Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2864/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2019. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.

Результат оскарження 28.11.2019 Східний апеляційний господарський суд: скасовано іншу ухвалу суду першої інстанції повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua 
		У Х В А Л А 
		07.08.2019р. Справа №905/2864/15 
		за заявою від 26.07.2019р. Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро 
		про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2018р. у справі №905/2864/15
		за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-
		інвестиційний банк, м.Київ 
		до відповідача Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро 
		про звернення стягнення на предмет застави
		Головуючий суддя Г.В. Левшина
		Суддя О.М. Сковородіна
		Суддя О.В. Чернова
		при секретарі судового засідання Торголенко К.А.
		Представники:
		від позивача: Яценко Є.О.
		від відповідача: Діденко Ю.О.
		В засіданні суду брали участь: 
		 
		Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2018р. по справі №905/2864/15 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ до Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро про звернення стягнення на предмет іпотек та застави задоволено частково.
		04.03.2019р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідні накази.
		01.04.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява від 01.04.2019р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ про виправлення помилки в наказах по справі №905/2864/15.
		Ухвалою суду від 03.04.2019р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ про виправлення помилки в наказах по справі №905/2864/15 до повернення матеріалів до господарського суду Донецької області.
		23.07.2019р. матеріали справи №905/2864/15 повернулись до господарського суду Донецької області.
		У зв`язку з відпусткою судді Тарапати С.С. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.07.2019р. змінено склад колегії суддів з розгляду справи №905/2864/15: замість судді Тарапати С.С. призначено суддю Чернову О.В.
		Ухвалою від 24.07.2019р. по справі №905/2864/15 повідомлено сторони про розгляд заяви від 01.04.2019р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в судовому засіданні, призначеному на 01.08.2019 року о 15:00 год.
		Крім цього, 29.07.2019р. до суду надійшла заява від 26.07.2019р. Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро про відстрочку виконання рішення суду.
		Згідно з ухвалою від 31.07.2019р. повідомлено сторони про розгляд заяви від 26.07.2019р. Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2018р. у справі №905/2864/15 в судовому засіданні 06.08.2019 року о 16:00 год. 
		Ухвалою від 01.08.2019р. заяву від 01.04.2019р. Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ про виправлення помилки в наказах по справі №905/2864/15 задоволено, виправлено помилку, допущену в наказах господарського суду Донецької області від 04.03.2019р. по справі №905/2864/15: змінено код юридичної особи (ЄДРПОУ) - боржника Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро та замість невірного "...ЄДРПОУ 00073882" визначено вірний "...ЄДРПОУ 00373882".
		В судове засідання 06.08.2019р. з`явилися представники сторін. Відповідач в судовому засіданні підтримав своє клопотання про відстрочення виконання судового рішення, а також надав клопотання від 06.08.2019р. про долучення доказів до матеріалів справи. Позивач в засіданні суду заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення. Крім цього, на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
		У зв`язку з надходженням додаткових документів, необхідністю ознайомлення з цими документами, в судовому засіданні 06.08.2019р. оголошено перерву до 07.08.2019р. о 12.15 год.
		В засіданні суду 07.08.2019р. позивач заперечив проти клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.
		Щодо заперечень позивача проти долучення доданих відповідачем документів, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
		Як встановлено, при прийнятті до розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі судом сторонам певного строку для надання доказів визначено не було. 
		Зокрема, за змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Таким чином, саме сторони мають надавати суду певні докази разом з відповідними заявами для доведення викладених ними обставин.
		При цьому, статтею 331 Господарського процесуального кодексу України встановлений певний строк розгляду, зокрема, заяви про відстрочення виконання судового рішення, - 10 днів з дня її надходження.
		Як встановлено, додаткові докази у справі відповідачем надіслані на адресу позивача лише 05.08.2019р., тобто, за день до судового засідання у справі. Одночасно, як вказувалось вище, дані документи подані суду 06.08.2019р., в день судового засідання. При цьому, за висновками суду, про наявність даних документів, враховуючи дати їх складання, відповідач не міг не бути обізнаним.
		За таких обставин, враховуючи недотримання відповідачем порядку подання доказів у справі (зокрема, не заздалегідь, а в день проведення судового засідання), суд при розгляді заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення враховує заперечення позивача та документи відповідача, долучені до клопотання від 06.08.2019р., до уваги не приймає.
		 
		Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення по справі №905/2864/15, суд виходить з наступного:
		Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. 
		Згідно з ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
		Разом з тим, відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
		За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує : 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Приписами ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
		Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ГПК України.
		При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. року у справі №920/199/16.
		Як встановлено, в обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/2864/15 заявник посилається на ті обставини, що підприємство для здійснення господарської діяльності використовує виробничі потужності, які формуються з нерухомого та рухомого майна, на яке звернуто стягнення згідно судового рішення у справі. При цьому, за поясненнями відповідача, період червень-грудень 2019р. характеризується високим рівнем завантаженості виробничих потужностей підприємства, а негайне виконання судового рішення буде мати критичні наслідки для підприємства у вигляді банкрутства. Одночасно, надання судом відстрочки виконання рішення створить можливість реструктуризації виробничих потужностей підприємства шляхом запуску виробничо-логістичної фабрики на території Слобожанської селищної ради.
		На підтвердження вказаних обставин відповідачем до заяви додано: копії контрактів від 09.04.2019р., 25.03.2019р., копії звітів 1-ПВ за червень 2018р., червень 2019р., копію дозволу на виконання будівельних робіт від 18.02.2019р. №ДП 112190492109, копії документів на підтвердження сплати податків, ЄСВ.
		 
		Позивач у запереченні на заяву про відстрочення виконання рішення, просить суд відмовити у вказаній заяві посилаючись на те що:
		- визначені відповідачем обставини жодним чином не спростовують обов`язку боржника виконати рішення суду;
		- боржником не доведено факту використання об`єктів, переданих в заставу та іпотеку, у своїй виробничій діяльності; - станом на теперішній час боржник за кредитним договором перебуває у процедурі банкрутства, проте, продовжує повноцінно здійснювати свою господарську діяльність, як і відповідач у цій справі. Одночасно, неповернення кредиту позбавляє банк права на існування. Як зазначалося вище, відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Згідно положень ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено правило, згідно якого суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ст.139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Як встановлено, згідно судового рішення у справі №905/2864/15 було звернуто стягнення на майно відповідача за адресами: м.Дніпро, вул.Журналістів, 11; м.Дніпро, вул.Журналістів, 7в. До складу даного майна входять як нерухоме майно (зокрема, адміністративно-побутовий корпус, трансформаторні, приміщення підготовчого відділення, будівлі холодильно-компресорні, приміщення з виробництва, склади, протипожежна насосна станція), так й транспортні засоби (як-то електронавантажувачі, автонавантажувачі). Крім цього, рішенням суду також звернуто стягнення на основні засоби, які є предметом застави. Перелік даного майна наведений у рішенні суду.  Тобто, враховуючи визначення ст.139 Господарського кодексу України поняття основних фондів, за висновками суду, судовим рішенням у справі №905/2864/15 було звернуто стягнення саме на основні фонди ПрАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.». Згідно витягу з ЄДР, статуту ПрАТ Кондитерська фабрика «А.В.К.» основними видами діяльності останнього є виробництво фруктових і овочевих соків, виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, виробництво чаю та кави, оптова торгівля напоями, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, пакування, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення. Таким чином, враховуючи встановлені статутними документами види діяльності відповідача, за висновками суду, майно, на яке звернуто стягнення, може бути використане саме у виробничій діяльності кондитерської фабрики. Так, наприклад, іншого способу використання сахариметра, теліжки для транспортування какао тощо, аніж у процесі виробництва какао судом не встановлено, позивачем не доведено. Те саме стосується й відповідних приміщень, транспортних засобів відповідача. Згідно наданих відповідачем пояснень, після втрати контролю над фабриками, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей, мiсцезнаходженням всiх основних засобiв товариства є вул.Журналiстiв, 11, м.Днiпро.  Позивачем доказів наявності у відповідача інших основних засобів аніж майна, на яке було звернуто стягнення рішенням суду по справі №905/2864/15 не надано.За висновками суду, у даному випадку звернення відповідача до суду з клопотанням про відстрочення виконання судового рішення обумовлене саме складністю його виконання через необхідність звільнення виробничих потужностей, що полягає в повному припиненні виробництва, у тому числі, вивезення майна (сировини), що не є предметом застави, припинення електропостачання, водопостачання, вивезення бухгалтерської документації тощо, враховуючи обсяги виробництва підприємства, специфіку його діяльності.
		Дослідивши доводи відповідача, суд оцінює вказані останнім обставини як ту саму виключну обставину, що дає підстави для відстрочення виконання рішення суду. Зокрема, виходячи з того, що звернення стягнення на майно полягає фактично у його арешті, вилученні та примусовій реалізації, на теперішній час дійсно існує необхідність у наданні часу відповідачу для можливості виконання судового рішення.
		Так, за змістом наданого до справи звіту з праці за червень 2018р. середньооблікова чисельність штатних працівників становила 1767 людина. Фактичний розмір фонду оплати праці у червні 2018 року склав 16571,8 тис.грн.
		При цьому, згідно звіту з праці за червень 2019р. середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становить 1096 осіб. Фактичний розмір фонду оплати праці у червні 2019 року склав 13075,3 тис.грн. Заборгованість підприємства перед працівниками із заробітної плати та виплат із соціального страхування станом на 01.05.2019р. відсутня.
		Тобто, у даному випадку ПрАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» як роботодавець має врегулювати питання щодо переведення або звільнення своїх працівників, перенесення виробництва тощо. 
		При цьому, виходячи з того, що майно, на яке звернуто стягнення судовим рішенням, знаходиться під обтяженням, для позивача відсутні жодні ризики щодо неможливості виконання судового рішення.
		Суд зазначає, що надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
		Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2018р. по справі №905/2949/17.
		Враховуючи вище встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, а також обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про відстрочення виконання рішення суду, приймаючи до уваги обставини, що вплинули на поведінку винної сторони, та те, що відповідач є соціально значущим підприємством, на якому працює понад 1000 чоловік, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, спосіб виконання судового рішення, необхідність збереження можливості відповідача здійснювати свою виробничу діяльність та запобігання звільненню працівників з підприємства відповідача, дотримання їх конституційних прав та гарантій, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду.
		При цьому, суд наголошує, що відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання). 
		Згідно з ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		За таких обставин, враховуючи викладене, заява від 26.07.2019р. Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/2864/15 до 13.12.2019р. підлягає задоволенню.
		Таким чином, керуючись ст.ст.74, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву від 26.07.2019р. Приватного акціонерного товариства Кондитерська фабрика А.В.К., м.Дніпро про відстрочку виконання рішення суду по справі №905/2864/15 задовольнити.
		 
		Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2018р. по справі №905/2864/15 до 13.12.2019р.
		 
		В судовому засіданні 07.08.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		Повний текст ухвали підписано 07.08.2019р.
		 
		Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). 
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Г.В. Левшина 
		 
		Суддя О.М. Сковородіна
		 
		Суддя О.В. Чернова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...