Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9363/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Результат оскарження 25.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		01 серпня 2019 року                      № 826/9363/17
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»  до   Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва  звернулось Товариство з обмеженою  відповідальністю «Голден Деррік» (04123, м. Київ, вул. Западинська, б.13-а, код ЄДРПОУ  35251246) з позовом до  Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві   (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить скасувати повністю  податкове повідомлення-рішення №0011831207, прийняте 17.07.2017 року Головним управління Державної фіскальної служби у  м. Києві.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії ТОВ «Голден Деррік» щодо збільшення в декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року суми від`ємного значення на 177  693,00 грн були законними та обґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення  від 17.07.2017 року є неправомірним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою суду від 31 липня 2017 року відкрито провадження по справі.
		Відповідач надав до суду заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що порушення ТОВ «Голден Деррік» вимог чинного законодавства, а саме зменшення податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2017 року на суму 177  693 грн відбулось на підставі незареєстрованих  в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, тому вважає винесене податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року правомірним, у задоволенні позову просить відмовити.
		В судовому засіданні 06.12.2017 року до матеріалів справи позивачем було долучено документи про перейменування ТОВ «Голден Деррік» на ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ».
		Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги    мотивовані тим, що відповідачем, протиправно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року №  0011831207, адже позивач правомірно в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року збільшив суму від`ємного значення, що необхідно зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Під час проведення камеральної перевірки відповідач протиправно не врахував фактичних обставин та виніс Акт, яким зменшив суму від`ємного значення на 177693,00 грн. на підставі чого і було винесено оскаржуване ППР, яке є незаконним та протиправним.
		Представник відповідача    заперечив щодо позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що контролюючим органом не допущено жодних порушень чинного законодавства, камеральну перевірку проведено відповідно до норм чинного законодавства, а на підставі встановлених сум від`ємного значення і було винесено оскаржуване ППР,            тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Надавши пояснення представники сторін заявили клопотання про перехід в розгляді справи до письмового провадження.
		Відповідно до частини третьої  статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України  учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Заслухавши думку сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.
		Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві  в 2017 році була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих  у податковій звітності з податку на додану вартість  Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Голден Деррік» («Іст Юроуп Петролеум») за квітень 2017 року.
		За результатами перевірки 21.06.2017 року був складений акт № 1197/26-15-12-07-20, відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення товариством вимог п.п  192.1.    ст.  192 ПК України, а саме: безпідставно відобразило в податковій звітності  з податку на додану вартість за квітень  2017 року розрахунки коригування на зменшення податкових зобов`язань в сумі 177  693,00 грн, в результаті чого завищило суму від`ємного значення   по декларації з ПДВ за квітень 2017 року в розмірі 177  693 грн.
		Позивач, скориставшись своїм правом, наданим п.86.7 ст. 86 ПКУ, подав до акту камеральної перевірки свої заперечення.
		Листом від 10.07.2017 року за № 20762/10/26-15-12-07-14 ГУ ДФС у м. Києві  повідомило про розгляд заперечень Товариства  та залишення без змін висновків акту перевірки.
		На підставі зазначеного Акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0011831207  від 17.07.2017 року.
		Керуючись ст. 56 Податкового Кодексу України позивач  подав на адресу  Державної фіскальної служби України скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення.
		Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року незаконним, позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Податковий кодекс України     регулює відносини, які виникають у сфері справляння та адміністрування податків і зборів, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб, та права і обов`язки платників податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до підпунктів      16.1.2     та 16.1.3 пункту      16.1     статті      16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
		Порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту визначений у      статті 192 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту      192.1     статті      192 Податкового кодексу України     якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
		За правилами підпунктів      192.1.1. та 192.1.2 пункту      192.1     статті      192 Податкового кодексу України     якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
		а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
		б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
		Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
		а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
		б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
		Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
		Аналогічно процедура реєстрації податкових накладних та коригувань до їх показників внормована Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим      постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246     (далі по тексту - Порядок № 1246).
		Згідно із п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням  Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг»  та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
		У свою чергу п. 9 цього Порядку визначено, що за операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.
		Поряд з цим, п. 6 Порядку №1246 передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
		З контексту наведеного п. 6 Порядку №1246 можна дійти висновку, що з метою застосування строку, визначеного      ст. 102 ПК України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року, ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв`язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»  Податкового кодексу України, ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених  статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.
		В даному випадку, податкові накладні за періоди 2011 та 2012 років, щодо яких були складені спірні розрахунки коригування, хоча і були виписані в період до 01 лютого 2015 року, проте були на той час вже були зареєстровані у Реєстрі.
		Пунктом      192.3     статті      192 Податкового кодексу України     передбачено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Аналіз вказаних положень свідчить про те, що повернення постачальником суми передоплати є підставою для зменшення податкових зобов`язань постачальника та зменшення податкового кредиту отримувачем.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Голден Деррік" (ТОВ «Іст Юроуп Петролеум») було проведено коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно розрахунків коригувань № 8 від 27.04.2017 року по податковій накладній №22 від 27.12.2011 року,            № 6 від 27.04.2017 року до податкової накладної №41 від 28.12.2011 року та №7 від 27.04.2017 року до податкової накладної № 3 від 15.10.2012 року. Вказані податкові накладні були вчасно зареєстровані  у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що не заперечується відповідачем.
		Зазначені коригування були проведені на виконання мирової угоди по справі № 910/22595/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2017, на підставі якої на рахунок ПАТ «НАК «Надра України» перераховано 331    872,86 грн. в т.ч. ПДВ 55    312,14 грн.; на виконання мирової угоди по справі № 910/22593/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 року, на вказаний рахунок ПАТ «НАК «Надра України» перераховано 109 516,22 грн. в т.ч. 18    252,70 грн. та на виконання мирової угоди по справі № 910/10529/14, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 року на рахунок ДП НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» перераховано 624    767,82 грн. в т.ч. ПДВ 104    127,97 грн.
		В акті камеральної перевірки зазначено, що позивачем не зареєстровано розрахунки коригування в ЄРПН для реалізації можливості відображення в податковій звітності за квітень 2017 року зменшення податкових зобов`язань на суму 177  693,00 грн.
		При цьому в акті робиться висновок, з посиланням на п.  201.10  ст.  201 ПК України, про необхідність здійснення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з урахуванням граничних строків, передбачених п.  102.1  ст.  102 ПК України.
		Так, як встановлено судом, відповідно до Квитанцій наявних в матеріалах справи, позивачем, надіславши на електронну адресу ДФС України    розрахунки коригувань до податкових накладних №8 від  27.04.2017 року, № 6 від 27.04.2017 рок та № 7 від 27.04.2017 року,     були отримані квитанції за № 1, в яких вказувалось, що «Документ не прийнято» та «Виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги  підпункту 2 пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування».
		Про неможливість коригування податкових зобов`язань у порядку, визначеному      статтею 192 Податкового кодексу України     за межами 1095 днів, суд зазначає, що вказаною  статтею не встановлено граничних строків для зміни суми компенсації вартості товарів/послуг після їх постачання та проведення відповідних коригувань.
		Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо закінчення строків позовної давності, як на підставу неможливості повернення передоплати та здійснення коригування податкових зобов`язань, з огляду на наступне.
		Так, згідно      статті 256 Цивільного кодексу України     позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		В силу положень      статті 257 Цивільного кодексу України     загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		За загальним правилом, закріпленим у частині 1      статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до      статті 264 Цивільного кодексу України     перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
		Чинне законодавство України не містить вичерпного переліку таких дій, проте системний аналіз положень    Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч. 1      ст. 11 Цивільного кодексу України). В цьому випадку діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 910/22595/16 затверджено мирову угоду, на підставі якої на рахунок ПАТ «НАК «Надра України» перераховано 331 872,86 грн.; на виконання мирової угоди по справі № 910/22593/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 року, на вказаний рахунок ПАТ «НАК «Надра України» перераховано 109    516,22 грн. та на виконання мирової угоди по справі № 910/10529/14, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 року,     на рахунок ДП НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» перераховано 624    767,82 грн.
		При цьому згідно частини третьої      статті 264 Цивільного кодексу України     після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		У запереченнях на позовну заяву, відповідач посилається на п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України, в якому зазначено строк давності для складання розрахунку  коригування до податкової накладної і лише до тих коригувань, які складаються при виправленні  помилок в податкових накладних.
		Щодо правильності застосування контролюючим органом положень      статті 102 Податкового кодексу України     до спірних правовідносин, слід зауважити про таке.
		Так, у      статті 102 Податкового кодексу України     встановлено строки давності (1095 днів) для визначення сум грошового зобов`язання контролюючим органом (пункт      102.1     статті      102 ПК України); стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом; подання заяви про повернення або відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань (пункт      102.5     статті      102 ПК України).
		Положення зазначеної статті не встановлюють жодних обмежень щодо можливості здійснити коригування податкових зобов`язань у порядку, визначеному      статтею 192 Податкового кодексу України.
		Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 18 лютого 2016 року К/800/11558/13 зазначив про помилковість застосування до правовідносин, які виникають внаслідок здійснення коригування податкових зобов`язань за фактом повернення передоплати положень      статті 102 Податкового кодексу України.
		Таким чином, платники податку не позбавлені права здійснити коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту внаслідок зміни суми компенсації (зміни умов договору) за межами терміну у 1095 днів з дати формування такого податкового кредиту та податкових зобов`язань.
		Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що контролюючий орган дійшов безпідставного висновку про заниження позивачем суми податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2017 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 року № 0011831207  є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до частини другої      статті 19 Конституції України     органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений      Конституцією     та законами України.
		Частиною другої    статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України     передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені      Конституцією     та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою      статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України     кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених      статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої    статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України     в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач в свою чергу не довів перед судом правильність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення № 0011831207 від 17.07.2017 року.
		Відповідно до частини першої    статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 21.07.2017 № 99, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2665,39 грн. та квитанцією від 29.11.2017 року доплачено судовий збір у розмірі 01 копійки.
		Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вказує про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 2665,40 грн.
		Керуючись положеннями статей  2,    5-11,    72-77,      90,      139,    241-246,    250,    255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» («Іст Юроуп Петролеум») (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 35251246) задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.07.2017 року №0011831207.
		3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)    на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» («Іст Юроуп Петролеум») (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 35251246) судові витрати у розмірі 2665,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят п`ять грн сорок коп).
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому  ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства  та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
		 
		 
		Суддя                                                                                                Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...