Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/1521/16-а(2-а/213/40/16) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2019. Зареєстровано: 01.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/23871/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 липня 2019 року 
		Київ
		справа №213/1521/16-а(2-а/213/40/16)
		адміністративне провадження №К/9901/23871/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): 
		Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
		Суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 213/1521/16-а(2-а/213/40/16)
		 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Управління патрульної поліції у місті Житомирі, інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції у м. Житомирі ДПП рядового поліції Усики Оксани Анатоліївни 
		про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі
		на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2016 року (головуючий суддя- Макарова Т.Ю.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ясенової Т.І., суддів - Головко О.В., Суховарова А.В.), 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Житомирі, інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції у м. Житомирі ДПП рядового поліції Усики Оксани Анатоліївни (далі - відповідач), в якому просив:
		- визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2016 серії ПС2 № 541317 про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 425,00грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідачем протиправно винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Позивач вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови достовірно не встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема необхідність у залученні захисника. 
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		18 серпня 2016 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу вирішив:
		- позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Житомирі ДПП України, рядового поліції Усики Оксани Анатоліївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково;
		- скасувати постанову, винесену інспектором роти №4 батальйону патрульної поліції у м.Житомирі ДПП України рядовим поліції Усикою Оксаною Анатоліївною 20.06.2016 року серії ПС2 №541317 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
		Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що відповідач, відповідно до ст. 252 КУпАП, вирішуючи питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, оцінив докази щодо вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись чинними нормативно-правовими актами України та своєю правосвідомістю, та вважав, що доказів порушення Позивачем ПДР України для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності достатньо, та виніс відповідну постанову.
		Оскільки відповідачем не надано повних, беззаперечних доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, та його вина не доведена, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		03 листопада 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
		- Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення;
		- постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2016 року залишити без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відеозапис стану дороги, наданий відповідачем, не спростовує твердження позивача про те, що він об`їжджав перешкоду - пошкодження дорожнього покриття на правій смузі для руху, оскільки з відеозапису вбачається, що права смуга 236 км дороги має свіжі латки. 
		Згідно зафіксованої дати, відеозапис стану дорожнього полотна здійснено 19.07.2016, що не виключає того, що у період з дати складання постанови - 20.06.2016 та до дати здійснення вказаного відеозапису відбувся ремонт зазначеної ділянки дороги. Докази стану дороги на момент вчинення правопорушення суду не надано.
		Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення прийняту відносно позивача не може бути визнано обґрунтованою та правомірною, а отже наявні підстави для її скасування.
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У січні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
		У касаційній скарзі відповідач просить: 
		- скасувати постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від              03 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
		Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.
		Скаржник зазначає, що судами не надано належної правової оцінки обставинам справи та долученим до матеріалів справи доказам, що призвело до безпідставних висновків про визнання неправомірною оспорюваної постанови. 
		Крім того, скаржник вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, а в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні, а тому підстав визнавати цю постанову незаконною не було. Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права.
		Вважає, що позивач здійснюючи маневр випередження автомобілів, мав переконатися у безпеці маневру перестроювання в іншу смугу і перестроїтись у праву крайню смугу для руху.
		Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
		Рух справи
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2017 року було відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року.
		04 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		17 липня 2019 року касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 липня 2019 року.
		31 липня 2019 року в судове засідання сторони не з`явились, в зв`язку з чим, справу було розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2016 року о 09 годині 01 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Nissan Теаnа, номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Київ-Чоп на 236 кілометрі, був зупинений інспектором роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Житомирі ДПП України рядовим поліції Усикою О.А. за рух по крайній лівій смузі без наміру здійснення повороту чи розвороту ліворуч, в той час коли права смуга була вільна.
		Постановою вищевказаного інспектора патрульної поліції від 20.06.2016 серії ПС2 № 541317 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
		Позивач з постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вказав, що адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки здійснював маневр на дорозі.
		Вважаючи вказану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся в суд за захистом свого порушеного права.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ 
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Конституція України.
		Частина 2 статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		Частина 2 статті 122 КУпАП. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		Стаття 222 КУпАП. Органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, що передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. 
		Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
		Стаття 245 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, № 580-VIII (далі - Закон           № 580-VIII)
		Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		За змістом статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
		Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року                № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР, Правила).
		Відповідно до вимог пункту 1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
		Пунктом 11.5 ПДР передбачено те, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
		Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року).
		Частина 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції. 
		1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		Правилами дорожнього руху визначено обставини, за наявності яких водій може здійснити виїзд на крайню ліву смугу.
		Судами встановлено, що позивач, заперечуючи факт вчинення ним вищезазначеного правопорушення, зазначив, що він здійснив виїзд на крайню ліву смугу руху здійснюючи об`їзд перешкоди - пошкодження дорожнього покриття на правій смузі руху та при завершенні вказаного маневру був зупинений інспектором патрульної поліції.
		З відеозапису, дослідженого судами під час розгляду даної справи, встановлено, що він фіксує момент проїзду автомобіля позивача перед інспектором патрульної поліції у крайній лівій смузі для руху, зупинку позивача, процедуру повідомлення інспектором позивачу суті вчиненого правопорушення, роз`яснення прав, перевірки документів і складання постанови про адміністративне правопорушення.
		Також, дослідженням вказаного відеозапису встановлено, що після фіксації проїзду автомобіля позивача у крайній лівій смузі перед інспектором, через 26 секунд у правій смузі для руху у тому ж напрямку, зафіксовано рух одного легкового автомобіля та двох вантажних автомобілів, а також рух іншого легкового автомобіля у крайній лівій смузі, що додатково підтверджує доводи позивача про те, що у попутному з ним напрямку рухались ще декілька автомобілів.
		Надаючи оцінку обставинам, зафіксованим вказаними відеозаписами, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відеозапис стану дороги, наданий відповідачем, не спростовує твердження позивача про те, що він об`їжджав перешкоду - пошкодження дорожнього покриття на правій смузі для руху, оскільки з відеозапису вбачається, що права смуга 236 км дороги має свіжі латки. 
		Докази належного стану дорожнього покриття на момент вчинення правопорушення відповідачем суду не надано.
		Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		Суд критично ставиться до доводів скаржника, що позивач здійснюючи маневр випередження автомобілів, мав переконатися у безпеці маневру перестроювання в іншу смугу і перестроїтись у праву крайню смугу для руху, оскільки такі доводи не є підставою для скасування правильних рішень судів попередніх інстанцій, не свідчить про порушення судами норм матеріального або процесуального права, та їм надавалась оцінка під час судового розгляду справи.
		З огляду на встановлені обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення, прийняту відносно позивача, не може бути визнано обґрунтованою та правомірною, а отже у судів були наявні підстави для її скасування.
		За положенням частини 2 статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Виходячи з приписів статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, інакше, аніж на підставі встановлених ними фактичних обставин справи. При цьому будь-яких обставин, які б свідчили про допущення судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, що дозволяли б суду вийти за межі доводів касаційної скарги та слугували обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, Судом не встановлено.
		Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - 
		ПОСТАНОВИВ :
		1.  Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі - залишити без задоволення. 
		2. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		Суддя - доповідач                                                                      В.М. Бевзенко
		 
		Судді                                                                                          Н.А. Данилевич          
		 
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...