Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1131/11/1470 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2019. Зареєстровано: 04.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 02.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/15250/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		02 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №2а-1131/11/1470
		адміністративне провадження №К/9901/15250/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів Губської О.А., Калашнікової О.В., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні справу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шеметенко Л.П., суддів Стас Л.В., Турецької І.О.)
		у справі №2а-1131/11/1470
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Херсонського окружного адміністративного суду
		про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1.           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Херсонського окружного адміністративного суду, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив зобов`язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» в розмірі 215072,32 гривень для виплати судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1., стягнути з Державної судової адміністрації України шляхом списання коштів з розрахункових рахунків за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» на користь судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 несплачену частину із заробітної плати за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 215072,32 гривень.
		2.          Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року вказаний позов було задоволено.
		3.           Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2014 року, постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
		4.          4 січня 2019 року позивач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в цій справі.
		5.          Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року відмовлено, вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено в силі.
		6.          У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та залишення в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з червня 2004 року по листопад 2007 року обіймав посаду судді Комсомольського районного суду м. Херсона, а з листопада 2007 року обіймає посаду судді Херсонського окружного адміністративного суду.
		8.          Посадові оклади позивача до 1 січня 2006 року були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" №2288 від 13 грудня 1999 року у чіткому грошовому виражені -430 та 645 грн.
		9.          З 1 січня 2006 року посадові оклади позивача, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" №865 від 03 вересня 2005 року та прив`язані до розміру мінімальної заробітної плати й встановлені на рівні 7,5 цих розмірів.
		10.          При цьому після 1 січня 2006 року нарахування посадового окладу позивачу здійснювалося з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" №1243 від 21 грудня 2005 року, якою визначено, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться.
		11.          Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 31 січня 2012 року №680 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Херсонське відділення, розмір недорахованої заробітної плати позивача складає за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року 215072,32 грн.
		12.          З огляду на чинність вказаних нормативних актів судом апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, їх застосовано до спірних правовідносин, на підставі чого позивачу відмовлено в задоволенні позову.
		13.          Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України, (є неконституційним) положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192- VIІ, позивач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в справі №2а-1131/11/1470.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
		14.          Залишаючи без задоволення заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІII, який набрав чинності 28 березня 2015 року, не можуть бути застосовані судом при вирішення даної справи, предметом розгляду якої є правомірність визначення розміру заробітної плати позивача за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року, тобто до набрання чинності вказаних положень.
		15.          Крім того, вказані положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втратили чинність з 4 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018.
		16.          Отже, вказане рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 не може бути підставою для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, прийнятої у цій справі, у зв`язку із виключними обставинами.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		17.          Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
		18.          Звертає увагу, що він у своєму позові та у заяві про перегляд у зв`язку із виключними обставинами зазначав, що попередні суди застосували до спірних правовідносин не статтю 44 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів», а постанову Кабінету Міністрів України №856 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці суддів». Разом з тим, вказаний Закон має вищу юридичну силу, ніж зазначена постанова Кабінету Міністрів України.
		19.          У рішенні Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 зазначено, що суддівська винагорода встановлюється тільки нормами закону, які відповідають Конституції України, а не постановами Кабінету Міністрів України.
		20.          Суд апеляційної інстанції, в порушення принципу верховенства права, зазначає позивач, на це увагу не звернув, а тільки зазначив, що рішення Конституційного Суду України, на яке посилається позивач, не є підставою для перегляду судового рішення.
		21.          Суд апеляційної інстанції не обґрунтував, не навів аргументацію про те, чому постанова Кабінету Міністрів України №856 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці суддів» має вищу юридичну силу, ніж Закон України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів».
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		23.          Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
		24.          В якості виключної обставини для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в цій справі позивачем вказано ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192- VIІ.
		25.          Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		26.          Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати його ухвалення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
		27.          Як зазначалось раніше (пункт 24 цієї постанови) Рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) деякі положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N2453-VI. 
		28.          Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		29.          Таким чином, дія частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІII втратила чинність 4 грудня 2018 року.
		30.          Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо несплати частини заробітної плати за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року.
		31.          За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
		32.          Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року №820/2462/17.
		33.          Водночас правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N2453-VI, які втратили чинність згідно з рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, та положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд від 28 березня 2015 року також не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли до появи вказаних норм. 
		34.          До того ж частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		35.          Отже, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 не є підставою для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, прийнятої у цій справі у зв`язку із виключними обставинами.
		36.          Та обставина, що суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин не статтю 44 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів», а постанову Кабінету Міністрів України №856 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці суддів», тобто нормативний акт, який має вищу юридичну силу, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі доводи свідчать про незгоду позивача з рішеннями суду по суті у цій справі.
		37.          Однак, такі обставини не відносяться до переліку підстав (частина п`ята статті 361 КАС України) для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами. 
		38.          Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зави про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року.
		39.          Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		40.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №2а-1131/11/1470- без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.А. Губська
		О.В. Калашнікова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...