Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/500/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/22093/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 липня 2019 року 
		Київ
		справа №822/500/17
		адміністративне провадження №К/9901/22093/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Калашнікової О.В.,
		суддів  Білак М.В., Губська О.А.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/500/17
		за позовом військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Лабань Г.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді  Курка О.П., суддів: Білоуса О.В., Совгири Д.І.)
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. В лютому 2017 року військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що солдат ОСОБА_1 являючись водієм автомобіля КАМАЗ 0362 И5, будучи особою, яка наділена повноваженнями щодо заповнення дорожніх листів, отримавши дорожні листи № 508 від 28 листопада 2014 року, № 586 від 18 грудня 2014 року, №669 від 23 січня 2015 року, №870 від 31 березня 2015 року в технічній частині вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме: вносив до дорожніх листів неправдиві показники спідометрів, маршрут руху, провів незаконний розрахунок пройденого автомобілем кілометражу та відповідно чого незаконне списання пального по дорожніх листах, та не заповнював в дорожніх листах дату та час виїзду, повернення машини, пройдений кілометраж, та кількість перевезеного вантажу. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
		4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування обставин, на яких грунтуються їх позовні вимоги.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. 14 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). 
		5.1. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року. 
		6. 14 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах. 
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
		7.1. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що відповідачем у зробленому розрахунку на дорожніх листах завищувався фактично не пройдений автомобілем кілометраж, що підтверджується відомістю понад нормованого списання пального за 2014-2015 роки, яка зазначена у додатку №6 до Аудиторського звіту.
		7.2. Також позивач зазначає, що вина відповідача полягає у формі умислу, адже солдат ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння (вносячи до дорожніх листів неправдиві дані), не вжив заходів щодо його усунення, при цьому видане військове майно використовував не за призначенням.
		8. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу:
		8.1. ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням процесуальних норм на підставі повно та всебічно з`ясованих обставинах справи, а тому не підлягають скасуванню.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		9. ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 від 28 серпня 2014 року №134 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та на всі види забезпечення, а відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 16 вересня 2015 року №26-рс його було звільнено з військової служби та згідно наказу (по стройовій частині) від 22 вересня 2015 року №279 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
		10. Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 21 червня 2016 року №Д-322/1/12 дек, директиви командувача Сухопутних військ від 23 червня 2016 року №Д-9, військова частина - польова пошта НОМЕР_4 з 01 листопада 2016 року переформована у військову частину - польова пошта НОМЕР_2 . Умовне найменування військової частини НОМЕР_4 - анульоване.
		11. Відповідно до аудиторського звіту від 20 липня 2016 року № 234/40/1 про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності за напрямком служби пально-мастильних матеріалів військової частини - польова пошта НОМЕР_4 за період з 16 травня 2014 року по 22 червня 2016 року, під час дослідження норм списання пального і мастильних матеріалів за дорожніми листами, аудитором виявлено безпідставне завищення кілометражу в дорожніх листах № 508 від 28 листопада 2014 року, № 586 від 18 грудня 2014 року, №669 від 23 січня 2015 року, №870 від 31 березня 2015 року від фактично виконаної роботи в кількості 1319 літрів дизельного палива на загальну суму 12229,50 грн., що підтверджується відомістю понад нормованого списання пального частиною за 2014-2015 роки яка зазначена у додатку №6 до Аудиторського звіту.
		12. Згідно дорожнього листа за № 870 від 31 березня 2015 року, який виданий відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_5 , інспектором відділу аудиту майором Чубом В.О. при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_4 с. Миколаївка - м. Хмельницький встановлена приписка кілометражу на 1210 км. та незаконне списання дизельного пального в кількості 323 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1391 внаслідок понад нормованого списання пального державі завдано шкоди па загальну суму  2994,79 грн.
		13. Згідно дорожнього листа за № 669 від 23 січня 2015 року, який виданий відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_5 , інспектором відділу аудиту майором ОСОБА_2 при перевірці пройденого кілометражу встановлена приписка кілометражу на 1431 км. та незаконне списання дизельного пального в кількості 384 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1402 внаслідок понад нормованого списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 3560,37 грн.
		14. Згідно дорожнього листа за № 508 від 28 листопада 2014 року, який виданий відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_5 , інспектором відділу аудиту майором Чубом В.О. при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_1 встановлена приписка кілометражу на 1160 км., та незаконне списання дизельного пального в кількості 310 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1390 внаслідок незаконного списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 2874,26 грн.
		15. Згідно дорожнього листа за № 586 від 18 грудня 2014 року, який виданий відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер 0362 И5. інспектором відділу аудиту майором Чубом В.О. при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_1 встановлена приписка кілометражу на 1128 км., та незаконне списання дизельного пального в кількості 302 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №54/1396 внаслідок незаконного списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 2800,08 грн.
		16. Відповідно до наказу командира військової частини за шкоду, заподіяну державі недбалим виконанням службових обов`язків, передбачених військовими статутами, інструкціями та іншими нормативно - правовими актами ОСОБА_1 у зв`язку із його звільненням у запас до прийняття рішення про стягнення з нього заподіяної шкоди та на підставі пунктів 13, 31 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" затвердженого постановою ВРУ від 23 червня 1995 року №243/95 визначена точна сума заподіяної шкоди відповідачем, що становить 9644,90 грн.
		17. Крім того, позивач вважає, що солдат ОСОБА_1 являючись водієм автомобіля КАМАЗ 0362 И5, будучи особою яка наділена повноваженнями щодо заповнення дорожніх листів, отримавши дорожні листи № 508 від 28 листопада 2014 року, № 586 від 18 грудня 2014 року, №669 від 23 січня 2015 року, №870 від 31 березня 2015 року в технічній частині вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме: вносив до дорожніх листів неправдиві показники спідометрів, маршрут руху, провів незаконний розрахунок пройденого автомобілем кілометражу та відповідно чого незаконне списання пального по дорожніх листах та не заповнював в дорожніх листах дату та час виїзду, повернення машини, пройдений кілометраж, та кількість перевезеного вантажу.
		18. 13 грудня 2016 року ВЧ - польова пошта НОМЕР_2 листом повідомила ОСОБА_1 про проведення внутрішнього аудиту та фінансового контролю та запропонувала добровільно відшкодувати завдану шкоду перевитратою пального.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі  КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		21. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджену Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР.
		24. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
		25. Разом з тим, відповідно до пункту 3 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявністю:
		а) заподіяння прямої дійсної шкоди;
		б) противоправної поведінки;
		в) наявності причинного зв`язку між противоправною поведінкою і настанням шкоди;
		г) наявністю вини в заподіяній шкоди.
		26. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки.
		27. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності. 
		28. Згідно з пунктом 8 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" визначено, що залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
		29. Пунктом 10 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
		30. Пунктом 13 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" визначено, що військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з їх вини державі у разі недостачі майна переданого їм під звіт для зберігання, використання чи іншої мети.
		31 Згідно з пунктом 37 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" матеріальна відповідальність не настає у випадках: коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили; не встановлення винної особи; смерті винної особи; коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 
		34. Відповідно до пункту 2 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" визначено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
		35. Верховний Суд вважає помилковим посилання позивача на порушення відповідачем пункту 2 вищезазначеного Положення, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 не був матеріально відповідальною особою.
		36. Крім цього, безпідставними є посилання позивача щодо фіксування зміни спідометра, оскільки, автомобіль з гаража випускав в рейс механік, який зобов`язаний перевірити чи спідометр належно опломбований.
		37. Маршрут, кількість палива та відстань, яку має пройти автомобіль встановлює командир військової частини.
		38. Таким чином, ОСОБА_1 не мав доступу ні до спідометра, ні до встановлених командиром військової частини маршрутів.
		39. Слід також зазначити, що позивачем не доведено прямої дійсної шкоди, яку заподіяв ОСОБА_1 та в чому полягала його протиправна поведінка, наявності причинного зв`язку між противоправною поведінкою і настанням шкоди та наявністю вини відповідача в заподіяній шкоді.
		40. Будь-яких фактів недбалого виконання відповідачем службових обов`язків, що призвели до втрати (нестачі) майна позивачем не наведено, а твердження про винність за спричині збитки завдані державі спростовуються матеріалами справи.
		41. Згідно дорожніх листів, наявних в матеріалах справи та на підставі яких базувався акт перевірки, вбачається, що весь маршрут був описаний водієм та затверджений старшим по званню, описано шлях пройдений поза листом. 
		42. Разом з тим, суд звертає увагу, що перевіряючим під час перевірки було враховано лише відстань та витрати на пальне в одну сторону, а не в обох напрямках. 
		43. З матеріалів справи вбачається, що шляхові листи, та правильність їх оформлення перевірялись старшим лейтенантом ОСОБА_3 , командир роти наказував та прораховував кількість пального, необхідного для здійснення маршруту, а в автомобілі разом із солдатом ОСОБА_1 , завжди був присутній старший офіцер, який ніс відповідальність за рух маршруту. 
		44. Крім цього, судами встановлено, що відповідальні особи по прибуттю до військової частини перевіряли правильність та кількість витраченого пального згідно маршруту.
		45. Доказів того, що ОСОБА_1 був матеріально відповідальною особою позивачем до суду надано не було, як і не надано доказів, що відповідачу на відповідальне зберігання під звіт було передано нафтопродукти.
		46. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
		47. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
		48. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		49. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		VI. Судові витрати
		50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 )  залишити без задоволення. 
		2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак 
		О.А. Губська ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...