Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/5790/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: 61-31201ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		31 липня 2019 року
		місто Київ
		 
		справа № 404/5790/16-ц
		провадження № 61-31201св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , 
		третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Флоренко Світлана Костянтинівна,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заяви ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсною; визначення   ОСОБА_1 додаткового строку в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 .
		Позивач на обґрунтування позовних вимог зазначала, що після смерті її матері ОСОБА_7 відкрилась спадщина, спадкоємцями першої черги були вона, її брат ОСОБА_8 та батько ОСОБА_6 . Її брат ОСОБА_8 та батько ОСОБА_6 успадкували по 1/2 частці земельної ділянки.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_6 і її брат ОСОБА_8 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в установленому законом порядку. 
		Знаходячись в пригніченому стані, у березні 2010 року, до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька, вона подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь свого брата ОСОБА_8 , який мав проблеми зі здоров`ям, постійно хворів і йому не вистачало коштів на лікування, а також йому потрібні були гроші на розвиток бізнесу. Крім того, брат і його дружина взяли кредит в розмірі 40 000, 00 дол. США на придбання квартири, яка перебуває в іпотеці.
		Свідоцтво про право на спадщину брат не отримав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
		Вважаючи, що відмова від спадщини була вкрай невигідною для ОСОБА_1 та зроблена під впливом тяжкої обставини, позивач звернулась до суду з цим позовом.
		Стислий виклад заперечень сторони відповідача
		ОСОБА_2 визнала позов повністю.
		ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , позов не визнала, зазначила, що позивач в межах встановленого шестимісячного строку подала заяву про відмову від спадщини, докази про хворобу брата позивачем не надано, тому не доведені тяжкі обставини, що сприяли поданню заяви про відмову від спадщини. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим і просить відмовити в його задоволенні.
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною заяву ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що наведені позивачем обставини подання нею заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь брата знайшли своє підтвердження та з урахуванням визнання позову відповідачем ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що позивач належними та допустимими доказами не довела наявність у неї тяжких обставин, що змусили її відмовитися від спадщини, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року та залишити в силі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2017 року.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі і неналежним чином дослідив обставини справи, на які посилалася ОСОБА_1 як на підставу позову, неправильно застосував положення статей 233 та 1274 ЦК України, не вирішив позовну вимогу про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 213 ЦПК України 2004 року, а отже касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , спадкоємцями якої були ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_6 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 та отримали по Ѕ частці земельної ділянки, що знаходиться на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, площею 5, 13 га, та яка належала спадкодавцю, як члену КСП, на підставі сертифіката про право на земельну частку /пай/, серії  НОМЕР_1 , виданого та зареєстрованого 18 листопада 2003 року Кіровоградською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 12 листопада 2003 року та від 07 грудня 2007 року.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 
		Брат позивача ОСОБА_1 подав в установленому порядку до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька, а позивач 02  березня 2010 року до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь брата ОСОБА_1 
		ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину після смерті батька не отримав, оскільки через хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
		Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі 
		Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
		Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (частина п`ята статті 1274 ЦК України).
		Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкі обставини та вкрай невигідні умови для неї, визначила правовою підставою позову правила статті 233 ЦК України.
		За правилами частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
		В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою за наявності одночасно двох умов: під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Крім того, має бути причинно-наслідковий зв`язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).
		Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
		При цьому зміна думки щодо відмови від спадщини у зв`язку зі смертю у подальшому особи (майже через три роки), на користь якої здійснена така відмова, не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання такої відмови недійсною.
		Недійсність правочину є тією рисою, що притаманна правочину у момент його вчинення, а не у зв`язку з обставинами, що виникли пізніше.
		Як встановлено апеляційним судом, на підтвердження своїх доводів позивачем не надано належних та допустимих доказів про тяжку хворобу брата, а, як встановлено судом, заборгованості зі сплати кредиту не було, про що сторони не заперечували в судовому засіданні. Про наявність будь-яких тяжких обставин у самого позивача, що змусило її написати заяву про відмову від спадщини на користь брата, позивач не зазначала.
		Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, обґрунтовано виходив із недоведеності факту наявності тяжкої обставини у позивача, що примусило її відмовитися від прийняття спадщини, а також вкрай невигідних їх умов, за наявності яких відмова від спадщини підлягає визнанню недійсною на підставі статті 233 ЦК України.
		Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання відмови від прийняття спадщини недійсною з наведених у позові підстав ґрунтується на законі та узгоджується з матеріалами справи.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком апеляційного суду щодо їх оцінки.
		Доводи заявника про те, що відповідач ОСОБА_2 визнала позов не впливає на правовий результат вирішення спору, оскільки виключно у випадку визнання позову усіма відповідачами у спорі суд, за наявності для того законних підстав, може ухвалити рішення про задоволення позову. У справі, що переглядається, ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , заперечувала проти задоволення позову.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Верховний Суд встановив, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                                              С. О. Погрібний
		 
		 
		                                                                                                                        А. С. Олійник
		 
		 
		                                                                                                                        В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...