Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/359/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2019. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2019.
Дата набрання законної сили: 01.08.2019
Номер судового провадження: А/855/12421/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/359/19                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  01 серпня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення податкового боргу, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення податкового боргу   у розмірі 7055331, 48 грн., який утворився у зв`язку із несплатою самостійно визначених податкових зобов`язань. 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 р. позов задоволено. Стягнуто до Державного бюджету України з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», 7055331, 48 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року  заяву ТОВ «Білоцерківвода» про розстрочення рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 р. задоволено.
		Розстрочено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 р. в адміністративній справі № 320/359/19 на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати податкового боргу у розмірі 7055331, 48 грн. рівними частинами по 587944, 29 грн. щомісяця, починаючи з 01 червня 2019 року.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та у задоволенні заяви відмовити.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем не надано доказів, які вимагаються п. 100.4 ст. 100 ПК України, вважає вказану норму спеціальною по відношенню до ст. 378 КАС України.
		До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 29.07.2019 р. за вх. 27993, у якому відповідач зазначає, що всі доводи апелянта спростовуються постановою ВС від 06.03.2019 р. у справі № 2а-25767/10/0570. Ппросить врахувати вказану постанову при розгляді апеляційної скарги.
		Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.08.2019 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
		У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. 
		Частиною 1 статті 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. 
		Аналогічні положення закріплені частиною 2 ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		У відповідності до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
		Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
		1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
		2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
		3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
		При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених  статтею 151  цього Кодексу.
		У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.
		Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
		Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
		Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).
		При цьому, стаття 100 ПК України регулює питання розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.
		Згідно п. 100.1 ст. 100 КАС України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
		Вочевидь, вказана норма має суттєві відмінності від положень ст. 378 КАС України, перша з яких полягає у тому, що положення ст. 100 ПК України регулюють питання розстрочення податкового боргу лише контролюючим органом, яким суд адміністративної юрисдикції у питаннях сплати податків не є.
		Другою суттєвою відмінністю є та обставина, що у випадку розстрочення сплати податкового боргу податковим органом боржник обтяжений сплатою процентів. У ст. 378 КАС України про додаткові нарахування на суму боргу не йдеться.
		Крім того, розстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків.
		За таких обставин, інститут розстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.
		Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 р. (справа № 2а-25767/10/0570).
		Як свідчать матеріали справи, між відповідачем та Головним управлінням ДКС у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, фінансовим управлінням Білоцерківської міської ради були укладені договори про організацію взаєморозрахунків: № 03/332 від 07.08.2017 р. на суму 8221700, 00 грн. та № 12/332 від 05.12.2017 р. на суму 1641600, 00 грн.
		Натомість, умови вказаних договорів на момент розгляду заяви судом першої інстанції виконані не були, що не спростовується доводами апеляційної скарги, та такі доводи відхиляються за необґрунтованістю.
		Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права наявності підстав для розстрочення виконання рішення, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
		Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС  України.
		Керуючись ст. ст.  229,  294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про стягнення податкового боргу залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                                      О. О. БеспаловСуддя                         В. Ю. КлючковичСуддя                 А. Б. Парінов
		(Повний текст постанови складено 01.08.2019 р.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...