Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/237/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2019. Зареєстровано: 04.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 01.08.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 серпня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  915/237/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер групп" -                                                                                                    Рацун О.В., адвокат (ордер від 17.07.2019),
		відповідача - дочірнього підприємства  "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" -   не з`явився,                                                                                                                      
		 
		розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер групп"
		на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2019 (суддя Мавродієва М.В.)
		та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (колегія суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Разюк Г.П., Ярош А.І.)
		зі справи № 915/237/18
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер групп" (далі - ТОВ "Альтер групп")
		до дочірнього підприємства  "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі  - Підприємство)
		про стягнення 3 586 232,61 грн.
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ТОВ "Альтер групп" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Підприємства про стягнення 3 586 232,61 грн. заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару за договором поставки від 01.07.2015. Також ТОВ "Альтер групп" просило стягнути з Підприємства судовий збір, 64 500,00 грн. витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та 7226,29 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь ТОВ "Альтер групп" 3 586 232,61 грн. заборгованості за договором поставки від 01.07.2015, 53 793,49 грн. судового збору та 40 000,00 грн. інших судових витрат позивача, у тому числі, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.
		Обґрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення
		Підприємство звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018 зі справи строком на один рік - до 13.12.2019.
		Короткий зміст судового рішення за результатом розгляду заяви Підприємства
		Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.01.2019 у задоволенні заяви Підприємства про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018 відмовлено.
		Обґрунтування клопотання ТОВ "Альтер групп" про стягнення судових витрат
		ТОВ "Альтер групп" звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про стягнення з Підприємства судових витрат, понесених Товариством при розгляді справи № 915/237/18 на стадії розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, а саме, про стягнення з Підприємства 13 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 247,08 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій.
		Короткий зміст судових рішень за результатом розгляду клопотання ТОВ "Альтер групп" про стягнення судових витрат
		Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2019, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 клопотання ТОВ "Альтер групп" про стягнення з Підприємства судових витрат задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 3900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 222,24 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		ТОВ "Альтер групп", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у розгляді клопотання Товариства про стягнення з Підприємства судових витрат, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, постановити додаткову ухвалу про задоволення клопотання Товариства про стягнення заявлених судових витрат у повному обсязі.
		2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		За результатами розгляду клопотання ТОВ "Альтер групп" про стягнення з Підприємства судових витрат місцевий господарський суд повинен був ухвалити додаткове рішення (у даному випадку, додаткову ухвалу) у відповідності до приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яке підлягає оскарженню, а не постановляти ухвалу.
		У розгляді клопотання Товариства місцевий господарський суд порушив приписи статей 221, 244 ГПК України, а суд апеляційної інстанції не усунув вказане порушення.
		Судами у розгляді клопотання Товариства порушені приписи статей 123, 126 ГПК України.
		Судами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про стягнення з Підприємства судових витрат у заявленому розмірі, висновки судів у відповідній частині є повністю необґрунтованими.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		3. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
		-  гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
		ГПК України:
		- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду  (частина перша та третя статті 123); 
		- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126);
		- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126);
		-  для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126);
		- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина третя статті 126); 
		- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126); 
		-  обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126); 
		- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129);
		- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221);
		- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина друга статті 221);
		- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина третя статті 221);
		- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244);
		- суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244). 
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
		Частиною першою статті 244 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
		У відповідності до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126). 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. 
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява  № 19336/04, п. 269).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
		- до стягнення ТОВ "Альтер групп" за рахунок Підприємства заявлені витрати Товариства на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальний дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду щодо: 
		підготовки та направлення в господарський суд Миколаївської області заяви про видачу наказу - 0,5 год. = 800,00 грн.+28,84 грн. поштових витрат;
		підготовки та направлення в господарський суд Миколаївської області клопотання про відкладення розгляду справи - 0,5 год. = 800,00 грн. + 65,00 грн. поштових витрат;
		підготовки та направлення в господарський суд Миколаївської області клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 0,5 год. =  800,00 грн. + 66,00 грн. поштових витрат;
		підготовки заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення від 17.08.2018 та направлення його на адресу Підприємства і господарського суду Миколаївської області - 4 год. = 6  400,00 грн. + 66,00 грн. та 25,24 грн. поштових витрат;
		підготовки клопотання про стягнення з Підприємства судових витрат та направлення його на адресу Підприємства і господарського суду Миколаївської області - 1 год. = 1 600,00 грн.;
		участь представника в судовому засіданні 14.01.2019 - 2 год. - 3 200,00 грн.;
		всього 13 847,08 грн., з яких: 13600,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 247,08 грн. - поштові витрати;
		- на підтвердження понесення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи ТОВ "Альтер групп" надало: договір від 02.03.2018 № 02/03/18 про надання адвокатських послуг із зазначенням вартості однієї робочої години адвоката у сумі 1600 грн.; розрахунок витрат, пов`язаних з веденням справи № 915/237/18; платіжне доручення від 10.01.2019 № 24 на суму 13 781,08 грн.; опис виконаних робіт, акт приймання - передачі виконаних робіт від 10.01.2019, експрес-накладні та фіскальний чек органу зв`язку.
		Суди попередніх інстанцій, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів ТОВ "Альтер групп" щодо розподілу судових витрат, з дотриманням норм процесуального права, навівши в судових рішеннях зі справи необхідне мотивування, дійшли висновку про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Альтер групп" 3900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та                        222,24 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
		Суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими. 
		При касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень Касаційний господарський суд не встановив в діях судів першої та апеляційної інстанції порушень приписів статей 123, 126 ГПК України,  неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судами незаконного рішення.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них. 
		Посилання Товариства на те, що за результатами розгляду клопотання ТОВ "Альтер групп" про стягнення з Підприємства судових витрат місцевий господарський суд повинен був ухвалити додаткове рішення (у даному випадку, додаткову ухвалу) у відповідності до приписів статті 244 ГПК України, яке підлягає оскарженню, а не постановляти ухвалу, заслуговує на увагу (з огляду на те, що вирішення питання про розподіл судових витрат відбувалося за результатом розгляду заяви Підприємства про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018 зі справи, за наслідком якого [розгляду] було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви Підприємства про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018), водночас зазначене не вплинуло на правильність судового акту першої інстанції, постановленого за результатами розгляду клопотання Товариства про розподіл судових витрат у справі. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Інші доводи ТОВ "Альтер групп", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів понесення судових витрат на правову допомогу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 та "Рябих проти Російської Федерації" від 24.07.2003, у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" від 02.11.2006) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цій справі судом касаційної інстанції не виявлено.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Альтер групп" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових рішень зі справи.
		За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Альтер групп" залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій зі справи - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
		Судові витрати
		Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Альтер групп", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 зі справи              № 915/237/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер групп"  - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                    І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		Суддя                                                                                                     Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...