Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/35425/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-33228/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016110130000211

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/35425/19-к 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		10 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого вособливо важливихсправах четвертоговідділу зрозслідування кримінальнихпроваджень управлінняз розслідуванняособливо важливихсправ Головногослідчого управлінняГенеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 , про передачу речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, -
		В С Т А Н О В И В:
		09 липня 2019 року слідчий вособливо важливихсправах четвертоговідділу зрозслідування кримінальнихпроваджень управлінняз розслідуванняособливо важливихсправ Головногослідчого управлінняГенеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, за погодженням з прокурором заступником начальникапершого відділупроцесуального керівництваДругого управлінняорганізації іпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванням,яке здійснюєтьсяслідчими центральногоапарату Державногобюро розслідувань ОСОБА_4 , про передачу речових доказів у кримінальному провадженні № 12016110130000211, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Клопотання обґрунтовує тим, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016110130000211 від 22.01.2016. У рамках зазначеного провадження серед інших досліджуються обставини розкрадання службовими особами ТОВ «ВКФ «Амос» частини цукру-піску в кількості понад 5 тисяч тонн, що належить ДСБУ «Аграрний фонд», який знаходився на зберіганні ТОВ «ВКФ «Амос» у м. Бровари Київської області, вул. Підприємницька, 22, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 397 КК України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що 19.03.2012 між ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «Еверіз Веб Солюнешс» (код ЄДРПОУ 37332384) укладено договір зберігання № 17ц та передано на зберігання цукор - пісок у складських приміщеннях за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, які (склади), в свою чергу, ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» орендувало в ТОВ «ВКФ «Амос» (код ЄДРПОУ 34899817).
		У подальшому, ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» відмовилось від надання послуг з відповідального зберігання цукру та розірвало угоду з ДСБУ «Аграрний фонд». У свою чергу, ДСБУ «Аграрний фонд» 30.01.2014 уклало договір складського зберігання № 1ц з ТОВ «ВКФ «Амос», в приміщеннях якого вже фактично знаходився зазначений вище цукор - пісок.
		Відповідно до акту передавання - приймання від 31.01.2014 між ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «ВКФ «Амос» на зберігання останньому передано 59278, 655 тон цукру.
		Відповідно до аудиторського звіту діяльності Аграрного фонду від 21.12.2015 № 24-17/16 за обліковими даними ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «ВКФ «Амос» на складах останнього має зберігатись 49 тисяч тон цукру - піску.
		Разом із тим встановлено, що з часу переміщення цукру на склади ТОВ «ВКФ «Амос» у 2012 році по даний час перевірки фактичної наявності, тобто інвентаризації наявності та умов зберігання цукру (обміри, обчислення кількості мішків та маси цукру у штабелях тощо), представниками ДСБУ «Аграрний фонд» не проводились.
		З 01.01.2016 договір № 1ц від 30.01.2014 припинив дію.
		17.02.2016 та 22.02.2016 члени інвентаризаційної комісії ДСБУ «Аграрний фонд» прибули до складських приміщень ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, для проведення інвентаризації з метою встановлення фактичної наявності цукру-піску та переміщення його до інших складів, але представники ТОВ «ВКФ «Амос» безпідставно не допустили членів інвентаризаційної комісії складу, про що було складено відповідний акт.
		Разом з тим, за наявними даними (повідомлення про вчинення злочину № 8/2/4-3050 від 25.02.2016) службові особи ТОВ «ВКФ «Амос» без відповідних дозволів та при фактичній бездіяльності колишніх службових осіб ДСБУ «Аграрний фонд» здійснили незаконне відчуження ввіреного їм майна цукру - піску в кількості понад 5 тисяч тон на користь невстановлених осіб, тобто фактично заволоділи майном Аграрного фонду.
		Відповідно до інформації ГУ КЗЕ СБ України від 29.02.2016 № 8/2/4-3110, отриманої в ході виконання доручення слідчого встановлено, що ТОВ «ВКФ «Амос» (код ЄДРПОУ 34899817) зареєстроване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22,
		02.03.2016 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та постановлено Ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку у рамках вказаного кримінального провадження.
		Cлідчими Генеральної прокуратури України під час розпочатої 14.03.2016 слідчої дії  обшуку, вжито заходів до переміщення та перерахунку цукру-піску з метою встановлення його фактичної кількості, розміру нестачі та суми збитків.
		Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 24.07.2017 видано постанову про зміну призначеного використання цукру-піску із закінченим строком придатності, що належить Аграрному фонду № 8245, відповідно до якої постановлено змінити призначене використання цукру білого кристалічного шляхом обробки, переробки або утилізації для нехарчових цілей за переліком партій, керівництво ДСБУ «Аграрний фонд», ПАТ «Аграрний фонд» та Міністерства аграрної політики та продовольства України не може забезпечити належне розпорядження цукром, оскільки його якість не відповідає вимогам товарів, які використовуються для проведення відповідних державних інтервенцій (реалізації) через біржові контракти. Але не зважаючи на неможливість реалізації цукру через біржові контракти держава постійно несе витрати на його зберігання.
		Постановою слідчого від 17.03.2016 цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» визнано речовим доказом.
		Під час проведення слідчої дії на складах за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 з метою належного зберігання частина цукру була переміщена до складських приміщень за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21.
		Відповідно до інформації ДСБУ «Аграрний фонд» № 40-09/44 від 04.02.2019 відповідно даних бухгалтерського обліку Аграрного фонду на відповідальному зберіганні у ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21 перебуває 6334,950 тонн цукру.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27894/19-к від 30.05.2019 на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21 накладено арешт.
		В судове засідання прокурор/слідчий не з`явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте слідчий подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
		Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась. 
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
		Згідно з абзацом 7 частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності  за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
		Вартість цукору-пісоку, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21 на який накладено арешт, перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання оглядом.
		У зв`язку з цим, зазначене арештоване майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості, і насамперед унеможливить отримання підозрюваним незаконних доходів (переваг) від вчинених кримінальних правопорушень.
		Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. 
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.
		Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
		У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
		За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.
		Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
		Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
		Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
		Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.
		Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
		Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.    ;
		Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.
		Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, що підтверджується протоколом огляду слідчого, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.
		Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.
		Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) настання негативних наслідків для підозрюваних у разі винесення обвинувального вироку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
		Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.
		На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя, -
		У Х В А Л И В:
		Клопотання задовольнити.
		Передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, відповідно даних бухгалтерського обліку у кількості 6334,950 тонн.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110130000211.
		Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...