Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/9870/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: 61-27873ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                 
		Іменем України
		24 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/9870/16-ц
		 
		провадження № 61-27873св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз»,
		представник відповідача - Кондратенко Дмитро Андрійович,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2016 року у складі колегії Наумової О. С. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області                        від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз) про відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі проживала та була зареєстрована разом з нею її дочка - ОСОБА_2 .
		 
		Вказували на те, що 13 жовтня 2007 року внаслідок вибуху побутового газу будинок АДРЕСА_2 було пошкоджено. За фактом вибуху побутового газу 15 жовтня 2007 року було порушено кримінальну справу за частиною другою статті 367 КК України відносно посадових осіб ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Згодом було змінено обвинувачення та кваліфіковано дії осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за частиною другою статті 272 КК України. Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11-14 листопада 2013 року у справі № 809/2/2012, який набрав законної сили 06 грудня 2013 року, працівники                      ПАТ «Дніпрогаз» були визнані винними у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 272 КК України, та призначено відповідне покарання.
		 
		Зазначали, що вони були зареєстровані та фактично проживали у належній їм квартирі на момент вибуху, тому є постраждалими від наслідків аварії, їх визнано потерпілими у вказаній кримінальній справі.
		 
		Під час розгляду кримінальної справи ними було подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, проте він залишений без розгляду, у зв`язку з їх неявкою у судове засідання, так як кримінальна справа розглядалася в іншому місті, тому вони не мали змоги з`являтись у судові засідання в Заводський районний суд м. Запоріжжя.
		 
		Посилаючись на те, що у результаті неправомірних дій посадових осіб                                 ПАТ «Дніпрогаз» їм завдано моральну шкоду, яка виразилась у стресовому стані в момент вибуху, коли їх життю та здоров`я загрожувала реальна небезпека, у непоправній втраті часу, пов`язаного як із відновленням нормального ритму життя, так із налагодженням всіх необхідних формальностей та оформленням (відновленням) всіх необхідних документів, пошуком нового житла,                ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд стягнути з ПАТ «Дніпрогаз» на їх користь у рахунок відшкодування моральної шкоди по 30 тис. грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня                 2016 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_1 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_2                   10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вина відповідача у заподіянні шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлена вироком Заводського районного суду м. Дніпропетровська від 11-14 листопада 2013 року у кримінальній справі № 809/2/2012 та відповідно до вимог статті 61 ЦПК України 2004 року доказуваннюне підлягає. Тому, ураховуючи вину працівників ПАТ «Дніпрогаз», позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди, яка полягає у перебуванні у стресовому стані в момент вибуху, коли життю та здоров`я позивачів загрожувала реальна небезпека, у непоправній втраті часу, пов`язаного як із відновленням нормального ритму життя, так із налагодженням всіх необхідних формальностей та оформленням (відновленням) всіх необхідних документів, пошуком нового житла, суд, визначаючи розмір моральної шкоди, завданої позивачам, взяв до уваги моральні страждання, які вони зазнали, та інші негативні наслідки, визнав за необхідне стягнути з товариства моральну шкоду у розмірі по 10 тис. грн кожній.
		 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дніпрогаз» відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2016 року залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щодіями/бездіяльністю співробітників ПАТ «Дніпрогаз» було завдано моральної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка полягала у порушенні нормальних життєвих зв`язків, стресовому стані в момент вибуху, тому висновки суду першої інстанції про стягнення з товариства на користь позивачів моральної шкоди по 10 тис. грн кожній, з урахуванням вимог розумності і справедливості, є законними та обґрунтованими.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Дніпрогаз», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалось на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було застосовано позовну давність до заявлених вимог. Порушення норм процесуального права полягає у недотриманні судами першої та апеляційної інстанцій вимог щодо законності та обґрунтованості рішення, належності та допустимості доказів, рівності прав сторін. Також судами невірно застосовано вимоги статті 61 ЦПК України 2004 року та помилково визнано встановленими вироком суду вину товариства у заподіянні шкоди позивачам, у той час як це питання у кримінальній справі не розглядалось, а вина                                    ПАТ «Дніпрогаз» не встановлювалась вироком у кримінальній справі.
		Крім того, ПАТ «Дніпрогаз» посилалось на те, що ОСОБА_1 та                  ОСОБА_2 за рахунок товариства було виплачено кошти на відшкодування шкоди за втрачене житло у розмірі 456 тис. грн та за втрачене майно - 25 600 грн. Також на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, 12 листопада 2007 року родина позивачів отримала благодійну допомогу у розмірі 57 893 грн 83 коп., при виплаті якої ПАТ «Дніпрогаз» додатково сплачено податок з доходу фізичної особи у розмірі 8 684 грн 07 коп., яка фактично виплачувалася сім`ї як відшкодування моральної шкоди. Таким чином, ПАТ «Дніпрогаз» зі свого боку вжило вичерпних заходів до відшкодування як майнової, так і моральної шкоди у розмірі, що значно перевищує заявлену позивачем суму спричиненої шкоди.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження                   у вказаній справі та витребувано з Жовтневого районного суду                                                        м. Дніпропетровська зазначену цивільну справу. Зупинено виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України                                     у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 липня             2019 року справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до                                  ПАТ «Дніпрогаз» про відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 .
		 
		У вказаній квартирі ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом із своєю дочкою - ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів з відміткою про місце реєстрації, копією реєстраційного посвідчення та копією довідки від 14 жовтня 2007 року № 122, виданої відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області.
		 
		13 жовтня 2007 року внаслідок вибуху побутового газу житловий будинок АДРЕСА_2 було пошкоджено.
		 
		За фактом вибуху побутового газу 15 жовтня 2007 року порушено кримінальну справу.
		 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані та фактично проживали у належній їм квартирі АДРЕСА_1 на момент вибуху та є постраждалими від наслідків аварії - вибуху природного газу у вказаному будинку.
		 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано потерпілими у кримінальній справі              № 70079148 (а.с. 18).
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 9/25-08                від 30 жовтня 2008 року за позовом прокуратури в інтересах держави до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» стягнуто з останнього 96 615 199 грн, з яких на користь                          ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто 481 600 грн компенсації за втрачене житло (а.с. 43-55).
		 
		На підставі угод про надання благодійної матеріальної допомоги від 23 жовтня 2007 року та від 31 жовтня 2007 року, укладених між тимчасово виконуючим обов`язки голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації                   ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна» (акціонером ПАТ «Дніпрогаз», у 2007 році - секретарем наглядової ради товариства), здійснені цільові виплати грошових коштів потерпілим на загальну суму 23 237 755 грн 28 коп. (а.с. 76-77).
		 
		ОСОБА_1 було виплачено 456 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди за втрачене житло та 25 600 грн за втрачене майно.
		 
		Також родина ОСОБА_1 отримала благодійну допомогу у розмірі 57 893 грн 83 коп. (а.с. 78-79).
		 
		Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11-14 листопада 2013 року у справі № 809/2/2012, який набрав законної сили 06 грудня 2013 року, працівники ПАТ «Дніпрогаз» визнані винними у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 272 КК України, та їм призначено відповідне покарання (а.с. 107-167).
		 
		Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цим вироком були залишені без розгляду у зв`язку з їх неявкою у судове засідання.
		 
		2.    Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга ПАТ «Дніпрогаз» задоволенню не підлягає.
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України 2004 року вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		 
		Вина працівників ПАТ «Дніпрогаз» у заподіянні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоди встановлена вироком Заводського районного суду м. Дніпропетровська                   від 11-14 листопада 2013 року та у силу вимог статті 61 ЦПК України 2004 року доказуванню не підлягає.
		 
		Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		 
		У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня                1995 року № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		 
		При визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди судова колегія приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість.
		 
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, виходили із того, що діями/бездіяльністю співробітників ПАТ «Дніпрогаз» було завдано моральну шкоду позивачам, яка полягала у порушенні нормальних життєвих зв`язків, стресовому стані в момент вибуху, коли життю та здоров`я загрожувала реальна небезпека, у непоправній втраті часу, пов`язаного як із відновленням нормального ритму життя, так із налагодженням всіх необхідних формальностей та оформленням (відновленням) всіх необхідних документів, пошуком нового житла, тому суди, з урахуванням засад розумності і справедливості, дійшли обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди по 10 тис. грн кожному позивачеві.
		 
		Доводи касаційної скарги ПАТ «Дніпрогаз» про те, що товариством у повному обсязі виплачено компенсацію за понесені матеріальні збитки позивачам, а тому немає підстав для відшкодування моральної шкоди, є безпідставними, оскільки виплата компенсації та іншої допомоги не звільняє відповідача від відповідальності за завдану моральну шкоду.
		 
		Посилання касаційної скарги ПАТ «Дніпрогаз» на пропуск ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовної давності є необґрунтованими, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		У частині першій статті 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
		 
		Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
		 
		Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		 
		У частині першій статті 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
		 
		Відповідно до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими                главою 3 цього Кодексу.
		 
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		 
		Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (статті 280 ЦК України).
		 
		Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		 
		У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються.
		 
		Таким чином, до вимог про відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється, оскільки вони випливають із порушення особистих немайнових прав.
		 
		Доводи касаційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права при їх ухваленні не знайшли свого підтвердження і спростовуються належними та допустимими доказами у справі.
		 
		Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
		Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Щодо зупинення виконання рішення
		 
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Ураховуючи те, що ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року зупинено виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська                                   від 29 вересня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд                     у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня                       2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                                           О. М. Осіян
		 
		                                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		 
		С. Ф. Хопта
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...