Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13543/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		02 серпня 2019 року                              м. Київ                                        № 640/13543/19 
		 
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державного підприємства «Гарантований покупець», акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», акціонерного товариства «Дніпроазот» про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі - АТ «Нікопольський завод феросплавів») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО»; зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державне підприємство «Гарантований покупець».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2019 залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», акціонерне товариство «Дніпроазот».
		До суду надійшла заява від акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (далі - заявник) про забезпечення позову, в якій просить: 
		зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» у відношенні до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520), Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186542), Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00190928), Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, будинок 62, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00190911) та Акціонерного товариства «Дніпроазот» (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05761620);
		заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (ідентифікаційний код 39369133, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) вчиняти дії з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
		Заявник зазначив, що постанова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 завдає позивачу та наведеним вище підприємствам значних майнових збитків, які можуть мати незворотній негативний вплив на діяльність таких осіб, що унеможливить в майбутньому ефективний захист та поновлення їх порушених прав та інтересів, а очевидні ознаки протиправності наведеної постанови полягають у тому, що Конституція України не наділяє НКРЕКП наразі у його правовому статусі повноваженнями у реалізації цінової політики у сфері енергетики.
		Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		З урахуванням наведених норм, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявних матеріалів без повідомлення учасників справи, при вирішенні якого виходить з наступного.
		Згідно частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести обставини та докази для необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, а саме щодо наявності ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів таким рішенням, заявник посилається на те, що НКРЕКП 12.12.2018 прийнято постанову №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВт-год (без ПДВ).
		В подальшому, 07.06.2019 НКРЕКП прийнято постанову №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року», якою установлено ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн./МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Цією постановою НКРЕКП визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік».
		Також, 07.06.2019 НКРЕКП прийнято постанову № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» (офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» 19.06.2019 № 113), якою установлено ДП «Національна Енергетична компанія «Укренерго» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн./МВтгод (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.
		Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» вважаючи, що НКРЕКП при прийняті зазначених постанов від 07.06.2019 № 954 та № 955 порушено вимоги законодавства України, оскаржив їх до суду.
		Разом з тим, 12.07.2019 НКРЕКП прийнято нову постанову № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго», якою установлено ДП «НЕК «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. При цьому, вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕКП від 07.06.2019 №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».
		Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» є споживачем послуг ДП «НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії відповідно до договору, а тому встановлення оскаржуваною постановою НКРЕКП безпідставного тарифу на ці послуги, на думку заявника, безпосередньо порушує його майнові права, як споживача цих послуг. 
		Так, відповідно до постанови НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 Державному підприємству «НЕК «Укренерго» було встановлено тариф на передачу електричної енергії включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВт-год (без урахування ПДВ) з розбивкою по кварталах: I квартал - 4,224 коп./кВт-год (без ПДВ); II квартал - 7,103 коп./кВт-год (без ПДВ); III квартал - 5,740 коп./кВт-год (без ПДВ); IV квартал - 6,846 коп./кВт-год (без ПДВ).
		Натомість, оскаржуваною постановою НКРЕКП від 12.07.2019 №1411 в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» не враховані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго», однак при цьому сам тариф на послуги з передачі електричної енергії був встановлений на рівні 312,14 грн/МВт-год або 31,214 коп./кВт-год (без ПДВ).
		Заявник зазначив, що збільшення витрат на послуги з передачі електроенергії, не враховуючи тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, порівняно з постановою НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 відбулося у 5,27 рази та вважає таке збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» більш ніж у 5 разів безпідставним та необґрунтованим.
		На думку заявника, безпідставне збільшення тарифів на послуги ДП «НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії призведе до суттєвого збільшення собівартості готової продукції АТ «Нікопольський завод феросплавів» і, як наслідок, враховуючи існуючі ринкові умови, до зменшення або навіть до відсутності попиту на готову продукцію підприємства, з огляду на значне перевищення ціни продукції заявника над ціною конкурентів, як у межах України, так за її межами.
		Це в свою чергу призведе до суттєвого зменшення обсягу продажу готової продукції заявника на ринку України та на міжнародному ринку, або навіть може призвести і до повної зупинки підприємства (у випадку відсутності попиту на продукцію підприємства за значно збільшеною ціною), що в свою чергу призведе до великих збитків, як для самого АТ «Нікопольський завод феросплавів», так і для його партнерів - підприємств споживачів феросплавної продукції в Україні та за її межами, які майже неможливо буде відшкодувати.
		Заявник зазначив, що будь-які навіть найдрібніші коливання ціни на електричну енергію та супутні послуги критично впливають кінцеву вартість продукції та, як наслідок, на конкурентоспроможність АТ «Нікопольський завод феросплавів», в тому числі і на зовнішніх ринках.
		Безпідставне та неправомірне, з перевищенням повноважень збільшення НКРЕКП оскаржуваного тарифу більше ніж у 5 разів може призвести до таких негативних наслідків, як зупинення діяльності заявника, який є містоутворюючим підприємством, у тому числі зменшення або навіть припинення сплати відрахувань до бюджетів, заробітної плати його працівникам тощо.
		Окрім того, відповідно до наявних клопотань акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», акціонерного товариства «Дніпроазот» вбачається, що вони є споживачами послуги з передачі електроенергії та платниками відповідного тарифу. 
		Вказані підприємства також зазначили, що постанова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 безпосередньо впливає на їх права та інтереси, на підтвердження чого надали суду відповідні докази. 
		Наведені обставини додатково свідчать про те, що встановлення оскаржуваною постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 нового тарифу на передачу електроенергії призводить до значних майнових збитків споживачів послуг з передачі та втрати рентабельності виробництва продукції.
		Як вбачається з матеріалів справи, такі збитки можуть призвести до втрати ринків збуту виробниками, зупинення виробництва продукції, як наслідок, звільнення тисяч працівників і припинення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів. 
		При цьому, враховуючи статус наведених вище підприємств як містоутворюючих підприємств, від діяльності яких залежать податкові надходження, виплата заробітної плати та інші чинники для економіки та стабільної діяльності місцевих органів як окремих населених пунктів, так і областей в цілому, то негативний вплив, який матиме місце внаслідок прийняття постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411, може мати незворотні наслідки економічного та соціального характеру.
		Також, заявник вважає, що у НКРЕКП немає відповідних повноважень щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, а тому постанова НКРЕКП від 12.07.2019 №1411 є протиправною та підлягає скасуванню.
		Так, Конституційний суд України у своєму рішенні від 13.06.2019 №5-р/2019 (Справа № 1-17/2018(5133/16) зазначив, що Комісію утворено Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 27 серпня 2014 року № 694 на виконання законів України «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».
		Верховна Рада України 22 вересня 2016 року прийняла Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540-VIII (далі - Закон № 1540), яким визначено правовий статус Комісії, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення. Законом № 1540 Комісію виведено з підпорядкування Президента України та наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який здійснює державну владу у визначених законом сферах. Комісія має широке коло завдань, функцій та повноважень щодо державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина перша статті 1 Закону № 1540).
		Одним з основних принципів діяльності Комісії є її самостійність і незалежність; під час виконання своїх завдань, функцій та повноважень відповідно до закону Комісія діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів; члени Комісії, інші посадові особи Комісії діють незалежно; будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Комісії, її посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом; органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб`єктам господарювання, політичним партіям, громадським об`єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5 Закону № 1540).
		Комісія є юридичною особою публічного права, її роботу забезпечують центральний апарат і територіальні органи, на працівників яких поширюється правовий статус державних службовців; Комісія здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Комісія здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу (частини друга, третя статті 1, частина перша статті 2, частина друга статті 3, абзац перший частини четвертої статті 8 Закону № 1540).
		За Законом № 1540 Комісія посідає особливе (окреме) місце в системі органів державної влади в Україні. Комісія є незалежною у своїй діяльності, однак подає до Верховної Ради України звіт про діяльність і перебуває у визначеній законом взаємодії із Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної влади. За структурою Комісія є державним колегіальним органом, що складається з центрального апарату і територіальних органів.
		Комісія за своїм статусом і повноваженнями не належить ні до органів законодавчої, ні до органів судової влади. Зі змісту Закону № 1540 випливає, що Комісія також не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, які згідно з пунктом 91 статті 116 Конституції України можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України. Комісія не належить до системи органів виконавчої влади, її роботу не спрямовує і не координує Кабінет Міністрів України, як це встановлено щодо центральних органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункт 9 статті 116 Конституції України). Комісія також не є консультативним, дорадчим або іншим допоміжним органом чи службою при Президентові України, які згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України він може створити для здійснення своїх повноважень.
		Аналіз положень Закону № 1540 дає підстави для висновку про те, що за функціональним призначенням, сферою діяльності, компетенцією Комісія має ознаки центрального органу виконавчої влади. У статті 3 Закону № 1540 встановлено, що до повноважень Комісії належить, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізація відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Комісії законом (пункт 3 частини другої); реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг є одним з основних завдань Комісії (пункт 6 частини третьої). Крім того, Комісія бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та центрального водовідведення (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»), затверджує типовий договір про постачання та розподіл природного газу споживачу та правила надання послуг з постачання електричної енергії (частина четверта статті 19, частина п`ята статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Водночас окремі повноваження, якими Комісію наділено відповідно до Закону № 1540, зокрема щодо проведення цінової політики у сфері енергетики, Конституцією України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України (пункт 3 статті 116 Основного Закону України), а згідно з чинним законодавством формування та реалізація державної політики у певній сфері покладаються на центральні органи виконавчої влади. Так, відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства України забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики; до основних завдань центральних органів виконавчої влади віднесено також здійснення державного нагляду (контролю) (частина друга статті 1, пункт 2 частини першої статті 17).
		Конституційний Суд України вважає, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
		Отже, утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом № 1540, суперечить статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України.
		Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно- правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Враховуючи зазначене, заявник вважає, що у відповідача відсутні повноваження щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, а тому оскаржувана постанова від 12.07.2019 №1411 прийнята відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, без належного обґрунтування, є протиправною та підлягає скасуванню.
		Також, заявник зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 12.07.2019 №1411 відповідачем порушена процедура прийняття акту Регулятором, яка визначена Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866.
		Враховуючи вище викладене, можна дійти висновку про те, що акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» є великим промисловим товаровиробником, містоутворюючим підприємством, питома вага вартості електроенергії у собівартості якого складає більше ніж 80%, відтак реалізація повноважень відповідача з питань цінової (тарифної) політики на вітчизняному ринку електроенергії має безпосередній вплив на поточну господарську діяльність як позивача, так і інших вище зазначених споживачів послуг з передачі електроенергії. 
		Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може призвести до ускладнення або навіть унеможливити ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» у спірних правовідносинах, що відповідно до статті 150 КАС України є однією із підстав для забезпечення позову.
		Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови відповідача вказує на необхідність застосування заходів забезпечення позову оскільки існує загроза порушення прав та законних інтересів позивача та інших підприємств до ухвалення рішення у справі, оскільки оскаржуване рішення тягне за собою подальші негативні наслідки, зокрема, може потягти суттєву переплату позивачем за послуги з передачі електроенергії, негативні і можливо незворотні наслідки для виробничої діяльності позивача, а також виникнення все нових спорів з оскарження таких постанов НКРЕКП та порушує державні інтереси.
		Враховуючи зазначене, позивачем наведено достатньо підстав та надано в підтвердження доказів щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову відповідно до частини другої статті 150 КАС України до ухвалення рішення в адміністративній справі шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» у відношенні до акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та акціонерного товариства «Дніпроазот».
		При прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом також була врахована практика Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» Європейського суду з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		Разом із цим, суд не вбачає достатньої обґрунтованості доводів заявника в частині іншої вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову щодо заборони НКРЕКП вчиняти дії з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
		Суд зауважує, що у даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
		Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації суб`єктом владних повноважень його функцій після розгляду спору по суті. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем надані належні та переконливі докази наявності ознак протиправності оскаржуваного рішення та того, що невжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову у визначений спосіб може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Спосіб забезпечення позову, а саме зупинення дії оскаржуваної постанови відповідає вимогам частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами. Суд також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб та вважає їх співвідносними.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її часткового задоволення. 
		Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		Заяву акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.
		Зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» у відношенні до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520), Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 11, код ЄДРПОУ 00186542), Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928), Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, будинок 62, код ЄДРПОУ 00190911) та Акціонерного товариства «Дніпроазот» (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		В іншій частині заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.
		Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
		Ухвала підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 КАС України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.
		Ухвала може бути пред`явлена до виконання до « 02» серпня 2022 року.
		Копії ухвали надіслати для виконання особам, що беруть участь у справі.
		Повне найменування учасників справи:
		Позивач: Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520),
		Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133);
		Третя особа: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227);
		Третя особа: Державне підприємство «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454);
		Третя особа: Акціонерне товариство «Дніпроазот» (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янске, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620);
		Третя особа: Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Єдності, 62, код ЄДРПОУ 00190911);
		Третя особа: Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетроська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928);
		Третя особа: Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542).
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                          В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...