Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2977/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2019. Зареєстровано: 03.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 02.08.2019
Номер судового провадження: п/360/3046/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		02 серпня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/2977/19
		 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі  відповідач), в якій позивач просить:
		- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії спадкоємцю за період з 01 серпня 2014 року по 10 квітня 2016 року з посиланням на частину першу статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування неправомірною;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 27 січня 2019 року, що належала його матері ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю, як члену сім`ї померлого пенсіонера, який проживав з ним разом на день смерті;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розрахувати розмір компенсації недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2010 року № 159, за період з вересня 2014 року по січень 2019 року.
		Ухвалою від 15 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, копію документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 у вигляді, придатному для встановлення зазначених в ньому відомостей та документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
		29 липня 2019 року через на офіційну електронну адресу суду за вхідним реєстраційним № 39768/2019 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання від 27 липня 2019 року б/н, підписане електронним цифровим підписом. До клопотання від 27 липня 2019 року б/н додано квитанцію від 27 липня 2019 року № 87709 про сплату судового збору в сумі 768,40 грн та копію реєстраціно-облікової картки платника податків позивача. Додані документи також підписані електронним цифровим підписом.
		Судом встановлено, що клопотання від 27 липня 2019 року б/н та додані до нього документи підписані ОСОБА_3 за допомогою електронного цифрового підпису та подано шляхом надіслання на офіційну електронну адресу суду. На підтвердження чинності підпису в клопотанні від 27 липня 2019 року б/н та доданих до нього документів судом здійснено перевірку електронного цифрового підпису, виданого Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк».
		Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
		Слід зазначити, що згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
		Відповідно до підпунктів 15.1, 15.2 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
		Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, всі документи необхідно подавати в паперовій формі засобами поштового зв`язку або нарочним безпосередньо до канцелярії суду разом з її копією для відповідача (відповідачів) у справі.
		В газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
		З огляду на викладене, на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача (його представника).
		Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис, який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
		На даний час порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
		Згідно з частиною другою статті 17 згаданого Закону електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
		Відповідно до статті 18 цього ж Закону кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
		Наразі технічні можливості системи «Електронний суд» не дають можливості суду здійснити перевірку електронних підписів заявників навіть на предмет того, чи є вони кваліфікованими. Підсистема не надає можливості судам здійснити перевірку електронного підпису в такому порядку та обсязі, як передбачено Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
		Тому за відсутності можливості встановити наявність на поданому електронному документі кваліфікованого електронного підпису фактично відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог законодавства.
		Також суд зазначає, що вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
		Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
		Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
		Враховуючи, що клопотання від 27 липня 2019 року б/н та додані до нього документи у паперовій формі до суду не подані, тобто, воно містить істотні недоліки, які перешкоджають його розгляду, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача від 27 липня 2019 року без номеру та додані до нього документи необхідно повернути представнику позивача без розгляду.
		Керуючись статтями 7, 44, 166, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання представника позивача від 27 липня 2019 року без номеру та додані до нього документи у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути представнику позивача без розгляду. 
		Копію ухвали разом з клопотанням представника позивача від 27 липня 2019 року без номеру та додані до нього документи надіслати особі, яка подала заяву.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя Т.І. Чернявська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...