Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 879/2/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; примусового відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2019.
Дата набрання законної сили: 23.07.2019
Номер судового провадження: А/9901/8/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 липня 2019 року 
		Київ
		справа №879/2/18
		адміністративне провадження №А/9901/8/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку адміністративну справу за позовом Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1 треті особи: Полтавське ВКП ДП "УКРДІПРОДОР", Полтавська обласна державна адміністрація, Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області", про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, за апеляційною скаргою Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради на рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (у складі колегії: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Русанової В.Б., Ральченка І.М.),
		В С Т А Н О В И В :
		11 квітня 2018 року Руденківська територіальна громада в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради (далі також - позивач) звернулася до Харківського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: 
		поділити земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 0,120 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) на два самостійні об`єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0092 га та 0,1108 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.;
		поділити земельну ділянку громадянина ОСОБА_1 , площею 0,430 га (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на два самостійні об`єкти нерухомого майна з можливістю присвоєння окремих кадастрових номерів: площею 0,0373 га та 0,3927 га, згідно варіанту розподілу земельної ділянки, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної по даній справі судовим експертом Авдєєвою Н.М.;
		примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) площею 0,0092 га, як самостійний об`єкт права власності із загальної площі 0,120 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 3145 грн.; 
		примусово відчужити у комунальну власність Руденківської сільської ради з мотивів суспільної необхідності у громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування водовідвідної канави із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233 (кадастровий номер: НОМЕР_2 ), площею 0,0373 га, як самостійний об`єкт права власності із загальної площі 0,430 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена червоним кольором. Викупна ціна частини земельної ділянки складає 12113 грн.; 
		залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) площею 0,1108 га, як самостійний об`єкт права власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно Додатку №   1 до висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором; залишити у власності громадянина ОСОБА_1 частину земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) площею 0,3927 га як самостійний об`єкт права власності з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарств; що згідно Додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи №   57 від 29 жовтня 2018 року, виконаної судовим експертом Авдєєвою Н.М., зображена синім кольором; 
		виконавчому комітету Руденківської сільської ради перерахувати на зазначенні ОСОБА_1 банківський рахунок відшкодування вартості частин земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, за рахунок видатків Виконавчого комітету Руденківської сільської ради; 
		уповноважити Виконавчий комітет Руденківської сільської ради забезпечення проведення державної реєстрації речових прав на дані земельні ділянки у комунальну форму власності Руденківської сільської ради; 
		зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили надати Виконавчому комітету Руденківської сільської ради реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти в якості відшкодування повної вартості частин земельних ділянок громадянина ОСОБА_1 , що підлягають примусовому відчуженню; 
		зобов`язати відповідача звільнити частини земельних ділянок, що підлягають примусовому відчуженню, протягом десяти днів після попереднього повного відшкодування позивачем їх вартості. 
		Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю викупу належної відповідачу земельної ділянки для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, що зумовлено суспільною необхідністю, відсутністю згоди власника земельної ділянки на такий викуп та наявністю підстав для примусового відчуження земельної ділянки.
		Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року в задоволенні позову Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог. 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
		Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що в день прийняття рішення (07 листопада 2017 року) сільська рада вручила особисто відповідачеві під підпис повідомлення-пропозицію про викуп частини земельних ділянок, що підтверджується підписом відповідача на повідомленні-пропозиції про його одержання. У відповідь на дану пропозицію відповідач 05 грудня 2017 року надіслав позивачеві заперечення, в яких висловив свою незгоду з викупом. 
		У зв`язку із тим, що в рамках об`єднання громад Клюсівська сільська рада була реорганізована в Руденківську сільську раду та для уточнення площі та вартості частин земельних ділянок, що підлягають викупу, рішенням сесії Руденківської сільської ради від 05 квітня 2018 року, яка є правонаступником Клюсівської сільської ради, внесено зміни в рішення Клюсівської сільської ради від 07 листопада 2017 року.
		У зв`язку із чим, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позивачем не було дотримано строки для отримання письмової відповіді відповідача щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмови від такого викупу.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у скарзі доводи, просив апеляційну скаргу задовольнити.
		19 лютого 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при повному з`ясуванні обставин справи на підставі наявних у справі доказів, з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		У судовому засіданні відповідач підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановленим законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
		Відповідно до статті 147 Земельного кодексу України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
		Згідно із частиною першою статті 151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. 
		Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 року №   1559-VI (далі - Закон № 1559-VI).
		Відповідно до статті 1 Закону №   1559-VI, примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
		Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються (частина четверта статті 4 Закону №1559-VI).
		Згідно із статтею 7 Закону №   1559-VI, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
		Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №   1559-VI передбачено перелік суспільних потреб, у зв`язку з якими можливий викуп земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, зокрема: будівництво, капітальний      ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
		Згідно із частиною другою статті 7 Закону №   1559-VI, рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об`єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.
		Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно якого викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
		Відповідно до частини другої статті 5 Закону №   1559-VI, вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
		Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
		Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону №   1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
		Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №   1559-VI У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
		Відповідно до частини другої статті 10 Закону №   1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.
		Статтею 15 Закону №   1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону №   1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
		Судами, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що рішенням двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року вирішено викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,005   га із загальної площі 0,120 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) для забезпечення відведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 5500 грн.; орієнтовним розміром 0,015 га із загальної площі 0,43 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 1500 грн.
		Листом Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №   02-04/2017 року від 10 листопада 2017 року повідомлено ОСОБА_1 про вищезазначене рішення та запропоновано протягом одного місяця з дня отримання повідомлення надати письмову відповідь щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
		За результатами розгляду вищезазначеного листа, 05 листопада 2017 року ОСОБА_1 повідомив Клюсівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області про відмову від викупу належних йому частин земельних ділянок.
		Рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 05 квітня 2018 року внесено зміни до рішення двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року та викладено рішення у наступній редакції: викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,0100 га, із загальної площі 0,120 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) орієнтовна викупна ціна 3135 грн.; орієнтовним розміром 0,04700 га із загальної площі 0,43 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_2 ) для забезпечення водовідведення із автомобільної дороги (Нові Санжари-Нехвороща) - Клюсівка 0 1716233, орієнтовна викупна ціна 12119 грн.
		Як вбачається зі змісту вищевказаного рішенням позивача, цим рішенням внесено зміни до рішення Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року щодо розміру та ціни земельних ділянок, які підлягають викупу для суспільних потреб. 
		Листом-пропозицією Руденківської сільської ради №   02-17/392 від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про внесення змін до рішення двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року «Про викуп частин земельних ділянок для суспільних потреб» і запропоновано протягом одного місяця з дня отримання повідомлення надати письмову відповідь щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу. 
		Згідно даних офіційного сайту "Укрпошта", вищевказаний лист-пропозиція фактично направлений позивачем 11 квітня 2018 року, а відповідачем отриманий 13 квітня 2018 року.
		З позовом про примусове відчуження земельної ділянки позивач звернувся до суду 11 квітня 2018 року, тобто, до отримання письмової відповіді від ОСОБА_1 щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
		Тобто, позивачем подано до суду позов про примусове відчуження земельної ділянки до закінчення запропонованого ним відповідачу місячного строку для надання письмової відповіді щодо згоди на проведення переговорів з приводу умов викупу або відмову від такого викупу, незважаючи на те, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, яка, зокрема, передбачає, що у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки звертається до суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів. 
		З приводу доводів апеляційної скарги про те, що позивачем було дотримано процедуру повідомлення відповідача про викуп земельних ділянок для суспільних потреб, суд зазначає наступне.
		Пропозиція викладена в рішенні двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року, і про яку відповідача повідомлено Листом Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №   02-04/2017 року від 10 листопада 2017 року, є відмінною від тої, яка була прийнята Рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 05 квітня 2018 року. 
		Зокрема, в рішенні від 07 листопада 2017 року було вирішено викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,005   га із загальної площі 0,120 га, орієнтовна викупна ціна 5500 грн. та орієнтовним розміром 0,015 га із загальної площі 0,43 га орієнтовна викупна ціна 1500 грн., тоді, як Рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 05 квітня 2018 року були внесенні зміни в рішення від 07 листопада 2017 року, і було вирішено викупити для суспільних потреб у ОСОБА_1 земельні ділянки орієнтовним розміром 0,0100 га, із загальної площі 0,120 га, орієнтовна викупна ціна 3135 грн. та орієнтовним розміром 0,04700 га із загальної площі 0,43 га орієнтовна викупна ціна 12119 грн.
		Тобто, як вбачається із змісту рішень від 07 листопада 2017 року та 05 квітня 2018 року, вони містять різні пропозиції щодо площі земельних ділянок, які було вирішено викупити у відповідача та їх орієнтовної викупної ціни.
		Відповідача про такі зміни було повідомлено лише після звернення позивача з цим позовом до суду, чим грубо порушено положення чинного законодавства щодо строку для надання письмової відповіді щодо згоди на проведення переговорів з приводу умов викупу або відмову від такого викупу.
		Тобто, надсилаючи ОСОБА_1 Лист-пропозицією Руденківської сільської ради №  02-17/392 від 05 квітня 2018 року про внесення змін до рішення двадцять першої сесії Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 07 листопада 2017 року «Про викуп частин земельних ділянок для суспільних потреб» і пропонуючи протягом одного місяця з дня отримання повідомлення надати письмову відповідь щодо згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу, відповідач визнав, що надсилає іншу пропозицію, ніж та яка була запропонована Листом Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №  02-04/2017 року від 10 листопада 2017 року.
		Тому, суд критично ставиться до доводів апеляційної скарги про те, що 07 листопада 2017 року позивачем було вручено відповідачу  повідомлення-пропозицію про викуп частини земельних ділянок і на зазначену пропозицію відповідач 05 грудня 2017 року надіслав позивачеві заперечення, в яких висловив свою незгоду з викупом, і цим позивач виконав вимоги законодавства щодо порядку вилучення земельних ділянок для суспільних потреб.
		Порушення суб`єктом владних повноважень визначеної законодавством процедури примусового відчуження об`єктів права приватної власності робить неможливим задоволення відповідного позову. 
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 876/7/17/
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
		У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має  бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену, зокрема, у справах Moreno Diaz Peсa and Others v. Portugal (заява № 44262/10; від 04 вересня 2019 року; пункти 60, 64 і 93), Cachia and Others v. Malta (заява №  72486/14; 22 січня 2019 року; пункт 49) та Hesz and otters v. Hungary (заява №  17884/12; від 19 лютого 2019 року; пункт 28): у процесах викупу землі або частини землі держава повинна суворо дотримуватися процедури, що стосується суспільних інтересів та має вплив на компенсації; для примусового позбавлення цього права мають бути вагомі причини і держава, в особі своїх уповноважених органів, повинна це довести неспростовними доказами.
		Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".
		Колегія суддів зазначає, що оцінка пропорційності потребує суб`єктивного підходу,  оскільки втрата відповідачем майна є більш значимим індивідуальним інтересом на противагу інтересу суспільного задля дотримання балансу з метою додержання  критерію справедливості та принципу верховенства права.
		Застосовуючи Статтю 1 Першого протоколу до Конвенції у справах про примусове відчуження об`єктів нерухомості з мотивів суспільної необхідності, суд має здійснити дослідження трьох критеріїв відповідності певного заходу втручання суб`єкта владних повноважень у право приватної власності (трискладовий тест), а саме - чи відповідає втручання у право власності принципу правової визначеності та законності; чи переслідує це втручання легітимну мету в суспільних або загальних інтересах; чи є таке втручання пропорційним, тобто чи забезпечується при цьому справедливий баланс між вимогами щодо інтересів суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
		Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, який включає свободу від свавілля.
		У рішенні Європейського суду з прав людини (справа Рисовський проти України (заява №  29979/04, пункт 71) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
		Крім того, відповідач наголошував на тому, що ціна, за якою позивач вимагає відчуження земельної ділянки, є нижчою від її реальної вартості. 
		В той же час, у зазначеному вище рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України Суд вказав, що необхідною умовою позбавлення майна є дотримання балансу між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав. Враховуючи зазначене, Суд вказав, що позбавлення майна без компенсації його реальної вартості є порушенням такого балансу та покладає надмірний тягар на заявника. 
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується із Харківським апеляційним адміністративним судом про відсутність підстав для задоволення позову Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Полтавське ВКП ДП "УКРДІПРОДОР", Полтавська обласна державна адміністрація, Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області" про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		У зв`язку з цим апеляційну скаргу Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради слід залишити без задоволення, а рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - без змін.
		Зважаючи на те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, звільнена від сплати судового  збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Руденківської територіальної громади в особі виконавчого комітету Руденківської сільської ради залишити без задоволення.
		Рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 879/2/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                 Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                            І.В. Желєзний
		                                                                                                    Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...