Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12439/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 13.08.2019
Номер судового провадження: 1-кс/755/5737/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040006525

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/12439/19
		1кс/755/5737/19
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого слідчого судді                         ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання                         ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		захисника                                 ОСОБА_4 ,
		підозрюваного                                 ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянин України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040006525 від 05 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		в с т а н о в и в :
		слідча СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві  ОСОБА_6  за погодженнямз прокуроромКиївської місцевоїпрокуратури №4 ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
		Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 04 серпня 2019 року, приблизно о 22 год 50 хв ОСОБА_5 , перебував в приміщенні ТЦ «Квадрат», що за адресою: м. Київ, б-р Перова, 36, на виході з якого в нього виник словесний конфлікт з раніше незнайомим йому чоловіком, встановленим як ОСОБА_7 . 
		Під час словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 . 
		Цього ж дня, приблизно о 23 год 15 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу ТЦ «Квадрат», та реалізовуючи свої злочинні наміри та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, дістав свій ніж, яким наніс один удар в область живота ОСОБА_7 . Після скоєного злочину, ОСОБА_5 зник з місця скоєння злочину у невідомому напрямку.
		В подальшому ОСОБА_7 з отриманими внаслідок дій ОСОБА_5 , тілесними ушкодженнями доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення живота, з наскрізними пошкодженнями тонкої кишки, її брижі. Гемоперитонеум.
		У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; можливість перешкоджанню кримінальному провадженні іншим чином, зокрема не з`являтись на виклики слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, а також можливість вчинення інших кримінальних правопорушень. 
		Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що слідчим не обґрунтовано фактичними доказами ризики зазначені у клопотанні. Також звернув увагу на те, що ініціатором конфлікту був потерпілий, а його підзахисний всілякими способами намагався уникнути бійки, однак коли чіпляння ОСОБА_7 стали настирливими то ОСОБА_5 не мав можливості іншим чином зупинити протиправну діяльність потерпілого, а також з метою самозахисту використав ніж. Крім того, кваліфікація даного кримінального правопорушення не в повній мірі визнається стороною захисту, хоча підозрюваний визнає фактичні обставини справи та не заперечує проти наданими ним показами. Також у підозрюваного є на утриманні малолітня дитина, співмешканка та матір. Із зазначених обставин просив відмовити у задоволені клопотання та застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання. Також заявив клопотання про визнання незаконним затримання ОСОБА_5 , звільнити його з-під варти в залі суду, а також винести окремі ухвали відносно слідчого та прокурора, які оформляли та затверджували протокол про затримання особи.
		Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав захисника.
		Допитана за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що є співмешканкою ОСОБА_5 та проживають разом у неї в квартирі за адресою:  АДРЕСА_2 . Також зазначила, що після зазначеного випадку, коли чоловік повернувся додому, то перебував у стресовому стані. Через деякий час вона разом із ОСОБА_5 повернулись на місце вчинення кримінального правопорушення, намагались віднайти втрачені продукти, проте там нікого не було. Вважає, що ОСОБА_5 не міг завдати тілесного пошкодження незнайомій йому особі, якщо б його не чіпали. Втікати він не збирався.
		Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
		За вказаним фактом, 05серпня 2019 року відомості про вчинення злочинів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040006525.
		До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
		05 серпня 2019 року о 23 год 30 хв  ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
		06серпня 2019року  ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.121 КК України.
		Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України. 
		Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
		Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
		У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 серпня 2019 року, рапортами о/у Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, протоколами допиту свідків від 05 та 06 серпня 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 05 серпня 2019 року, протоколом перегляду відеозапису від 06 серпня 2019 року та іншими доказам в сукупності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
		Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України то слід зазначити таке.
		Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу. Тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, офіційно не працюює, раніше не судимий.
		Прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_5 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також він вчинятиме інші правопорушення.
		Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenkov.Ukraine) №40107/02, щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
		Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений та жодним чином не обґрунтований, зокрема не вказано, фактичних обставин, які це підтверджують. Також не обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних матеріалів, які б підтверджували дане обґрунтування слідчому судді не було надано. 
		Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого суду однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
		За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.
		Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. 
		Щодо підстав затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, слід зазначити таке.
		Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
		Як вбачається з даних протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 06 серпня 2019 року, ОСОБА_5 затриманий 05 серпня 2019 року о 23 год 30 хв в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України. Проте з даного протоколу не вдається за можливе встановити підстави затримання, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення  підкреслений, а п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України  безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин  виділено жирним шрифтом.
		Крім того, кримінальне правопорушення вчинено 04 серпня 2019 року, приблизно о 23 год 15 хв, а затримано підозрюваного  05 серпня 2019 року о 23 год 30 хв, що свідчить про те, що вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України не могли бути застосовані для даного випадку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
		Згідно ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
		Наведене свідчить про те, що ОСОБА_5 затриманий з порушенням закону, у зв`язку із чим, є підстави для визнання затримання підозрюваного ОСОБА_5 незаконним.
		Щодо вимог адвоката ОСОБА_4 про постановлення окремих рішень відносно слідчого та прокурора, які оформляли та затверджували протокол про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 06 серпня 2019 року, то слід зазначити таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про прокуратуру» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
		Згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 77 КПК України кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів: розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження; за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
		Як зазначено у ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Згідно із ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Враховуючи те, що кримінальним процесуальним кодексом України слідчий суддя не наділений повноваженням постановлення окремих рішень щодо порушень вчинених працівниками правоохоронних органів, а тому дана вимога не підлягає задоволенню.
		Керуючись, ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, 
		п о с т а н о в и в :
		в задоволенні клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного  ОСОБА_5  - відмовити.
		Застосувати до  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 05 жовтня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
		ОСОБА_5  повинно негайно бути звільнено з-під варти в залі суду та доставлено до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_5  строком до 05жовтня2019року включно, такі обов`язки:
		не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
		повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
		утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 ;
		здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.
		Визнати затримання  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05 серпня 2019 року о 23 год 30 хв в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12019100040006525 від 05 серпня 2019 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України незаконним.
		Роз`яснити  ОСОБА_5 , що вразі невиконанняпокладених нанього обов`язків,до ньогоможе бутизастосований більшжорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
		Роз`яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
		Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
		Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Визначити час проголошення повного тексту ухвали  15 год 30 хв 09 серпня 2019 року.
		 
		Слідчий суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...