Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/3864/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/1646/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 липня 2019 року 
		Київ
		справа №802/3864/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/1646/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М. 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року (судді: Поліщук І.М., Альчук М.П., Чернюк А.Ю.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (судді: Смілянець Е.І., Залімський І.Г., Сушко О.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування 
		ОСОБА_1  (далі - позивач)  звернулась до суду з адміністративним позовом до прокуратури Вінницької області, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
		- визнати незаконним та скатувати наказ прокурора Вінницької області № 1570 від 4 листопада 2015 року;
		- поновити на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді   управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області;
		- стягнути з прокуратури Вінницької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Вінницької області 
		№ 1570 к від 4 листопада 2015 року про звільнення молодшого радника юстиції ОСОБА_1  з посади прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області.
		Поновлено молодшого радника юстиції Федчукс С.М.  на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області з 5 листопада 2015 року.
		Стягнуто з прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 5 листопада 2015 року по 24 грудня 2015 року в сумі 11703 (одинадцять тисяч сімсот три гривні) 60 копійок.
		Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуваний наказ про звільнення із поновленням позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з обґрунтованості позовних вимог, оскільки недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел. Контролюючий орган при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" не встановив невідповідність вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про її доходи, отримані із законних джерел.
		При цьому відповідно до частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
		Натомість рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято відповідачем з порушенням строку, встановленого частиною 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки керівник органу звільнив позивача лише 4 листопада 2015 року, тобто після спливу строку з моменту отримання висновку про результати перевірки від 19 червня 2015 року, яким встановлено недостовірність відомостей у декларації за 2014 рік.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги  
		У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій встановленого факту недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій позивачем      за попередній рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а тому звільнення позивача з посади є законним та обґрунтованим.
		Зазначає, що керівником органу не пропущений триденний строк для звільнення позивача з посади встановлений частиною 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" , оскільки висновок Вінницької ОДПІ від 19 червня 2015 року оскаржений      у судовому порядку. Постанова про скасування висновку Вінницької ОДПІ від 19 червня 2015 року прийнята Вінницьким апеляційним адміністративним судом 27 жовтня 2015 року, а повний текс рішення отримано лише 30 жовтня 2015 року.  
		Також скаргу обґрунтовує тим, що судом при вирішенні питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порушення пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування сулами законодавства про оплату праці» не визначено, у резолютивній частині рішення, суму утримання податку та інших обов`язкових платежів із розрахунку заробітної плати. 
		Позиція інших учасників справи 
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. 
		Рух касаційної скарги 
		Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 4 квітня 2016 року відкрив касаційне провадження на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року.
		15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Шарапи В.М., (судді) Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
		За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		З червня 2000 року позивач працювала в органах прокуратури Вінницької області. З 18 серпня 2015 року по 4 квітня 2015 року працювала на посаді прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області.
		8 квітня 2015 року написала та подала прокурору Вінницької області заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", зокрема, надала згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до Закону України "Про очищення влади". Разом із заявою подала копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.
		Прокурор Вінницької області, на виконання пунктів 1 і 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", для перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 вказаного Закону,  звернувся до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області із запитом про проведення перевірки.
		19 червня 2015 року, за результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ, складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей за Законом України "Про очищення влади", який в подальшому надіслано на адресу прокуратури Вінницької області. У висновку вказано, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права), а саме у розділі IV "Відомості про транспортні засоби" в п. а "Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)" не вказано відомості щодо автомобіля марки "TOYOTA COROLLA", 1983 року випуску. 
		Також у висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації, набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
		На підставі отриманого висновку прокуратурою Вінницької області складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" у якій вказано, що до позивача застосовуються заборони, передбачені частиною (третьою/четвертою) статті 1 Закону України "Про очищення влади", у зв`язку з установленням недостовірних відомостей щодо неї, зазначених пунктом 2 частиною п`ятою статті 5 цього Закону.
		4 листопада 2015 року на підставі довідки      про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", прокурором Вінницької області прийнято наказ № 1570 к, яким молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області з 4 листопада 2015 року в зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.
		Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з даним позовом. 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування.  
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади", згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".
		Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" № 1682-VII від 16 вересня 2014 року.
		В силу вимог частини першої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
		На виконання пункту 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
		Вказана заборона, у відповідності до частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Згідно з частиною п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання      фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Відповідно до частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
		На виконання частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.
		Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
		Перелік органів, що проводять перевірки та форма запиту, затверджені Порядком №563, зокрема такими є: Державна фіскальна служба України (ДФС), Державна судова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України.
		Так, Постановою № 563 деталізовано норми Закону та зазначено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 3 листопада 2014 року), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (п. 29, 30, 35).
		Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
		1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
		2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
		3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
		- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з`ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
		- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особо, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з`ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
		- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
		4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
		5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов`язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
		6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
		Відповідно до пункту 4 даного Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб`єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
		В силу вимог пп. 3-4 пункту 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
		За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
		Відповідно до частини десятої статті  12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"У разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівнику відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.
		У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб`єкт декларування.
		Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, не звільняє суб`єкта декларування від обов`язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому цим Законом.
		Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Судами встановлено, що позивач, обіймаючи посаду прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області, є особою щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).
		Органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		При цьому, під час проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та законність джерел таких доходів.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права), а саме у розділі IV "Відомості про транспортні засоби" в п. а "Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)" не вказано відомості щодо автомобіля марки "TOYOTA COROLLA", 1983 року випуску. 
		Поряд з цим, податковим органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.
		Як встановлено судами, автомобіль марки "TOYOTA COROLLA", 1983 року випуску, позивач успадкувала у власність у 2003 році, після смерті батька. У 2005 році даний транспортний засіб позивачем передано на підставі генерального доручення на право користування транспортним засобом. Відомості про наявність у власності такого транспортного засобу позивач щороку зазначала у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру до 2012 року. ОСОБА_1   пояснила, що з 2012 року, з моменту коли новий власник транспортного засобу запевнив її, що зняв з обліку автомобіль, вона не відображала відомості про автомобіль у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013 та 2014 роки.
		Проте, недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.
		Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.
		За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
		За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у декларації, доходам, отриманим із законних джерел.
		Саме ці відомості згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону підлягають перевірці.
		Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов`язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
		При цьому, висновок Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про те, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", є законним та обґрунтованим, що підтверджується постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 802/2263/15-а.
		Разом з тим, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не взято до уваги те, що за результатами проведеної Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій перевірки також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1   у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отриманих ОСОБА_1   із законних джерел.
		Оскільки під час здійснення відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", відповідачем не встановлено невідповідності вартості майна (транспортного засобу) доходам, отриманих із законних джерел, то Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача відповідальності за Законом України "Про очищення влади". 
		Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Вінницької області, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог і скасування наказу прокуратури Вінницької області № 1570 к від 4 листопада 2015 року про звільнення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 та поновлення позивача на попередній  посаді із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Посилання скаржника на дотримання прокуратурою строків при прийнятті спірного наказу через оскарження позивачем висновку про результати перевірки від 19 червня 2015 року є помилковим, так як Законом України "Про очищення влади" не передбачено умов щодо необхідності зупинення дії такого рішення суб`єкта владних повноважень у випадку його оскарження. Законодавець безальтернативно визначив необхідність вжиття керівником органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, дій щодо звільнення особи із займаної посади не пізніше ніж на третій день з дня отримання висновку.
		Також доводи скаржника на те, що судом не визначена у резолютивній частині рішення сума утримання податку та інших обов`язкових платежів із розрахунку заробітної плати також є помилковим, на підставі наступного. 
		Відповідно до частини третьої пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.
		Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 201/12340/16-а (2а/201/1042/2016).
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову.
		Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги позивача Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
		Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення. 
		За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу прокуратури Вінницької області залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                            А.Г. Загороднюк 
		 
		судді                                                                                 Л.О.Єресько 
		 
		                                                                                В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...