Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5018/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; транспортного податку.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2019.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019
Номер судового провадження: П/520/7879/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 05 серпня 2019 р.                                                                                                    № 520/5018/19  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11 травня 2016 року № 155/С-13-3, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 22916,66 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню.
		Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу.
		Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач в силу статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку, а наявний у нього на праві власності автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком.
		Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що у 2016 році за позивачем було зареєстровано транспортний засіб марки "BMW" модель "X5", 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб. см., тип пального - D (дизель).
		Київською об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року № 155/С-13-3, яким відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 22916,66 грн за 2016 рік.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
		Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким викладено у новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України та введено в Україні новий місцевий податок на майно транспортний податок.
		Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
		Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
		Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
		Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Враховуючи те, що Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, суд зазначає, що з 1 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500 грн.
		Відтак, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, на підставі підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, була затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (в подальшому - Методика).
		Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п. 2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі за текстом - Порядок), ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. N 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
		Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сер = Цн * (Г/100) * (1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
		В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом і транспортних засобів.
		Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
		Відповідно до п.13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Таким чином, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом використовується інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду.
		Суд зазначає, що Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 1 лютого базового податковою періоду.
		В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинність 19.02.2016, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.
		Представником контролюючого органу надано лист Мінекономрозвитку від 22.02.2016 вих.№3252-08/4797-03, отриманий Державною фіскальною службою.
		Згідно вказаного листа Мінекономрозвитку України на виконання пункту 13 Методики , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66, відповідачу надано інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" станом на 1 січня 2016 року.
		У додатку №1 до листа Мінекономрозвитку України від 22.02.2016 вих.№3252-08/4797-03 наведена інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ".
		Серед переліку транспортних засобів у Додатку №1 зазначений автомобіль: BMW Х5, внутрішнього згорання, дизель, строк експлуатації легкового автомобіля до 2 років, об`єм - 3.0.
		Таким чином, транспортний засіб може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об`єм циліндрів двигуна дорівнює 3.0 літрів (тобто 3000 см.куб).
		В той же час, суд звертає увагу, що об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що у 2016 році належав позивачу становить 2993 см.куб, тобто не досягає 3000 см.куб.
		Жодною нормою законодавства, не передбачено можливості округлювати показники об`єму двигуна для віднесення автомобіля до об`єкту оподаткування.
		В даному випадку, довільне тлумачення фіскальним органом положень нормативного акту є неприпустимим, оскільки адаптація встановлених законодавцем правил під певні, вигідні контролюючому органу у визначений проміжок часу обставини, ризикує призвести всю законодавчу та правозастосовну систему країни до явного хаотичного стану.
		Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами закону не обґрунтовані.
		Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
		У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
		В даному випадку, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
		Тобто, контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, фактично здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році автомобіль марки "BMW" модель "X5", 2015 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб. см., тип пального - D (дизель) не вказаний, то транспортний засіб який у 2016 році був зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктами оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
		Суд зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.
		Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17.
		Верховний Суд в даному рішенні прийшов до висновку, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
		Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищенаведене та те, що транспортний засіб, який у 2016 році був зареєстрований за позивачем не є об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач на виконання положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, не надав суду належних та допустимих доказів визначення середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов`язання за 2016 рік, у зв`язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, 39599198) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 11 травня 2016 року № 155/С-13-3, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 22916,66 грн. 
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, 39599198) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                                                                                                             С.О.Чудних

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...