Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5195/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/5195/19                                                                                             Суддя в І-й інстанції  Бондаренко Г.В.
		Провадження № 33/824/2525/2019                                                                            Суддя в 2-й інстанції  Ігнатюк О.В.
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ   АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І м е н е м   У к р а ї н и
		 
		31 липня 2019 року                                                                                               м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд
		у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, провадження у справі щодо якої закрите ОСОБА_1 , його захисника Годні А.А., представника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвоката Мельника Ф.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мельника Ф.В. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року, -
		в с т а н о в и в:
		Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року провадження у справі про притягнення
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КУпАП закрите у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 26 лютого 2019 року, о 15 годині 10 хвилин, в м. Києві, керуючи автомобілем «Міцубіші», номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Науки, 24, в порушення вимог п. 16.6 ПДР України, при повороті ліворуч, не надав перевагу у русі та здійснив зіткнення з автомобілем «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
		Закриваючи провадження у справі суддя місцевого суду указав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена зібраними у справі доказами, однак на момент розгляду справи були закінчені строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, у зв`язку із чим провадження підлягало закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. 
		 
		В апеляційній скарзі представника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 адвоката Мельника Ф.В. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. Вважав необґрунтованим рішення судді в частині закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 без прийняття рішення про його винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні, що суперечить основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст.245 та ст.280 КУпАП. На думку апелянта, рішення про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою правопорушення. Просив постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
		В запереченнях на апеляційну скаргу захисник Годня А.А. указав на необґрунтованість її доводів. Вважав, що до води апеляційної скарги в частині необхідності встановлення вини особи є необґрунтованими внаслідок неправильного тлумачення положень ч.2 ст.38 та ч.7 ст.247 КУпАП. На думку захисника, у випадку встановлення у ході судового розгляду справи закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя повинний невідкладно закрити провадження у справі. В обґрунтування цих доводів, захисник вказав на висновки Науково-консультативної ради при ВАСУ, відповідно до яких, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Просив апеляційну скаргу адвоката Мельника Ф.В. залишити без задоволення, а постанову судді від 28.05.2019 року залишити без зміни.
		Вислухавши пояснення:
		представника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвоката Мельника Ф.В., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
		особу, провадження у справі щодо якої закрите -  ОСОБА_1 та його представника - адвоката Голодні А.А., які доводи апеляційної скарги адвоката Мельника Ф.В. вважали необґрунтованими, просили залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;
		вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
		Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124  КУпАП, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі. Однак суд звертає увагу на те, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов`язковим і для цього виду постанов.
		Із урахуванням наведеного та враховуючи відповідні положення ЦПК України та КАС України щодо обов`язковості висновків суду у справі про адміністративне правопорушення при розгляді цивільного чи адміністративного позову в частині висновків про те, чи мали місце певні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою, виходячи із принципів верховенства права та однієї із засад судочинства, передбаченої п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України, якою є забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про те, що визнання вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
		Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
		Аналіз диспозиції та санкції ст.124  КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети і тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства, де визнання вини є обов`язковим відповідно до положень ст. 17, ч.4 ст.374 КПК України, п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України.
		Зважаючи на зазначену вище правову позицію ЄСПЛ у питанні порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про те, що закриття справи у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що указує на необхідність визнання вини.
		Посилання захисника Годні А.А. на висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України як на підставу для залишення постанови судді від 28.05.2019 року без зміни суд не бере до уваги, оскільки будь-які рішення цієї ради не є джерелом права, а вказаний висновок Ради не спростовує викладених вище мотивів суду.
		У зв`язку із відсутністю рішення про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2019 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із прийняттям у справі нової постанови.
		Відповідно до матеріалів справи 26 лютого 2019 року, о 15 годині 10 хвилин, в м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Міцубіші», номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Науки, 24, в порушення вимог п. 16.6 ПДР України, при повороті ліворуч, не надав перевагу у русі та здійснив зіткнення з автомобілем «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. 
		Вина  ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується схемою місця ДТП, поясненнями водіїв, іншими доказами. 
		У зв`язку із викладеним суд вважає за необхідне прийняти постанову про визнання ОСОБА_1  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
		Керуючись ст. 294, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу представника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 адвоката Мельника Ф.В. задовольнити.
		Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року щодо ОСОБА_1  скасувати.
		Прийняти у справі нову постанову.  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у даній справі закрити із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                  Ігнатюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...