які входять (виходять) на територію Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№1), адвокат ОСОБА_2 неодноразово у серпні 2011 року відвідував останню (т. 1 а.с. 107-111).
		Судовою колегією враховується, що, як було встановлено раніше, ОСОБА_4 було призначено адвокатом ОСОБА_1 на підставі постанови слідчого від 26.07.2011 року у порядку ч. 4 ст. 47 КПК України. Зміст судових рішень у кримінальній справі, в межах якої Позивач був захисником ОСОБА_1, не дає підстави стверджувати, що у ході досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи було встановлено порушення органами слідства порядку призначення адвоката обвинуваченому. Крім того, суд першої інстанції вірно підкреслив, що адвокат не може нести відповідальність за допущені, на думку ОСОБА_1 , процесуальні порушення з боку судів всіх інстанцій при розгляді його кримінальної справи.
		З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що встановлені КДКА Київської області за наслідками перевірки обставини свідчили про відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, у ВКДКА не було правових підстав для скасування рішення останньої з метою направлення справи для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Додаткова ж перевірка окремих доводів скаржника про порушення адвокатом окремих положень чинного законодавства, оцінку яким вже було надано судом у межах розгляду кримінальної справи, на переконання судової колегії, не може бути підставою для їх додаткового вивчення дисциплінарною комісією з огляду на відсутність в останньої повноважень надавати оцінку висновкам суду з того чи іншого питання.
		Посилання ВКДКА на те, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе повноваження органом адвокатського самоврядування в частині надання оцінки наявності чи відсутності у діях адвоката дисциплінарного проступку, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, адже у розумінні КАС України Відповідач є суб`єктом владних повноважень, а перевірка його рішення на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає завданням та меті адміністративного судочинства.
		Твердження Апелянтів про помилкове застосування судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 35 Закону щодо строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, судовою колегією оцінюється критично, оскільки Окружний адміністративний суд міста Києва, цитуючи вказану норму, виключно враховує її зміст при наданні оцінки оскаржуваному рішенню з критеріїв його обґрунтованості та пропорційності, що виключає вмотивованість доводів про неправильне її застосування. При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 13 Положення №120 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Заяви (скарги), подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
		Щодо аргументів ВКДКА про те, що спірне рішення останньої взагалі не впливає на права, свободи чи інтереси або обов`язки ОСОБА_2 , а тому не може бути оскаржене останнім, судова колегія вважає за необхідне зазначити, в силу ч. 7 ст. 52 Закону рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Крім того, проведення додаткової перевірки щодо скарги ОСОБА_1 , на переконання судової колегії, матиме своїм наслідком необхідність надання ОСОБА_2 додаткових пояснень, можливої участі у засіданні або засіданнях дисциплінарної комісії. Відтак, з огляду на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття ВКДКА оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до повністю правильного висновку щодо наявності в адвоката ОСОБА_2 обґрунтованих передумов для звернення до суду із вказаним позовом.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		          
		Головуючий  суддя                                                                      А.Г. Степанюк 
		 
		Судді                                                                                            Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    В.В. Файдюк
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено « 30» липня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...