Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/408/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 08.08.2019
Номер судового провадження: А/9901/242/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 серпня 2019 року 
		Київ
		 
		справа №9901/408/19
		адміністративне провадження №А/9901/242/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В., Губської О.А., 
		 
		за участі секретаря судового засідання    Носадчої О.Е.,
		 
		позивача                   ОСОБА_1                            
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в апеляційній інстанції справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2019 року (судді Шурко О.І., Ганечко О.М., Степанюк А.Г.), 
		ВСТАНОВИВ:
		2 серпня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду із даним позовом.
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 2 серпня 2019 року позовну заяву передано до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		3 серпня 2019 року адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд:
		- визнати протиправними дії ЦВК з організації, підготовки, проведення виборчого процесу позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, оскільки вони вчинені з порушенням статей 6, 76 Конституції України, статей 2, 17, 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України", статті 1 п.п. 2, 3 Закону України "Про вибори народних депутатів України";
		- зобов`язати відповідача утриматись від вчинення дій, визначених статтею 19 п. 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України", а саме - не оприлюднювати результати виборів депутатів, як такі, що порушують вимогу статті 76 Конституції України, оскільки кількість обраних депутатів менша 450, що унеможливить утворення Конституційного складу Верховної Ради України.
		Рішенням від 4 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		Не погоджуючись із вищенаведеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
		В апеляційній скарзі позивач вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час відкриття провадження по справі в частині не зазначення його в статусі кандидата у народні депутати України, а також неотримання  за чотири години до судового засіданні в суді першої інстанції рішення Верховного Суду, яким справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду та відзиву ЦВК на його позовну заяву; був позбавлений можливості ознайомитися до судового засідання із клопотанням позивача, на порушення судом дводенного терміну розгляду справи під час виборчого процесу.
		У свою чергу, ОСОБА_1 зазначив, що він оскаржував «злочин», який є триваючим під час всього виборчого процесу та може нанести непоправну шкоду народу України, якщо в результаті виборчого процесу буде обрано менше як 450 депутатів (424), що в результаті оприлюднення результатів виборів не утворить Конституційного складу Верховної Ради України, тобто поставить під сумнів легітимність Верховної Ради України IX скликання, незаконність майбутньої присяги неконституційного складу Верховної Ради України та призведе до сумнівної законності ухвалюваних законопроектів єдиним органом законодавчої влади в Україні. Однак, в оскаржуваному рішенні суд неправомірно та необґрунтовано зауважив, що спір пов`язаний із незгодою позивача із постановою ЦВК від 2 липня 2019 року № 1430, в свою чергу, в позові взагалі не згадується подібна постанова, така постанова не відноситься до поданих позивачем додатків, жодних вимог стосовно зазначеної постанови позивачем не заявлено.
		Отже, позивач вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд 4 серпня 2019 року під час розгляду справи № 9901/408/19 грубо порушив не тільки норми  процесуального, а й матеріального права.
		Ухвалою від 7 серпня 2019 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Тією самою ухвалою суд зобов`язав відповідача подати відзив на апеляційну скаргу до 18 год. 00 хв. 7 серпня 2019 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 7 серпня 2019 року завершено підготовче провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 8 серпня 2019 року на 14 год. 30 хв., про що сторони повідомлені належним чином.
		У судовому засіданні позивач частково підтримав свої вимоги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та судовому засіданні та, уточнюючи резолютивну частину апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутністю його представника. 
		З`ясувавши підстави апеляційного перегляду справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів при ухваленні постанови виходила з наступного.
		Частиною другою статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Верховним Судом як судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 219, висунутий шляхом самовисування відповідно до посвідчення від 3 червня 2019 року НОМЕР_2.
		Позивач звертався до ЦВК із заявою від 30 липня № 424, яка зареєстрована в Управлінні регламентного забезпечення діяльності Комісії Секретаріату ЦВК 31 липня 2019 року (вх. № 21-36-39643), в якій просив надати інформацію про розрахункову кількість народних депутатів, які можуть бути обраними на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, та вказати чисельність народних депутатів, від якої проводився розрахунок відсотків отриманих голосів політичними партіями для визначення кількості депутатів, обраних по списках політичних партій. Також зазначив, що запитувана інформація потрібна йому для звернення до суду щодо законності визначення результатів виборів.
		Вважаючи, що відповідач вчиняє протиправні дії під час організації та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, що в результаті призведе до встановлення результатів виборів з кількістю обраних народних депутатів України значно менше ніж 450, а саме близько 424, оскільки загальна кількість виборчих одномандатних округів не 225, а 199, тобто менша на 26 від 450, що свідчить про порушення ЦВК статті 76 Конституції України, позивач звернувся до суду.
		Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправних дій, оскільки за своєю правовою природою спір пов`язаний із незгодою позивача з постановою ЦВК від 2 липня 2019 року № 1430 «Про деякі питання організації і проведення голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в окремих регіонах України», але при цьому відсутні докази про оскарження позивачем такої постанови. 
		Окрім того, суд першої інстанції вказав про передчасність позовної вимоги щодо дій по оприлюдненню результатів виборів, оскільки результати виборів ЦВК не встановлені. А тому така вимога суперечить меті адміністративного судочинства, яка передбачена статтею 2 КАС України.
		Переглядаючи справу та надаючи оцінку рішенню Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2019 року в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду прийшла до наступних висновків.
		Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує саме дії ЦВК, вчинені під час організації та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, які полягають у створенні виборчих одномандатних округів у кількості 199, а не 225, що призведе до встановлення результатів виборів з кількістю обраних народних депутатів України значно менше ніж 450, а саме близько 424. Саме тому позивач просить відновити його право як кандидата у народні депутати шляхом заборони оприлюднення результатів виборів.
		Статтями 38, 76 Конституції України встановлено, що Конституція гарантує громадянам України право обирати Верховну Раду України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами 
		України визначаються організація і порядок проведення виборів.
		Частиною третьою статті 77 Конституції України передбачено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		У свою чергу, організацію і порядок проведення виборів народних депутатів України визначає Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (надалі - Закон № 4061-VI).
		Відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону № 4061-VI вибори народних депутатів України є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
		Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
		За змістом статті 1 Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (надалі - Закон № 2268-VIII) тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, зокрема, у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
		Відповідно до статті 2 Закону № 2268-VIII правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
		При цьому частиною першою статті 8 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі - Закон № 1207-VII), зокрема, встановлено, що під час проведення виборів народних депутатів України голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.
		Отже, за змістом положень зазначених законів заходи щодо організації підготовки та проведення голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, не організовувалось та не проводилось, що і обумовлює зменшення кількісного складу обраних народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Відповідно до статті 14 Закону № 4061-VI підготовка і проведення виборів депутатів регулюються Конституцією України, Законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.
		Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації та проведення виборів народних депутатів України визначено статтею 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» та статтею 30 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Згідно з пунктом 12 частини першої статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Комісія встановлює результати виборів народних депутатів України та офіційно оприлюднює їх.
		Частиною другою статті 3 Закону України «Про центральну виборчу комісію» Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Згідно зі статтею 18 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія не пізніш як за сто сімдесят п`ять днів до дня голосування оприлюднює на своєму офіційному веб - сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій та не пізніш як на другий день після початку виборчого процесу публікує зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.
		Виборчий процес позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року розпочався з 24 травня 2019 року, тобто з дня наступного після дня опублікування Указу Президента України. 
		Одномандатні виборчі округи на постійній основі утворено постановою Комісії від 28 квітня 2012 року № 82 "Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя" (зі змінами).
		Відповідно до постанови ЦВК від 2 липня 2019 року за № 1430 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року визначено переліки одномандатних виборчих округів, згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82, на територіях яких голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року не організовується і не проводиться. Не проводяться інші виборчі процедури, пов`язані з організацією голосування, зокрема, відомості щодо відповідних виборчих дільниць не вносяться до протоколів відповідних окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України про підсумки голосування в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі в межах відповідного одномандатного виборчого округу та протоколів окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України про підсумки голосування у відповідному одномандатному виборчому окрузі, а відомості щодо таких виборчих дільниць та одномандатних виборчих округів не відображаються у протоколах Центральної виборчої комісії про результати позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та одномандатних виборчих округах. При цьому, у відповідних протоколах у відомостях щодо таких виборчих дільниць та одномандатних виборчих округів, у яких голосування не організовується та не проводиться, зазначаються прочерки. 
		Центральна виборча комісія вчасно оприлюднила на своєму офіційному веб - сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій та опублікувала зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.
		Аналіз зазначених законодавчих норм дає підстави колегії суддів Верховного Суду погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що Центральна виборча комісія в питаннях організації, підготовки та проведення виборів народних депутатів України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та іншими законами України. 
		Колегія суддів також підтримує посилання суду першої інстанції на правову природу спору, в якому, не погоджуючись із встановленою кількістю виборчих одномандатних округів, позивач фактично не погоджується із постановою ЦВК від 2 липня 2019 року за № 1430 "Про деякі питання організації та проведення голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в окремих регіонах України", якою така кількість передбачена.
		Щодо позовної вимоги про заборону оприлюднення результатів виборів, Верховний Суд зазначає наступне.
		Дана позовна вимога заявлена позивачем як похідна та як спосіб поновлення його порушеного права. Але, враховуючи, що судом не встановлено протиправних дій ЦВК, які порушують права позивача, то відсутні і правові підстави для поновлення права.
		Варто також зазначити, що вимогами частини третьої статті 5 КАС України визначено застосування судом такого шляху захисту як зобов`язання утриматися від вчинення певних дій лише у разі визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. 
		Верховний Суд також вважає необґрунтованими аргументи позивача з приводу порушення судом першої інстанції його процесуальних прав.
		З оскаржуваного судового рішення вбачається, що позивач вперше із позовом звернувся саме до Касаційного адміністративного суду, у свою чергу не зазначення цієї обставини в ухвалі про відкриття провадження не свідчить про порушення прав позивача. 
		Також з матеріалів справи вбачається, що ухвала Верховного Суду від 2 серпня 2019 року, якою дану справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду, направлена сторонам 2 серпня 2019 року, а тому твердження ОСОБА_1 щодо неотримання даного судового рішення є необґрунтованим. Окрім того, надіслання такого рішення сторонам здійснювалось Верховним Судом, а не Шостим апеляційним адміністративним.
		Верховним Судом встановлено також відсутність порушення дводенного строку розгляду цієї справи судом першої інстанції, оскільки до Шостого апеляційного адміністративного суду справа надійшла з вини позивача внаслідок порушення підсудності, лише 3 серпня 2019 року, а призначена була 4 серпня 2019 року, що свідчить про дотримання строку розгляду справи під час виборчого процесу.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законне та обґрунтоване, висновки цього суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні. 
		Оскільки при поданні апеляційної скарги в цій справі позивач не сплатив судовий збір, то, з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України, питання про його стягнення суд вирішує цією постановою. 
		За змістом підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2019 року в справі      № 9901/408/19 залишити без змін.  
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 3 березня 2001 року, виданий Подільським ГУМВС України в м. Києві) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується. 
		Головуючий                                                                                          О. В. Калашнікова          
		Судді                                                                                                      М. В. Білак 
		                                                                                                    О. А. Губська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...