Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/2459/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2019. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 08.08.2019
Номер судового провадження: 854/2588/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		08 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2459/18Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.
		          П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого           судді                     -            Джабурія О.В.
		суддів                                          -            Вербицької Н.В.
		-           Кравченка К.В.
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.07.2018 р. № 003091405, 
		 
		ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА
		НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 
		 
		30.11.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  Головного управління ДФС України в Херсонській області, АР Крим та Севастополі, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 04.07.2018 № 003091405 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 40800 грн., в тому числі 17000 грн. санкцій за порушення ст. 11, 15, 15-3  Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ( далі Закон №481/95-ВР ).
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято за висновками акту про результати фактичної перевірки від 21.06.2018 №0261/21/22/рро/ НОМЕР_1 , яким виявлено порушення: продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього  місцях торгівлі,  місце торгівлі алкогольними напоями не обладнане РРО або КОРО (РК),  продаж  алкогольних напоїв  на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкта громадського харчування (ресторанного господарства), зберігання алкогольних напоїв не маркованих марками акцизного збору встановленого зразка, зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв,  у кіоску знаходились міцні алкогольні напої (кріплені вина).  Позивач зазначає, що не погоджується з зазначеним рішенням з огляду на те, що під час проведення фактичної перевірки так і під час прийняття рішення за її результатами, працівниками ГУ ДФС в Херсонській області були допущені порушення законодавства. ФОП ОСОБА_1 здійснював торгівлю лише столовими винами, що також підтверджується відомостями акту проведення контрольної закупки,  перевіряючим було придбано саме столове вино торгівельної марки «Ореанда Піно Нуар», на пляшки марка акцизного збору була в наявності, в акті перевірки відсутні найменування та реквізити  будь-яких кріплених вин. Також зазначає, що  торгівельний кіоск за своїм цільовим призначенням є місцем реалізації, а  не місцем зберігання  алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому не потребує внесення до Єдиного реєстру  місць зберігання алкогольних напоїв. Наявність реєстратора розрахункових операцій при здійсненні торгівлі столовими  винами  не є обов`язковим.
		 
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби  у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 4 липня 2018 року № 003091405 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 34000 грн.
		В решті вимог відмовлено.
		Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області 30.07.2003, РНОКПП НОМЕР_1 ) 587 грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.
		 
		Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи у зв`язку з чим апелянт просить скасувати судове рішення першої інстанції та ухвалити про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.
		 
		КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :
		 
		ОСОБА_1 зареєстрований  фізичною особою-підприємцем, здійснює господарську діяльність з продажу  вин в кіоску за адресою  АДРЕСА_2.
		21.06.2018 співробітниками Головного управління ДФС України в Херсонській області, АР Крим та Севастополі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області № 556 від 04.06.2018, направлень від  21.06.2018 №№ 0585, 0586 було проведено фактичну перевірку торгівельного об`єкту з продажу вин (кіоск) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у присутності продавця ОСОБА_5 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21.06.2018 року №0261/21/22/рро/3143800099.
		Перевіркою виявлено  порушення підприємцем вимог ст.11, ст.15, ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В акті перевірки вказано про те, що виявлено проведення розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв (вин столових) без застосування Книги обліку розрахункових операцій та розрахункових  книжок  (далі - КОРО та РК), продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі - місце торгівлі алкогольними напоями не обладнане РРО або КОРО (РК), у яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв. Інспектором була проведена контрольна розрахункова операція - було придбано  пляшку вина ТМ «Ореанда» «ПіноНуар» 0,7 л червоне столове вартістю 60 грн. Встановлено  продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкта громадського харчування (ресторанного господарства). У кіоску здійснюється продаж вин на розлив із дерев`яних бочок у одноразові пластикові стакани різних об`ємів. Такий тип закладу, як кіоск, у переліку закладів ресторанного господарства відсутній, продаж алкогольних напоїв на розлив не дозволяється.  Встановлено зберігання алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного збору встановленого зразка, у кіоску зберігаються алкогольні напої, марки акцизного збору на яких  відсутні. Зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання , не внесених  до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв,  у кіоску знаходяться міцні (кріплені вина) алкогольні напої. Довідка про внесення вказаного об`єкту до Єдиного реєстру відсутня. Складено  акт проведення контрольної розрахункової операції. Також був складений акт огляду, в якому вказано, що  об`єкт торгівлі являє собою кіоск з вітриною з алкогольними напоями (столовими та міцними (кріпленими) винами). Вина зберігаються у скляній тарі різних об`ємах (пляшках) та дерев`яних бочонках  з кранами для розливу. У кіоску здійснюється продаж вин на розлив для споживання на місці. Пляшки з вином у скляній тарі у вигляді грона винограду марками акцизного збору не марковані. Бочонки та заводського розливу пляшки марковані марками акцизного збору встановленого зразка. В наявності свідоцтво про держреєстрацію ФОП та сертифікати відповідності на алкогольні напої.
		Заперечень на акт перевірки позивач до ГУ ДФС не подавав.
		За висновками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 04.07.2018  № 003091405 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 40800 грн. До податкового повідомлення-рішення надано розрахунок штрафних фінансових санкцій, з якого вбачається, що штраф в сумі 17000 грн. був застосований за  зберігання, реалізацію  алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, штраф в сумі 17000 грн. застосований  зберігання алкогольних напоїв, в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру алкогольних напоїв, 6800 грн.  штрафу за продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі - місце торгівлі алкогольними напоями не обладнане РРО (КОРО), в якому фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу підприємства громадського харчування. 
		Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
		Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА 
		 
		Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .
		Суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність, передбачену цим Законом.  
		Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
		Положення статті 17 Закону передбачають, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема,  у разі: 
		- порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень;
		- зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;
		- виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
		Порядок виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначено статтею 226 Податкового кодексу України. Пунктом 226.6 статті 226 Кодексу встановлено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об`ємних одиниць. Згідно ст. 11 Закону № 481 п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. 
		Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Як вбачається з наведеного, з урахуванням абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, законодавець визначає декілька окремих обмежень щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку: ввезення на митну територію України;  виробництво; зберігання; транспортування; прийняття на комісію з метою продажу; продаж на митній території України.
		Як встановлено судами, що ФОП ОСОБА_1 стверджує, що здійснює торгівлю лише столовими винами, в своє чергу, відповідач наполягає на тому, що  в кіоску здійснювалась торгівля та зберігалось вино кріплене, яке не є столовим.
		Відповідно до змісту акту перевірки та акту огляду ревізорами  зафіксовано, що  об`єкт торгівлі являє собою кіоск з вітриною з алкогольними напоями (столовими та міцними (кріпленими) винами), вина зберігаються у скляній тарі різних об`ємах (пляшках) та дерев`яних бочонках  з кранами для розливу, у кіоску здійснюється продаж вин на розлив для споживання на місці. Пляшки з вином у скляній тарі  у вигляді грона винограду марками акцизного збору не марковані. Бочонки та заводського  розливу пляшки марковані марками акцизного збору встановленого зразка. 
		Перевіряючим зафіксовано придбання пляшки столового вина торгівельної марки «Ореанда Піно Нуар».
		В акті огляду вказано, що у наявності свідоцтво про держреєстрацію ФОП та сертифікати відповідності на алкогольні напої, фотокопії додаються. Разом з тим, відповідачем не надано  суду  фотокопій сертифікатів відповідності на алкогольні напоїв. 
		Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України та в абзаці сьомому статті 1 Закону № 481/95-ВР згідно з яким «алкогольні напої» це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. 
		Національний стандарт України «Вина. Загальні технічні умови» (далі - ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі і громадського харчування. Відповідно до регламентованих ДСТУ 4806 фізико-хімічних показників об`ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14 відсотків, а напівсолодких - від 9.0 до 13 відсотків.
		Від столових вин слід відрізняти кріплені (п. 22 ст. 1 Закону № 2662, ст. 7 Закону № 2662 та ДСТУ 4806:2007 «Вина. Загальні технічні умови»), які в свою чергу  діляться на: міцні, десертні солодкі і десертні лікерні. Не належать до столових вин також:  вина шампанські, ігристі, газовані (ст. 10 Закону № 2662);  алкогольні напої винного походження: ароматизовані вина, вермути, коньяки, бренді (ст. 11 Закону № 2662). 
		Відрізнити столове вино від інших вин можна за написом на етикетці, де обов`язково має бути видова назва вина.
		Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Отже, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб`єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. 
		Аналізуючи обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції були зроблені правильні висновки щодо тих доказів, які були надані на підтвердження  фактів зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок  акцизного податку. Акти перевірки та огляду, які були складені ревізорами-інспекторами, не містять достатньої інформації  про порушення, оскільки  в них не  належним чином відображені всі обставини порушень  та не наведені докази, які б ці порушення підтверджували.  Зокрема, не зазначено кількість пляшок з вином, які зберігались в кіоску без марок акцизного збору,  їх найменування, об`єм, ціна, кількість,  вміст  спирту, ті інші чинники. В акті перевірки зазначено дуже стисло  про те, що на пляшках   з вином у скляній тарі у вигляді грона винограду немає  марок акцизного збору, але ніякого переліку продукції без акцизних марок не було складено. Також не вказано місце знаходження пляшок - на вітрині чи в торговому залі, або на полках. 
		З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що штраф  в сумі 17000 грн. за зберігання,  реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосований до позивача неправомірно.
		Крім цього, згідно частини тридцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону, місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - це перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», відповідно до пункту 2.1 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		Тобто, підставою для внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру є саме встановлення факту зберігання алкогольних напоїв в приміщенні, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		Як встановлено судом, торгівельний кіоск, в якому здійснював торгівлю позивач, за своїм цільовим призначенням є місцем реалізації,  весь алкоголь  зберігався в кіоску, то даний кіоск не є місцем зберігання алкогольних напоїв, оскільки в ньому безпосередньо здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, що не підпадає під ознаки місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому не потребує внесення до Єдиного реєстру. 
		Положеннями закону № 491/85-ВР під роздрібною торгівлею розуміється діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; а місцем торгівлі визначає місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування,  для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 12.04.2018 р. у справі № 2а-2234/10/0770.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції щодо протиправності застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій №0003091405 від 21.06.2018 року у розмірі 17 000 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв  в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
		 За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
		Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.  
		 
		 
		Головуючий суддя  Джабурія О.В.Судді    Кравченко К.В.   Вербицька Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...