Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/900/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано судом: 03.08.2019. Зареєстровано: 04.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Результат оскарження 06.11.2019 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"29" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/900/19
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Прохорова С.А. 
		при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
		за позовомЗаступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, 61075, м. Харків, пр. Індустріальний,40 в інтересах держави, в особі  Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області, 61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код 02910108   за участю Прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108  допершого відповідача - Харківська міська рада, 61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради, код 40214227, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16  другого відповідача - Приватне акціонерне товариство "Вімм-Білль-Данн Україна", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 7, код 00445937  про визнання недійсним свідоцтва, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на приміщення за державою за участю представників:
		прокуратури - Чирик В.Г. за посвідченням № 036688 від 11.12.2015
		позивача - Смірнова О.Д. за довіреністю № 140 від 02.07.2019
		першого відповідача - Василенко І.Ю. за довіреністю від 20.12.2018 №08-21/3530/2-18 
		другого відповідача - Скачко Д.П. адвокат за довіреністю від 19.04.2019 
		третьої особи - не з`явився 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Харківській області в якій прокурор просить суд:
		- Визнати недійсним свідоцтво від 26.09.2008, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради, про право власності ВАТ ВІММ-БІЛЛЬ- ДАНН УКРАЇНА в частині права власності на нежитлові приміщення, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем №77039, по вул АДРЕСА_1 . Харкові, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради.
		- Скасувати рішення №43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т.В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності ПАТ ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00445937) на нежитлові приміщення підвалу №1-:-43, загальною площею 1051,1 кв.м., в літ. А-6, за адресою: АДРЕСА_1 , що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем №77039.
		- Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області право власності на нежитлові приміщення підвалу №1-:- 43, загальною площею 1051,1 кв.м., в літ. А-6, а саме: захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище №77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2019 було відкрито провадження у справі № 922/900/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.
		 
		19.04.2019 Харківська міська рада звернулася до суду з заявою вх. № 9834 про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та заявою вх. № 9836 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2019 було:
		- задоволено заяву Харківської міської ради про продовження процесуального строку для надання відзиву вх. № 9834 від 19.04.2019 та продовжено Харківській міській раді строк для надання відзиву до 06.05.2019;
		- задоволено заяву Харківської міської ради про залучення третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради (код 40214227, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16).
		 
		Другий відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №10188 від 23.04.2019) в якому не погоджується з вимогами прокурора, вважає що в даному спорі відсутні виключні випадки представництва прокуратури в суді.
		Також, другий відповідач у своєму відзиві зазначає, що на момент пред`явлення позову спірне приміщення виділено та зареєстроване як окремий об`єкт нерухомого майна і учасниками справи вчиняються відповідні заходи, а сам позов є необгрунтованим та таким, що подано за відсутньості підстав для цього.
		 
		Протокольною ухвалою від 24.04.2019 було відкладено підготовче засідання по справі для виклику третьої особи та надання нею пояснень щодо позовних вимог.
		 
		06.05.2019 першим відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №11040 від 06.05.2019) згідно якого Харківська міська рада заперечує проти вимог прокурора, вказує про дотримання виконавчими органами Харківської міської ради порядку оформлення свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, а відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе заявник . 
		Визнання недійсним свідоцтва про право власності, яке лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов`язки, неможливо і такий спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
		Також Харківська міська рада вважає безпідставним посилання прокурора на те, що про відчуження спірного об`єкту Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області стало відомо після звернення до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та отримання відповіді від 15.05.2018. у зв`язку з чим строки звернення до суду в розумінні ст. 256. 257 ЦК України дотримані та заявляє клопотання про застосування до вимог прокурора наслідків пропуску строку позовної давності у мотивувальній частині відзиву.
		 
		07.05.2019 першим відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №11109), яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 13.05.2019.
		13.05.2019 другим відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №11446), яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 13.05.2019.
		 
		Протокольною ухвалою від 13.05.2019 було відкладено підготовче засідання по справі на 27.05.2019.
		 
		Ухвалою суду від 13.05.2019 були продовжені строки підготовчого провадження у справі №922/900/19 до 29.06.2019)
		 
		27.05.2019 другим відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №12755), яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 27.05.2019.
		 
		Позивачем надані пояснення по справі (вх. № 12795 від 27.05.2019) в яких Фонд підтримує вимоги прокурора.
		 
		Протокольною ухвалою від 27.05.2019, в порядку задоволення клопотання представника другого відповідача, було відкладено підготовче засідання на 12.06.2019.
		 
		28.05.2019 прокурором подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №13000), яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 12.06.2019.
		 
		Ухвалою суду від 12.06.2019 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 01.07.2019.
		 
		01.07.2019 другим відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів - інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.06.2019 (вх. №15832) та згідно якої проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за державою, вказане клопотання було задоволено судом протокольною ухвалою від 01.07.2019.
		 
		Протокольною ухвалою від 01.07.2019, в порядку задоволення клопотання прокурора та позивача, в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.07.2019.
		 
		12.07.2019 до суду надійшла заява першого відповідача (вх. № 16901) про закриття провадження по справі за відсутністю предмету спору на тій підставі, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.06.2019 проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за державою в особі позивача по справі.
		 
		В судовому засіданні 17.07.2019 прокурор, позивач та другий відповідач заперечували проти закриття провадження у справі, вказували на необхідність винесення рішення по суті вимог.
		 
		Протокольною ухвалою від 17.07.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву до 29.07.2019 для надання учасникам справи можливості письмово викласти свою позицію щодо заявленого першим відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.
		 
		Другим відповідачем надані пояснення на клопотання першого відповідача про закриття провадження у справі (вх. № 18167 від 29.07.2019) згідно яких він підтримує клопотання першого відповідача про закриття провадження у справі.
		 
		Позивачем надані пояснення на клопотання першого відповідача про закриття провадження у справі (вх. № 18169 від 29.07.2019) згідно яких він вважає, що підстави для закриття провадження у справі відсутні.
		 
		Прокурором надані пояснення на клопотання першого відповідача про закриття провадження у справі (вх. № 18170 від 29.07.2019) згідно яких він не заперечує проти закриття провадження у справі в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора, однак в решті вимог просить суд задовольнити позов.
		 
		Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
		За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
		Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. 
		В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
		В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
		Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
		Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
		 
		Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 29.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі та задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. З, ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» об`єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій. Фонд державного майна України, його регіональні відділення відповідно до законодавства здійснюють управління об`єктами державної власності, в тому числі об`єктами нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, органом управління щодо такого майна є державні органи приватизації (центральний апарат та регіональні відділення Фонду державного майна України).
		Наказом регіонального відділення від 18.05.1995 № 334-П на базі орендного підприємства «Харківський молочний комбінат» створено ВАТ «Харківський молочний комбінат». До статутного капіталу створеного товариства в процесі. приватизації увійшов цілісний майновий комплекс (далі - ЦМК).
		Одночасно, в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ «Харківський молочний комбінат» не увійшов об`єкт, державне майно - вбудована захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, що підтверджується планом приватизації ЦМК орендного підприємства «Харківський молочний комбінат», затвердженого начальником регіонального відділення від 04.04.1995 та паспортом сховища.
		ВАТ «Харківський молочний комбінат» було приєднано до ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА», яке є правонаступником вказаного товариства в усіх зобов`язаннях останнього щодо всього майна, майнових та немайнових прав у відношенні всіх їх кредиторів і боржників, включаючи зобов`язання, що заперечуються. 
		Відповідно до спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.09.2008 за товариством зареєстровано право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого увійшла нежитлова будівля літ. «А-6» разом з нежитловими приміщеннями, які є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) № 77039.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного майна» ( в редакції, що діяла на той час) визначено, що приватизації не підлягають об`єкти державної власності, які мають загальнодержавне значення та забезпечують життєдіяльність держави в цілому, до яких віднесені захисні споруди цивільного захисту.
		Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).
		Згідно інформації від 24.01.2019, наданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради встановлено, що згідно архівних матеріалів реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «А-6» загальною площею 5505,3 кв.м. по АДРЕСА_1 проведена КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради за ВАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26.09.2008 виконавчим комітетом Харківської міської ради.
		Згідно матеріалів інвентаризаційної справи нежитлові приміщення підвалу №1-43, загальною площею 1044,1 кв.м., в нежитловій будівлі літ. «А-6» по АДРЕСА_1 , є сховищем № НОМЕР_1 . При поточній інвентаризації встановлено, що площа приміщення підвалу №1-43 в нежитловій будівлі літ. «А-6» по АДРЕСА_1 змінено з 1044,1 кв.м. на 1051,1 кв.м.
		Встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області звернулося з заявою до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, яка прийнята 04.05.2018, з метою реєстрації за державою права власності на об`єкт державного майна - захисну споруду цивільного захисту №77039.
		Однак, рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради №41093197 від 15.05.2018 відмовлено у державній реєстрації права власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, оскільки право власності на літ. «А-6», в якій розташовані нежитлові приміщення вказаної захисної споруди, зареєстровано в цілому за іншою особою (товариством «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА»), відмінною від заявника (Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області), на підставі свідоцтва про право власності від 26.09.2008.
		Отже, ПАТ «ВІММ-БІЛЬ-ДАНН Україна» було зареєстровано право власності з порушенням вимог ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного майна» а також ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, згідно яких захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключною компетенцією міської ради є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності, вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним тощо.
		Водночас, відповідне рішення про вибуття вказаної захисної споруди цивільного захисту з державної власності не приймалося.
		Крім того, виконавчий комітет Харківської міської ради відповідно до вимог законодавства не є розпорядником вказаного нерухомого майна, оскільки останнє є державним.
		Водночас, ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 20.09.2018 здійснив такий поділ вищевказаного об`єкту, а саме нежитлових приміщень в будівлі літ. «А-6» загальною площею 5505,3 кв.м. по АДРЕСА_1 .
		Внаслідок такого поділу ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» окремо виділено в будівлі літ. «А-6» нежитлові приміщення підвалу №1-43, загальною площею 1051,1 кв.м., які є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039 та є державною власністю.
		В подальшому, на підставі вищевказаного висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна та свідоцтва про право власності від 26.09.2008, ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» незаконно зареєстровано право власності на останні, про що державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43325291 від 03.10.2018.
		Крім того, слід зазначити, що відповідачами не ставиться під сумнів той факт, що вказана захисна споруда цивільного захисту належить державі, а обставини щодо її незаконного відчуження з власності держави підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог прокуратури.
		 
		Під час розгляду господарським судом Харківської області, 16.05.2019 між регіональним відділенням та ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» на підставі рішення правління ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» від 21 березня 2019 року №б/н та на підставі наказу регіонального відділення «Про надання згоди на повернення у державну власність об`єкта нерухомого майна: захисної споруди цивільного захисту обліковий №77039 (адреса розташування: м. Харків, вул. Роганська, 149)», від 11 квітня 2019 року №711 було підписано Акт приймання -передачі об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого регіональне відділення приймає у державну власність нежитлові приміщення підвалу № 1-43, загальною площею 1051,1 кв.м. літ. «А-6», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1659046463101) та є захисною спорудою цивільного захисту (сховище з обліковим №77039).
		В подальшому на підставі акту приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 16.05.2019 №б/н, наказу «Про надання згоди на повернення у державну власність об`єкта нерухомого майна: захисної споруди цивільного захисту обліковий №77039» №711 від 11.04.2019 року Департаментом Харківської міської ради 12.06.2019 року, власником нежитлових приміщень підвалу № 1-43, загальною площею 1051,1 кв.м. літ. «А-6», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано державу Україну в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		Однак суд зазначає, що предметом спору в справі №922/900/19, зокрема, є вимоги прокурора стосовно визнання свідоцтва про право власності недійсним скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради, спір в цій частині не припинив інснування під час розгляду справи.
		Крім того, під час розгляду справи, встановлено, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, що знаходиться за адресою: м АДРЕСА_2 149, належить державі та є об`єктом державної власності, який не підлягає приватизації.
		Таким чином, захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони)- сховище № 77039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 , вул АДРЕСА_2 , 149, є об`єктом державної власності що з по своїй суті унеможливлює визнання за будь-яким суб`єктом господарювання права власності на неї та, відповідно, останній й не мав повноважень щодо розпорядження вказаним державним майном, оскільки єдиним власником вказаного нерухомого майна і по сьогоднішній день є держава, за якою повинно бути визнано право власності, що в подальшому унеможливить будь-які дії з боку суб`єктів господарювання, у тому числі ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ- ДАНН УКРАЇНА» щодо вибуття з державної власності вказаного об`єкту нерухомості та визнання за собою права власності.
		 
		Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		При цьому, судом враховано п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
		Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
		Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. 
		Слід зазначити, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039 може вмістити до 600 чоловік, забезпечити їх укриття у разі військової (терористичної) небезпеки. Водночас, наявність діючого свідоцтва з визначенням в ньому права власності не за державою, може мати наслідком відчуження в подальшому вказаної захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) та вибуття останньої з державної власності, що призведе до порушення інтересів держави у тому числі у сфері обороноздатності, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я від військової агресії.
		 
		Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму визнання недійсним свідоцтва від 26.09.2008 про право власності на об`єкт державного майна, скасування державної реєстрації та визнання права власності на останній за державою.
		 
		Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Конституція України та ч. 3 ст. 319 ЦК України гарантують усім власникам рівні умови здійснення своїх прав.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
		Згідно зі статтею 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.
		Згідно із частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин та відповідно до припису ст. 15 цього Кодексу має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		Свідоцтва про право власності на нерухоме майно є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на майно, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
		Отже, свідоцтво від 26.09.2008, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради, про право власності ВАТ «ВІММ-БІЛЛЬ- ДАНН УКРАЇНА» в частині права власності на нежитлові приміщення, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем №77039, по вул АДРЕСА_1 м. Харкові, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради, підлягає визнанню недійсним, оскільки в цій частині видано з перевищенням повноважень виконавчого комітету Харківської міської ради, який відповідно до вимог законодавства не є розпорядником вказаного нерухомого майна.
		 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
		Згідно ч.4 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141.
		Враховуючи вищевикладене, рішення №43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т.В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності за ПАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» на нежитлові приміщення підвалу №1-:-43, загальною площею 1051,1 кв.м., в літ. «А-6», за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає скасуванню, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем №77039 та об`єктом державної власності, який не підлягає відчуженню, право власності на яке має бути визнано за державою.
		 
		Стосовно доводів відповідачів про те, що головною вимогою є визнання за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області права власності на нежитлові приміщення підвалу № 1 -:- 43, загальною площею 1051,1 кв.м. літ «А-6», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , однак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спірні нежитлові приміщення підвалу 1 -:-43 загальною площею 1051,1 кв.м. літ «А-6», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 вже зареєстровані за державою, в особі Регіонального відділенняфонду державного майна України по Харківській облласті, який є позивачем по справі, суд зазначає наступне.
		Рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності. У зв`язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності. Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду. 
		Державна реєстрація в даному випадку не може вважатися підставою набуття права власності, а є лише засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації суд не вбачає за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. 
		Отже, суд не вважає достатніми доводи відповідачів про те, що право власності держави на нерухоме майно спірні нежитлові приміщення підвалу 1 -:-43 загальною площею 1051,1 кв.м. літ «А-6», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , ніким не оспорюється.
		 
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, а вимоги прокурора є таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		 
		Вирішуючи клопотання першого відповідача про застосування до вимог прокурора строку позовної давності суд зазначає наступне.
		Строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК).
		За загальним правилом норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли з участю держави та її адміністративно-територіальних утворень як суб`єктів цивільних прав.
		Якщо відновлення порушеного суб`єктивного права не досягнуто в оперативному або претензійному порядку, управомочена особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до юрисдикційного органу. Можливість захисту права у примусовому порядку обмежена встановленими законом строками позовної давності. Призначення останніх полягає не лише у тому, щоб визнати існуючим, відновити суб`єктивне право або юридичний обов`язок або іншим способом захистити їх, а й забезпечити здійснення, реалізацію закладених у суб`єктивному праві можливостей і задовольнити інтерес управомоченого.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦКпочинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Отже, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить і правильне обчислення строку давності і в кінцевому підсумку - захист порушеного матеріального права.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, у цій справі - в особі в особі Фонду державного майна України.
		Кабінетом Міністрів України 26.01.2015 на території Донецької та Луганської областей запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України - режим підвищеної готовності згідно Кодексу цивільного захисту України. Одночасно створено Державну комісію з надзвичайних ситуацій та регіональні (у кожній області) координаційні центри, одним з основних завдань яких є інвентаризація всіх об`єктів цивільного захисту, тобто інженерних споруд, призначених для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
		Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області звернулося з заявою до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, яка прийнята 04.05.2018, з метою реєстрації за державою права власності на об`єкт державного майна - захисну споруду цивільного захисту №77039.
		Однак, рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради №41093197 від 15.05.2018 відмовлено у державній реєстрації права власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, оскільки право власності на літ. «А-6», в якій розташовані нежитлові приміщення вказаної захисної споруди, зареєстровано в цілому за іншою особою (товариством «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА»), відмінною від заявника (Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області), на підставі свідоцтва про право власності від 26.09.2008.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області у вересні 2018 року проведено перевірку державного майна - захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - сховища № 77039, що не увійшло в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ «Харківський молочний комбінат».
		За результатами вказаної перевірки складено 17.09.2018 акт №1287, відповідно до якого вищевказана захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) № 77039 не готова до використання за цільовим призначенням та потребують вжиття заходів правового характеру щодо скасування державної реєстрації та повернення державі.
		Таким чином, про відчуження об`єкту державної власності - захисної споруди цивільного захисту №77039 та визнання за відповідачем права власності на останній, оформлення свідоцтва про право власності, Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області стало відомо після звернення до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та отримання від нього відповіді 15.05.2018, у зв`язку з чим, строки звернення до суду в розумінні ст. ст. 256, 257 ЦК України дотримані.
		 
		Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Статтею 4 ГПК України, право на звернення до суду мають особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Так, не здійснення Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області своїх повноважень з метою захисту інтересів держави, свідчить той факт, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області 22.10.2018 направлено на адресу Харківської місцевої прокуратури № 3 листа за №47-6767 щодо вжиття саме прокуратурою заходів представницького характеру з вказаних питань з метою усунення відповідних порушень закону та повернення у власність держави вказаної захисної споруди цивільного захисту.
		Таким чином, зважаючи на те, що з моменту коли Регіональне відділення Фонду Державного майна по Харківській області дізналося про вказані порушення за наслідками звернення до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та отримання від нього відповіді 15.05.2018, а також після звернення до місцевої прокуратури, Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області не вжито будь-яких заходів позовного характеру щодо захисту вказаних інтересів держави, що також підтверджується інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 01.03.2019.
		В зв`язку з чим, суд вбачає наявність підстав для представництва інтересів держави в суді органами прокуратури.
		 
		Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
		 
		Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
		Сума судових витрат, які понесені у зв`язку з пред`явленням зазначеного позову, становить 12846,82 грн., яка складається з 2 вимог немайнового характеру (3842,00 грн.) та 1 вимоги майнового характеру - 9004,82 грн. (1,5 % від ціни позову, визначеної з балансової вартості майна зазначеної в акті прийняття-передачі від 20.03.2014 до договору про безоплатне зберігання захисної споруди №98 від 20.03.2014. 
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 задовольнити повністю.
		 
		Визнати недійсним свідоцтво від 26.09.2008, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради, про право власності ВАТ ВІММ-БІЛЛЬ- ДАНН УКРАЇНА в частині права власності на нежитлові приміщення, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039, по вул АДРЕСА_1 м. Харкові, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради.
		 
		Cкасувати рішення №43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т.В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності ПАТ ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00445937) на нежитлові приміщення підвалу №1-:-43, загальною площею 1051,1 кв.м., в літ. А-6, за адресою: АДРЕСА_2 , що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем №77039.
		 
		Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області (61057, право власності на нежитлові приміщення підвалу №1-:-43, загальною площею 1051,1 кв.м., в літ. А-6, а саме: захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149.
		 
		Судові витрати покласти на учасників справи пропорційно задоволеним вимогам.
		 
		Стягнути з Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 6 423,41 грн. судового збору.
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 7, код 00445937) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 6 423,41 грн. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). 
		 
		Учасники справи:
		Прокурор, яким подано позов - Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, 61075, м. Харків, пр. Індустріальний, 40.
		Позивач - Регіональне Відділення Фонду державного майна по Харківській області, 61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код 02910108 
		Прокуратура, якою здійснювалося представництво в суді - Прокуратура Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108.
		Перший відповідач - Харківська міська рада, 61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243
		Другий відповідач - Приватне акціонерне товариство "Вімм-Білль-Данн Україна", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 7, код 00445937.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради, код 40214227, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16.
		 
		Повне рішення складено "02" серпня 2019 р. 
		 
		 
		СуддяС.А. Прохоров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...