Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/5824/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення коду товару за УКТЗЕД.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/17505/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №1340/5824/18
		адміністративне провадження №К/9901/17505/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Блажівської Н.Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., 
		за участі:
		секретаря судового засідання - Хлуд Т.Ю.,
		представника позивача - Луціва О.М.,
		розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» 
		на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (суддя Гавдик З.В.) 
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (головуючий суддя Глушко І.В., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.) 
		в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» до Львівської митниці ДФС
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» (надалі також - позивач або ТОВ «Мета-Логістик») звернулось до суду із позовом до Львівської митниці ДФС (надалі також - відповідач або Митниця), в якому просило скасувати рішення про визначення коду товару від 14 листопада 2018 року №KT-UA209000-0335-2018 та зобов`язати Львівську митницю ДФС України повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі у вигляді державного мита на загальну суму 61045,73 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 12209,14 грн., які були сплачені згідно із тимчасовою митною декларацією від 3 жовтня 2018 року №UA209180/2018/061611.
		Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «Мета-Логістик» вказувало, що спірним рішенням Митниця безпідставно змінила визначений позивачем код імпортованого товару відповідно до УКТЗЕД 1602493000 зі ставкою ввізного мита 10% (преференційна ставка ввізного мита на підставі сертифіката походження EUR.1 - 6,3%) на код - 1602209000 зі ставкою ввізного мита 20% (преференційна ставка ввізного мита на підставі сертифіката походження EUR.1 - 17,3%), що, в свою чергу, призвело до переплати митних платежів на загальну суму 73254,87 грн.
		Так, позивач зазначав, що, враховуючи положення Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VI та його невід`ємні частини (Основні правила інтерпретації товарів №1, №6, примітки до розділу 16), імпортований товар: «Курячий паштет» (упаковка 390 г.), «Свинячий паштет Мазовецький» (упаковка 390 г.) виробництва фірми PAMAPOL, РП, за своїм інгредієнтним, якісним складом та органолептичними показниками не відповідають терміну «паштети печінкові» (тобто продукти із печінки), а відповідають терміну «паштети м`ясні» і тому не можуть класифікуватися за визначеним оскаржуваним рішенням кодом УКТЗЕД 1602209000 (готові консервовані продукти з печінки, інші). Натомість такі продукти відповідають коду УКТЗЕД 1602493000 , заявленому позивачем у митній декларації, як консервовані продукти із свинини, включаючи суміші, що містять 40 мас.% або більше, але менш як 80 мас.% м`яса або м`ясних субпродуктів будь-якого виду, включаючи жири будь-якого виду або походження.
		1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову повністю.
		Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що оскільки абзацом другим примітки 2 до групи 16 розділу IV Додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII передбачено, що стосовно готових продуктів, які містять печінку, вказівки, викладені в другому реченні цієї примітки, під час визначення товарних підпозицій товарних позицій 1601 і 1602 не застосовуються, то позивачем неправильно визначено код УКТЗЕД. 
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 14 листопада 2018 року №KT-UA209000-0335-2018 скасувати, а справу у цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
		2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Мета-Логістик» подано до Львівської митниці ДФС митну декларацію від 3 жовтня 2018 року №UA209180/2018/061457, у якій до митного оформлення заявлено такі товари: - «Курячий паштет», який за своїм складом містить такі м`ясні компоненти, як механічно обвалене м`ясо курки 14%, курячу шкіру 6,8%, свинячий жир 14%, свинячу шкіру 6,7%, свинячу печінку 8%; - «Свинячий паштет Мазовецький», який за своїм складом містить такі м`ясні компоненти, як свинячі шкірки 25,5%, свинячий жир 9,5%, свинячу печінку 10%. 
		В графі 33 митної декларації позивачем визначено код товару згідно УКТ ЗЕД 1602493000, відповідно до якого ставка ввізного мита встановлена на рівні 10%.
		В ході здійснення митних процедур та митного контролю посадовими особами відділу митного оформлення «Городок» м/п «Західний» Львівської митниці ДФС були відібрані зразки товарів «курячий паштет» та «свинячий паштет», які було направлено для проведення лабораторних досліджень до Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України, а також надіслано запит до відділу класифікації Львівської митниці №57 від 30 жовтня 2018 року для вирішення складеного випадку класифікації товару за митною декларацією №UA209180/2018/061457.
		Відповідно до висновку Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України від 29 жовтня 2018 №142005801-0207 встановлено, що «готові консервовані продукти із вмістом печінки: «Курячий паштет» по 390 г зі складом: м`ясо птиці (14%), курячі субпродукти (курячі шкірки 6,8%), свинячі субпродукти (свиняча печінка 8%, свинячі шкірки 6,7%) та свинячий жир (14%), вода, крупа манна, пшеничне та соєве борошно, рослинна клітковина, сіль, молочний та соєвий білок, харчові добавки (стабілізатори, загущувачі, емульгатори, підсилювачі смаку, ароматизатори, регулятори кислотності, консерванти), приправи, овочі, цукор, дріжджовий екстракт, екстракт паприки, трави, а також «Свинячий паштет Мазовецький» по 390 г зі складом: свинячі субпродукти (свинячі шкірки 25%, свиняча печінка 10%,) та свинячий жир (сало) (9,5%), вода, крупа манна, пшеничне та соєве борошно, рослинна клітковина, сіль, молочний та соєвий білок, харчові добавки (стабілізатори, загущувачі, емульгатори, підсилювачі смаку), приправи, овочі, цукор, дріжджовий екстракт мають вигляд однорідних мас пастоподібної консистенції із запахом та смаком печінки.
		Вироби, які були заявлені позивачем до митного оформлення (паштети), містять у своєму складі свинячу печінку, а тому, з урахуванням абзацу другого примітки 2 до групи 16 розділу IV Додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, їх неможливо класифікувати із застосуванням другого речення абзацу першого, тобто за компонентом, який домінує за масою, Митниця дійшла висновку, що такий товар відповідає коду 1602209000 (Інші готові чи консервовані продукти з м`яса, м`ясних субпродуктів або крові: - з печінки будь-яких тварин: - - інші) за ставкою мита 20%, а не 1602493000 (Інші готові чи консервовані продукти з м`яса, м`ясних субпродуктів або крові: - із свинини: - - інші, включаючи суміші: - - - із свійських свиней: - - - - які містять 40 мас. % або більше, але менш як 80 мас. % м`яса або м`ясних субпродуктів будь-якого виду, включаючи жири будь-якого виду або походження) зі ставкою ввізного мита 10%, як визначено позивачем.
		За результатами здійснення митного оформлення товарів Митницею прийнято рішення від 14 листопада 2018 року №КТ-UA209000-335-2018 про визначення коду товару УКТЗЕД 1602209000, згідно з яким ставка ввізного мита встановлена на рівні 20%.
		В подальшому партія товару була випущена у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією №UA209180/2018/061611 відповідно до положень статті 260 Митного кодексу України.
		3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
		У касаційній скарзі ТОВ «Мета-Логістик» зазначає таке:
		- відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили лише зі встановленого факту наявності у складі імпортованого товару свинячої печінки, при цьому інші обставини та докази, на які посилався позивач в ході судового розгляду справи, залишились недослідженими, а саме: 1) технологічна специфікація заводу виробника «Pamapol S.A.»; 2) сертифікат якості на товар заводу виробника «Pamapol S.A.»; 3) протокол випробувань продукції за результатами досліджень випробувальної лабораторії ДП «Львівстандартметрологія» Мінекономрозвитку України, акредитованої Національним агентством з акредитації України (атестат акредитації дійсний від 20 квітня 2018 року до 19 квітня 2023 року), від 8 жовтня 2018 року №316-X/18; 4) протокол досліджень проб харчових продуктів за результатами досліджень Львівського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України, акредитованого на право проведення органолептичних досліджень відповідно до вимог ДСТУ ISO/IES 17025-2006 (атестат про акредитацію зареєстрований у реєстрі 14 березня 2017 року за №2Н1262, дійсний до 13 березня 2022 року), від 7 листопада 2018 року №499-500 с. 
		- судами першої та апеляційної інстанцій здійснено неправильне тлумачення та застосування законодавства, а саме примітки 2 групи 16 розділу IV Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, оскільки не враховано Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, встановлені Митним тарифом України. Так, в абзаці другому Примітки передбачено, що вказівки, викладені в другому реченні цієї Примітки, під час визначення товарних підпозицій товарних позицій 1601 і 1602 не застосовуються стосовно готових продуктів, які містять печінку. Однак жодних застережень про те, що усі без винятку готові продукти, які містять печінку, безумовно повинні класифікуватися в товарній під категорії 1602209000 ні цей абзац, ні будь-які інші положення Митного тарифу України не містять. В свою чергу, зміст другого речення примітки 2 зводиться до того, що готові продукти, які містять два або більше зазначених продуктів (ковбасу, м`ясо, м`ясні субпродукти, кров, рибу, ракоподібних, молюсків, інших водяних безхребетних), мають класифікуватися в товарних позиціях групи 16 як такі, що відповідають компоненту, який домінує за масою. Отже, якщо готовий продукт містить у своєму складі серед двох або більше компонентів печінку, то класифікація такого продукту в товарних позиціях групи 16 не може здійснюватися з огляду на той компонент, який домінує за масою, а тому для здійснення класифікації готового продукту в таких випадках, на думку позивача, необхідно застосовувати Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, що судами враховано не було;
		- з урахуванням того, що імпортований товар містить у своєму складі печінку (а отже не може класифікуватися з огляду на той компонент, який домінує за масою) та є за своєю природою сумішшю, багатокомпонентним товаром, який вироблений з різних компонентів, то відповідно до правил 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД він повинен класифікуватися за тим компонентом, який визначає його основні властивості, що судами залишено поза увагою. 
		В судовому засіданні представник позивача вимоги касаційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.
		3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
		У відзиві на касаційну скаргу Митниця зазначає:
		- зміст примітки 2 групи 16 розділу IV Митного тарифу України, встановленого Законом №584-VII, свідчить про те, що у разі наявності у складі готового продукту печінки, незалежно від її відсоткового вмісту, такі продукти слід розглядати в товарній підпозиції 160220 згідно з УКТ ЗЕД;
		- відповідно до висновку Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 29 жовтня 2018 року №142005801-0207 досліджені зразки імпортованого позивачем товару (№№1, 2) мають вигляд однорідних мас пастоподібної консистенції із запахом та смаком печінки;
		- посилання скаржника на результати досліджень випробувальної лабораторії ДП «Львівстандартметрологія» Мінекономрозвитку України та Львівського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України не мають відношення до кваліфікації товару відповідно до УКТ ЗЕД, а складові частини продукції сторонами не заперечуються;
		- щодо доводів касаційної карги стосовно необхідності застосування при кваліфікації імпортованого позивачем товару Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД відповідач зазначає, що згідно із Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, що є додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях товарних категорій і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються. В свою чергу, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД. Крім того, у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач не посилався на порушення Львівською митницею ДФС і судом Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
		Представник відповідача, який про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі також - МК України, тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані зі справляння митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
		Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. 
		Відповідно до частин першої, другої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
		Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носі (частина перша статті 257 МК України).
		Статтею 28 частини першої глави 1 розділу IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що набула чинності у повному обсязі з 1 вересня 2017 року визначено, що класифікація товарів у торгівлі між сторонами має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленої відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року та подальших змін до неї. 
		Відповідно до Указу Президента України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» від 17 травня 2002 року №466/2002 Україна приєдналась до вказаної системи.
		Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується щодо своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
		Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, цей Порядок визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно зі статтею 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
		Відповідно до частин першої, другої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто щодо товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
		Частиною третьою, четвертою статті 69 МК України передбачено, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
		За правилами частини сьомої статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
		Отже, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
		Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про митний тариф» від 19 вересня 2013 №584-VII (далі також - Закон №584-VII; тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
		Зі змісту положень Митного тарифу України слідує, що в ньому отримали свою фіксацію наступні категорії правил класифікації товарів: а) загальні правила; б) спеціальні правила.
		Спеціальні правила мають превалююче значення над загальними правилами, так як вони визначають правила класифікації конкретних товарних груп.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Мета-Логістик» до митного оформлення заявлено товар: - «Курячий паштет», який за своїм складом містить такі м`ясні компоненти, як механічно обвалене м`ясо курки 14%, курячу шкіру 6,8%, свинячий жир 14%, свинячу шкіру 6,7%, свинячу печінку 8%; - «Свинячий паштет Мазовецький», який за своїм складом містить такі м`ясні компоненти, як свинячі шкірки 25,5%, свинячий жир 9,5%, свинячу печінку 10%. 
		У справі, що переглядається, спеціальні правила класифікації товарів визначаються відповідно до Групи 16 розділу IV Митного тарифу України «Готові харчові продукти з м`яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних» Митного тарифу України.
		Приміткою 2 до вказаної групи передбачено, що готові продукти включаються до цієї групи за умови, що в них міститься понад 20 мас. % ковбаси, м`яса, м`ясних субпродуктів, крові, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних чи будь-якої комбінації цих продуктів. Якщо готові продукти містять два або більше зазначені продукти, вони класифікуються в товарних позиціях групи 16 як такі, що відповідають компоненту, який домінує за масою. Ці положення не стосуються продуктів з начинкою товарної позиції 1902 і готових продуктів товарної позиції 2103 або 2104.
		Тобто відповідне положення встановлює спеціальне правило домінуючого за масою компоненту. Відповідно до даного правила товар повинен класифікуватися, виходячи із превалюючого компоненту (за компонентом, що превалює у його складі).
		Водночас із відповідного правила передбачені виключення. Одним із них є те, що отримало своє закріплення в четвертому реченні Примітки 2, яким передбачено, що до готових продуктів, які містять печінку, вказівки, викладені в другому реченні цієї примітки, під час визначення товарних підпозицій товарних позицій 1601 і 1602 не застосовуються.
		Таким чином, щодо товарів, які мають у своєму складі печінку, не застосовується спеціальне правило домінуючого за масою компоненту.
		Факт наявності свинячої печінки у складі товарів, що заявлені до митного оформлення позивачем, підтверджується наявними в матеріалах справи технологічними специфікаціями заводу виробника вказаних виробів та сторонами не заперечується. 
		Отже, в аспекті товарів, які містять у своєму складі печінку, не може бути застосовано спеціальне правило. А тому виключення спеціального правила обумовлює необхідність звернення до загальних правил класифікації товарів, які отримують свою безпосередню фіксацію в рамках Основних правил.
		Так, відповідно до Основних правила інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: 
		1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 
		2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
		3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
		(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
		(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; 
		(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
		Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (правило 6).
		Отже, у загальних правилах, що закріплені в «Основних правилах інтерпретації УКТЗЕД», можна виокремити групу правил, які стосуються класифікації товарів, що складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини.
		При цьому із змісту наведених положень слідує, що багатокомпонентні товари, які вироблені з різних компонентів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів.
		З огляду на викладене, для класифікації товарів, які містять у своєму складі печінку, повинні застосовуватися загальні правила (Основні правила інтерпретації УКТЗЕД). Це обумовлюється тим, що виключення, закріплене в четвертому реченні Примітки 2 Групи 16, не дозволяє застосувати спеціальне правило (правило, яке закріплене в другому реченні Примітки 2 Групи 16) в аспекті товарів, які містять у своєму складі печінку (у даній справі «Курячий паштет» на 8   % складається із свинячої печінки, а «Свинячий паштет «Мазовецький» на 10   % складається із печінки).
		Так, відповідно до групи 16 розділу IV Митного тарифу України, встановленого Законом №584-VII, інші готові чи консервовані продукти з м`яса, м`ясних субпродуктів або крові: - із свинини: - - інші, включаючи суміші: - - - із свійських свиней: - - - - які містять 40 мас. % або більше, але менш як 80 мас. % м`яса або м`ясних субпродуктів будь-якого виду, включаючи жири будь-якого виду або походження класифікуються за кодом 1602 49 30 00 і ставка ввізного мита складає 10%. 
		При цьому у групі 16 розділу IV Митного тарифу України, встановленого Законом №584-VII, передбачено, що інші готові чи консервовані продукти з м`яса, м`ясних субпродуктів або крові: - з печінки будь-яких тварин: - - інші класифікуються за кодом 1602 20 90 00 і ставка ввізного мита складає 20%. 
		Водночас судами залишено поза увагою встановлення обставин щодо того, чи була свиняча печінка саме тим компонентом, який визначив основні властивості імпортованого товару та не враховано, що положення Митного тарифу України не виключають класифікацію багатокомпонентних готових продуктів, які містять у своєму складі печінку, в товарній під категорії 16   02   49   30   00, оскільки у назві останньої є посилання на продукти, які складаються, серед іншого, з м`ясних субпродуктів, чим є також і печінка. Крім того, для правильного вирішення спору суди мали б встановити серед всіх компонентів, що входять до складу імпортованого товару, його основні властивості, чи справді саме печінка визначає такі основні властивості, надаючи товару певну особливість, чи могли такі основні властивості товару бути визначені іншими компонентами з числа м`ясних субпродуктів. 
		Наведені обставини повинні стати предметом дослідження судів при вирішенні питання щодо законності рішення митниці про зміну коду класифікації товару. Проте такі обставини судами не досліджувалися.
		Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
		Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення в частині позовних вимог щодо скасування рішення про визначення коду товару на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа у цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. 
		Керуючись статтями 3, 344, 349, 350, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №1340/5824/18 в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення про визначення коду товару від 14 листопада 2018 року №KT-UA209000-0335-2018 скасувати, а справу у цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №1340/5824/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 8 серпня 2019 року.
		 
		Головуючий                                                                       Н.Є. Блажівська
		 
		Судді                                                                                           О.В. Білоус
		 
		                                                                                          І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...