Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/941/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: 61-25173ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                             
		Іменем  України                                            
		31 липня 2019 року
		м. Київ
		справа № 320/941/17-ц
		провадження № 61-25173св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року у складі судді Сметаніній А. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області 
		від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., 
		Маловічко С. В., Гончар М. С., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.        Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією.
		Позовна заява мотивована тим, що 19 квітня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого на ім`я останньої було відкрито картковий рахунок та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 50 000 грн. 
		Посилаючись на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконує, станом на 11 січня 2017 року має прострочену заборгованість на загальну суму 49 065 грн 41 коп., із яких: 36 528 грн 41 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 537 грн - заборгованість зі сплати відсотків, ПАТ «Дельта Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану суму заборгованості та судові витрати.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 49 065 грн 41 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у порушення умов вказаного кредитного договору та статей 509, 530, 610 ЦК України відповідач порушила умови укладеного з нею кредитного договору і має прострочену заборгованість у розмірі 49 065 грн 41 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, тому позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» підлягають задоволенню.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що підписавши анкету-заяву відповідач у відповідності до вимог статей 634, 638 ЦК України прийняла пропозицію позивача та приєдналась до договору згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Апеляційний суд погодився з висновками районного суду про те, що відповідач уклала кредитний договір, порушила його умови і допустила заборгованість у вказаному розмірі, яку обґрунтовано стягнуто з останньої на користь банку.  
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк». 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Виконання заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області 
		від 03 серпня 2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року справу за позовом 
		ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією призначено до судового розгляду.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не була належним чином повідомлена про дату судового засідання в суді першої інстанції. Позивачем не надано доказів про отримання відповідачем картки із кредитною лінією у розмірі 50 000 грн.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ «Дельта Банк» на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому воно просило касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що 19 квітня 2013 року ОСОБА_1 власноручно підписала заяву № 003-07599-190413 для отримання кредитної картки. 
		Відповідно до цієї анкети-заяви ОСОБА_1 ознайомлена і згодна з Правилами та тарифами, які була надані їй в письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування. 
		ОСОБА_1 також погодилася на те, що ця заява, разом з пам`яткою клієнта, запропонованими банком Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. 
		Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.5 вказаної заяви банк відкриває 
		ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України - гривні.
		Згідно з пунктом 2.3 частини третьої вказаного договору, банк встановлює ліміт кредитної лінії у розмірі 50 000 грн.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої вказаного договору обслуговування карткового рахунку здійснюється у відповідності до тарифів, що є невід`ємною частиною договору.
		Згідно з пунктом 2.1 частини третьої договору, моментом прийняття (акцепту) банком пропозиції, щодо укладення договору, а отже моментом укладання договору на умовах, описаних в пропозиції та правилах, вважатиметься дата підписання банком даної пропозиції та скріплення її печаткою.
		На підставі пункту 2.4 частини третьої договору, кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у пункті 2.4 частини другої пропозиції. Кожен наступний ліміт кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у пропозиції та не потребує підписання додаткових угод до пропозиції.
		У відповідності до пункту 2.5 частини третьої вказаного договору, ОСОБА_1 до підписання пропозиції була ознайомлена у письмовій формі з інформацією про умови - кредитування рахунку (у формі встановлення кредитної лінії) та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України.
		У зв`язку з відкликанням банківської ліцензії у акціонерного товариства «Дельта Банк», відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664, після спливу чергового строку ліміту кредитної лінії, відповідно до пункту 2.4 частини третьої договору, було встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 0,00 грн. Не сплачена заборгованість за вказаним договором визнана простроченою.
		ПАТ «Дельта Банк» виконав свої зобов`язання за договором, видав ОСОБА_1 кредитну картку НОМЕР_2 , остання отримала надані їй кредитні кошти та користувалася ними, що підтверджується випискою по її рахунку (а. с. 5). 
		Відповідно до наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 з лютого 2015 року припинила вносити щомісячні платежі на погашення кредиту, внаслідок чого станом на станом на 11 січня 2017 року має заборгованість - 49 065 грн 41 коп., із яких за тілом кредиту - 36 528 грн 41 коп.; за відсотками - 12 537 грн. (а. с. 4).
		2.        Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Суди, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли правильного висновку про те, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом є обґрунтованими.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано доказів про отримання нею картки із кредитною лінією у розмірі 50 000 грн колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у матеріалах справи є заява ОСОБА_1 та тарифи на обслуговування кредитних карток, які підписані відповідачем, у яких зазначено вказаним ліміт кредитної лінії та процент за користування кредитною лінією у розмірі 42 %.  
		Посилання касаційної скарги  ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не повідомляв її про розгляд справи і цим були порушені її права на участь у справі не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки вона була повідомлена про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, мала можливість реалізувати свої права на змагальний процес при розгляді справи в апеляційному суді, в якому приймав участь її представник.  
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, і на законність судового рішення суду апеляційної інстанцій не впливають.
		Отже, судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області 
		від 03 серпня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Є. В. Синельников
		О. В. Білоконь  
		О. М. Осіян 
		Н. Ю. Сакара 
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...