Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10280/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2019. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 25.07.2019
Номер судового провадження: А/855/8401/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Справа № 826/10280/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  25 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П., при секретарі -               Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року адміністративну справу за позовом Громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання незаконною та скасування постанови, 
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом у якому просили визнати незаконною (такою, що не відповідає актам вищої юридичної сили) та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 28 грудня 2017 р. «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік».
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що в порушення вимог Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проект постанови не було оприлюднено на офіційному вебсайті відповідача за три робочі дні до проведення засідання. 
		Позивачі звертали увагу, що спірна постанова була прийнята лише 28.12.2017 р. та набула чинності 01.01.2018 р., тоді як відповідно до пункту 5.1 Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії вона мала бути затверджена і доведена до відома енергопостачальників та оптового постачальника електричної енергії пізніше ніж за 10 днів до початку планового періоду.
		На думку позивачів при розрахунку прогнозної ціни продажу електричної енергії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг помилково застосувала відомості про індикативну ціну вугілля з сайту ДП «Держвуглеспостач», оскільки така інформація не є першоджерелом для встановлення індексу API2.
		 
		Насамкінець, позивачі стверджували, що обгрунтування постанови № 1513 від 28 грудня 2017 р. базувалось на основі прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на 2018 р., затвердженому Міністром енергетики та вугільної промисловості 02.10.2017 р. Водночас, 26 грудня 2017 р. було затверджено новий прогнозний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на 2018 р.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.  
		В апеляційній скарзі Громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		 Зокрема, апелянт зазначає, що окружний адміністративний суд не надав належної оцінки листам ДП «Держвуглепостач» № 1178/04 від 06.10.2017 р. та № 1299/04 від 01.10.2018 р. за змістом яких це підприємство не є уповноваженою організацією, що здійснює моніторинг світових цін на вугілля та вугільну продукцію.
		При цьому, за інформацією ДП «Держзовнішінформ» державне підприємство не зверталось до нього із 2015 р.
		Скаржник вважає помилковим висновок суду про те, що відсутність кворуму Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг може бути підставою для порушення відповідачем процедури прийняття рішення.
		Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що 21.12.2018 р. на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було оприлюднено Порядок денний засідання, що мало відбутись 28.12.2017 р., до якого включено питання щодо затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії на 2018 рік.
		У цей же день оприлюднено обґрунтування до проекту рішення «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік», у якому проінформовано, що проект рішення буде підготовлений та розміщений на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 28.12.2017 р.
		Листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №01/32-11803 від 27.12.2017 р. відповідачеві було надано уточнений Прогнозний баланс електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2018 р., затверджений 26.12.2017 р. та Прогнозні обсяги відпуску електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України на 2018 р.
		З урахуванням наведеного, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг складено уточнене обґрунтування до проекту постанови та 28.12.2017 р. оприлюднено його на офіційному вебсайті, а також проект постанови «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік».
		28 грудня 2017 р. відповідач прийняв постанову №1513 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік».
		Висновок суду про те, що відповідач прийняв до уваги уточнений Прогнозний баланс електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2018 р., Громадською організацією «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» не оспорюється.
		У період виникнення спірних правовідносин правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначались Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР.
		 
		За змістом статті 11 цього Закону державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України «Про природні монополії», іншими законами та нормативно-правовими актами.
		Частиною 1 статті 12 Закону України «Про електроенергетику» до основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг віднесено забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.
		Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 р. № 1540-VIII засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятора) є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
		Частиною 4 названої статті Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» установлено, що Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора. Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.
		Відповідно до пункту 7.5 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2133 від 06 грудня 2016 р., перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюються не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
		Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 289 від 03 березня 2016 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 р. за № 428/28558 (надалі за текстом - «Порядок») (втратив чинність згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 894 від 23 серпня 2018 року).
		Пунктом 5.1 Порядку передбачено, що НКРЕКП не пізніше ніж за 10 днів до початку планового періоду затверджує прогнозовану оптову ринкову ціну на розрахунковий рік (поквартально) та не пізніше ніж за 10 днів до початку планового періоду доводить її до відома енергопостачальників та оптового постачальника електричної енергії.
		Виходячи із вимог наведених правових актів Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повинна була не пізніше ніж за 10 днів до початку планового періоду затвердити прогнозовану оптову ринкову ціну на розрахунковий рік та довести її до відома енергопостачальників та оптового постачальника електричної енергії, а також не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання оприлюдити на своєму офіційному вебсайті проект відповідного рішення.
		Стосовно даної справи це означає, що відповідач мав не пізніше 18 грудня 2017 р. оприлюднити проект постанови «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік» та не пізніше 21 грудня 2017 р. затвердити її та довести до відома зазначених учасників оптового ринку електроенергії.
		У даній ситуації такі терміни відповідачем дотримані не були.
		Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», що була чинною у період виникнення спірних правовідносин, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що до складу Регулятора входять сім членів, у тому числі Голова.
		Згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора.
		Як встановлено судом першої інстанції Указами Президента України № 144/2017 від 26.05.2017 р., №145/2017 від 26.05.2017 р., № 390/2017 від 27.11.2017 р., № 414/2017 від 13.12.2017 р. було звільнено членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Указами Президента України № 428 від 23.12.2017 р. № 429 від 23.12.2017 р. членами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг призначено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Таким чином, до 23.12.2017 р. у відповідача був відсутній кворум і він з об`єктивних причин не мав можливості ані затвердити прогнозовану оптову ринкову ціну на розрахунковий рік, ані оприлюднити проект постанови «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік».
		За таких обставин, колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції про те, що порушення зазначених строків не може бути підставою для скасування постанови № 1513 від 28 грудня 2017 р. «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік», оскільки її не прийняття могло призвести до більш тяжких наслідків, зокрема неможливості виконання державним підприємством «Енергоринок» функцій Розпорядника системи розрахунків та Розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії України.
		Помилковим є твердження скаржника про те, що за відсутності кворуму відповідач не був позбавлений можливості завчасно оприлюднити проект постанови.
		За змістом пункту 12.6 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проект акта, що має ознаки регуляторного, підлягає схваленню на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		За змістом пункту 3.1 Порядку прогнозна ціна продажу електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України виробниками, які працюють за ціновими заявками, розраховується за формулою складовою якої є індикативна ціна вугілля, яка визначається на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку (на основі середніх індексів API2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи Амстердам - Роттердам - Антверпен) за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни.
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вірно зазначив, що наведений пункт Порядку не визначає з яких джерел має бути отримано інформацію про середню ринкову ціну на європейському ринку. 
		Він лише передбачає, що така ціна визначається на основі середніх індексів API2.
		У зв`язку з цим помилковим є твердження скаржника про те, що інформація про середню ринкову ціну вугілля на європейському ринку має братись виключно від агенцій Argus cif ARA та HIS McCloskey NW Europe Stream Coal. 
		Як вбачається з обгрунтування до проекту рішення «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік» при розрахунку прогнозної ціни та платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками, відповідач застосував індикативну ціну вугілля, яка визначена на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку за період з грудня 2016 р. по листопад 2017 р., яка розрахована з урахуванням інформації розміщеної на офіційному вебсайті державного підприємства «Держвуглепостач» в розділі «Документи».
		Посилання Громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки листам ДП «Держвуглепостач» № 1178/04 від 06.10.2017 р. та № 1299/04 від 01.10.2018 р. колегія суддів не приймає як доказ, оскільки ці листи в матеріалах справи відсутні.
		У справі міститься лист ДП «Держвуглепостач» № 1369/06 від 12.10.2018 р. згідно якому підприємство не є уповноваженою організацією, що здійснює моніторинг світових цін на вугілля та вугільну продукцію. Інформація стосовно моніторингу світових цін на вугілля та вугільну продукцію, що міститься на вебсайті ДП «Держвуглепостач» була отримана на комерційній основі за договором з ДП «Держзовнішінформ» та має виключно орієнтовний експертно-аналітичний характер з метою орієнтування у світовій кон`юнктурі ринку вугілля. Інформацію про індекс API II, адвокату Гришку С.Ю., запропоновано отримати у міжнародних експертно-аналітичних організацій, ДП «Держзовнішінформ», а також інших українських організацій, що здійснюють моніторинг цін світового ринку.
		За змістом листів ДП «Держзовнішінформ» № 23/2386-л від 25.10.2018 р., № 23/2619-л від 08.11.2018 р. за даними реєстрів вхідної кореспонденції з 2015 р. ДП «Держвуглепостач» до нього не зверталось, інформація і розрахунки щодо середнього індексу АРІ2 за грудень 2016 р. - листопад 2017 р. не надавалась.
		У цьому контексті колегія суддів враховує, що згідно наведеному пункту 3.1 Порядку при розрахунку прогнозної ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електричної енергії України відповідач повинен врахувати індикативну ціну вугілля, яка визначається на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку. У свою чергу, середня ринкова ціна на європейському ринку визначається на основі середніх індексів API2 за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни.
		У даній ситуації Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обраховуючи індикативну ціну вугілля, врахувала середню ринкову ціну на європейському ринку.
		Порядок не зобов`язує відповідача самостійно здійснювати розрахунок середньої ринкової ціни на вугілля на європейському ринку. Обов`язковим є лише застосування такої ціни.
		Той факт, що ДП «Держвуглепостач» не є уповноваженою організацією, що здійснює моніторинг світових цін на вугілля та письмово не зверталось із запитом до ДП «Держзовнішінформ» не має беззаперечним наслідком те, що воно не володіє такою інформацією.
		Водночас, ані у суді першої інстанції, ані під час перегляду справи в апеляційному порядку позивачами не доведено, що розміщена на офіційному вебсайті ДП «Держвуглепостач» інформація про середню ринкову ціну вугілля на європейському ринку є недостовірною.
		Помилковим є твердження скаржника про те, що відповідач використав неперевірені і непідтверджені дані щодо індексів АРІ2.
		Згідно обгрунтуванню до проекту рішення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг самостійно не розраховувала середню ринкову ціну вугілля на європейському ринку, а отже не використовувала індекси АРІ2.
		При цьому, дії чи бездіяльність ДП «Держвуглепостач» щодо отримання та розміщення своєму вебсайті інформації про середню ринкову ціну вугілля на європейському ринку не є предметом спору у цій справі.
		Суд апеляційної інстанції також враховує, що звертаючись до суду з позовом позивачі просили, зокрема, визнати незаконною (такою, що не відповідає актам вищої юридичної сили) постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 28 грудня 2017 р. «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік».
		Відповідно до частини 9 статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. 
		За визначенням наданим у пункті 18 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Постанова № 1513 від 28 грудня 2017 р. не встановлює правила регулювання однотипних відносин. Тобто, вона не є нормативно-правовим актом в розумінні КАС України, а відтак не може бути визнана такою, що не відповідає актам вищої юридичної сили.
		Насамкінець, судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..
		Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2  ст. 55 Конституції України  (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).
		Так, у рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України  зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2  ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених  Конституцією  і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Отже системне тлумачення  ст. 55 Конституції України  дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6  ст. 55 Конституції України.
		З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача (як то наприклад права власності чи права користування спірною земельною ділянкою) з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
		Обгрунтовуючи наявність порушення своїх прав Громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», ОСОБА_1 зазначали, що спірна постанова вплинула на формування тарифів для населення.
		На переконання колегії суддів наведене твердження не грунтується на фактичних обставинах та не дає підстави для висновку, що фактом прийняття постанови № 1513 від 28 грудня 2017 р. «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік» були порушені права позивачів.
		У Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		У статті 1 Закону України «Про електроенергетику» надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «учасники оптового ринку електричної енергії України» - це суб`єкти господарської діяльності, які продають та купують електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.
		Відповідно до пунктів 1, 18 Громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» є громадською організацією, яка об`єднує фізичних осіб, а її членами можуть бути дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років.
		Таким чином, позивачі не є учасниками оптового ринку електричної енергії України.
		Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 р. за № 231/26676.
		При цьому, востаннє тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, було встановлено з 01 березня 2017 р., тобто ще до прийняття постанови, яка предметом спору цій справі.
		Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що позивачі не є суб`єктами правовідносин, які склались в результаті прийняття постанови № 1513 від 28 грудня 2017 р. «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік» і ними не доведено, що цією постановою порушено їхні права, свободи чи інтереси, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ 
		 
		Апеляційну скаргу Громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		          Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2019 р.
		 
		  
		Головуючий        суддя                                                      І.О.Лічевецький
		 
		                                     суддя                                                      Ю.А.Ісаєнко
		 
		                                     суддя                                                      В.П.Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...