Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5274/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2019. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Результат оскарження 21.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/266
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ
		29 липня 2019 року                               м. Київ                                        № 640/5274/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Ващенко В.А., за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу та ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Санагро Україна"
		до Рівненської міської митниці Державної фіскальної служби 
		про визнання протиправним та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 
		за участю представника позивача, відповідач не прибув, повідомлений 
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Санагро Україна" (надалі - позивач, юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72, фактична адреса: 01133, місто Київ, вулиця Є. Коновальця, будинок 44б, 1 під`їзд, 3 поверх) до Рівненської міської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, адреса: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 4), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
		- №UA204040/2018/00808, виданої 11 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.;
		- №UA204040/2018/00809, виданої 11 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Куксою В.В.;
		- №UA204040/2018/00823, виданої 14 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.;
		- №UA204040/2018/00824, виданої 17 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Пригарським Р.П.;
		- №UA204040/2018/00829, виданої 17 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Добринською К.Ю.;
		- №UA204040/2018/00851, виданої 27 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Салаганом О.М.;
		- №UA204040/2018/00843, виданої 26 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Барчуком С.А.;
		- №UA204040/2018/00852, виданої 28 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Салаганом О.М.;
		- №UA204040/2018/00857, виданої 28 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.;
		- №UA204040/2018/00860, виданої 28 грудня 2018 року заступником начальника митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Пригарським Р.П. 
		(надалі - картки відмови). 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро» задоволено у повному обсязі, а саме, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA204040/2018/00808, виданої 11 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.; №UA204040/2018/00809, виданої 11 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Куксою В.В.; №UA204040/2018/00823, виданої 14 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.; №UA204040/2018/00824, виданої 17 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Пригарським Р.П.; №UA204040/2018/00829, виданої 17 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Добринською К.Ю.; №UA204040/2018/00851, виданої 27 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Салаганом О.М.; №UA204040/2018/00843, виданої 26 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Барчуком С.А.; №UA204040/2018/00852, виданої 28 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Салаганом О.М.; №UA204040/2018/00857, виданої 28 грудня 2018 року головним державним інспектором митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Парфенюком В.В.; №UA204040/2018/00860, виданої 28 грудня 2018 року заступником начальника митного посту "Сарни" Рівненської митниці Державної фіскальної служби Пригарським Р.П. та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 19210,00 грн.
		17 липня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 224955,20 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на те, що у позовній заяві позивач зазначав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 300000,00 грн, також позивач подавав до суду клопотання щодо встановлення розміру судових витрат від 11 липня 2019 року, в якому зазначав, що остаточний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу буде надано останнім протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
		12 липня 2019 року судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		На підставі вищевикладеного, представник позивача звернувся до суду з вказаною заявою щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
		Заперечуючи проти розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача у своєму клопотанні про зменшення витрат, послався на те, що з поданих та долучених до матеріалів справи копії додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року не зрозуміло, що входить в обов`язки позивача з - поміж іншого забезпечення адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених договором, в тому числі, документами в необхідній кількості примірників, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність позивача, при необхідності - робочим місцем, транспортом, хоча, як зазначає представник відповідача, адвокат та позивач зареєстровані та знаходяться в одному приміщенні.
		Крім того, представник відповідача зазначив, що з поданого акта виконаних робіт №1 від 02 січня 2019 року №2 від 15 липня 2019 року вбачається, що деякі види правової допомоги є такими, що здійснені лише для збільшення витрат на правову допомогу.
		Також представник відповідача послався й на те, що акт виконаних робіт містить такий вид правової допомоги, як «підготовка та направлення адвокатського запиту до Рівненського відділу поліції ГУНП», проте, як вважає представник відповідача, звернення адвоката до правоохоронного органу в рамках кримінальної справи в інтересах свого клієнта, не відноситься до надання правової допомоги у адміністративній справі.
		Більш того, представник відповідача вказує й на те, що згідно актів виконаних робіт під номерами 1, 4 та 1, 2, 4, 6, 9, 12, 16, 19 зазначено види правової допомоги як «консультація усна за місцезнаходженням виконавця» загальною тривалістю 29 годин, проте, за доводами представника відповідача, вказані дії та понесені витрати документально не підтверджені, тому відповідач вважає, що ці види правової допомоги зазначені представником позивача лише для збільшення вартості витрат, а не дійсно надання правової допомоги.
		При цьому, представник відповідача також зазначив, що види правової допомоги, зазначені під номерами 10 та 7, 8 фактично дублюють одна одну, оскільки під номером 10 представником позивача надавалась правова допомога у вигляді підготовки позовної заяви - 40 годин, а під номерами 7, 8 - вивчення судової практики 10 годин, які не підтверджено ніякими доказами.
		Також представник відповідача послався й на те, що правова допомога позивача надавалась адвокатом Колесниковим Д.В., а згідно платіжних доручень №1112 та №1113 позивач перерахував кошти ФОП ОСОБА_2 , тобто, за доводами представника відповідача, документ про оплату витрат на оплату правничої допомоги адвоката відсутній.
		У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до складності справи та пропорційно до предмету спору з урахуванням відсутності платіжних документів щодо оплати понесених витрат.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року призначено судове засідання в адміністративній справі №640/5274/19 для вирішення питання про судові витрати.
		В судовому засіданні 29 липня 2019 року представник позивача підтримав заявлені вимоги щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу та просив задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
		Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
		Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»     від 05 липня 2012 року №5076-VI  договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
		Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI  ).
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»     від 05 липня 2012 року №5076-VI  гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Як вбачається з наданої суду копії договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» (надалі - клієнт) та адвокатом Колесниковим Дмитром Валентиновичем (надалі - виконавець), останній зобов`язався надати послуги в сфері права (правову допомогу), в тому числі за окремими дорученнями клієнта. 
		Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконавець приймає на себе обов`язки в межах предмету даного договору вести всі справи від імені клієнта в рамках даного договору в правоохоронних та контролюючих органах, у всіх судових установах України всіх інстанцій, в тому числі у Верховному суді України, в органах ДФС України, Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центра МВС України з усіма природними правами, властивими клієнту, в тому числі як заявнику, скаржнику, потерпілому, позивачу, відповідачу, третій особі та в усіх інших статусах клієнта, в тому числі шляхом складання та подання заяв, скарг, позовних заяв, касаційних скарг та інших документів необхідних для виконання предмету даного договору.
		У відповідності до пункту 4.1 договору на визначення розміру гонорару виконавця впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
		З наданої суду копії додаткової угоди №1 від 18 грудня 2018 року про договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року, укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Санагро» та адвокатом Колесниковим Д.В., сторони погодили доповнити Розділ 4 договору пунктами 4.3-4.8, зокрема, пунктом 4.3., яким передбачено, що розмір гонорару виконавця за годину роботи становить 40% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня року, в якому надавалась правова допомога; пункт 4.5. визначає, що у разі успіху виконавець має право на додаткову премію, розмір якої погоджується сторонами в кожному окремому випадку шляхом укладення відповідних додатків.
		Додатком №1 від 18 грудня 2018 року до договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року визначено, що відповідно до пункту 4.3. договору сторони погодили розмір гонорару виконавця, який станом на 2018 рік, за одну годину роботи складає 1489,20 грн.
		Додатком №2 від 02 січня 2019 року до договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року сторони, відповідно до пункту 4.3. договору, погодили розмір гонорару виконавця, який станом на 2019 рік, за одну годину роботи складає 1669,20 грн.
		У відповідності до наданої суду копії додатку №3 від 18 березня 2019 року до договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року сторони погодили розмір додаткової премії, у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі судом І інстанції у розмірі 50000,00 грн.
		Як вбачається з копії акта виконаних робіт №1 (за грудень 2018 року) від 02 січня 2019 року, адвокатом Колесниковим Д.В. товариству з обмеженою відповідальністю «Санагро України» ніби-то надані наступні послуги:
		1. консультація за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 4467,6 грн;
		2. складання адвокатського запиту до Дніпропетровського відділення з питань експертизи та дослідження ДПМЕ ДФС від 18 грудня 2018 року, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 4467,60 грн;
		3. складання адвокатського запиту до Рівненської митниці ДФС України від 20 грудня 2018 року, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 4467,60 грн;
		4. консультація усна за місцезнаходженням виконавця з посиланням на норми права, кількість витрачених годин - 2, розмір гонорару 2978,40 грн. 
		Всього за 11 годин наданих послуг сплаті підлягає 16381,20 грн, які відповідно до наявних в матеріалах справи копій рахунку на сплату №1 від 15 липня 2019 року та платіжного доручення №№1113 від 15 липня 2019 року сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна»  на рахунок ОСОБА_2 .
		Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині консультації за місцезнаходженням виконавця, на яку адвокатом витрачено 3 години та консультації усної за місцезнаходженням виконавця з посиланням на норми права, на яку витрачено 2 години, суд вважає її безпідставною, оскільки матеріалами справи не підтверджується, ані дата надання такої консультації, ані час, коли розпочато її надання та час закінчення консультування, також не зазначено з яких питань було надано таку консультацію адвокатом Колесниковим Д.В. товариству з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна», оскільки умовами договору №17/12 передбачено надання послуг товариству не лише з приводу предмета спору у даній адміністративній справі, а й по іншим питанням, з огляду на що відсутні правові підстави для стягнення цих судових витрат з відповідача на користь позивача.
		В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року, адвокат Колесников Д.В. взяв на себе зобов`язання надавати товариству з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» саме правову допомогу, тобто, консультацію без посилання на норми права, адвокат Колесников Д.В. в принципі не міг надавати на виконання умов укладеного договору, оскільки така б консультація свідчила про порушення останнім умов договору або неналежне чи неякісне надання професійної правничої допомоги.
		Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що адвокат Колесников Д.В. звернувся до Дніпропетровського відділення з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС із адвокатським запитом від 18 грудня 2018 року, який містить в собі загальні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порядку надання відповіді на адвокатські запити, а також загальні питання щодо витребування копій документів, надісланих Рівненською митницею ДФС України та надання інформації на два питання.
		На думку суду, на складання цього адвокатського запиту не може бути витрачено три години роботи адвоката, оскільки питання, які поставлені в цьому адвокатському запиті є загальними та не потребують значного часу для їх формування, а тому, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичну кількість часу, витраченого на складання цього адвокатського запиту, суд приходить до висновку, що вказані витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.
		Стосовно складання адвокатського запиту до Рівненської митниці ДФС України від 20 грудня 2018 року, суд звертає увагу, що перші 5 абзаців запиту є аналогічними, як і в адвокатському запиті до Дніпропетровського відділення з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС, запит до Рівненької митниці ДФС також містить в собі загальні положення щодо порядку надання відповіді на адвокатський запит, при цьому, сам запит фактично складається з цитування чинного законодавства України та посилання на видану картку відмови, тобто, кількість витрачених годин, яка зазначена в акті виконаних робіт - 3 години не є співмірною з тим об`ємом, який міститься в адвокатському запиті, а тому з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичну кількість часу, витраченого на складання цього адвокатського запиту, суд приходить до висновку, що й ці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2978,40 грн не підлягають стягненню з відповідача.
		З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16381,20 грн та відсутність правових підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
		Більш того, як вбачається з наданої суду копії акта виконаних робіт №2 (за січень-липень 2019 року) від 15 липня 2019 року до договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року адвокатом Колесниковим Д.В. товариству з обмеженою відповідальністю «Санагро» були надані види правової допомоги на загальну суму 208574,00 грн, які сплачено товариством на рахунок ОСОБА_2 15 липня 2019 року, що підтверджується наявними в матеріалами справи копіями рахунку на оплату №2 від 15 липня 2019 року та платіжним дорученням №1112 від 15 липня 2019 року.
		Зокрема, відповідно до змісту акта виконаних робіт №2 (за січень-липень 2019 року) від 15 липня 2019 року до договору про надання правової допомоги №17/12 від 17 грудня 2018 року адвокатом Колесниковим Д.В. товариству з обмеженою відповідальністю «Санагро» були ніби-то надані наступні види допомоги (судом, для зручності, зазначаються послуги з нумерацією пунктів, як зазначено у акті):
		1. консультація усна за місцезнаходженням виконавця з вивченням документів, кількість витрачених годин - 4, розмір гонорару - 6676,80 грн;
		2. консультація усна за місцезнаходженням виконавця з посиланням на норми права, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 5007,60 грн;
		4. консультація усна за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару - 5007,60 грн;
		6. консультація усна за місцезнаходженням виконавця з посиланням на норми права, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 5007,60 грн;
		9. консультація усна за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 4, розмір гонорару - 6676,80 грн;
		12. консультація усна за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 2, розмір гонорару - 3338,40 грн;
		16. консультація усна за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару - 5007,60 грн;
		19. консультація усна за місцезнаходженням виконавця, кількість витрачених годин - 2, розмір гонорару - 3338,40 грн.
		А всього відповідно до акту виконаних робіт №2 від 15 липня 2019 року, адвокатом надано усних консультацій за його місцезнаходженням з вивченням документів, з посиланням на норми права або без такого протягом 24 годин на загальний розмір гонорару 40060,80 грн.
		З цього приводу суд зазначає, що ані позивачем, ані його представником не надано суду належних та допустимих доказів того, в рамках якого саме предмета спору була надана товариству консультація, чи дійсно ці консультації були обов`язковими саме для цього судового спору, які саме документи та ким саме вивчались (або адвокатом, або уповноваженою особою товариства), також не надано доказів, коли саме надавалася така консультація, коли розпочато надання консультації, коли закінчено її надання, не зазначено, що мається на увазі «за місцезнаходженням виконавця». Також, суд ще раз звертає увагу, що адвокат в рамках надання професійної правничої допомоги за умовами укладеного договору №17/12 має надавати таку допомогу, що само по собі має на увазі надання консультації з посиланням на норми права та вивченням відповідних документів, які є предметом спору, а не в будь-який інший спосіб. Наведене дозволяє суду дійти висновку про необґрунтованість заявлених витрат та відсутність правових підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
		Крім того, до складових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акта №2 включені такі види послуг, як:
		« 3. складання адвокатського запиту до Рівненської митниці ДФС від 01 лютого 2019 року, кількість витрачених годин - 4, розмір гонорару - 6676,80 грн»
		Суд звертає увагу, що вказаний адвокатський запит містить в собі загальні положення щодо порядку надання відповіді на адвокатський запит, при цьому, сам запит фактично складається з 5 абзаців описової частини щодо того, коли саме інспекторами відповідача виписані акти та видані картки відмови та вимогу щодо надання інформації, тобто, кількість витрачених годин, яка зазначена в акті виконаних робіт - 4 години не є співмірною з тим об`ємом, який міститься в адвокатському запиті, а тому з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичну кількість часу, витраченого на складання цього адвокатського запиту та з урахуванням його складності, суд приходить до висновку, що ці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6676,80 грн не підлягають стягненню з відповідача.
		Щодо витрат, зазначених у пункті 5 акта «складання адвокатського запиту до Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області від 25 лютого 2019 року, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару - 5007,60 грн», суд зазначає, що вказаний запит стосується з`ясування обставин щодо визначення статусу товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» у певному кримінальному провадженні, тобто, не стосується предмету спору в даній адміністративній справі, а тому витрати, пов`язані з його складанням не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом цієї адміністративної справи та, відповідно, вимога щодо їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
		Стосовно витрат, зазначених у пунктах 7, 8 акта №2 «підготовка аналітичної довідки щодо відповідної судової практики в Україні, кількість витрачених годин - 5, розмір гонорару 8346,00 грн» та «підготовка аналітичної довідки відповідних рішень винесених Європейським судом з прав людини, кількість витрачених годин - 5, розмір гонорару 8643,00 грн», суд зазначає, що матеріали справи взагалі не містять ніяких аналітичних довідок щодо відповідної судової практики, також не є зрозумілим щодо яких правовідносин готувалися ці аналітичні довідки, не зазначено, коли саме (дата та час) адвокат приступив до їх підготовки та коли саме закінчив їх виготовлення. При цьому, суд зазначає, що матеріалами справи також не підтверджується, яку саме судову практику було відображено у цих довідках та з якою метою, з огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат в цій частині. 
		Щодо витрат, зазначених у пунктах 11, 13, 17 акта №2 «складання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, кількість витрачених годин - 2, розмір гонорару  3338,40 грн», «складання відповіді на відзив, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 5007,60 грн» та «складання заяви щодо встановлення розміру судових витрат, кількість витрачених годин - 1, розмір гонорару 19969,20 грн», суд зазначає наступне.
		Так, з наявного в матеріалах справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке надійшло на адресу суду 11 квітня 2019 року, вбачається, що воно містить загальні положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надруковано (без урахуванням обов`язкових реквізитів клопотання, зазначених у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України) на одному аркуші формата А4, не містить в собі будь-яких витягів, цитат або висловлювань, які потребували б значного часу для їх написання, що дозволяє суду дійти висновку про незначну складність цього процесуального документа.
		В той же час, у акті виконаних робіт №2 зазначено, що на складання цього клопотання адвокатом витрачено 2 години робочого часу, проте, взагалі не обґрунтовано, в чому саме полягала складність написання клопотання, які саме норми діючого законодавства України адвокатом були застосовані задля обґрунтування заявленого клопотання, окрім загальної норми, яка міститься у статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та загальних норм щодо надання судом оцінки наявним в матеріалах справи доказам, які зазначені у клопотанні одним абзацом.
		          Також, ані позивачем, ані його представником не надано суду належних та допустимих доказів, коли саме адвокат приступив до складання цього клопотання та час закінчення його складання.
		          Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням сторін задоволено частково та судом з власної ініціативи за результатом попереднього дослідження змісту позовної заяви та відзиву відповідача на неї ухвалено рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання, що також свідчить про незначну складність та часткову обґрунтованість складеного представником позивача клопотання.
		          З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги позивачу та відсутність правових підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		          Стосовно складання представником позивача відповіді на відзив на позовну заяву та заяви щодо встановлення судових витрат, суд ще раз наголошує на тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів дійсності та реальності витраченого часу представником позивача, який зазначено у акті №2, зокрема, 3 години та 1 година, а сам зміст цих процесуальних документів свідчить про незначну їх складність, що на думку суду, унеможливлює витрачання на їх виготовлення часу загального часу у 4 години, а тому ці витрати також не підтверджені позивачем та його представником належним чином, що свідчить про відсутність підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		З приводу витрат, зазначених у пункті 20 акта №2 «гонорар виконавця за рішення суду І інстанції на користь замовника у розмірі 50000,00 грн», суд зазначає наступне.
		Як вже було зазначено судом, у відповідності до пункту визначає, що 4.5 договору №17/12 у разі успіху виконавець має право на додаткову премію, розмір якої погоджується сторонами в кожному окремому випадку шляхом укладення відповідних додатків.
		Проте, за своїм змістом і правовою природою така винагорода (додаткова премія) не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.
		Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, за класифікаційною ознакою предмет договору є складовою його істотної умови.
		З урахуванням положень частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.          
		У розумінні цивільно-правових зобов`язань виконавця предметом договору про надання юридичних послуг є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).
		Аналіз положень пункту 4.5 договору №17/12 дає підстави суду дійти висновку, що його умовами визначено оплату не лише наданих правових послуг, а ще й факту досягнення позитивного для особи, в інтересах якої укладено договір, зокрема, позитивного результату судового розгляду даної адміністративної справи.
		Суд зазначає й те, що інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» як сторони договору (клієнт) безумовно не обмежуються отриманням власне послуг адвоката Колесникова Д.В, а спрямовані на досягнення певного результату - «позитивного рішення», проте, досягнення такого результату виходить за межі предмету договору, яким є лише надання правових послуг.
		Рішення суду у адміністративній справі є результатом вирішення спору, що виник між його учасниками, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права, згідно вимог законодавства. Розглядаючи справу, суд доходить висновку про задоволення позову, в разі виявлення протиправних дій або рішень з боку відповідача, що відповідно в такому випадку, не є досягненням результату адвокатом, а є діяльністю суду. 
		За змістом положень частини 2 статті 6, пункту 14 частини 1 статті  92, частини 1 статті 124 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, судочинство визначається виключно законами України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Зазначені норми виключають, як таку, можливість належності діяльності органів судової влади до сфери приватноправового регулювання, а відтак - і до предмета цивільно-правових договорів.
		Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України у їх системному зв`язку сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього     Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності і справедливості і можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це («заборонено законом»), або якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту чи суті відносин між сторонами.
		Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес). Реалізуючи принцип свободи договору, сторони не вправі змінювати імперативну вимогу закону щодо предмета договору про надання юридичних послуг шляхом визначення в безпосередній чи завуальованій формі результат розгляду справи судом як складову предмета договору про надання юридичних послуг.
		Таке обмеження ніяким чином не звужує зміст та обсяг права сторін договору у цій справі самостійно визначати прийнятні для них умови оплати послуг за договором, загальну вартість послуг тощо.
		В той же час, с удове рішення не належить до об`єктів цивільних прав (частина 1 статті 177 Цивільного кодексу України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу Кодексу).
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача гонорару виконавця за рішення суду І інстанції у розмірі 50000,00 грн.
		Стосовно вимоги щодо стягнення витрат, зазначених у пункті 10 акта №2 «складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування карток відмови Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, кількість витраченого часу 40 годин, розмір гонорару 66768,00 грн», суд вважає її частково обґрунтованою, з урахуванням обсягу позовної заяви та її змісту, а тому вважає, що адекватним та співмірним розміром витрат буде сума 33384,00 грн, тобто половина від заявленого в цій частині обсягу.
		Щодо витрат, зазначених у пунктах 14, 15 та 16 «представництво замовника у підготовчому засіданні 24 травня 2019 року, кількість витрачених годин - 2, розмір гонорару 3338,40 грн», «представництво замовника у підготовчому засіданні 11 червня 2019 року, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 5007,60 грн» та «представництво замовника у судовому розгляді справи 12 липня 2019 року, кількість витрачених годин - 3, розмір гонорару 5007,60 грн», су зазначає наступне.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/5274/19 та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року судом прийнято рішення про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 травня 2019 року на 11 годину 30 хвилин.
		24 травня 2019 року підготовче засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному, та відкладено на 11 червня 2019 року на 10 годину 00 хвилин.
		Тобто, 24 травня 2019 року представник позивача не приймав участі у підготовчому засіданні, у зв`язку з тим, що останнє не відбулось, тому твердження представника позивача та дані, зазначені у акті №2 щодо представника позивача у підготовчому засіданні 24 травня 2019 року тривалістю 2 години не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
		11 червня 2019 року підготовче засідання було розпочато о 10 годині 05 хвилин та закрито підготовче провадження ухвалою суду о 10 годині 29 хвилин, що підтверджується даними з журналу судового засідання від 11 червня 2019 року.
		Тобто, представник позивача 11 червня 2019 року приймав участь у підготовчому засіданні у адміністративній справі 24 хвилин, а не 3 години, як про це зазначено у акті виконаних робіт, з урахуванням умов договору, зокрема, в частині оплати послуг адвоката, с суд приходить до висновку, що послуги у виді представництва товариства в суді 11 червня 2019 року підтверджуються на загальну суму гонорару у розмірі 584,22 грн.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 12 липня 2019 року на 09 годину 00 хвилин.
		З журналу судового засідання від 12 липня 2019 року вбачається, що судове засідання відкрито о 09 годині 27 хвилин та закінчено о 10 годині 22 хвилини, тобто, судовий розгляд справи тривав 55 хвилин, а не 3 години, як зазначено у акті виконаних робіт №2, що дає суду можливість дійти висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення за рахунок бюджетних відшкодувань відповідачу витрат, пов`язані з представництвом в суді, на загальну суму 667,68 грн.
		Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем частково доведено, а судом встановлено часткову обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у адміністративній справі у зв`язку з чим стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34635,90 грн.
		Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Санагро Україна"  задовольнити частково. 
		2. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санагро Україна"  (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72, ЄДРПОУ 35508479) понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 34 635,90 гривень (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять п`ять грн 90 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської митниці Державної фіскальної служби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 4, ЄДРПОУ 39420640).
		3. В іншій частині заяви - відмовити. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст додаткового рішення суду виготовлений 08 серпня 2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                          Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...