Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/811/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2019. Зареєстровано: 01.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/619/353/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220220000262

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №613/811/19 
		провадження №1-кп/619/353/19
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2019 року                          м. Дергачі 
		Дергачівський районний суд Харківської області 
		у складі колегії суддів: головуючого судді          ОСОБА_1 
		    суддів         ОСОБА_2 
		ОСОБА_3 
		за участю секретаря судового засідання:          ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220220000262від 07.05.2019 стосовно: 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України
		 
		за участю: прокурора          ОСОБА_6 
		захисника         ОСОБА_7 
		обвинуваченого         ОСОБА_5 
		потерпілого         ОСОБА_8 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		07 травня 2019 близько 3 год. 00 хв. (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, перебуваючи на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого і бажаючи їх настання, на ґрунті раніше виниклих неприязних особистих відносин з власником зазначеного домоволодіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом пошкодження вхідних дверей металевим ломом, який знайшов на території подвір`я зазначеного домоволодіння, проник до приміщення будинку домоволодіння, і пройшовши до спальної кімнати, де ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел підійшов до ліжка на якому спали ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочав дії, які вважав необхідними для позбавлення життя ОСОБА_10 ,а саме ОСОБА_5 умисно наніс господарським ножем три удари в область голови, та один удар в область тулуба ОСОБА_8 , де перебувають життєво важливі органи, чим спричинив останньому відповідно до висновку експерта №12-14\54-БГ\19 від 15 травня 2019 року легкі тілесні ушкодження, а саме: на голові у вигляді 2 саден лінійної форми розмірами 3х0,2 та 1,0х0,3см в лобній області зліва, в області верхньої повіки лівого ока, та одного синця овальної форми розміром 3х3 см в лівій скроневій області; на тулубі у вигляді одного колото-різаного поранення веретено-образної форми розмірами 1,0х0,2 см в області лівого підребер`я по середньо-ключній лінії.
		Після чого, коли ОСОБА_8 почав підводитися з ліжка, і захищатись від зазначених ударів, ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних дій та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті, повалив ОСОБА_8 на підлогу, де продовжив вчиняти дії, які вважав необхідними для позбавлення життя останнього, а саме ОСОБА_5 продовжував умисно наносити господарським ножем удари по ОСОБА_8 , який захищаючи частини тіла, де перебувають життєво важливі органи, намагався відбити руками і ногами зазначені удари ОСОБА_5 . В результаті чого ОСОБА_5 наніс кухонним ножем три удари в область правого передпліччя, чотири удари в область правого стегна та три удари в область лівого ліктьового суглоба ОСОБА_8 , чим спричинив останньому відповідно до висновку експерта №12-14\54-БГ\19 від 15 травня 2019 року, легкі тілесні ушкодження, а саме: три колото-різаних поранення веретено-образної форми розмірами від 0,5х0,1 до 1,0х0,2 см по згинальній поверхні середньої третини правого передпліччя; чотири колото-різаних поранення веретено-образної форми розмірами від 0,5х0,1 до 1,0х0,2 см по внутрішньо-боковій поверхні середньої третини правого стегна; три садна розмірами від 2,0х0,2 до 4,0х0,2 см по внутрішньо-боковій поверхні лівого ліктьового суглоба. Крім того, коли ОСОБА_8 намагався відштовхнути від себе ОСОБА_5 , останній силоміць укусив ОСОБА_8 за нігтьову фалангу пальця лівої кисті, чим спричинив останньому відповідно до висновку експерта №12-14\54-БГ\19 від 15 травня 2019 року, легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в області нігтьової фаланги 1У пальця лівої кисті.
		Проте ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для позбавлення життя ОСОБА_8 до кінця, оскільки його злочинні дії були припинені останнім та його дружиною ОСОБА_9 . 
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, колегія суддів кваліфікує за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину так, як це зазначено вище.
		 
		На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
		 
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого обвинувачення проти ОСОБА_5 та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		 
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		 
		Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України»(заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		 
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
		 
		Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
		 
		При вирішенні питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 колегія суддів враховує активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, яке було дієвим в судовому засіданні, так як останній щиро просив вибачення у потерпілого за вчинені дії, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнаються судом обставинами, які пом`якшують його покарання. Обставиною, яка обтяжує його покарання у відповідності до п. 13 ст. 67 КК України, колегією суддів визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Вивченням данихпро особу ОСОБА_5 встановлено,що вінраніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. ОСОБА_5 перебуває на обліку у лікаря психіатра, за висновком судово-психіатричної експертизи №329 від 29.05.2019 у відношенні ОСОБА_5 встановлено, що останній страждає на хронічні психічні захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеними формами поведінки та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 виявляв ознаки вищевказаних хронічних психічних захворювань та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		 
		Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Виходячи ззасадиспівмірностіпризначене покаранняза своїм видом ірозміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Привиборізаходу примусумають значенняйповинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		 
		Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа №634/609/15-к, провадження №51-658 км17) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції;принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, якіє багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих таобтяжуючих покарання обставин (статті66,67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосуванняст. 75 ККУкраїни тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячиіз відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		 
		За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини вищевказаної статті.
		 
		Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннямистатей 65-67цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		 
		Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, являється незакінченим, строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку, тобто десяти років позбавлення волі. 
		 
		Цивільний позов потерпілим ОСОБА_8 не заявлено. 
		 
		Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		 
		Відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. 
		 
		З урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 200, 377 КПК України у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
		 
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, судова колегія, 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 травня 2019 року.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити незмінним у виді тримання під вартою.
		 
		Речові докази по справі: футболку червоного кольору з плямами речовини бурого кольору, штани чорного кольору (власник потерпілий ОСОБА_8 ), які перебувають на зберіганні у потерпілого, - залишити останньому; светр синього кольору, футболку чорного кольору, штани сірого кольору, рукавиці будівельні білого кольору з плямами речовини бурого кольору, 6 ватних паличок зі змивами речовини бурого кольору, одну ватну паличку, на якій мається змив біологічної речовини з поверхні скла вікна, ніж господарський кустарного виробництва, один металевий лом, один відрізок липкої стрічки з відбитками папілярних візерунків, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області  знищити; шість DVD+R дисків, які знаходяться в матеріалах справи, - зберігати у справі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №2/596СЕ-19 від 19.06.2019 в розмірі 2512 грн. 16 коп. 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вирокунегайно післяйого проголошеннявручити обвинуваченомута прокурору.Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		   
		 
		        Головуючий суддя             ОСОБА_1     
		 
		 
		 
		        Судді:              ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...