Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/2087/16-а(2-а/335/84/2016) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2019. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/19141/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №335/2087/16-а(2-а/335/84/2016)
		адміністративне провадження №К/9901/19141/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю.., Рибачука А.І.,
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №235/3037/16-а
		за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Преміумстандартсервіс", про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Воробйова А.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Коршуна А.О., суддів: Ясенової Т.І., Панченко О.М.,
		в с т а н о в и в :
		У лютому 2016 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Войтович Є.М., звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, в  якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 22.06.2011 №79 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради від 25.01.2006 №50 «Про затвердження містобудівної документації - «Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя». 
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що спірне рішення порушує його права, як власника земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер НОМЕР_1 . Вказував, що у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення №79 від 22.06.2011 землі селища Великий Луг м.Запоріжжя, в тому числі належна йому земельна ділянка, віднесена до земель рекреаційного призначення, що виключає можливість її забудови. Зазначав, що рішення Запорізької міської ради №50 від 25.01.2006 є фактично виконаним, оскільки на його підставі прийнято низку актів індивідуальної дії щодо надання у власність земельних ділянок, тому протиправно визнано відповідачем таким, що втратило чинність.
		Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, позов задоволено.
		Судами встановлено, що 18.10.2013 ОСОБА_2 уклав з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 . Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві власності згідно Державного акту серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя 29.12.2012 на підставі рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012 №103/1.
		Також встановлено, що рішенням Запорізької міської ради №50 від 25.01.2006 затверджено містобудівну документацію - «Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя». У зв`язку з прийняттям цього рішення відповідачем було прийнято рішення №23 від 25.02.2009, яким змінено категорію земель з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови і вид угідь з земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі кемпінгів, будинків або проведення відпусток на землі під житловою забудовою, одно та двохповерховою на земельній ділянці площею 7,0034 га АДРЕСА_4 , згідно з планом.
		Рішенням Запорізької міської ради №79 від 22.06.2011 визнано таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради №50 від 25.01.2006 «Про затвердження містобудівної документації - «Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя». 
		Позивач, вважаючи, що вищезазначене рішення №79 від 22.06.2011 порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який визначено чинним законодавством, оскільки визнане таким, що втратило чинність рішення є актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, тобто є таким, що не могло бути ні скасованим, ні зміненим органом місцевого самоврядування після його виконання.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Заступник прокурора Запорізької області подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
		Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги. 
		Так, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню міськради, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Пунктом 42 ч.1 ст. 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Законом України від 20.04.2000 № 1699-III "Про планування і забудову територій" та Типовими регіональними правилами забудови, затвердженими наказом Держбуду України від 10.12.2001 №219, які були чинними на момент прийняття вказаного рішення від 25.01.2006, було передбачено, що місцеві правила забудови розробляються та затверджуються міськими радами на підставі саме Типових регіональних правил.
		Проте, 12.03.2011 набув чинності Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" згідно Прикінцевих положень якого втратив чинність Закон № 1699-III, а наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.07.2011 №103 визнано таким, що втратив чинність наказ Держбуду України від 10.12.2001 №219.
		Слід зазначити, що з набранням чинності Закону № 3038-VI, з переліку документів, що здійснюють нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій, виключено такий вид нормативної документації як місцеві правила забудови.
		Натомість, ч.1 ст.17 Закону № 3038-VI  визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		Невід`ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. 
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. 
		В силу приписів Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" рішення Запорізької міської ради №50 від 25.01.2006, яким затверджено містобудівну документацію - «Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя», є регуляторним актом.
		Так, 11.01.2011 набув чинності Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування», ч.2 ст.7 якого передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить розроблення проектів актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, на основі переліків регуляторних актів та обґрунтувань, зазначених у частині першій цієї статті, готують відповідні проекти актів про внесення змін до відповідних регуляторних актів, визнання їх такими, що втратили чинність, або їх скасування.
		З метою забезпечення виконання вимог вищезазначеного Закону, розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 15.03.2011 № 76 створена робоча комісія з аналізу діяльності органів місцевого самоврядування з прискореного перегляду регуляторних актів. 
		Згідно розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 04.08.2011 №318 станом на 29.07.2011 робота з прискореного перегляду регуляторних актів Запорізькою міською радою завершена.
		Так, чинним у 2006 році законодавством було передбачено наявність такої нормативної документації як місцеві правила забудови, у зв`язку з чим міською радою було прийнято рішення №50 від 25.01.2006 щодо затвердження містобудівної документації.
		Проте, з 12.03.2011 відбулись зміни у законодавстві, яке регулює містобудівну документацію, та якими передбачено порядок затвердження Генерального плану населеного пункту. Тобто, з набуттям чинності нових нормативно-правових актів у сфері містобудівних відносин, затвердження містобудівної документації здійснюється по-іншому, ніж у 2006 році.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи рішення №79 від 22.06.2011 про визнання таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради №50 від 25.01.2006, Запорізька міська рада діяла в межах наданих повноважень на виконання вимог чинного законодавства, оскільки Законом України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» прямо передбачено можливість визнання актів органів місцевого самоврядування такими, що втратили чинність.
		Щодо наявності порушених прав ОСОБА_1 , то останній у 2006 та у 2011 роках не був власником спірної земельної ділянки, оскільки набув право на неї у жовтні 2013 року, а його правопопередник (продавець ОСОБА_2 ) - у грудні 2012 року, а тому оскаржуване рішення не порушує та не може порушувати його прав та законних інтересів.
		Крім того, на даний час на розгляді Ленінського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа №334/10948/15-ц за позовом Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави до Запорізької міської ради та фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішень міської ради щодо надання у власність фізичним особам земельної ділянки та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. Відповідачем у ній є також   ОСОБА_1 - позивач у даній адміністративній справі.
		Тобто, у справі №334/10948/15-ц вирішується спір про право, зокрема ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 .
		За змістом статті 6 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		Отже, в адміністративному процесу підлягають захисту порушені права, свободи або інтереси, однак оскаржуване рішення не порушує та не може порушувати прав та законних інтересів позивача, оскільки на момент укладення ним договору купівлі-продажу рішення від 22.06.2011 вже існувало.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зазначеним вимогам оскаржуване рішення Запорізької міської ради від 22.06.2011 №79 - відповідає, не порушує законних прав та інтересів позивача, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його скасування.
		Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		За наведених обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити.
		Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		...........................
		...........................
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик
		А.І. Рибачук,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...