Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/2759/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Результат оскарження 19.11.2019 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/2759/19/2801/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		  
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 серпня 2019 року                         м. Житомир                         справа № 240/2759/19  
		                                                                                                   категорія 111030000
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, 
		встановив:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного          управління ДФС у Житомирській області:
		- №0001391305 від 30 січня 2019 року, яким визначено до сплати 4576,89 грн основного зобов`язання та 1144,22 грн штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб;
		- №0001441305 від 30 січня 2019 року, яким позивачу визначено до сплати 18875,45 грн основного зобов`язання та 4718,86 грн штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
		- №0001421305 від 30 січня 2019 року, яким визначено до сплати 5662,64 грн основного зобов`язання та 1415,66 грн штрафних санкцій зі сплати військового збору;
		- №0001451305 від 30.01.2019, в частині 26800 грн основного платежу та 6700 грн штрафних санкцій;
		- №0001381305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 12410 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних та на підставі п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України;
		- №0001431305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн на підставі п.117.1. ст.117 Податкового кодексу України;
		- №0001371305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в частині донарахування 962,73 грн на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України;
		-  №0001411305, про застосування штрафу в сумі 510 грн на підставі п.119.2 ст.119 ПК України;
		- визнати протиправним і скасувати рішення №0001481305 від 30.01.2019 про застосування штрафних санкцій в розмірі 56,80 грн на підставі п.3 ч.11 ст.25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
		- визнати протиправною і скасувати вимогу від 30.01.2019 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 113,60 грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що за результатами документальної планової перевірки діяльності фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 складено акт №1479/06-30-13-05/2608103329 від 17 грудня 2018 року. На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій та вимогу. Позивач вважає неправомірним донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, а тому просила позов задовольнити. 
		Ухвалою судді від 27.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
		Позивач в судових засіданнях позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, уточненій позовній заяві і відповіді на відзив.
		Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 03.06.2019 (а.с.189-194). 
		В судовому засіданні 12.07.2019 протокольною ухвалою суду відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва Серії НОМЕР_1 (а.с.22).
		За результатами перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування за період з 01.01.20111 по 31.12.2017 контролюючим органом складено акт  № 1479/06-30-13-05/2608103329 від 17 грудня 2018 року. У 3 розділі акта перевірки визначено наступні порушення податкового законодавства (а.с.40-107):
		- п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України (далі - ПК України), занижено обсяг отриманого доходу за 2015-2017 роки у сумі 166 796,25 грн, що призвело до заниження суми єдиного податку у сумі 4 576,89 грн;
		- п.201.1., п.201.10. ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI                                        ФОП ОСОБА_1 не своєчасно зареєстровані та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ, податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 13 594,18 грн та 33 359 грн;
		- п.185.1. ст.185, п.188.1. ст.188, п.189.1. ст.189, п.201.1., п.201.10. ст.201 ПК України ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження (з урахуванням завищення у звітних періодах ПЗ) податку на додану вартість на загальну суму 35696 грн, у т.ч. за травень 2015 року у сумі 277 грн, за грудень 2015 року у сумі 8540 грн, липень 2016 року у сумі 79 грн, листопад 2016 року у сумі 206,00 грн, грудень 2016 року у 11616 грн, листопад 2017 року у сумі 1775 грн, грудень 2017 року у сумі 13203 грн;
		- п.185.1. ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1. ст.188, п.198.1. ст.198, п.200.4. ст.200, п.201.1., п.201.10. ст.201 ПК України ФОП ОСОБА_1 встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (р.21) на загальну суму 2833 грн у тому числі за лютий 2015 року у сумі 103 грн, березні 2015 у сумі 2730 грн;
		- п.п.296.1.2. п.296.1. ст.296 ПК України, порядку ведення Книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 579 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за N800/27245, а саме неналежне ведення Книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, в частині не вірного визначення доходу;
		- п.46.1. ст.46, ст.51, "б" п.176.2. ст.176 ПК України та п.3.2., п.3.3., п.3.6. р.3 Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (форма №1-ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 подано з недостовірними даними до органів податкової служби розрахунок форми 1-ДФ щодо даних по фізичних особах за ознакою доходу 101 за I,II та IV квартали 2017року;
		- п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ФОП ОСОБА_1 у лютому 2015 року невірно визначено базу нарахування єдиного внеску, а саме: занижено суму заробітної плати найманих працівників на загальну суму 294,53 грн, чим занижено суму єдиного внеску в розмірі 38,57% на загальну суму 113,60 грн;
		- п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, п.3.2 Наказу Міністерства доходів України від 09.09.2013 №454, п.18 4.4 Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 за № 435 "Про затвердження порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: не подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік;
		- п.п.164.2.10. п.164.2. ст.164, п.167.2. ст.167, п.п.174.2.2. п.174.2 ст.174 ПК України фізичною особою ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 18 875,45 грн;
		- п.п.164.2.10. п.164.2. ст.164, п.п.174.2.2. п.174.2. ст.174, п.п.1.1., п.п.1.2., п.п.1.3. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України фізичною особою ОСОБА_1 занижено військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 5 662,64 грн;
		- вимоги статті 115 Кодексу законів про працю України та ст.24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці", із змінами та доповненими, у ФОП    ОСОБА_1 виплата заробітної плати проводилася один раз на місяць у 2015 році;
		- п.п.16.1.7. п.16.1. ст.16, ст.63 ПК України, п.8.4 розділу VIII Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588 (із змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 №1562/20300, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подана форма №20-ОПП.
		За результатами виявлених порушень, контролюючим органом 30 січня 2019 року прийнято: 
		- податкове повідомлення-рішення №0001391305 від 30 січня 2019 року, яким визначено до сплати 4576,89 грн основного зобов`язання та 1144,22 грн штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб (а.с.24);
		- податкове повідомлення-рішення №0001441305 від 30 січня 2019 року, яким позивачу визначено до сплати 18875,45 грн основного зобов`язання та 4718,86 грн штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.26);
		- №0001421305 від 30 січня 2019 року, яким визначено до сплати 5662,64 грн основного зобов`язання та 1415,66 грн штрафних санкцій зі сплати військового збору (а.с.28);
		- податкове повідомлення-рішення №0001451305 від 30.01.2019, в частині 26879 грн основного платежу та 6720 грн штрафних санкцій (а.с.30);
		- №0001381305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 12410 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних та на підставі п.120.1.2. ст.120-1 ПК України (а.с.32);
		- податкове повідомлення-рішення №0001431305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн на підставі п.117.1. ст.117  ПК України (а.с.34);
		- податкове повідомлення-рішення №0001371305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в частині донарахування 1473,92 грн на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (а.с.36-37);
		- податкове повідомлення-рішення №0001411305, про застосування штрафу в сумі 510 грн на підставі п.119.2. ст.119 ПК України (а.с.176);
		- рішення №0001481305 від 30.01.2019 про застосування штрафних санкцій в розмірі 56,80 грн на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (а.с.177);
		- вимогу № Ф-0001471305 від 30.01.2019 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 113,60 грн (а.с.178).
		Вважаючи рішення контролюючого органу протиправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, позивач звернулась до суду з позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;  2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
		Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
		Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п`ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
		Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		Приписами статті 177 ПК України визначено види оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
		Згідно з п.77.2. ст.177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Так, п.п.177.4.4. п.177.4. ст.177 ПК України визначено інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1.-177.4.3. цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
		Норми п.44.1. ст.44 ПК України визначають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з п.126.1. ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		З приводу податкового повідомлення-рішення №0001391305 щод сплати 4576,89 грн основного зобов`язання та 1144,22 грн штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб суд зазначає наступне.
		Як встановлено з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2014, 01.09.2016  укладались договори позички, за якими позичкодаець передає у безоплатне користування на строк у 2 роки будівлю, яку користувач зобов`язується повернути після закінчення строку (а.с.108-110, 113-115).
		Вказаний факт підтверджується актами приймання-передачі об`єкту позички (будівлі) від 31.08.2016, 01.09.2016 (а.с.112,116).
		Суд звертає увагу, що за укладеними договорами позички між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на об`єкт позички не переходить оскільки приміщення залишаються у власності та повертаються позичкодавцю зі сплином строку договору.
		Так, частинами 1-2 статті 827 ЦК України визначено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
		Відповідно до п.292.3. ст.292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги) надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
		Норми пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України визначають, що надання майна в безоплатне користування за договором позички не є безоплатно отриманими послугами (як в рівній мірі і безоплатно отриманим майном або роботами), а тому не доходом платника податків та не можуть бути оподатковані.
		З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення з приводу сплати зобов`язання та штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб слід визнати протиправним та скасувати.
		Податкові повідомлення-рішення щодо донарахування зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивачу є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на таке.
		ОСОБА_1 у 2016 році отриманий дохід за договорами дарування земельних ділянок на загальну суму 377509 грн. 
		Відповідач посилається на те, що сума подарованого позивачем не задекларована, а податок на доходи фізичних осіб в сумі та військовий збір в сумі даним платником податків не сплачений.
		На спростування наведених відповідачем доводів, позивач надає до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору від 26.07.2017 №17, від 26.07.2017 №18, від 19.02.2019 №79 та від 19.02.2019 №80 (а.с.117-118).
		Таким чином, позивачем у зв`язку з отриманими у дарунок земельними ділянками, самостійно було визначено та сплачено 5% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору від загальної суми отриманого доходу.
		З урахуванням положень вищевказаних норм Кодексу, ОСОБА_1 виконала податковий обов`язок, що виник в зв`язку з отриманням доходів у вигляді майна за договорами дарування.
		Податкове повідомлення-рішення №0001451305 від 30.01.2019, в частині донарахування ПДВ на суму 26800 грн основного платежу та 6700 грн штрафних санкцій прийняте у зв`язку з тим, що податковий орган під час проведення перевірки не врахував обставину безоплатного користування ОСОБА_1 приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів позички.
		Позивач погоджується з сумою, на яку проведено коригування податкового кредиту, але не було включено до податкової декларації заа липень 2016 року в розмірі 79 грн, та донарахованою на цю суму штрафною санкцією в розмірі 20 грн.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за договорами позички не відбувалось постачання жодних товарів (послуг), а тому у розумінні положень пп.14.1.191. ст.14 ПК України вказані відносини не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
		Щодо податкового повідомлення-рішення №0001381305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 12410 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних та на підставі п.120-1.2. ст.120-1. ПК України.
		Згідно з п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до п.201.7. ст.201. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
		Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Вказане порушення у акті перевірки обґрунтоване тим, що платником податку не зареєстровано накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін на суму 33359 грн.
		Відповідач дійшов такого висновку у зв`язку невірним трактуванням договору позички, твердженням щодо заниження ПДВ на суму 33359,00 грн та як наслідок, притягненням до відповідальності ОСОБА_1 за відсутність реєстрації податкових накладних.
		З урахуванням встановленого факту відсутності зобов`язань по податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення щодо порушення законодавства в частині реєстрації накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
		З приводу скасування податкового рішення за №0001431305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн суд зазначає наступне.
		У акті перевірки №1479/06-30- 13-05/2608103329 вказане порушення обгрунтоване тим, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подала форму №20-ОПП в порушення пп.16.1.7. п.16.1. ст.16, ст.63 ПК України, п.8.4. розділу8 Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588.
		Згідно з п.117.1. ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом.
		Доказів зміни адреси провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1  впродовж періоду що перевірявся (з 01.01.2015 по 31.12.2017) суду не надано. 
		Як було встановлено судом зі змісту договорів позички, позивач з вересня 2014 року користується приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 в господарських цілях, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.   
		У свідоцтві платника єдиного внеску Серія А №098017 від 25.01.2012                        ОСОБА_1 місцем провадження господарської діяльності вказано АДРЕСА_1 (а.с.23).
		Таким чином, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 170 грн не має, а тому податкове повідомлення-рішення №0001431305 від 30.01.2019 слід визнати протиправним і скасувати.
		Щодо податкового повідомлення-рішення №0001371305 від 30.01.2019, яким застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в частині донарахування 962,73 грн суд зазначає наступне.
		Згідно з абз.1 п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		З матеріалів справи встановлено, що за результатами камеральної перевірки термінів реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 на підставі порушень в акті від 29.11.2017 №1129/06-30-51-13 (а.с.128-129) застосовано штраф до позивача за порушення реєстрації накладних: 
		- №378 від 28.02.2017 на суму ПДВ 627,83 грн;
		- №379 від 28.02.2017 на суму ПДВ 2216,40 грн;
		- №466 від 17.02.2017 на суму ПДВ 1785,08 грн;
		- №376 від 28.02.2017 на суму ПДВ 93 грн;
		- №374 від 28.02.2017 на суму ПДВ 95,17 грн;
		- №372 від 28.02.2017 на суму ПДВ 89,95 грн;
		- №375 від 28.02.2017 на суму ПДВ 150,83 грн;
		- №377 від 28.02.2017 на суму ПДВ 286 грн;
		- №2175 від 19.09.2017 на суму ПДВ 45,28 грн (а.с.130).
		Загальна сума податку на додану вартість в податкових накладних, що зареєстровані з порушенням термінів, становить 5389,54 грн.
		За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення                               № 0015045113 від 29.11.12017, яким застосовано штраф в розмірі 538,96 грн (а.с.127).
		Актом від 13.02.2018 №1474/06-30-51-13 (а.с.132-133) встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 . термінів реєстрації наступних податкових накладних  в ЄРПН:
		- №2819 від 12.09.2017 на суму ПДВ 429,0 грн;
		- №2844 від 16.12.2017 на сумуПДВ 4079,50 грн;
		- №2895 від 15.12.2017 на суму ПДВ 158,17 грн (а.с.134).
		За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення                               № 0019145113 від 13.02.2018, яким застосовано штраф в розмірі 423,77 грн (а.с.131).
		Аналіз наведеного порушення у акті перевірки вказує на включення вказаних податкових накладних, за які вже було застосовано штрафні санкції до позивача, серед порушень щодо яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 №0001371305.
		Таким чином, позивача вдруге буде притягнуто до відповідальності за одне й теж саме порушення податкового законодавства, що в свою чергу суперечить приписам ст.61 Конституції України.
		Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 №0001371305 є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування в сумі 962,73 грн на підставі п.201.1. ст.201 ПК України.
		З приводу вимоги про визнання протиправними та скасування рішення №0001481305 від 30.01.2019 про застосування штрафних санкцій в розмірі 56,80 грн та вимоги від 30.01.2019 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 113,60 грн суд зазначає наступне.
		Відповідачем обґрунтовано дане порушення тим, що у лютому 2015 року встановлено невірне визначення бази нарахування єдиного соціального внеску. Вказано, що ОСОБА_1 занижено суму заробітної плати найманих працівників на 294,53 грн. 
		На спростування такого порушення позивачем до матеріалів справи надано розрахункову відомість за лютий 2015 року та відомість розподілу виплат (а.с.179). 
		Так, нарахованих коштів по заробітній платі у лютому 2015 року в розрахунковій відомості зазначено 8 765,64 грн, з яких єдиний соціальний внесок 38,57% становить 3380,91 грн. 
		Платіжними дорученнями від 06.03.2015 №1244 та №1245 підтверджено перерахування позивачем належних до сплати сум (а.с.180).
		З огляду на наведене, підприємцем розраховано та перераховано до Бюджету суму необхідного для сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій до позивача є необґрунтованими та підлягає скасуванню.
		Податкове повідомлення-рішення №0001411305 про застосування штрафу в сумі 510 грн на підставі п.119.2 ст.119 ПК України визнається судом протиправним у зв`язку з наступним.
		Саме по собі порушення на підставі п.119.2. ст.119 ПК України полягає в тому, що штраф застосовується за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.
		Оскільки судом встановлено відсутність помилок у поданій звітності, підстав стверджувати про наявність збільшення/зменшення податкових зобов`язань                      ОСОБА_1 у звіті не має.
		Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. 
		Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 7687 грн, про, що свідчать платіжні доручення від 05.03.2019 №444, від 22.03.2019 №483 та від 19.05.2019 №Р24А610305375А68898 (а.с.4-5, 175).
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З урахуванням задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 7684,0 грн.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Позов   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. НОМЕР_2 ) задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 39459195) від 30 січня 2019 року №0001391305; №0001441305; №0001421305;  №0001381305; №0001431305; №0001411305; №0001451305 в частині донарахування 26800 грн основного платежу та 6700 грн штрафних санкцій; №0001371305 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 962,73 грн;
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області  №0001481305 від 30.01.2019.
		Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2019  № Ф-0001471305.
		Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 7684,0 грн.       
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення суду складено у повному обсязі: 05 серпня 2019 року.
		 
		          Суддя                                                                                            В.А. Панкеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...