Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/740/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2019. Зареєстровано: 01.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/521/13/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001902

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 19.07.2019м. Одеса 
		 
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 501/740/18-к щодо 
		 
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, працюючого прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 369 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з висунутим обвинуваченням, прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 заволодів майном ОСОБА_12 шляхом зловживання довірою (шахрайством) за таких обставин.
		Так, ОСОБА_11 обіймаючи у період з 27.01.2010 до 15.10.2013 посаду старшого слідчого прокуратури м. Іллічівська Одеської області, здійснював досудове розслідування кримінальної справи № 051200900323, за результатом якого 11.03.2010 ним складено обвинувальний висновок щодо ОСОБА_12 , який для розгляду направлено до Приморського районного суду м. Одеси. Надалі постановою цього суду від 23.11.2016 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_12 повернуто на додаткове розслідування.
		Наказом заступника Генерального прокурора України  прокурора Одеської області від 15.12.2015 ОСОБА_11 призначено на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
		Перебуваючи на вказаній посаді, у ОСОБА_11 , який був достеменно обізнаний з поверненням кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_12 на додаткове розслідування, у не встановлений стороною обвинувачення день та час, але не раніше 17.01.2017, у не встановленому стороною обвинувачення місці виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_12 шляхом зловживання її довірою та захисника ОСОБА_13 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , будучи достеменно обізнаним із тим, що її права та інтереси у визначеній кримінальній справі з 2011 року захищає адвокат ОСОБА_13 , зустрівся з ним 11.05.2017 (точний час стороною обвинувачення не встановлено) у службовому кабінеті № 7, який розташований на 3 му поверсі приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33. Під час зустрічі ОСОБА_11 з метою заволодіння майном ОСОБА_12 , вводячи в оману ОСОБА_13 , повідомив адвокату про необхідність передання йому ( ОСОБА_11 ) грошових коштів у сумі 5 000 доларів США нібито за вирішення питання щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 та зняття арешту, накладеного в межах зазначеного кримінального провадження на її майно.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , 21.06.2017 о 18 год. 02 хв. зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н. Під час зустрічі ОСОБА_11 , зловживаючи довірою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , створюючи видимість про можливість вирішення питання щодо закриття кримінального провадження та заняття накладеного арешту, повідомив ОСОБА_13 порядок та обставини і зазначених вище дій, а також повторно підтвердив суму грошових коштів, яку йому необхідно передати за забезпечення виконання указаних дій.
		Надалі, 25.07.2017 о 12 год. 26 хв., ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н. Під час зустрічі ОСОБА_11 , вводячи в оману ОСОБА_13 щодо справжніх своїх намірів, підтвердив необхідність передання йому ( ОСОБА_11 ) від ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 5 000 доларів США. При цьому ОСОБА_11 , продовжуючи вводити в оману ОСОБА_13 , повідомив, що за вказані грошові кошти слідчий у кримінальних провадженнях, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160160000832 та №12017160160000833 за матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_12 - старший слідчий СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 (далі - слідчий ОСОБА_14 ), яка не була обізнана зі злочинним умислом ОСОБА_11 , надалі прийме рішення про закриття вказаних кримінальних проваджень та зняття раніше накладеного арешту на майно ОСОБА_12 .
		При цьому ОСОБА_11 не мав наміру передавати грошові кошти слідчому ОСОБА_14 , а бажав заволодіти ними особисто.
		Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_12 , ОСОБА_11 15.08.2017, о 15 год. 48 хв., зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - приміщенні кафе «Saloon white bull», яке розташоване по вул. Віталія Шума в м. Чорноморську Одеської області, біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області. Під час зустрічі ОСОБА_11 , зловживаючи довірою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , продовжив вводити в оману останнього, підтвердивши необхідність передання йому ( ОСОБА_11 ) грошових коштів у сумі 5 000 доларів США за закриття слідчим ОСОБА_14 кримінальних проваджень № 12017160160000832 і № 12017160160000833 та зняття раніше накладеного арешту на майно ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_11 з метою приховання своїх злочинних дій запропонував ОСОБА_13 пройти до нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н, яке на той час не використовувалось за призначенням, на що останній погодився та прослідував за ОСОБА_11 до зазначеного приміщення. Перебуваючи в одному з кабінетів указаного приміщення, 15.08.2017 о 15 год. 58 хв. ОСОБА_13 , під час проведення спеціального слідчого експерименту (контролю за вчиненням злочину) на вимогу ОСОБА_11 передав йому грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, згідно з офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 128 153,41 грн., що в 160 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є значним розміром, якими ОСОБА_11 заволодів, поклавши до шафи в цьому кабінеті. Того ж дня грошові кошти в сумі 5 000 доларів США вилучено працівниками правоохоронного органу під час проведення огляду.
		Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
		Крім того, прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 підбурив до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади за таких обставин.
		Так, ОСОБА_11 , обіймаючи у період з 27.01.2010 до 15.10.2013 посаду старшого слідчого прокуратури м. Іллічівська Одеської області, здійснював досудове розслідування кримінальної справи № 051200900323, за результатом якого 11.03.2010 ним було складено обвинувальний висновок щодо ОСОБА_12 , який для розгляду направлено до Приморського районного суду м. Одеси. Надалі постановою цього суду від 23.11.2016 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_12 повернуто на додаткове розслідування.
		Наказом заступника Генерального прокурора України - прокурора Одеської області від 15.12.2015 ОСОБА_11 призначено на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
		Перебуваючи на вказаній посаді, у ОСОБА_11 , який був достеменно обізнаний із поверненням кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_12 на додаткове розслідування, виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_12 шляхом зловживання її довірою та захисника ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_11 у не встановлений стороною обвинувачення день та час, але не раніше ніж 17.01.2017, у не встановленому стороною обвинувачення місці, усвідомлюючи, що ОСОБА_13 обізнаний із законодавчо визначеним порядком прийняття рішення про закриття кримінального провадження та зняття арешту, вирішив підбурити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди службовій особі органу досудового розслідування та під таким приводом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел на підбурення до вчинення закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, з метою подальшого заволодіння майном ОСОБА_12 ОСОБА_11 , будучи достеменно обізнаним із тим, що права та інтереси ОСОБА_12 у зазначеній кримінальній справі з 2011 року захищає адвокат ОСОБА_13 , зустрівся з ним 11.05.2017 (точний час стороною обвинувачення не встановлено) у службовому кабінеті №7, розташованому на 3 поверсі приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33. Під час зустрічі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_13 про необхідність передання йому грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, частину яких він ( ОСОБА_11 ) як неправомірну вигоду надасть службовій особі органу досудового розслідування за прийняття рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 та зняття арешту, накладеного в межах зазначеного кримінального провадження на майно останньої.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_11 о 18 год. 02 хв. зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н. Під час зустрічі ОСОБА_11 з метою схиляння ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди службовій особі органу досудового розслідування повідомив останньому, що він ( ОСОБА_11 ) обізнаний з матеріалами кримінальної справи щодо ОСОБА_12 і може забезпечити прийняття службовою особою органу досудового розслідування рішення про закриття вказаного кримінального провадження та зняття раніше накладеного арешту за умови надання йому грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, половину з яких, а саме 2 500 доларів США, буде передано як неправомірну вигоду службовій особі органу досудового розслідування.
		Надалі, 25.07.2017 о 12 год. 26 хв., ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н. Під час зустрічі ОСОБА_11 , будучи достеменно обізнаним із тим, що слідчий у кримінальних провадженнях, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160160000832 та № 12017160160000833 за матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_12 - старший слідчий СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 (далі - слідчий ОСОБА_14 ) з огляду на п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище та наділена владою приймати рішення у кримінальних провадженнях щодо ОСОБА_12 , з метою підбурення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди службовій особі органу досудового розслідування повідомив останньому про готовність слідчого ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинним умислом ОСОБА_11 , прийняти рішення про закриття вказаних кримінальних проваджень та зняття раніше накладеного арешту на майно ОСОБА_12 за умови надання їй ( ОСОБА_14 ) неправомірної вигоди у вигляді зазначеної вище частини грошових коштів.
		При цьому ОСОБА_11 не мав наміру передавати вказану частину грошових коштів слідчому ОСОБА_14 , а бажав заволодіти ними особисто.
		Реалізуючи свій злочинний умисел на підбурювання до вчинення закінченого замаху на надання слідчому ОСОБА_14 неправомірної вигоди, ОСОБА_11 15.08.2017 о 15 год. 48 хв. зустрівся з ОСОБА_13 у заздалегідь обумовленому місці - приміщенні кафе «Saloon white bull», яке розташоване по вул. Віталія Шума в м. Чорноморську Одеської області, біля нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області. Під час зустрічі ОСОБА_11 , зловживаючи довірою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підтвердив необхідність передання йому грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, частину з яких нібито має бути передано слідчому ОСОБА_14 , яка не і була обізнана зі злочинним умислом ОСОБА_11 , за прийняття нею рішення про закриття кримінальних проваджень №12017160160000832 і №2017160160000833 та зняття раніше накладеного арешту на майно ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_11 з метою приховання своїх злочинних дій запропонував ОСОБА_13 пройти до нового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н, яке на той час не використовувалось за призначенням, на що останній погодився та прослідував за ОСОБА_11 до зазначеного приміщення. Перебуваючи в одному з кабінетів указаного приміщення, 15.08.2017 о 15 год. 58 хв. ОСОБА_13 (під час проведення спеціального слідчого експерименту (контролю за вчиненням злочину) на вимогу ОСОБА_11 передав останньому грошові кошти в сумі 5 000 доларів США половину з яких - 2 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 64 076,71 грн., зі слів ОСОБА_11 , він нібито повинен був передати слідчому ОСОБА_14 ОСОБА_11 , підбуривши ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до вчинення закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, заволодів грошовими коштами в сумі 5 000 доларів США. Того ж дня зазначені грошові кошти вилучено працівниками правоохоронного органу під час проведення огляду.
		Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 п. 15 - ч.3 ст. 369 КК України, - підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 категорично заперечуючи свою участь у вчиненні будь-яких злочинних дій, пояснив що нього була вчинена провокація злочину, а матеріали кримінальної справи фактично сфальсифіковані працівниками правоохоронних органів.
		В обґрунтуваннявинуватості ОСОБА_11 у вчиненніінкримінованого кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.190,ч.4ст.27,ч.2ст.15-ч.3ст.369 КК України, сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, та містяться в:
		- показаннях свідка ОСОБА_13 , відповідно до яких він надає правову допомогу ОСОБА_12 у кримінальному провадженні по її обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченому ст. 191 КПК України, яка розглядалася у Приморському районному суді міста Одеси, досудове слідство у вказаному проваджені здійснював ОСОБА_11 . Вироком суду ОСОБА_12 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції у силі, після чого касаційний суд скасував рішення апеляційної інстанції і повернув справу для нового розгляду. Суд апеляційної інстанції скасував вирок і направив справу до суду першої інстанції - Приморського районного суду міста Одеси. Цей суд виніс рішення про повернення справи для додаткового розслідування, справа надійшла для проведення досудового слідства до Чорноморського відділу поліції. Чоботар була в статусі свідка, підозра їй не пред`являлася, справа була по факту злочину. Воронін не був процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні. В один із днів, він, ОСОБА_15 , приїхав до прокуратури міста Чорноморська, зайшов до кабінету ОСОБА_16 , поцікавився про рух справи, як йшла бесіда він не пам`ятає. Воронін спитав про справи ОСОБА_17 . Він відповів йому, що вона вже не має матеріальної можливості сперечатися, в неї вже нема грошей, у тому числі на оплату послуг захисника. Казала що розрахується з ним, ОСОБА_15 , квартирою, на яку був накладений арешт ОСОБА_16 . Також він висловив ОСОБА_16 думку про те, що у разі закриття кримінальної справи, було б бажано швидше зняти арешт. Воронін висловився про ціну квартири, вважаючи що вона коштує приблизно 50000 доларів, спитав скільки ОСОБА_17 повинна банку. Він відповів, що заборгованість банку складає 25000 доларів. ОСОБА_16 сказав, що у такому разі у ОСОБА_17 залишається 25 000 доларів, з них 5000 було б не погано включити в ціну за закриття провадження, інакше справу можливо передати до суду. ОСОБА_16 висловився, якщо ОСОБА_17 чи він, ОСОБА_15 , передадуть 5 000 доларів, то справу закриють, хоча він не розслідує цю справу, а розслідує слідчий відділ поліції, а він може бути процесуальним керівником. Він спитав у ОСОБА_16 чому так дорого, на що той відповів йому, що в прийнятті рішення буде задіяний начальник слідчого відділу поліції. Він казав, що йому треба переговорити з ОСОБА_17 , після чого розмова була закінчена. Зустрівшись з ОСОБА_17 , він передав їй суть розмови і попередив її, якщо вона надасть ОСОБА_16 гроші, то її дії підпадають під ознаки ст. 369 КК, після чого запропонував їй звернутися до правоохоронних органів, щоб вони відреагували на це. Після його пропозиції, ОСОБА_17 прийняла рішення звернутися до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, що вона і зробила. Після того, як вона звернулася до Генеральної інспекції, всі дії проводилися під керівництвом слідчих ГПУ, оскільки він давав згоду на конфіденційне співробітництво. ОСОБА_16 категорично відмовлявся від передачі йому грошей частинами, наполягав щоб до закриття справи передали всю суму. Він казав, що його повинні були призначити процесуальним керівником у вказаному провадженні, наголошував що він має вплив на слідчого і справа буде закрита, арешт буде знятий. 
		В подальшому він неодноразово, 2-3 рази зустрічався з ОСОБА_16 під час здійснення НСРД. Під час спілкування вони обговорювали обставини та умови передачі грошей, обговорювали умови закриття справи. Останній раз, перед передачею грошей вони зустрілися у кафе, дату він не пам`ятає, біля будинку прокуратури. Працівники правоохоронних органів, хто конкретно він не пам`ятає, надали йому гроші. Обставини вручення коштів він не пам`ятає. З грошима він зайшов до будівлі прокуратури, двері відчинив ОСОБА_16 . В приміщенні ОСОБА_16 вказав на стіл, куди він був повинен покласти гроші. Він поклав конверт з грошима, після чого ОСОБА_16 відкрив його, впевнився, що в ньому лежать гроші и положив конверт до шафи. Після цього, він і ОСОБА_16 вийшли з приміщення. 
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що 15.08.2017 року він приймав участь у слідчих діях у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_19 в якості понятого. 15.08.2017 року йому зателефонував курсант ОСОБА_20 та запропонував прийняти участь у слідчих діях у якості понятого. Він та його однокурсник ОСОБА_21 дали свою згоду. Працівник СБУ по телефону сказав ОСОБА_21 куди під`їхати, вони на таксі приїхали на місце, де працівник СБУ роз`яснив їм до яких слідчих дій вони будуть залучатися, роз`яснив їм права, надав документи в яких вони розписались. Далі, до автомобіля, в якому вони перебували, підійшов інший працівник СБУ, якому були передані грошові кошти та він і ОСОБА_21 розписались в іншому протоколі. Потім, на автостоянці їм показали купюри та особу, яка мала передати кошти. Цієї ж особі вручили відеокамеру. Вони виїхали на місце події  до будівлі прокуратури м.Чорноморська, потім зайшли в приміщення, слідчий почав оглядати кімнату. В кімнаті де знаходилась шафа, був вилучений білий конверт в якому знаходились грошові кошти. Слідчий в рукавичках дістав конверт та почав перераховувати купюри називаючи їх номінал, серію і номер банкнот. Далі, їм запропонували ознайомитись з відеозаписом події, на що вони відмовились та поставили свої підписи в ряді документів. В подальшому також в їх присутності були вилучені ноутбук та службове посвідчення. 05.09.2017 року його було допитано в якості свідка працівником СБУ. Протокол допиту був заздалегідь надрукований. Йому надали текст та він розписався. 
		На запитання учасників процесу свідок ОСОБА_18 пояснив, що разом з ним при проведенні слідчих дій був присутній іншій понятий ОСОБА_21 , прокурор ОСОБА_22 , слідчий прокуратури. На момент події він закінчував 1-й курс навчання в Одеському державному університеті МВС. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 також є курсантами цієї учбової установи. Вони повідомляли працівникам СБУ, що є курсантами Одеського державного університету внутрішніх справ. Також, свідок ОСОБА_18 повідомив, що має службове посвідчення і спеціальне звання «рядовий поліції», неодноразово залучався до заходів забезпечення громадського порядку. 
		Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що в силу своїх службових обов`язків він здійснював оперативний супровід, а саме виконував доручення слідчого та прокурора щодо проведення слідчих дій, негласних слідчих дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_16 . 15.08.2017 року він, разом з слідчо-оперативною групою вирушив до м.Одеси, а потім до м. Чорноморськ для документування протиправної діяльності діючого співробітника прокуратури Вороніна, який згідно матеріалів кримінального провадження вимагав у адвоката ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США. За результатами слідчо-оперативних дій адвокат ОСОБА_15 передав ОСОБА_16 неправомірну вигоду, що ними було задокументовано. Документування протиправних дій ОСОБА_16 було розпочато в червні 2017 року. Потім було ще 3-4 зустрічі адвоката з ОСОБА_16 . Між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 мова йшла про закриття кримінального провадження та повернення нерухомого майна на яке було накладено арешт. 15.08.2017 року ним були складені протоколи вручення коштів адвокату Федяєву. Вони приїхали до приміщення нової прокуратури в м.Чорноморськ, ОСОБА_15 , за попередньою телефонною домовленістю з ОСОБА_16 , зайшов до кафе, яке розташовувалось близько 50 м від прокуратури. Через деякий час ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вийшли з кафе та попрямували до прокуратури, будівля якої не була введена в експлуатацію. Там відбулась розмова, після якої вони вийшли та ОСОБА_16 поїхав в напрямку центра міста. У зв`язку з тим, що передача грошових коштів відбулась, вони поїхали за ОСОБА_16 та в подальшому затримали його. Далі вони знаходились біля будівлі прокуратури та за участі прокурора м. Чорноморська було проведено огляд приміщення, де в одному з кабінетів були знайдені грошові кошти. ОСОБА_16 здійснював контроль щодо ремонту вказаної будівлі і тому у нього були ключі від неї. Після того як ОСОБА_16 поїхав, ним у ОСОБА_15 були вилучені спеціальні технічні засоби. Візуальний контроль почав здійснюватися коли ОСОБА_15 зайшов до кафе. 
		На запитання учасників процесу свідок ОСОБА_23 пояснив, що грошові кошти для проведення спеціального слідчого експерименту були отримані у фінансово-економічному управлінні на підставі рапорту, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 гроші не належали. Хто залучав понятих йому не відомо, поняті не поясняли що вони є працівниками поліції. 
		Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він приймав участь у слідчий діях та документуванні протиправної діяльності у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_16 . 15.08.2017 року у м. Чорноморську він приймав участь у слідчий діях під час огляду будівлі прокуратури в якості спеціаліста. Огляд проводився слідчим за участю керівника прокуратури м. Чорноморська. Він разом з слідчим та бійцями спецпідрозділу «Альфа» перебував у автомобілі. Воронін після зустрічі з ОСОБА_15 вийшов з будівлі прокуратури сів до автомобілю і поїхав. ОСОБА_25 повідомив їм, що відбулась передача коштів, вони прослідували за автомобілем ОСОБА_16 і слідчий прийняв рішення щодо зупинення автомобілю ОСОБА_16 . Воронін на великій швидкості почав відриватись від них і у зв`язку з небезпекою для оточуючих було прийнято рішення припинити переслідування ОСОБА_16 . Затримання ОСОБА_16 відбулось в приміщенні прокуратури Одеської області. 
		Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що про наявність кримінальної справи відносно ОСОБА_17 йому стало відомо після проведення співробітниками Генеральної прокуратури слідчих дій в приміщенні Чорноморської місцевої прокуратури. Воронін не звертався до нього з проханням призначити його процесуальним керівником у кримінальних справах відносно ОСОБА_17 . Процесуальними керівниками у кримінальних справах відносно ОСОБА_17 були ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . На серпень 2017 року у Іллічівській місцевій прокуратурі ремонтні роботи майже були завершені, але будівля не була введена у експлуатацію. Контроль за будівництвом здійснювався ним та за його дорученням прокурором Вороніним. Ключі від приміщення були у нього, ОСОБА_16 та в канцелярії прокуратури, відповідальною була ОСОБА_29 . Ключі, які були у нього він нікому не передавав, а щодо обставин передачі ключів ОСОБА_16 та ОСОБА_29 іншим особам йому нічого не відомо. Свідок повідомив, що брав участь у проведені огляду приміщення будівлі прокуратури, а також надав письмовий дозвіл на проведення огляду. Крім нього, у проведенні огляду приймав участь слідчий, експерт, два понятих. Під час огляду було знайдено конверт в якому знаходились грошові кошти. Кошти були знайдені у кабінеті прокуратури, який не був ні за ким закріплений. 
		Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що працівники СБУ, через його знайомого ОСОБА_20 запропонували йому прийняти участь у слідчих діях у якості понятого. Він разом із однокурсником ОСОБА_31 прибули на стоянку магазину «Таврія В». На стоянці працівник СБУ запропонував прийняти участь у слідчих діях, при цьому детально повідомивши про обставини справи та про події які будуть відбуватись. Працівник СБУ повідомив, що буде проводитись затримання особи під час отримання хабаря. В його присутності були скопійовані банкноти, які потім знайшли у приміщенні прокуратури. В його присутності гроші були передані якійсь особі, передача коштів відбувалась на зупинці, потім ця особа зайшла у недобудовану будівлю прокуратури. Під час огляду у шафі було виявлено конверт в якому знаходилась готівка у розмірі 5 000 доларів США. Слідчий дістав конверт та почав перераховувати купюри називаючи їх номінали, серію і номер банкнот. Подія фіксувалась на відеокамеру. Після перерахунку конверт було опечатано та він разом з іншим понятим поставили свої підписи. Зауважень та доповнень щодо проведеного огляду у нього не було. Слідчим також було складено ряд процесуальних документів.
		Також свідок повідомив, що він є курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ. Він приймав присягу працівника поліції, має спеціальне звання «рядовий поліції», має службове посвідчення працівника поліції, його залучають до охорони громадського порядку і тому, на його думку, на нього поширюється дія Закону «Про поліцію». 
		Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з ОСОБА_16 знайома з 2016 року в силу роботи. На період подій, що розглядаються, кримінальна справа відносно ОСОБА_12 перебувала у її провадженні, у справі проводилося досудове розслідування. Дана кримінальна справа надійшла з Чорноморської місцевої прокуратури, після чого були внесені відомості до ЕРДР влітку 2017 року. Нею було відібрано пояснення у ОСОБА_17 . Процесуального керівника вона не пам`ятає. З ОСОБА_16 по даному кримінальному провадженню вона спілкувалася, оскільки він проводив слідчі дії по нормам старого КПК. Плану слідчих дій не було. ОСОБА_16 не звертався до неї з пропозицією неправомірної вигоди. При відібрані пояснень у ОСОБА_17 був присутній її адвокат. Про арешт на майно ОСОБА_17 їй нічого відомо не було відомо, перелік майна, на яке накладено арешт їй не відомий. 
		На запитання учасників процесу свідок ОСОБА_14 пояснила, що допит ОСОБА_17 проводився в липні 2017 року. ОСОБА_16 не звертався до неї з пропозицією про скасування арешту з майна. Будь-яких вказівок від ОСОБА_16 щодо проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні не було. 
		Свідок ОСОБА_32 суду пояснив, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_12 він був включений постановою керівника прокуратури в якості прокурора групи прокурорів. Процесуальним керівником була ОСОБА_33 . Ніяких процесуальних документів у даному провадженні він не складав та фактично жодні дії не здійснював. Про існування цього провадження він дізнався лише під час його допиту. ОСОБА_16 та ОСОБА_34 не звертались до нього з проханням вчинити певні дії у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_17 .
		Свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що у приміщенні Чорноморської місцевої прокуратури проводився ремонт та станом на 01.11.2017 року ремонт було завершено. Контроль за будівництвом здійснював керівник прокуратури та прокурор Воронін. Ключі від приміщення у ОСОБА_16 були. Станом на 15.08.2017 року у неї ключів не було. Щодо виниклих протирічь щодо наявності у неї ключів від приміщення свідок ОСОБА_29 пояснила, що можливо ключі знаходились у шафці, яка не є частиною її робочого місця. 
		Також в обґрунтування висунутого ОСОБА_11 обвинувачення прокурор посилається на долучені та безпосередньо досліджені судом фактичні дані, які містяться в:
		- витягу з ЄРДР від 14.06.2017 №42017000000001902 про вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України за заявою ОСОБА_12 ; 
		- заяві ОСОБА_12 до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ про вчинення прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 злочину, зокрема вимагання останнім неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_12 та зняття арештів на її нерухоме майно в рамках кримінальної справи;
		- протоколі прийняття заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2017 року;
		- протоколі огляду місця події від 15.08.2017 року з додатком до протоколу (касета Mini DV DVM60), згідно якого місцем проведення огляду є приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м.Чорноморськ, вул.Віталія Шума 9. Під час проведення огляду виявлено конверт білого кольору в якому знаходились грошові кошти, а саме 50 купюр номіналом 100 доларів кожна, які були описані та опечатані;
		- протоколі огляду від 19.10.2017 року з додатком до протоколу (касета оптичний диск DVD-R), згідно якого здійснено вилучення (копіювання) з касети інформації та записано на оптичний диск;
		- протоколі огляду речей від 21.08.2017 року, згідно якого було оглянуто конверт білого кольору в якому знаходились грошові кошти, а саме 50 купюр номіналом 100 доларів кожна, які були описані та опечатані;
		- протоколі для відібрання зразків для проведення експертизи від 17.08.2017 року, згідно якого ОСОБА_11 в присутності захисника запропоновано надати зразки відбитків пальців обох рук для проведення експертизи;
		- протоколі для відібрання зразків для проведення експертизи від 18.08.2017 року, згідно якого ОСОБА_11 в присутності захисника запропоновано надати зразки крові та букального епітелію для проведення експертизи;
		- протоколі для відібрання зразків для проведення експертизи від 07.09.2017 року, згідно якого у ОСОБА_11 відібрано зразки для проведення експертизи;
		- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 01.09.2017 року, згідно якого вилучено дактилокарту ОСОБА_11 ;
		- висновку експерта №19/8-3/112-СЕ/17 від 31.10.2017 року, згідно якого на поверхні паперового конверта та на поверхнях грошових купюр виявлені окремі папілярні ліній не придатні для ідентифікації. Слід пальця руки з найбільшими розмірами, залишений не ОСОБА_11 , а іншою особою;
		- висновку експерта №19/10-1/609-СЕ/17 від 09.11.2017 року, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_11 та клітин, виявлених на поверхні конверта. Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні конверта, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб і для ідентифікації не придатні;
		- висновку експерта №19/8-4/329-СЕ/17 від 24.10.2017 року, згідно якого 50 купюр номіналом 100 доларів кожна відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу США;
		- висновку експерта №19/8-3/132-СЕ/17 від 02.11.2017 року, згідно якого на поверхні резинки зеленого кольору, якою були скріплені грошові кошти, слідів папілярних ліній не виявлено;
		- протоколі обшуку від 15.08.2017 року, згідно якого у кабінеті №9 на 2-му поверсі Чорноморського ВП виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження;
		- протоколі обшуку від 15.08.2017 року, згідно якого на земельній ділянці №37 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, виявлено та вилучено закордонний паспорт громадянина ОСОБА_11 ;
		- протоколі огляду від 28.08.2017 року, яким оглянуто закордонний паспорт громадянина ОСОБА_11 ;
		- протоколі обшуку від 15.08.2017 року, згідно якого у службовому кабінеті №7 Іллічівської місцевої прокуратури, виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження;
		- протоколі огляду від 31.08.2017 року, яким оглянуто службове посвідчення прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 ;
		- протоколі обшуку від 15.08.2017 року, згідно якого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3  нічого не виявлено;
		- протоколі обшуку від 22.08.2017 року, згідно якого під час особистого обшуку ОСОБА_11 було вилучено мобільний телефон;
		- протоколі огляду від 16.08.2017 року, яким встановлено, що станом на 15.08.2017 року 100 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ становили 2563,0682 гривні;
		- протоколі огляду від 25.10.2017 року, в ході якого оглянуто вилучений під час обшуку телефон ОСОБА_11 та в ході якого було проведено резервне копіювання файлів телефону;
		- протоколі огляду від 08.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд додатків до протоколу огляду від 25.10.2017 року мобільного телефону ОСОБА_11 ;
		- протоколі огляду від 09.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд додатків до протоколу огляду від 3.10.2017 року мобільного телефону ОСОБА_11 ;
		- протоколі огляду від 24.10.2017 року, в ході якого оглянуто вилучений під час обшуку жорсткий диск;
		- протоколі огляду від 09.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд додатків до протоколу огляду від 24.10.2017 року лазерного диску CD-R;
		- протоколі огляду від 08.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд додатків до протоколу огляду від 30.10.2017 року ноутбуку ASUS;
		- протоколі огляду від 25.10.2017 року, в ході якого було проведено огляд ноутбука Lenovo;
		- протоколі огляду від 09.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд додатків до протоколу огляду від 25.10.2017 року лазерного диску DVD-R;
		- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 02.11.2017 року, в ході якого було вилучено інформацію по номерам мобільного зв`язку, яким користується ОСОБА_11 ;
		- протоколі огляду від 07.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд вилучених 02.11.2017 року відповідно до тимчасового доступу до речей і документів, електронних носіїв інформації;
		- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 08.11.2017 року, в ході якого було вилучено інформацію по номерам мобільного зв`язку, яким користується ОСОБА_11 ;
		- протоколі огляду від 10.11.2017 року, в ході якого було проведено огляд вилучених 08.11.2017 року відповідно до тимчасового доступу до речей і документів, електронних носіїв інформації;
		- протоколі огляду від 06.09.2017 року, в ході якого було оглянуто вилучені під час обшуку в службовому кабінеті №9 Чорноморського ВП матеріали кримінальних проваджень №12017160160000832, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України та №12017160160000833, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
		- протоколі огляду від 04.01.2018 року, в ході якого оглянуто документи з особової справи прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 
		- протоколі про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.06.2017 року, яким ОСОБА_12 роз`яснено її права та попереджено про кримінальну відповідальність у разі розголошення відомих їй відомостей досудового розслідування;
		- протоколі про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 14.06.2017 року, яким ОСОБА_13 роз`яснено його права та попереджено про кримінальну відповідальність у разі розголошення відомих йому відомостей досудового розслідування;
		- протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів від 15.08.2017 року, яким в присутності понятих проведено огляд та ідентифікацію грошових коштів, які будуть використані для отримання відомостей про злочин та осіб, які його вчинили;
		- протоколі роз`яснення особі, залученої до конфіденційного співробітництва, її прав та обов`язків від 15.08.2017 року, яким ОСОБА_13 роз`яснено його права та попереджено про кримінальну відповідальність у разі розголошення відомих йому відомостей досудового розслідування;
		- протоколі про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 15.08.2017 року, яким Шеметі та ОСОБА_21 роз`яснено їх права та попереджено про кримінальну відповідальність у разі розголошення відомостей досудового розслідування;
		- протоколі огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва, вручення їй спеціального технічного засобу та грошових коштів від 15.08.2017 року, яким ОСОБА_13 було вручено грошові кошти, а також спеціальний технічний засіб, з можливістю відео та аудіо-фіксації;
		- протоколі вручення спеціального технічного засобу від 15.08.2017 року, яким ОСОБА_13 було вручено спеціальні технічні засоби, які заздалегідь було вмонтовано в сумку, з можливістю відео та аудіо-фіксації;
		- протоколі вилучення спеціального технічного засобу від 15.08.2017 року, яким у ОСОБА_13 було вилучено спеціальні технічні засоби, які заздалегідь було вмонтовано в сумку, з можливістю відео та аудіо-фіксації;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.06.2017 року з додатками до протоколу, згідно якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія  аудіо-, відео контроль стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 . За результатами проведення негласної слідчої дії, отримано матеріали, які збережені на матеріальних носіях інформації;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.06.2017 року з додатками до протоколу, згідно якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія  аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_12 . За результатами проведення негласної слідчої дії, отримано матеріали, які збережені на матеріальних носіях інформації;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 07.07.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 та номером, користувачем якого є ОСОБА_14 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 21.07.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 та номером, користувачем якого є ОСОБА_13 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.07.2017 року з додатками до протоколу, згідно якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія  аудіо-, відео контроль стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 . За результатами проведення негласної слідчої дії, отримано матеріали, які збережені на матеріальних носіях інформації;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 09.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 та номером, користувачем якого є ОСОБА_14 ;
		- протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 16.08.2017 року, згідно якого для проведення негласної слідчої дій були виділені грошові кошти у сумі 5 000 доларів США;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.08.2017 року з додатками до протоколу, згідно якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія  аудіо-, відео контроль стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 . За результатами проведення негласної слідчої дії, отримано матеріали, які збережені на матеріальних носіях інформації;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_13 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_12 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ТОВ Лайфселл» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «Київстар» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 ;
		- протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 22.08.2017 року, отримана інформація, що передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку «ТОВ Лайфселл» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_11 ;
		- протоколі від 19.01.2018 року, про хід проведення негласної слідчої дії (аудіо-, відео контроль особи) складеного на виконання ухвали Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2017 року №01-11584т/НСД/НСД  аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_11 ;
		- протоколі від 19.01.2018 року, про хід проведення негласної слідчої дії (аудіо-, відео контроль особи) складеного на виконання ухвали Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2017 року №01-11584т/НСД/НСД  аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_11 ;
		- протоколі від 22.01.2018 року, про зняття з транспортних телекомунікаційних мереж інформації, передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_13 ;
		- протоколі від 22.01.2018 року, про хід проведення негласної слідчої дії (аудіо-, відео контроль особи) складеного на виконання ухвали Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2017 року №01-11583т/НСД/НСД  аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_12 ;
		- протоколі від 22.01.2018 року про зняття з транспортних телекомунікаційних мереж інформації, передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» телефонним номером, користувачем якого є ОСОБА_12 ;
		- протоколі від 25.01.2018 року, про зняття з транспортних телекомунікаційних мереж інформації, передається та приймається у мережі оператора мобільного телефонного зв`язку телефонними номерами, користувачем якого є ОСОБА_11 ;
		- протоколі від 25.01.2018 року, про хід проведення негласної слідчої дії (аудіо-, відео контроль особи) складеного на виконання ухвали Апеляційного суду м.Києва від 16.06.2017 року №01-11584т/НСД/НСД  аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_11 ;
		Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
		Оцінюючи на предмет допустимості у якості доказів протокол огляду місця події - службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Віталія Шума, 9, від 15.08.2017 та протокол обшуку службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, проспект Миру, 33 від 15.08.2017 суд виходить з наступного.
		Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
		Зазначеним положенням ст. 223 КПК України встановлено імперативний обов`язок слідчого (прокурора) залучати для проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Як вбачається з змісту вказаних протоколів, до участі у проведенні цих процесуальних дій, слідчим були залучені поняті ОСОБА_18 та ОСОБА_36 . 
		На підставі показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_37 , інформації, наданої у листах Одеського державного університету внутрішніх справ від 21.11.2018 № С-17 та від 01.11.2018 № 2670, судом було встановлено, що громадяни ОСОБА_18 та ОСОБА_30 , відповідно до Наказу ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 15.08.2016 року №126 о/с, були зараховані до вказаного учбового закладу, який є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання і який знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, с присвоєнням первинного спеціального звання «рядовий поліції». Присягу поліцейського ОСОБА_18 та ОСОБА_30 склали 14.10.2016 року. Крім того, в ході допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_37 , останні пояснили, що вони мають відповідне службове посвідчення працівника поліції, мають відповідний формений одяг, неодноразово залучалися для участі у заходах з метою забезпечення громадського порядку.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку , що дає суду підстави вважати поліцію правоохоронним органом.
		Як вбачається з ст. 17 вказаного Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		З положень ст. 47 Закону вбачається, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
		Призначення на посади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, здійснюють керівники таких закладів.
		Відповідно до ст. 56 Закону, службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
		Таким чином, викладене вище, дає суду підстави обґрунтовано вважати громадян ОСОБА_18 та ОСОБА_37 працівниками правоохоронного органу  Національної поліції України.
		Участь у якості понятих працівників правоохоронного органу при проведенні огляду місця події - службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Віталія Шума, 9, від 15.08.2017 та при проведенні обшуку службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, проспект Миру, 33 від 15.08.2017 є суттєвим порушенням вимог ст. 86 та абзаців 2,3 ч. 7 ст. 223 КПК України, тому отримані в процесі проведення цих слідчих дій фактичні дані підлягають визнанню недопустимими доказами. 
		Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Згідно ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини «плід отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним Судом США для опису доказів, отриманих за допомогою незаконно здобутих відомостей (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», 30.06.2008, заява № 22978/05, п. 168).
		Мається на увазі, що якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази (відомості), отримані за його допомогою («плоди»), будуть такими ж (справа «Яременко проти України» (№2)», заява №66338/09, п.66).
		Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у Постанові від 31.05.2008 року по справі №236/439/16-к зазначив, що «У рішенні «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж.
		У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський суд вказав, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Викладений у вироку висновок про недопустимість доказів, отриманих за результатами огляду місця події - службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Віталія Шума, 9, від 15.08.2017 та обшуку службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, проспект Миру, 33 від 15.08.2017, узгоджується з наведеною позицією Європейського суду з прав людини щодо допустимості доказів, який неодноразово в своїх рішеннях наголошував, що порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
		Враховуючи вищевикладене та сформовану доктрину «плодів отруйного дерева», суд визнає недопустимими доказами фактичні дані, здобуті всупереч процесуальному порядку, встановленого КПК України, а також увесь подальший похідний ланцюжок доказів, отриманих за результатами огляду місця події - службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Віталія Шума, 9, від 15.08.2017 та обшуку службового приміщення Іллічівської місцевої прокуратури за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, проспект Миру, 33 від 15.08.2017, а саме:
		- протокол огляду касети MINI DV DVM60 від 19.10.2017 з додатками, 
		- протокол огляду речей від 21.08.2017: грошових купюр номіналом по 100 доларів США в кількості 50 одиниць, паперового конверту білого кольору та резинкою зеленого кольору, разом з додатками ; 
		- постанова слідчого від 16.08.2017 року про визнання грошових купюр речовими доказами;
		- постанова слідчого від 10.11.2017 року про визнання паперового конверту білого кольору та резинки зеленого кольору речовими доказами; 
		- висновок експерта № 19/8-3/112-СЕ/17 від 31.10.2017;
		- висновок експерта № 19/10-1/609-СЕ/17 від 09.11.2017;
		- висновок експерта № 19/8-4/329-СЕ/17 від 24.10.2017;
		- висновок експерта № 19/8-3/132-СЕ/17 від 02.11.2017;
		- протокол огляду від 31.08.2017;
		- постанову слідчого про визнання речовим доказом ноутбуку «ASUS F3SR» з зарядним пристроєм до нього;
		З описаних вище підстав, тобто з причин залучення у якості понятих працівників правоохоронного органу ОСОБА_18 та ОСОБА_37 , суд визнає недопустими доказами:
		-протокол огляду і ідентифікації грошових коштів від 15.08.2017
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 15.08.2017;
		- протокол огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва, вручення спеціального технічного засобу та грошових коштів від 15.08.2017;
		Відповідно до ст.275 КПК України,під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Разом із цим, відповідно до п.2 цієї статті, забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
		Відповідно до ст. 22.Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
		Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта.
		Під час судового розгляду прокурором не надано та судом не отримано будь-яких даних, які б свідчили про надання згоди ОСОБА_12 на розкриття конфіденційної інформації, отриманої і пов`язаної з виконанням адвокатом ОСОБА_13 обов`язків її захисника, тому, враховуючи, що ОСОБА_13 був залучений слідчим до конфіденційного співробітництва та для проведення негласних слідчих дій саме під час здійснення ним професійного захисту ОСОБА_12 у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160160000832 та № 12017160160000833, суд вважає, що залучення ОСОБА_13 до конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні відбулося слідчим з грубим порушенням ст. 275 КПК України, що дає суду підстави для визнання всіх процесуальних дій і заходів, проведених з участю ОСОБА_13 в рамках контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту недопустимими доказами.
		Допитані під час судового розгляду свідки сторони обвинувачення ОСОБА_26 , ОСОБА_14 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 , надали свідчення відповідно до яких, жодному зі свідків не відомі обставини заволодіння ОСОБА_11 майном ОСОБА_12 чи обставини підбурювання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на надання неправомірної вигоди службовій особі.
		Свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , кожен окремо, які є працівниками правоохоронних органів, надали суду свідчення про обставини проведення процесуальних дій, хід проведення яких зафіксовано у відповідних процесуальних документах і оцінка яких надана судом вище у вироку.
		Відповідно до положень ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним і неупередженим судом.
		Аналогічні положення містяться у п.7 Глави V Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженому Наказом Генеральної прокуратури України № 51 від 28.03.2019, відповідно до якого прокурори під час судового розгляду зобов`язані вживати заходи щодо забезпечення явки до суду свідків обвинувачення. 
		З метою сприяння стороні обвинувачення у здійсненні процесуальних повноважень, судом неодноразово надсилалися повістки на відомі суду адреси свідка ОСОБА_12 з метою повідомлення про необхідність прибуття у судові засідання. Проте, вказаний свідок до суду не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.
		З метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих дій під час судового провадження, прокурором, в порядку ст. 333 КПК України, було заявлено клопотання про надання доручення органу досудового слідства провести певні розшукові дії, спрямовані на встановлення місця перебування свідка ОСОБА_12 . Розглянувши вказане клопотання прокурора, суд дійшов до висновку, що розшук свідка сторони у судовому провадженні не є слідчою (розшуковою) дією, оскільки проведення таких дій органом досудового слідства не передбачено Главою 20 КПК України та не є обов`язком суду.
		З огляду на викладене, суд був позбавлений можливості з`ясувати істотні обставини заволодіння майном ОСОБА_12 та підбурювання її ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди, тобто суд був позбавлений можливості встановити які обставини стали причиною для звернення її до правоохоронних органів і чи зверталася вона до них особисто, встановити у чому конкретно виразилося введення ОСОБА_12 в оману, чи були в наявності між нею та обвинуваченим довірчі відношення, в чому полягає шкода, заподіяна злочином, чи сприймала вона інформацію її захисника ОСОБА_13 про необхідність передачі грошей ОСОБА_11 як достовірну та чи була об`єктивна необхідність в вирішенні процесуального питання у кримінальному провадженні позапроцесуальними методами з наданням неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів. Шляхом допиту ОСОБА_12 суд міг встановити інші обставини, наявність чи відсутність яких необхідна для правильного розгляду кримінального провадження, усунення наявних протиріч, проте з огляду на незабезпечення прокурором свідка ОСОБА_12 для допиту у судовому засіданні, суд, при розгляді цього кримінального провадження, виходив з наявності лише тих доказів, які безпосередньо були досліджені у судовому засіданні. 
		Оцінюючи покази свідка ОСОБА_13 , суд ставиться до них критично і оцінює ці покази як сумнівні і неправдиві та приходить до висновку, що з боку ОСОБА_13 по відношенню до ОСОБА_11 була скоєна провокація злочину. Таки висновки суду ґрунтуються на наступному. З показів ОСОБА_13 та наданих до суду протоколів проведення негласних слідчих дій вбачається, що ОСОБА_13 , здійснюючи захист ОСОБА_12 у кримінальному провадженні, перебуваючи з нею в дружніх стосунках і фактично користуючись належною їй квартирою, самостійно, без згоди на це, ОСОБА_12 , достеменно будучі обізнаним, що ОСОБА_11 не має процесуальних повноважень в кримінальному провадженні №12017160160000832, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України та №12017160160000833, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в рамках яких на майно ОСОБА_12 був накладений арешт, за власною ініціативою звернувся до ОСОБА_11 з пропозицією вирішити питання про закриття цих проваджень і скасування арешту на майно. Розуміючи неправомірність своїх дій, будучі обізнаним як адвокат у процесуальному порядку вирішення питання про закриття проваджень і скасування арешту на майно та не маючи будь-яких перешкод у вирішенні цих питань у законному порядку, будучи зацікавленим особисто в користуванні майном, на яке був накладений арешт, ОСОБА_13 продовжив схиляти ОСОБА_11 до вирішення питання в позапроцесуальний спосіб. При цьому, як це вбачається з протоколу про хід проведення негласної слідчої дії від 22.06.2017 року, саме за ініціативою ОСОБА_13 було запропоновано ОСОБА_38 через допит ОСОБА_12 слідчим поліції, створити ситуацію, при який остання почала б відчувати побоювання з приводу подальшого притягнення до відповідальності та стурбованості щодо долі арештованої квартири і та б погодилась на вирішення питання незаконним способом, тобто запропонував створити умови і викликати в ОСОБА_12 відчуття вимушеності надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів. Також під час допиту у суді свідок ОСОБА_13 повідомив, що саме від нього на адресу ОСОБА_12 надійшла пропозиція звернутися до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України з відповідною заявою про вчинений злочин, на що остання погодилася, пояснюючи, що в неї це не викличе ніяких докорів сумління, оскільки під час досудового слідства ОСОБА_11 «випив в неї достатньо крові». Вказане висловлювання ОСОБА_12 суд розцінює як наявність неприязних відносин між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , що в свою чергу свідчить про можливість звернення про вчинення злочину з мотивів помсти з її боку та виключає наявність довірчих відносин між ними. 
		При аналізі достовірності показань цього свідка, суд приймає дані, які характеризують репутацію свідка ОСОБА_13 , отриманих в ході його допиту, зокрема: неодноразове залучення його до співробітництва правоохоронними органами в інших кримінальних провадженнях, пов`язаних з корупційними правопорушеннями, притягнення свідка на час розгляду цього кримінального провадження до кримінальної відповідальності за підбурювання до надання неправомірної вигоди. Також суд враховує й те, що ОСОБА_13 , маючи статус адвоката і будучі обізнаним у існуванні обмежень, визначених ст.275 КПК України та ст. 22.Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не вжив будь-яких заходів для усунення перешкод для здійснення своїх повноважень у законний спосіб, а намагаючись створити штучні умови і викликати у клієнта відчуття вимушеності надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів, фактично використав свій статус у власних інтересах, всупереч інтересів ОСОБА_12 , чим порушив адвокатську етику.
		Відтак, перелічені вище обставини, встановлені дані, які характеризують свідка ОСОБА_13 , об`єктивно підтверджують наявні у суду сумніви стосовно правдивості та достовірності його показань щодо обвинуваченого і обставин вчинення ним злочину. Надаючи оцінку діям ОСОБА_13 суд вбачає в діях свідка ознаки провокації злочину, тобто створення умов для його вчинення, а тому не сприймає у якості допустимих доказів вини обвинуваченого слідчі (розшукові) дії, проведені з його участю.
		Визначаючи рольправоохоронних органівпри розслідуванніцього кримінальногопровадження,суд вважає,що правоохоронніоргани необмежились прицьому пасивнимрозслідуванням,а штучностворили відповідніумови длявчинення злочинуз метоюйого подальшоговикриття,тобто даний злочин був фактично змодельований правоохоронними органами. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
		За правилами частини 3ст.271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, усі здобуті в такий спосіб докази та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Такий висновок суду узгоджується не тільки з національним законодавством, а із практикою ЄСПЛ (рішення «Чохонелідзе проти Грузії», рішення «Делькорт проти Бельгії»). За практикою ЄСПЛ також вважається підбурюванням з боку правоохоронних органів та осіб, які діють за їх вказівками, до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»; рішення ЄСПЛ у справі «Носко і Нефедов проти Росії»). При цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання, однак в суді прокурор не навів жодних переконливих фактичних даних на спростування таких висновків. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
		Суд вважає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду,а саме: залучення до конфіденційного співробітництва особи, яка не могла бути залучена до такого співробітництва в силу обмежень, встановлених Законом; ігнорування слідчим вимог щодо необхідності залучення при проведенні чисельних слідчих розшукових дій незаінтересованих понятих; спосіб залучення цих понятих; відсутність в матеріалах кримінального провадження вимоги особи, залученої до конфідинційного співробітництва про надання коштів органом, який веде боротьбу з корупцією та використання для викриття злочину коштів спеціального органу; неодноразові зустрічі та дзвінки телефоном, які відбувалися між обвинуваченим та особою, яка була залучена до співробітництва за ініціативою цієї особи; показання свідка ОСОБА_13 про те, що після подання ним та свідком ОСОБА_12 заяви про вчинений злочин всі дії проводились під контролем слідчих Генеральної прокуратури України у сукупності з визнанням судом дій цього свідка провокаційними по відношенню до обвинуваченого, свідчить і дає підстави суду вважати, що правоохоронними органами були створені відповідні умови для вчинення ОСОБА_11 злочину з метою його подальшого викриття.
		Аналізуючи докази сторони обвинувачення, які надані на підтвердження вчинення ОСОБА_11 дій, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 369 КК України, суд приймає до уваги наступне.
		Відповідно до диспозиції ч.2 ст. 190 КК України, ознаками вказаного злочину є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому. Вказаний злочин є злочином проти власності.
		Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.
		При шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно.
		Зловживання довірою, як спосіб шахрайства, полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв`язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо.
		Разом із цим, під час судового розгляду, судом не було встановлено і прокурором не доведено, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 склалися довірливі стосунки, що ОСОБА_12 була впевнена у правильності і добросовісності дій ОСОБА_11 , що ОСОБА_12 діяла внаслідок впливу на неї саме з боку ОСОБА_11 , а також те, що вона добровільно передавала будь-які належні їй особисті цінності ОСОБА_11 внаслідок обману, що стало наслідком заподіяння їй матеріальної шкоди. 
		З огляду на це, суд не вбачає в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України.
		За результатами вивчення доказів, суд також приходить до висновку про недоведеність підбурювання ОСОБА_13 чи ОСОБА_12 з боку ОСОБА_11 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади, з огляду на наступне. 
		Як вбачається з норми, визначеної ч. 4 ст. 27 КК України, підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. На думку суду, схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити злочин. Оскільки у ч. 4 ст. 27 йдеться про схиляння «іншого співучасника», то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення злочину особи, яка може бути суб`єктом злочину. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного злочинного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, характерна для співучасті.
		Підбурювання має місце лише тоді, коли особа схиляє конкретну особу (осіб) до вчинення конкретного злочину (злочинів). В даному випадку, органом досудового слідства не надано жодного доказу, що ОСОБА_11 мав контакт з ОСОБА_12 і намагався схилити її до надання неправомірної вигоди службовій особі.
		З об`єктивної сторони підбурювання характеризується лише активними діями, однак воно не передбачає участі підбурювача у самому злочині як виконавця. Воно можливе лише на стадії підготовки або під час вчинення злочину, тому кваліфікація органом досудового слідства, надана діям обвинуваченого за ознаками «підбурювання до закінченого замаху» не може бути сприйнята судом як належна.
		Відповідно до вимогст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.
		При цьому, згідно з ч. 2ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючи законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених уст. 374 КПК України.
		Згідно з положеннямист. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно дост. 25 КПК Українипрокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно дост. 9 КПК України.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Статтею 91 КПК Українипередбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		В той же час,статтею 92 КПК Українипередбачено, що обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь цієї особи.
		Відповідно до ч. ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Ст. 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. 
		У відповідності зі ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію встатті 17 КПК України- особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов`язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.
		Судом враховано висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17) позицію щодо визнання винуватості особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», а саме:
		«При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».
		Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 369 КК України  не доведена.
		Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Накладений арешт на майно, у відповідності до ст. 174 КПК України, слід скасувати після набрання вироком законної сили.
		Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України. 
		Вирішуючи питання, які відповідно до положень п.п.1 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши невинуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих злочинів, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу, тому вважає, що діючий відносно обвинуваченого запобіжний заход, до набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 369 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_10 у вигляді застави, - скасувати, повернувши заставу в заставодавцям.
		Речові докази, а саме:
		- мобільний телефон iPhone6, серійний номер НОМЕР_1 , із сім картою «Київстар», яка прив`язана до номеру телефону НОМЕР_2 ;
		- жорсткий диск ADATA HV620;
		- ноутбук Lenovo IdeaPad 100-15IBY S/N MP12FLVT із зарядним пристроєм до нього;
		- ноутбук ASUS моделі MODEL F3SR ID 1A 79N0AS172909 із зарядним пристроєм до нього;
		- мобільний телефон Samsung SM-J00H/DS (SEK) S/N : R51H20E24XE IMEI: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 із сім картою Life, яка прив`язана до номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , які зберігаються в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, - повернути за належністю їх власнику; 
		- 50 банкнот номіналом 100 доларів США повернути до Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, згідно реєстра №14/2/2-6370 від 24.06.2017; 
		інші речові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.08.2017 року на майно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , а саме на:
		- земельну ділянку площею 0,0625 га, за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення: для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5123782000:02:004:3063;
		- 1/2 квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_5 , якою ОСОБА_39 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 (реєстраційний номер майна 1111745151108), - скасувати.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2017 року на об`єкт незавершеного будівництва  садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 , замовником будівництва якого є ОСОБА_41 .
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року на майно ОСОБА_10 : 
		- 1/2 спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAFFX 95.430 12580, (2005), синій, № двиг. W00211 № шасі НОМЕР_8 , 71  реєстрація привезеного з-за кордону по посвідченню митниці (Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області), Державний номерний знак НОМЕР_9 , свідоцтво НОМЕР_10 від 13.05.2015, яким ОСОБА_39 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 (реєстраційний номер майна 1111745151108).
		-1/2 спеціалізованого напівпричіпа для перевезенняхудоби MICHIELETTOSM36APB, (1993), сірий, №шасі НОМЕР_11 ,71  реєстрація привезеного з-за кордону по посвідченню митниці (Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області), Державний номерний знак НОМЕР_12 , свідоцтво НОМЕР_13 ВІД 13.05.2015, яким ОСОБА_39 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 (реєстраційний номер майна 1111745151108).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 01.02.2018 року на майно ОСОБА_10 : 1/2 спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF XF 95.430 12580, (2005), синій, № двиг. W00211 № шасі НОМЕР_14 , 71  реєстрація привезеного з-за кордону по посвідченню митниці (Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області), Державний номерний знак НОМЕР_9 , свідоцтво НОМЕР_10 від 13.05.2015, яким ОСОБА_42 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 (реєстраційний номер майна 1111745151108).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.03.2018 року на майно ОСОБА_10 : прогулянкове судно «КП-470», бортовий реєстраційний номер судна «УОД-0257-К», зареєстроване у Судновій книзі України від 17.06.2005 під порядковим номером 257.
		Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 128000 гривень, обраний відносно ОСОБА_10 - скасувати. Суму застави повернути заставодавцю, чи за його дорученням іншим особам. 
		Судові витрати віднести на рахунок держави
		Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошені вироку.
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...