Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/7584/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 1-кп/524/20/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016170090003247

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/7584/16-к
		Провадження № 1-кп/524/20/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 серпня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
		у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 
		 при секретарі:  ОСОБА_2 
		 за участю прокурора:   ОСОБА_3 
		   обвинуваченого         ОСОБА_4 
		    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170090003247 від 12.08.2016 року за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зіньків, Полтавської області, українця, громадянина України, зсередньою-спеціальною освітою, військовозобов`язаного, не працюючого, неодруженого , судимого: 06.09.2017 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки , на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.07.2019 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено ОСОБА_4 в місця позбавлення волі для відбування покарання призначеного вироком суду ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст.190 ч.2 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Епізод 1. 01.08.2016 року , точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_4 ,виходячи зкорисливих мотивів,маючи умиселна незаконнезаволодіння чужиммайном,перебуваючи неподалік берега річки Сухий Кагамлик в районі кварталу 297 м. Кременчука Полтавської області, під час розмови з потерпілою ОСОБА_5 ,шляхом обмануостанньої ,під привідомздійcненнятелефонного дзвінка,заволодів мобільнимтелефоном марки Samsung E-1272 imei: НОМЕР_1 , вартістю згідно висновку експерта з оцінки майна від 14.09.2016 року, 786 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник , викраденим розпорядився на власний розсуд.
		Епізод 2. 25.08.2016року, точногочасу органамидосудового розслідуваннята судомне встановлено, ОСОБА_4 , повторно, виходячи зкорисливих мотивів,маючи умиселна незаконнезаволодіння чужиммайном,перебуваючи поблизу будинку№1по вулиціГ.Крут,м.Кременчука,Полтавської області, шляхом обману потерпілого ОСОБА_6 , під привідом здійcнення телефонного дзвінка , заволодів мобільним телефоном марки Samsung E-1232 imei: НОМЕР_2 , вартістю , згідно висновку експерта з оцінки майна від 14.09.2016 року, 432 грн. ,який належить потерпілому ОСОБА_6 , чим завдав останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник , майном , яким заволодів розпорядився на власний розсуд.
		Епізод 3. 27.08.2016 року, точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_4 , повторно, виходячи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи поблизу станції «Кагамлицька», у м.Кременчуці, Полтавської області, шляхом обману неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під привідом здійcнення телефонного дзвінка , заволодів мобільним телефоном марки Lenovo A369i imei: НОМЕР_3 , вартістю, згідно висновку експерта з оцінки майна від 14.09.2016 року, 1359 грн. , який належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 , чим завдав останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник , викраденим майном , яким заволодів розпорядився на власний розсуд.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю,від дачі показань по справі відмовився , підтвердив обставини вчинення злочинів , які викладені в обвинувальному акті та на питання суду пояснив , що він точно не пам,ятає обставини вчинення злочину, але підтверджує дати та місця вчинення злочинів , які зазначені в обвинувальному акті . Мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5 він продав за 100 грн., гроші витратив на власні потреби . Мобільний телефон потерпілого ОСОБА_6 він продав за 20 грн., які витратив на придбання цигарок . Мобільний телефон марки "Леново" , який належить потерпілому ОСОБА_7 його знайомі продали за 50 грн., які віддали йому , а він їх витратив на власні потреби . У скоєному щиро кається , просить суворо його не карати . 
		Потерпілий  ОСОБА_7  у судовезасідання нез`явився,надав до судузаяву вякій просиврозглядати кримінальнепровадження зайого відсутності, претензійматеріального характерудо обвинуваченогоне має,майно неповернуто,цивільний позовзаявляти небуде,просить призначитипокарання обвинуваченомуна розсудсуду (а.с.192) 
		Законний представник потерпілого ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій просив розглядати кримінальне провадження за її відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, майно не повернуто, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду. (а.с.129 )
		Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати кримінальне провадження за його відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду (а.с.193 )
		Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, прокурором у судовому засіданні було повідомлено, що потерпіла ОСОБА_5 померла, про що надано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00023564031 від 02.08.2019 року із якого вбачається , що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. ( а.с. 194).
		Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд, вважає, доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим злочину невеликої і середньої тяжкості і вважає необхідним відповідно до вимог ст.. 337 ч.3 КПК України,з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод , вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження і перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_9 по епізоду від 01.08.2016 року по факту заволодіння мобільним телефоном у потерпілої ОСОБА_5 з ст.. 190 ч.2 КК України на ст.. 190 ч.1 КК України,виключивши кваліфікуючу ознаку повторність , оскільки відповідно до примітки 1 до ст.. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу, станом на 01.08.2016 року обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, що не має судимості , оскільки 23.06.2014 року був звільнений із Кременчуцької виправної колонії № 69 згідно ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області на підставі ст. 2 Закону України « Про Амністію у 2014 році», а відповідно до положень ст.. 88 ч. 3 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. 
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду від 01.08.2016 року по факту заволодіння мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст.. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману . (шахрайство). Дії обвинуваченого по факту заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ст.. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно. Суд також вважає виключити із пред,явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_4 кваліфікуючу ознаку зловживання довірою , так як зловживання довірою - це вид обману , що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Також у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року " Про судову практику у справах про злочини проти власності" , зазначено , що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Але органи досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізодам незаконного заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кваліфікували також за ознакою як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та обману (шахрайство) , але зловживання довірою - це є видом обману , тому так як було встановлено у судовому засіданні , що обвинувачений заволодів мобільними телефонами шляхом обману потерпілих , а саме повідомив потерпілим неправдиву інформацію , що він тільки здійснить телефонний дзвінок з мобільних телефонів і поверне їх потерпілим , що підпадає під ознаки обману ,а не зложивання довірою , оскільки він ніяких довірливих відносин не з один із потерпілих не мав. 
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законного представника потерпілого ОСОБА_8 , які на призначенні суворого покарання обвинуваченому не наполягають , обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. 
		   Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		   При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		   Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом з урахуванням затвердженого 19.09.2016 року прокурором обвинувального акту не встановлено, хоча це є вчинення обвинуваченою злочину щодо малолітньої дитини , але оскільки відповідно дост. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, в якому обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не зазначено.
		   Відповідно до ч. 3ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		   Прокурором у відповідності дост. 338 КПК Українив ході судового розгляду не змінено обсяг обвинувачення ОСОБА_4 в частині визнання обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення злочину щодо малолітньої дитини. З цього приводу суд вважає за необхідне не визнавати в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення злочину щодо малолітньої дитини, як такої, що обтяжує покарання обвинуваченого.
		Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статтей , по яких кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді обмеження і позбавлення волі, але не на максимальний строк , так як обвинуваченим скоєні злочини невеликої та середньої тяжкості, потерпілі на призначенні суворого покарання не наполягають. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене з урахуванням вимог ст.70 ч.1 КК України ,за сукупністю злочинів, оскільки обвинуваченим вчинено декілька злочинів та покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене з урахуванням вимог ст. 70 ч.4 КК України, оскільки він судимий 06.09.2017 рокуАвтозаводським районнимсудом м.Кременчуказа ст.185ч.2КК Українидо покаранняу виглядіпозбавлення волістроком на3рокиіпісля постановленнявироку встановлено,що ОСОБА_4 ,   винен щев іншихзлочинах вчиненихним до  постановлення попередньоговироку,тому судвважає  шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим призначеним за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 06.09.2017 року , остаточно призначити покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання. Органами досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосований . Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 від учасників судового провадження не надійшло. 
		Цивільний позов по справі не заявлений. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався. 
		Процесуальні витрати по справі - відсутні.
		Речові докази по справі  відсутні.
		Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України , суд,-
		 
		 
		ЗАСУДИВ :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 190 ч. 1, 2 КК України та призначити йому покарання:
		- за ст. 190 ч.1 КК України 1 рік обмеження волі . 
		- за ст. 190 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі; 
		   На підставі ст.. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити покарання 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
		Відповідно до  ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06.09.2017 року , остаточно призначити покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі .
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання. 
		Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Головуючий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...