Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/10868/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; тимчасовий доступ до речей і документів.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2019.

Номер судового провадження: 1-кс/752/7398/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018100000001185

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 752/10868/19 
		Провадження №: 1-кс/752/7398/19
		 
		 
		У Х В А Л А 
		про тимчасовийдоступ доречей тадокументів 
		 
		25.07.2019 року року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів в кримінальному провадженні, внесеного 20.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001185.
		 
		                    ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва юрист 1 класу ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.
		Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив клопотання задовольнити з викладених підстав. 
		Також, у клопотанні просив дане клопотання розглядати без участі особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, на підставі ч.2 ст.163 КПК України.
		У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
		Перевіривши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується приходжу до наступних висновків.
		В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.12.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000001185, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 212 КК України. 
		Відповідно до ст. 159 КПК України, - тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		В ході досудового розслідування, за результатами моніторингу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень на предмет адміністрування та контролю за сплатою акцизного збору підприємствами, що займаються реалізацією пального, встановлені факти зловживання службовими особами ТОВ  ІНФОРМАЦІЯ_1  своїм службовим становищем та ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів в частині несплати акцизного збору у 2016 році на загальну суму понад 17,4 млн. грн. 
		Крім того, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду України від 23.10.2018 (справа №826/3385/17) встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 29.09.2016 № 12767/28-06-14-00, № 12774/28-06-14-00, № 12771/28-06-14-00, № 12768/28-06-14-00, № 12777/28-06-14-00, № 12776/28-06-14-00, № 12775/28-06-14-00, № 12773/28-06-14-00, № 12772/28-06-14-00, № 12770/28-06-14-00, № 12769/28-06-14-00.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, позовні вимоги задоволено. 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржив їх у касаційному порядку.
		У касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.05.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. 
		В обґрунтування своїх вимог ІНФОРМАЦІЯ_4 посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: норм підпункту14.1.212пункту14.1статті14,підпункту212.1.11пункту212.1статті212, пункту216.9статті216 Податкового кодексу України, пунктів 2 та 10постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» від 20.12.1997№ 1442, та зазначає що будь-яка реалізація пального через АЗС є роздрібною торгівлею акцизним товаром, а отже включається до об`єкту оподаткування. 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що за січень, лютий та березень 2016 року на АЗС, належних позивачу, всього мало бути задекларовано 18521788,00 грн. Відповідно, контролюючий орган вважає, що позивачем занижено податкове зобов`язання з акцизного податку за січень, лютий та березень 2016 року всього в сумі 10572852,00 грн.
		Такий висновок контролюючого органу мотивовано тим, що між обсягом реалізованого пального (об`єктом оподаткування), задекларованого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за місцем реалізації на АЗС та обсягом реалізованого пального, встановленого на підставі даних фактичних перевірок та фізично відпущеного з даних АЗС є відхилення.
		Відповідачем встановлено, що до декларацій з акцизного податку за період січень - березень 2016 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не в повному обсязі включено реалізацію пального, та відповідно перевіркою встановлено заниження по сплаті позивачем акцизного податку за перевіряємий період.
		За результатами розгляду, Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.     Крім того, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду України від 05.02.2019 (справа № 826/5550/17) встановлено, що у квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_6 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником є ІНФОРМАЦІЯ_8 ) про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 29 листопада 2016 року №0002654702, №0002664702, №0002674702, №0002684702, №0002694702, №0002704702, №0002714702, якими збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку, з мотивів безпідставності їх прийняття.
		13 липня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, адміністративний позов Товариства задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував повністю податкові повідомлення-рішення відповідача від 29 листопада 2016 року № 0002654702, № 0002664702, № 0002674702, № 0002684702, № 0002694702, № 0002704702, № 0002714702. 
		Натомість Касаційним адміністративним судом Верховного суду України встановлено, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів запроваджено з 1 січня 2015року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року(далі Закон №71-VIII).
		Відповідно до підпункту14.1.212. пункту14.1. статті14 Податкового кодексу Україниреалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаженню товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац перший підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом №71-VIII). 
		Законом України №909-УІІІ підпункт14.1.212. пункту14.1статті14 Податкового кодексу Українидоповнено абзацом другим, яким для цілейрозділу VI цього Кодексу, крім загального поняття реалізації підакцизних товарів (продукції), надано визначення поняття реалізації пального.
		Отже, реалізація пального для цілейрозділу VI цього Кодексу- будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання. 
		У відповідності до підпункту212.1.15пункту212.1статті212 Податкового кодексу України(пункт 212.1 статті 212 доповнено підпунктом 212.1.15 згідно ізЗаконом № 909-VIII) платником акцизного податку визначено особу, яка реалізовує пальне. 
		Разом з тим, законодавцем окремо визначено поняття реалізації підакцизних товарів, що здійснюється через роздрібну торговельну мережу, яка у відповідності до підпункту 213.1.9 є самостійним об`єктом оподаткування акцизним податком.
		Законом №909-УІІІ до реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів віднесено фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті215.3.4пункту215.3статті215 Податкового кодексу України.
		Таким чином, у відповідності до підпункту14.1.212пункту14.1статті14 Податкового кодексу України, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів.
		У відповідності до підпункту212.1.11пункту212.1статті212 Податкового кодексу України(пункт 212.1 статті 212 доповнено підпунктом 212.1.11 згідно ізЗаконом № 71-VIII) платником акцизного податку є суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів.
		Верховний Суд висловлює правову позицію, висновуючись на аналізі наведених норм, які зумовлюють висновок про те, що в розумінні підпункту14.1.212пункту14.1статті14 Податкового кодексу України(в редакції Закону №909-УІІІ) реалізацією суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є, в тому числі, будь-який фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції підакцизних товарів, не залежно від виду (змісту) господарських та цивільно-правових угод, на підставі яких такий фізичний відпуск здійснюється, форми розрахунків та кінцевої мети використання споживачем відпущених йому підакцизних товарів.
		Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, згідно пункту216.9статті216 Податкового кодексу України(в редакціїЗакону №71-VIIIтаЗакону № 909- VIII), є дата здійснення розрахункової операції відповідно доЗакону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар. 
		При цьому, відповідно достатті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. 
		Відтак, при фізичному відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС (в розумінні підпункту14.1.212пункту14.1статті14 Податкового кодексу України) одночасно здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом216.9статті216 Податкового кодексу України(в редакціїЗакону №909-VIII).
		Неприйнятними є висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що в межах спірних правовідносин має місце відпуск пального на підставі договору зберігання, що не є реалізацією пального в розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 та відповідно такі операції не підлягають оподаткуванню акцизним податком. 
		Суд зауважує, що в момент передачі палива на зберігання (фактично в межахспірних відносин паливо «фізично» залишалось у постачальника (продавця, позивача у справі), у Товариства не виник обов`язок зі сплати акцизного податку, тобто фізичного відпуску товару не відбулось, (передача пального підтверджена актами приймання-передачі майна (на зберігання). Проте, після зберігання пального у позивача, відбувався його фізичних відпуск після пред`явлення смарт-карток/карток на пальне/паливних карток/відомостей, тощо, шляхом заправки транспортних засобів, з одночасним проведенням такого відпуску через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що є фізичним відпуском нафтопродуктів через мережу АЗС (реалізацією пального) в розумінніПодаткового кодексу Україниіз проведеннямрозрахункової операції, дата якої є датою виникнення у Товариства податкових зобов`язань з акцизного податку. Такий відпуск пального фактично є його реалізацією за договорами купівлі-продажу (поставки), укладеними Товариством із його контрагентами, які передували договору зберігання. 
		Висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки базується на актах фактичних перевірок, проведених за місцями фактичного провадження діяльності автозаправних станцій, під час яких перевірялися повнота та достовірність декларування акцизного податку у деклараціях з акцизного податку, досліджувались фіскальні звітні чеки, проводився аналіз реалізації пального по видах палива, за результатами оцінки яких податковим органом встановлено заниження акцизного податку з реалізованого (відпущеного) пального всього у загальній сумі 6 030 063,05 грн. 
		Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникли у позивача в деньздійснення розрахункової операції, після безпосереднього здійснення відпуску нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам (незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій), у зв`язку з чим у податкового органу є наявними підстави для визначення грошового зобов`язання з акцизного податку за операціями, які були предметом дослідження під час перевірки.
		За результатами розгляду, Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Прокурором в клопотанні доведено, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тому необхідно отримати тимчасовий доступ до інформації , яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		Дану інформацію неможливо отримати в інший спосіб та неможливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою інформації, яка знаходиться у оператора мобільного зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		Беручи до уваги викладене вище, та враховуючи, що
		у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 131, 159-164 КПК України, слідчий суддя-
		 
		                    ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_3 задовольнити.
		Надати дозвіл прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , прокурорам групи прокурорів, чи за їх дорученням іншим уповноваженим особам відповідно до вимог КПК України у кримінальному провадженні № 42018100000001185на тимчасовий доступ до копій документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		- до копій акту документальної планової виїзної перевірки (№ акту 5785/14-03-3874070, дата акту 25.03.2019) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо нарахування та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
		Ухвала залишається в силі протягом одного місяця з дня її постановлення.
		Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
		 
		Слідчий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...