Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2508/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2019. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: 1569 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"31" липня 2019 р. Справа № 905/2508/15 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А. 
		при секретарі Соляник Н.В., 
		за участю представників:
		від позивача - Яценко Є.О.  на підставі довіреності №09/12/16 від 16.01.2019р.; 
		від відповідача - Логвиненко О.С.  на підставі довіреності №ДСА/Д/Юр/КАВ/34 від 24.09.2018р., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком, Донецька область, м.Маріуполь, (вх. №1569 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 (головуючий суддя Паляниця Ю.О., суддя Бокова Ю.В., суддя Зекунов Е.В., ухвалене в м.Харків о 15:59год., повний текст рішення складено - 01.04.2019р.) 
		за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком, Донецька область, м.Маріуполь, 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані, м.Донецьк, 
		про стягнення 64288285,11 доларів США
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про стягнення:
		- 60000000,00доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 1287868140,00грн. заборгованості за кредитом;
		- 4232555,53доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 90849556,96грн. заборгованості по процентах (за користування кредитом), яка склалась станом на 20.07.2015р.;
		- 55729,58доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 1196205,84грн. 3% річних за порушення строку сплати процентів.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані (боржник, позичальник) кредитного договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.
		Водночас, з огляду на те, що в забезпечення вказаного кредитного договору, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком було укладено договір поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р., Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до суду з вимогами про стягнення заборгованості з поручителя.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк заборгованість по кредиту  60000000 доларів США, заборгованість по процентам 2584999,99 доларів США, 3% річних за порушення строку сплати процентів  11372,58 доларів США, а також судовий збір у розмірі 182700,00грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 543, 546, 553, 554, 559,1050 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що наданий позивачем розрахунок сум заборгованості за неповернутим кредитом та процентами за користування кредитом, відповідає умовам договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р., вимогам законодавства України, та підтверджений змістом рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15, яке набрало законної сили, та проведеною в межах цієї справи судово-економічною експертизою.
		Крім того, з посиланням на договір поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р., господарський суд першої інстанції зазначив про те, що сума боргу третьої особи по погашенню спірного тіла кредиту та поверненню процентів за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. сплачена не була, а також беручи до уваги те, що на момент прийняття рішення товариство також не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем в рамках належного виконання умов договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р., а тому дійшов висновку про правомірність звернення позивача з відповідним позовом до суду. Проте, здійснивши перерахунок заявлених сум, місцевим господарським судом було встановлено часткове припинення поруки, у зв`язку із чим, позовні вимоги були задоволені частково.
		Товариство з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, визнати договір поруки №15-94/19-109-13 від 29.11.2013р. у відповідності до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України припиненим. Одночасно апелянт просив суд поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15. 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було надано правової оцінки наданим сторонам поясненням та запереченням, що на думку апелянта призвело до передчасного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що договором поруки не встановлений строк його дії, внаслідок чого, з огляду на приписи частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (третє речення) договір поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. є припиненим, оскільки банком не було пред`явлено позову до поручителя протягом одного року (до 30.11.2014р.) від дня укладення вказаного договору поруки (29.11.2013р.). 
		Окрім того, апелянт наголошує на відсутності підстав для стягнення пені та штрафів у розмірі 55729,58 доларів США з огляду на приписи Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, а також з посиланням на те, що стягнення штрафних санкцій за грошовим зобов`язанням вираженим в іноземній валюті є неправомірним. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15, в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було наведено жодних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15, що унеможливлює надання судом належної оцінки причинам пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції.
		04.06.2019р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 (вх.№5473). 
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019р., у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №905/2508/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком" на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15; встановлено позивачу строк до 17.07.2019р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 22.07.2019р. 
		26.06.2019р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6085, від 02.07.2019р. вх.№6181), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 залишити без змін.
		04.07.2019р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням його представника у відпустці (вх.№6254).
		19.07.2019р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№6758), в якому просить суд зупинити провадження у справі №905/2508/15 до прийняття рішення господарським судом міста Києва за позовною заявою №ШБА/П/2508/127219 апелянта від 17.07.2019р. про визнання договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р. до договору поруки №15-94/19-109-13 від 29.11.2013р. недійсним; в разі неможливості зупинення провадження у даній справі, апелянт просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019р. оголошено в судовому засіданні перерву до 31.07.2019р. 
		30.07.2019р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№7126), в якому просить суд зупинити провадження у справі №905/2508/15 до прийняття рішення господарським судом міста Києва за позовною заявою №ШБА/П/2508/127219 апелянта від 17.07.2019р. про визнання договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р. до договору поруки №15-94/19-109-13 від 29.11.2013р. недійсним; в разі неможливості зупинення провадження у даній справі, апелянт просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
		 
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 31.07.2019р. представник апелянта підтримав подане клопотання про зупинення провадження у даній справі.
		Представник позивача заперечив проти задоволення заявленого клопотання.
		 
		Колегія суддів, дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про зупинення провадження та заслухавши думку представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.
		При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
		Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018р. у справі № 918/926/17.
		Так, в обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі апелянт посилається на те, що ним було подано до господарського суду міста Києва позовну заяву №ШБА/П/2508/127219 від 17.07.2019р. про визнання договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р. до договору поруки №15-94/19-109-13 від 29.11.2013р. недійсним.
		Однак, як вбачається з клопотання про зупинення провадження, заявником не було додано доказів на підтвердження тих обставин, що вказана позовна заява була прийнята до розгляду господарським судом міста Києва.
		За результатами перевірки відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судовою колегією також було встановлено відсутність будь-яких процесуальних документів відносно вказаної позовної заяви.
		Скаржником у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином розгляд позовної заяви щодо якої відсутні відомості про її прийняття до розгляду господарським судом міста Києва унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.
		Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що апелянт не навів випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, з якими закон (процесуальне право) пов`язують обов`язок зупинити провадження у даній справі, у зв`язку із чим, підстави для задоволення заявленого апелянтом клопотання відсутні.
		 
		Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 залишити без змін.
		 
		Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування свої вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані (надалі - позичальник) було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 (надалі  кредитний договір т.1 а.с.18-24).
		Згідно термінів, що містяться в розділі 1 кредитного договору, ліміт кредитної лінії  це максимальний розмір суми всіх траншів, що можуть бути видані одночасно; транш  кредит, наданий в межах ліміту кредитної лінії, на умовах, узгоджених сторонами у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.
		Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р. №20-0111/2-1 т.1 а.с.28-29) банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 60000000 доларів США. 
		Протягом дії договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:
		Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії01.10.201545 000 000,00 доларів США01.11.201530 000 000,00 доларів США01.12.201515 000 000,00 доларів США01.02.20160Враховуючи наявну у позичальника станом на 28.11.2014р. заборгованість по поверненню кредиту в сумі 30000000 доларів США, 15000000,00 доларів США та 5000000,00 доларів США, сторони домовились вважати заборгованість у розмірі 30000000,00 доларів США  траншем 1, заборгованість у розмірі 15000000,00 доларів США  траншем 2, заборгованість у розмірі 5000000,00 доларів США траншем 3.
		Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р. №20-0111/2-1) кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов`язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. 
		Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка. Договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід`ємними частинами цього договору. 
		Позичальник зобов`язується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені відповідним договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. 
		Строк дії кожного траншу не може перевищувати 1 місяць та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк, але не пізніше кінцевої дати повернення траншу, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого строку повернення траншу не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку користування ним. Перебіг кожного наступного строку дії траншу починається з останнього дня попереднього строку дії траншу та закінчується через 1 місяць. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів. Кожний транш є не відновлювальним кредитом, і після сплати заборгованості по поверненню суми кредиту (повністю або частково), позичальник втрачає право на отримання кредиту у розмірі різниці між розміром траншу та розміром поточної заборгованості по сплаті суми кредиту.
		Строк дії ліміту кредитної лінії по 01.02.2016р. (включно) (пункт 2.5 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р.).
		З матеріалів справи вбачається, що в рамках договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. (кредитного договору) між сторонами було укладено договори про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями), а саме:
		1)договір від 29.11.2013р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 30000000 доларів США (з урахуванням доповнень до нього) (т.1 а.с.30-32);
		2)договір від 07.02.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 15000000 доларів США (з урахуванням доповнень до нього) (т.1 а.с.33-35);
		3)договір від 27.06.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 5000000 доларів США (з урахуванням доповнень до нього) (т.1 а.с.36-38);
		4)договір від 01.12.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 6000000 доларів США (з урахуванням доповнень до нього) (т.1 а.с.39-40);
		5)договір від 03.12.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 4000000 доларів США (з урахуванням доповнень до нього) (т.1 а.с.41-42).
		Договорами про надання траншів встановлено ставку процентів на рівні 11% річних.
		Зі змісту договорів про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями) вбачається, що кінцевий термін повернення кредитів, наданих в межах траншів  27.02.2015р. (включно). Якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого терміну повернення кредиту, наданого в межах траншів, не повідомить про відмову від автоматичного продовження строку користування ним, кінцевий строк повернення траншу щоразу продовжується автоматично на один місяць, але не пізніше ніж:
		- 30.10.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 29.11.2013р.); 
		- 30.11.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 07.11.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 27.06.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 01.12.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 03.12.2014р.).
		 
		Матеріалами справи підтверджується, що Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було виконано зобов`язання з видачі кредитних коштів за кредитним договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними валютними ордерами №489258 від 29.11.2013р. на суму 30000000 доларів США, №84115 від 07.11.2014р. на суму 15000000 доларів США, №5768 від 01.12.2014р. на суму 6000000 доларів США, №35646 від 03.12.2014р. на суму 4000000 доларів США, №329079 від 27.06.2014р. на суму 5000000 доларів США, та банківськими виписками (т.1 а.с.48-64).
		 
		За змістом пункту 4.1 кредитного договору, за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту. За користування кредитом в межах строку його погашення, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. У випадку прострочення позичальником виконання зобов`язань по погашенню кредиту, банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування кредитом на частину кредиту, що є простроченою до сплати та проценти за користування кредитом на частину кредиту, строк сплати якої не настав. Якщо проценти за неправомірне користування кредитом не встановлені договором (в тому числі договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування), банк нараховує проценти за користування кредитом до повного погашення заборгованості по кредиту.
		За приписами пункту 4.3 кредитного договору, проценти нараховуються банком у розмірі, встановленому у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються у валюті кредиту. При розрахунку процентів по заборгованості в іноземній валюті використовується метод факт/360, виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Банк нараховує проценти на кредит кожного дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів, а при настанні дати сплати (повернення) кредиту - в цю дату. Нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями. При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5-го (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів.
		Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору (пункт 11.1 кредитного договору).
		 
		З матеріалів справи також вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 29.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (надалі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані (надалі - позичальник) було укладено договір поруки №15-94/19-109/13 (надалі  договір поруки т.1 а.с.70-71).
		Сторонами неодноразово вносились зміни до наведеного вище договору поруки, внаслідок чого за змістом остаточної редакції пункту 1.1 договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р. т.1 а.с.75) встановлено, що кредитор  Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк  кредитор позичальника по договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р., а також всіх інших договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до нього в подальшому, за яким позичальник зобов`язується повернути кредитору у строк, вказаний в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, але не пізніше 01.02.2016р. (включно), з урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії, передбаченого п.2.1 кредитного договору, кредит, наданий шляхом відкриття траншевої кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 60000000,00 доларів США, видача якого, здійснюється траншами, з урахуванням положень кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, при цьому, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування та не може перевищувати вказаний максимальний розмір процентної ставки, порядок нарахування та сплати процентів, передбачений п.4.3 кредитного договору, а також відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадку, передбачених кредитним договором.
		Відповідно до пункту 2.1 договору поруки (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р.) поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредитору:
		1)заборгованості по наданому кредиту в розмірі 60000000 доларів США;
		2)процентів, нарахованих за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, порядок нарахування яких передбачений розділом 4 кредитного договору;
		3)збитків, завданих кредитору,
		зобов`язується виконати зобов`язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору.
		У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (пункт 2.2 договору поруки).
		Відповідно до пункту 5.3 договору поруки, строк дії договору  з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов`язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.
		 
		Місцевим господарським судом також встановлено, що оскільки позичальником не виконувались зобов`язання за кредитним договором, банк скористався правом, передбаченим частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та звернувся до позичальника з претензією-вимогою №39-1/1507-9 від 08.09.2015р. (т.1 а.с.65-66), в якій вимагав сплатити протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. Крім того, третій особі було надіслано повідомлення №39-1/1506-9 від 08.09.2015р. про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. 
		Факт направлення вказаної претензії-вимоги та повідомлення підтверджуються доданими позивачем до позовної заяви копією накладної №16-2411-5548 від 08.09.2015р. та копією опису вкладення до накладної №16-2411-5548 компанії PONY EXPRESS, яка надає кур`єрські послуги (т.1 а.с.68-69). 
		Оскільки така вимога не була задоволена позичальником, 24.09.2015р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з позичальника вказаних коштів.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані про стягнення 64288285,11 доларів США та 1711285,94 грн за наведеним вище кредитним договором задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача наступні нарахування: 60000000 доларів США  заборгованість за кредитом, 4232555,53 доларів США  заборгованість по процентам, 55729,58 доларів США  3% річних; у задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. відмовлено (т.5 а.с.10-19, 20-28).
		Судова колегія зазначає, що вказане рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15 на час розгляду даного спору у встановленому законом порядку скасовано не було та набрало законної сили.
		У зв`язку з наведеним слід зазначити, що за змістом частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи заборгованість третьої особи перед банком сплачена не була. Доказів повного виконання рішення суду у справі №905/2368/15 матеріали справи також не містять.
		 
		З матеріалів справи також вбачається, що банк звернувся з претензією-вимогою №39-1/1549-6 від 18.09.2015р. (т.1 а.с.76-78) до поручителя, в якій вимагав сплатити протягом 2 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованості по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. 
		Факт направлення вказаної претензії-вимоги та повідомлення підтверджуються доданою позивачем до позовної заяви копією опису вкладення до цінного листа №0100132510630 (т.1 а.с.79). 
		Оскільки відповідна вимога не була задоволена поручителем в добровільному порядку, 01.10.2015р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про стягнення:
		- 60000000,00доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 1287868140,00грн. заборгованості за кредитом;
		- 4232555,53доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 90849556,96грн. заборгованості по процентах (за користування кредитом), яка склалась станом на 20.07.2015р.;
		- 55729,58доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 1196205,84грн. 3% річних за порушення строку сплати процентів (т.1 а.с.3-96).
		Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 позовні вимоги задоволено частково, з підстав викладених вище (т.5 а.с.131-137).
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
		Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
		Юридична природа видів забезпечення виконання зобов`язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні (похідні, додаткові) зобов`язання. Акцесорне зобов`язання залежить від основного зобов`язання, і відповідно не може існувати самостійно без останнього.
		В кредитних правовідносинах порукою забезпечується виконання позичальником свого зобов`язання за кредитним договором.
		За змістом статей 553 та 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
		Таким чином, сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов`язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред`явити вимогу у обсязі всіх невиконаних боржником зобов`язань.
		Як було зазначено вище, 29.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (надалі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Снабтрейдкомпані (надалі - позичальник) було укладено договір поруки №15-94/19-109/13 (надалі  договір поруки т.1 а.с.70-71).
		Сторонами неодноразово вносились зміни до наведеного вище договору поруки, внаслідок чого за змістом остаточної редакції пункту 1.1 договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р. т.1 а.с.75) встановлено, що кредитор  Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк  кредитор позичальника по договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р., а також всіх інших договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до нього в подальшому, за яким позичальник зобов`язується повернути кредитору у строк, вказаний в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, але не пізніше 01.02.2016р. (включно), з урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії, передбаченого п.2.1 кредитного договору, кредит, наданий шляхом відкриття траншевої кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 60000000,00 доларів США, видача якого, здійснюється траншами, з урахуванням положень кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, при цьому, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування та не може перевищувати вказаний максимальний розмір процентної ставки, порядок нарахування та сплати процентів, передбачений п.4.3 кредитного договору, а також відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадку, передбачених кредитним договором.
		Відповідно до пункту 2.1 договору поруки (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р.) поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредитору:
		1) заборгованості по наданому кредиту в розмірі 60000000 доларів США;
		2) процентів, нарахованих за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, порядок нарахування яких передбачений розділом 4 кредитного договору;
		3) збитків, завданих кредитору,
		зобов`язується виконати зобов`язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору.
		У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (пункт 2.2 договору поруки).
		Відповідно до пункту 5.3 договору поруки, строк дії договору визначений наступним чином: з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов`язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.
		Отже, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, внаслідок укладення договору поруки Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк отримало додаткового боржника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком.
		Згідно з частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
		З урахуванням змісту пункту 5.3 договору поруки така умова договору поруки не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає приписам статті 252 Цивільного кодексу України, відповідно до яких строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. 
		Зазначення у договорі поруки замість строку - терміну припинення поруки (події, з якою пов`язується таке припинення - до повного погашення боржником забезпечених зобов`язань за кредитним договором) не дає підстав для застосування частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (в частині її першого речення). 
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах №6-48цс11 від 21.05.2012р., №6-33цс12 від 23.05.2012р., №6-78цс12 від 18.07.2012р. 
		Таким чином, до спірних правовідносин даних правовідносин застосовується друге речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). 
		Зі змісту даної норми вбачається, що у тексті частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України застосовуються поняття пред`явлення вимоги та пред`явлення позову, як умови чинності поруки.
		Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.
		Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині 4 статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
		Це свідчить про те, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.
		З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України словосполучення пред`явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
		Отже, виходячи з положень другого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
		Відповідно закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняється порука за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-53цс14 від 17.09.2014р.
		 
		Як було зазначено вище, пунктом 2.5 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р., сторонами було погоджено строк дії ліміту кредитної лінії по 01.02.2016р. (включно) 
		При цьому, зі змісту договорів про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями) вбачається, що кінцевий термін повернення кредитів, наданих в межах траншів  27.02.2015р. (включно). Якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого терміну повернення кредиту, наданого в межах траншів, не повідомить про відмову від автоматичного продовження строку користування ним, кінцевий строк повернення траншу щоразу продовжується автоматично на один місяць, але не пізніше ніж:
		- 30.10.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 29.11.2013р.); 
		- 30.11.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 07.11.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 27.06.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 01.12.2014р.); 
		- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 03.12.2014р.).
		 
		Оскільки позичальником не виконувались зобов`язання за кредитним договором, банк скористався правом, передбаченим частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та звернувся до позичальника з претензією-вимогою №39-1/1507-9 від 08.09.2015р. (т.1 а.с.65-66), в якій вимагав сплатити протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. Крім того, третій особі було надіслано повідомлення №39-1/1506-9 від 08.09.2015р. про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. 
		Факт направлення вказаної претензії-вимоги та повідомлення підтверджуються доданими позивачем до позовної заяви копією накладної №16-2411-5548 від 08.09.2015р. та копією опису вкладення до накладної №16-2411-5548 компанії PONY EXPRESS, яка надає кур`єрські послуги (т.1 а.с.68-69). 
		Оскільки така вимога не була задоволена позичальником, 24.09.2015р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з позичальника вказаних коштів.
		Разом з тим, банк звернувся з претензією-вимогою №39-1/1549-6 від 18.09.2015р. (т.1 а.с.76-78) до поручителя, в якій вимагав сплатити протягом 2 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованості по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. 
		Факт направлення вказаної претензії-вимоги та повідомлення підтверджуються доданою позивачем до позовної заяви копією опису вкладення до цінного листа №0100132510630 (т.1 а.с.79). 
		З огляду на те, що така вимога не була задоволена поручителем, 01.10.2015р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до господарського суду Донецької області з відповідним позовом.
		Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом шестимісячний строк закінчився по відношенню до частини нарахованих відсотків, а саме:
		-по траншу №1 з заявленої суми відсотків 2117500,02 доларів США порука припинена в сумі 825000,01 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);
		-по траншу №2 з заявленої суми відсотків 1058749,98 доларів США порука припинена в сумі 412499,99 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);
		-по траншу №3 з заявленої суми відсотків 352916,66 доларів США порука припинена в сумі 137500 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);
		-по траншу №4 з заявленої суми відсотків 423499,98 доларів США порука припинена в сумі 164999,99 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);
		-по траншу №5 з заявленої суми відсотків 279888,89 доларів США порука припинена в сумі 107555,55 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року).
		За наведених обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про те, що порука в частині сплати відсотків в сумі 1647555,54 доларів США та нарахованих за ними 3% річних у розмірі 44357 доларів США була припиненою, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позовних вимог в відповідній частині відсутні.
		З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги зміст другого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, а також враховуючи часткове припинення поруки, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком підлягають частковому задоволенню, а саме на суми заборгованості по кредиту  60000000,00доларів США, заборгованості по процентам 2584999,99 доларів США, 3% річних за порушення строку сплати процентів  11372,58 доларів США.
		 
		Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Срава "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29). 
		Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альткомзалишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. у справі №905/2508/15 залишити без змін.
		Повний текст постанови складено 02 серпня 2019р. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		 
		Головуючий суддя О.В. Плахов
		 
		Суддя Т.Д. Геза 
		 
		Суддя І.А. Шутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...